Рішення № 139969452, 21.09.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/741/25

Провадження № 2/685/39/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,

за участі секретаря судового засідання Медун В.Р.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Семченко Г.С.

представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Говорецького Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Теофіпольського районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого 18.05.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Радомишльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 104, та скасування актового запису № 104 в Книзі реєстрації шлюбів від 18.05.2022 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 18.05.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб Радомишльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 104, надалі 02.07.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув під час бою в районі н.п. Спірне Донецької області. Позивачі вважають шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , недійсним унаслідок фіктивності та таким, що порушує їхні права.

Позивачі у обґрунтування позову зазначають, ОСОБА_4 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 29.06.2017 на військову службу за контрактом у військову частину, номер якої суд не зазначає, у м. Коломия; на момент мобілізації у шлюбі не перебував, з 2017 року по 02.07.2022 ОСОБА_4 служив у Збройних Силах України та під час служби у м. Лисичанськ Луганської області ОСОБА_4 познайомився та проживав з ОСОБА_7 , яка мешкала у Лисичанську; три роки поспіль під час відпусток ОСОБА_4 приїжджав у селище Теофіполь з ОСОБА_7 , говорив про намір купити житло в м. Лисичанськ та одружитись з ОСОБА_7 , періодично перераховував кошти ОСОБА_7 , відносини з нею він не припиняв, у листуванні з донькою ОСОБА_4 просив її, що якщо щось з ним станеться, то щоб вона допомогла ОСОБА_7 .

Позивачі зазначають, що у грудні 2021 року та січні 2022 року ОСОБА_4 перебував у відпустці, родина та друзі бачили, що він був надмірно нервовим, схвильованим, погано спав, часто вживав алкоголь, емоційно реагував на будь-які рухи та звуки, проходив лікування. ОСОБА_4 говорив позивачам, що в червні 2022 року у нього закінчується контракт і він продовжувати його не буде, бо морально виснажений, проте після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_4 в період з 05.03.2022 по 09.04.2022 та з 24.05.2022 по 03.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій та Луганській областях; у період з 05.03.2022 по 09.04.2022 ОСОБА_4 постійно перебував у зоні бойових дій ( АДРЕСА_1 ), та говорив позивачкам про втрату документів; у період з 10.04.2022 по 21.05.2022 ОСОБА_4 перебував у місті Малин Житомирської області, говорив при спілкуванні з позивачами, що з наступного завдання може не повернутись.

За твердженням позивачок, про намір відповідачки ОСОБА_3 поїхати у м. Радомишль Житомирської області, щоб 18.05.2022 зареєструвати шлюб з ОСОБА_4 вона їх не повідомила; про те, як саме відбулась реєстрація шлюбу, родині не відомо, святкування весілля у родинному колі не відбувалося, ОСОБА_4 не приводив відповідачку додому, про намір одружитись з нею не розповідав, дружиною її не називав; натомість, позивачі про реєстрацію шлюбу дізнались від сторонніх людей; відтак, позивачі стверджують, що у ОСОБА_4 не було реального наміру створювати сім?ю з відповідачкою, спільно проживати з нею, бути пов?язаними спільним побутом, мати взаємні права та обов?язки подружжя, його мета була спрямована на звільнення зі служби у зв?язку з отриманням відповідної законної підстави, яку йому обіцяла відповідачка, оскільки багаторічне перебування на війні виснажило його фізично та морально, а відповідачка унаслідок одруження переслідувала мету отримання матеріальної вигоди. Так, 24.05.2022 ОСОБА_4 був відправлений на завдання в зону проведення бойових дій та не повернувся звідти; з 02.07.2022 ОСОБА_4 вважався таким, що зник безвісти; 26.09.2022 ОСОБА_2 , прийшло сповіщення про те, що ОСОБА_4 02.07.2022 зник безвісти (імовірно загинув) під час бою в районі н.п. Спірне Донецької області. На даний час відповідачці призначено грошову допомогу у розмірі 5 000 000,00 грн., які, на думку позивачів, їй не повинні виплачуватись, а в рівних частках повинні бути виплачені позивачам, тому позивачі зазначають, що реєстрацією оспорюваного шлюбу було порушено їхні права та просять визнати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 недійсним, скасувати відповідний актовий запис.

Відповідачка ОСОБА_3 подала до суду відзив, у якому заперечила проти позову з тих підстав, що із ОСОБА_4 була знайома ще з 1998 року, після припинення попереднього шлюбу ОСОБА_4 вони почали стосунки, з 2017 року ОСОБА_4 проходив військову службу в лавах ЗС України за контрактом, спілкувався з відповідачкою телефоном, в месенджерах, бачився з нею під час його відпустки. Відповідачка неодноразово відвідувала ОСОБА_4 за місцем несення служби в Чернігові, в Первомайську, під Києвом, привозила ОСОБА_4 все необхідне, він ділився з нею тим, що його непокоїло, вони постійно були на зв?язку; під час відпустки ОСОБА_4 вони з відповідачкою винаймали житло, в якому жили разом, зокрема з 17.11.2021 по 03.02.2022 вони проживали в місті Хмельницькому, були постійно разом, піклувалися одне про одного, ходили за покупками, купували продукти, одяг, косметику, побутову техніку та все необхідне для дому; відповідачка готувала ОСОБА_4 їжу, прала його одяг, прибирала житло, а він допомагав їй, проживали як чоловік і дружина, будували плани на майбутнє, а у квітні 2022 року відповідачка придбала кімнату в гуртожитку в АДРЕСА_2 .

15.05.2022 ОСОБА_4 , по службі перебуваючи у місті Малин Житомирської області, під час телефонної розмови з відповідачкою запропонував узаконити їхні відносини, зареєструвавши шлюб, сказавши, що це для нього важливо і так йому буде спокійніше служити, на що відповідачка погодилась; ОСОБА_4 наполягав на негайному приїзді ОСОБА_3 , доки його не перевели в іншу військову частині, оплатив відповідачці дорогу, винайняв готель для спільного проживання, особисто готував усі необхідні документи для подачі в РАЦС, власноручно заповнював заяву про реєстрацію шлюбу та інші документи, а відповідачка лише ставила підпис; разом із ОСОБА_4 вони спільно подали заяву про реєстрацію шлюбу із додатками до РАЦС, 18.05.2022 було зареєстровано їхній шлюб, у цей період вони з ОСОБА_4 проживали разом, як чоловік та дружина; протягом усього часу несення служби ОСОБА_4 розповідав відповідачці про все побачене, ділився переживаннями, відповідачка підтримувала його, намагалась допомогти йому повернути впевненість в собі та відновити фізичні сили і душевну рівновагу; 03.07.2022, коли ОСОБА_4 пропав безвісти, відповідачці відразу повідомили про це його побратими: ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ; лише по спливу семи місяців з моменту зникнення безвісти ОСОБА_4 . ОСОБА_3 подала до суду заяву про встановлення факту його смерті. З урахуванням наведеного, відповідачка вважає, що позивачки не надали суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог, відтак, просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив представниця позивачів зазначає, що ОСОБА_4 ніколи не перебував в офіційному шлюбі, відповідачка не була обізнана про його реальний сімейний стан, що свідчить про відсутність у неї щирого наміру створити сім`ю, як обов`язкової передумови для дійсності шлюбу; ОСОБА_4 ніколи не служив у Чернігові та Первомайську, а також до початку повномасштабного вторгнення не перебував на службі поблизу Києва; у місті Радомишль відповідачка перебувала лише один раз, з метою реєстрації шлюбу, що свідчить про відсутність між сторонами спільного побуту та тривалих сімейних стосунків. Згідно з наказом командира військової частини № 552 від 22.11.2021, ОСОБА_4 було надано відпустку тривалістю 30 діб з 23.11.2021 по 22.12.2021, а також відповідно до наказу № 3 від 05.01.2022 відпустку з 06.01.2022 по 04.02.2022. Проте згідно з випискою по картковому рахунку ОСОБА_4 , у період з 16.12.2021 по 24.12.2021 він здійснював розрахункові операції у місті Лисичанськ, де перебувала ОСОБА_7 , що свідчить про його фактичне перебування в іншому населеному пункті, тому твердження відповідачки про спільне проживання з ОСОБА_4 у м. Хмельницькому увесь цей час є безпідставним та не підтверджується жодними належними доказами; у відзиві зазначено, що для укладення шлюбу ОСОБА_4 була надана 10 денна відпустка, під час якої сторони нібито проживали спільно як подружжя, проте це спростовується відповіддю на адвокатський запит, отриманою від військової частини, у якій підтверджено, що у травні 2022 року ОСОБА_4 відпустки не отримував, а про факт реєстрації шлюбу 18.05.2022 військову частину не повідомляв; окрім того, відповідно до бойового розпорядження командира військової частини № 75-ов від 21.05.2022 та наказу № 131 від 25.05.2022, ОСОБА_4 вважався таким, що прибув до складу сил і засобів, залучених до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, і безпосередньо брав участь у веденні бойових дій у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в районі міста Бахмут, у вказаний період сторони фактично не проживали спільно як чоловік і дружина, а тому твердження відповідачки про спільне проживання під час 10-денної відпустки ОСОБА_4 не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Представниця позивачів зазначає, що з 2019 року ОСОБА_4 перебував у фактичних відносинах із іншою жінкою, яку всі вважали його дружиною, між ними почали складатися сталі особисті стосунки, які мали характер сімейних, випискою з банківського рахунку ОСОБА_4 , підтверджено низку переказів коштів на користь цієї жінки, систематичність таких грошових переказів протягом кількох років свідчить про наявність постійного особистого зв`язку, взаємної підтримки та побутових відносин між ОСОБА_4 і цією іншою жінкою, що є характерними ознаками спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю; ОСОБА_4 висловлював намір придбати житло у Лисичанську, що додатково підтверджує сталість і реальність цих відносин; наведені фінансові операції та інші обставини є належними і допустимими доказами на підтвердження того, що ОСОБА_4 проживав разом із іншою жінкою, а не з відповідачкою, як остання зазначає у відзиві. Таким чином, між ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_3 не існувало фактичних шлюбних відносин і спільного побуту, що свідчить про відсутність реального наміру створити сім`ю та обґрунтовує вимогу про визнання шлюбу недійсним. Представниця позивачів також зазначила, що придбання нерухомого майна ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відбулося невипадково і мало ознаки матеріальної вигоди, одержаної внаслідок домовленості між ОСОБА_4 та відповідачкою; зокрема, між ними існувала домовленість про надання грошової допомоги відповідачці в обмін на певні дії чи обіцянки з її боку, а саме сприяння у звільненні ОСОБА_4 зі служби під приводом її незадовільного стану здоров`я; тому укладення шлюбу та отримання грошових коштів для придбання житла мали на меті отримання матеріальної вигоди, а не створення сім`ї; це свідчить про те, що укладений між ОСОБА_4 та відповідачкою шлюб не був спрямований на створення сім`ї, а мав суто формальний і корисливий характер.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідачки зазначив, що висновок про необізнаність відповідачки про сімейний стан ОСОБА_4 є суб?єктивним припущенням позивачів, ОСОБА_3 неодноразово перебувала із ОСОБА_4 в м. Чернігові, зустрічалися в м. Первомайськ; накази в/ч № 552 від 22.11.2021 та № 3 від 05.01.2022 про відпустку підтверджують пояснення ОСОБА_3 про спільне проживання у м. Хмельницькому, виписка із карткового рахунку підтверджує ведення спільного сімейного бюджету та господарства; короткочасне перебування ОСОБА_10 в м. Харків та м. Лисичанськ не спростовують факту тривалого спільного проживання з відповідачкою до реєстрації шлюбу; відпустка для реєстрації шлюбу була надана ОСОБА_4 за усним розпорядженням командира, а перерахування коштів у травні 2022 року ОСОБА_4 здійснював на придбання всього необхідного для реєстрації шлюбу, він оплатив дорогу, придбання для відповідачки святкового одягу та весільного подарунку; до дня їхньої реєстрації шлюбу ОСОБА_4 подарував відповідачці мікрохвильову піч, яку планував використовувати у їхньому спільному сімейному побуті, кошти, отримані в червні, були використані для їх спільного сімейного бюджету.

У судовому засіданні позивачі та їхня представниця підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити; відповідачка та її представник просили суд відмовити в задоволенні позову.

З урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, викладених у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з шлюбно-сімейних відносин.

У ході з`ясування обставин справи та дослідження доказів суд, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши правову позицію сторін, виходячи із змісту спірних правовідносин, встановив такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (серії НОМЕР_1 ) та копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (серії НОМЕР_2 ) (Т. І, а.с. 13, а.с. 12).

Зазначені докази підтверджують наявність у позивачок права на позов, зумовленого їх належністю до кола спадкоємців першої черги відносно ОСОБА_4 .

Відповідно до копії сповіщення сім`ї № 10 від 26.09.2022 № 1551, позивачку ОСОБА_2 сповіщено про те, що її син, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу за контрактом 29.06.2017 Теофіпольським РВК Хмельницької області, 02.07.2022 зник безвісти (імовірно загинув) під час бою в районі н.п. Спірне Донецької області (Т. І, а.с. 15).

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва серії НОМЕР_3 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у селищі біля населеного пункту Спірне, Донецька область, про що 05.06.2023 складено відповідний актовий запис № 155 (Т. І, а.с. 17).

Факт смерті ОСОБА_4 02.08.2022 є підставою для припинення шлюбу, проте із урахуванням положень ч. 1 ст. 43 СК України, не унеможливлює оспорювання його дійсності.

Як вбачається з копії довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1286 від 10.05.2023, солдат ОСОБА_4 дійсно в період з 05.03.2022 по 09.04.2022, з 24.05.2022 по 03.07.2022 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях (Т. І, а.с. 18).

Зазначені обставини не свідчать про неможливість укладення шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 18.05.2022.

Згідно з копією доповіді по факту відсутності військовослужбовців в підрозділах (що вважаються пропавшими безвісті, ймовірно в полоні) в ході ведення бойових дій військовою частиною (номер не зазначається) від 04.07.2022 № (не зазначається), у зв?язку з інтенсивністю бойових дій та після з?ясування результатів вогневого ураження противником підрозділів військової частини номер якої суд не зазначає, 02.07.2022, в ході бойових дій, поблизу населеного, пункту Спірне Донецької області, зник військовослужбовець відповідної військової частини (ймовірно загинув), на зв`язок не виходять, а саме: солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (посаду та номер військової частини суд не зазначає), призваний на військову службу за контрактом 29.06.2017 ІНФОРМАЦІЯ_6 , українець, неодружений, освіта середня-спеціальна Теофіпольське ПТУ № 34 у 1993 р., проживав за адресою: АДРЕСА_3 (Т. І, а.с. 19).

У матеріалах справи наявна копія відповіді військової частини (номер не зазначається) № 4909 від 12.11.2025 на адвокатський запит, згідно з якою, солдат ОСОБА_4 не повідомляв відповідну військову частину про укладення шлюбу 18.05.2022 (Т. І, а.с. 110).

Водночас, як вбачається з копії витягу з наказу командира військової частини від 11.05.2023 № 133 щодо виключення ОСОБА_4 зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку із загибеллю, ОСОБА_11 , 1976 р.н., зазначена дружиною ОСОБА_4 (Т. І, а.с. 22).

До позову долучено акт № 90 обстеження побутово-житлових умов від 27.04.2024, складений Виконавчим комітетом Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому зазначено, що позивачка ОСОБА_1 проживала разом із батьком ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час захисту Батьківщини, та бабою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 (Т. І, а.с. 21).

Обставина спільного проживання ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_1 не перешкоджає можливості укладення шлюбу ОСОБА_4 .

У матеріалах справи наявна копія виписки за договором № б/н за картковим рахунком ОСОБА_4 за період з 16.05.2006 по 14.02.2023, з якої вбачається, що 15.05.2022 здійснювався розрахунок карткою у магазині «Сільпо» у місті Радомишль Житомирської області, 18.05.2022 розрахункових операцій карткою не здійснювалось, 06.05.2022, ІНФОРМАЦІЯ_7 , 19.05.2022 здійснювався розрахунок карткою у місті Малин Житомирської області у магазині «Продуктова лавка», 06.02.2022 знімав готівкові кошти та 06.02.2022, 12.02.2022, 13.02.2022 розраховувався карткою у Чернівцях, 03.01.2022, 04.01.2022, 10.01.2022, 11.01.2022, 06.02.2022 знімав готівкові кошти та здійснював розрахунки карткою з 28.11.2022 по 03.12.2021, 25.12.2021, 26.12.2021, 01.01.2022-03.01.2022, 04.01.2022, 11.01.2022, 23.01.2022, 29.01.2022, 30.01.2022, 04.02.2022, 05.02.2022, 06.02.2022 у Хмельницькому, з 15.12.2021 по 24.12.2021 у Лисичанську, а також вбачається, що ОСОБА_4 07.02.2019, 03.05.2019, 04.05.2019, 19.02.2021, 07.03.2021, 15.03.2021, 09.04.2021, 14.07.2021, 08.09.2021, 06.02.2022, 01.03.2022, 21.03.2022 на загальну суму близько 6400 грн перераховував грошові кошти на рахунок ОСОБА_7 , здійснював також перерахунки грошових коштів іншим особам, серед яких також позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також здійснив перерахунок грошових коштів іншій особі близько 5000 грн 04.05.2022, близько 3000 грн 10.05.2022, близько 10 000 грн 17.05.2022, близько 7000 грн 17.06.2022, близько 8000 грн 23.06.2022 , близько 3000 грн 28.06.2022 (Т. І, а.с. 26-33).

Як вбачається з долученої до відзиву копії виписки з рахунку ОСОБА_3 в АКБ «ПУМБ» за період з 05.05.2022 по 18.05.2022 та з 06.06.2022 по 30.06.2022, саме ОСОБА_4 перераховував грошові кошти на рахунок ОСОБА_3 05.05.2022 на суму 5000 грн, 11.05.2022 на суму 7000 грн, 13.05.2022 на суму 2000 грн, 18.06.2022 на суму 7000 грн, 24.06.2022 на суму 8000 грн, 29.06.2022 на суму 3000 грн (Т. І, а.с. 62-63), на загальну суму 32 000 грн.

У результаті системного аналізу наведених вище виписок з банківських рахунків з урахуванням аргументів сторін, суд зазначає, що в період з 22.03.2022 по 02.07.2022 перерахування грошових коштів на ім`я ОСОБА_12 не здійснювалось, натомість, перерахування грошових коштів на ім`я ОСОБА_3 у період з 05.05.2022 по 30.06.2022 мало систематичний характер та здійснювалось на значні суми.

У матеріалах справи наявні спільні фото ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (Т. І, а.с. 59-61), на яких вони разом проводять час, усміхнені, обіймають один одного у обстановці, яка свідчить про характер близьких стосунків.

Наявними у справі копією актового запису № 104 від 18.05.2025 про шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на якому наявні підписи нареченого та нареченої (Т. І, а.с. 74), копією заяви № 82/29.14-42 від 18.05.2022 про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на якій наявні підписи нареченого та нареченої (Т. І, а.с. 75), копією журналу Обліку заяв про державну реєстрацію шлюбу Радомишльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) із записом про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_13 (Т. І, а.с. 76), витребуваними від Радомишльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), підтверджується факт подання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заяви про державну реєстрацію шлюбу, їх присутність при його реєстрації, відповідність проведеної реєстрації шлюбу вимогам закону.

Суд зауважує, що учасники справи не заявляли клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, не надали доказів на спростування належності підписів наречених відповідно ОСОБА_4 та ОСОБА_14 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що всі, крім ОСОБА_3 , є її родичами: ОСОБА_2 її бабуся, ОСОБА_1 дворідна сестра, ОСОБА_4 дядько, якого вона знала з дитинства, мала з ним хороші стосунки, проживала разом з ним після його розлучення. Коли ОСОБА_4 був у відпустці, він завжди приїжджав до бабусі ОСОБА_2 , познайомився із жінкою на ім`я ОСОБА_16 , приїжджав у гості із нею як пара; останній раз, коли вони приїхали, вони говорили про намір придбати спільне житло. Також свідок ОСОБА_15 зазначила, що ОСОБА_3 не знала, у ОСОБА_4 був важкий моральний стан, ОСОБА_4 їй говорив, що його єдиний шанс звільнитися зі служби одружитися, про одруження він повідомляв, що, можливо, в нього вийде звільнитися, оскільки йому допоможе жінка. ОСОБА_3 він не представляв родині як дружину; вона не допомагала у пошуках ОСОБА_4 , у військовій частині він числився як неодружений. Свідок вважає, що шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є фіктивним.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також ОСОБА_4 є її родичами, вона є дочкою ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_4 , з ним у них були хороші відносини з дитинства, після розлучення ОСОБА_4 проживав із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_15 доти, поки не пішов в АТО, під час відпустки ОСОБА_4 приїжджав до ОСОБА_2 із жінкою на ім`я ОСОБА_16 , він переніс контузії, його емоційний стан був напружений, із ОСОБА_3 свідок ОСОБА_17 знайома не була, дізналася про одруження від ОСОБА_2 , після цього зателефонувала ОСОБА_4 , і він сказав, що це єдиний шанс звільнитися, ОСОБА_3 не хотіла спілкуватися з родиною до загибелі ОСОБА_4 , свідок вважає оспорюваний шлюб фіктивним.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань за та введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є її сусідами, вона давно знайома із сім`єю ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_2 , починаючи з 2015 року, проживали її син, онучка, ОСОБА_3 з ними не проживала, у квартирі ОСОБА_2 були речі ОСОБА_4 , коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він проживав там, про одруження ОСОБА_4 нічого не говорив, ОСОБА_3 свідок не бачила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є її сусідами, знайома із сім`єю ОСОБА_3 давно, понад 40 років, починаючи з 2015 року, разом із ОСОБА_2 проживали її син, онучка, ОСОБА_3 з ними не проживала, свідок із нею не спілкувалася, ОСОБА_4 приїжджав у відпустку з жінкою на ім`я ОСОБА_16 , вони поводилися як пара, у 2021 році ОСОБА_4 казав, що хотів купити квартиру для ОСОБА_1 , про одруження ОСОБА_4 свідку розповіла ОСОБА_2 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що особисто знайома із ОСОБА_21 , із ОСОБА_1 є сусідами та підтримують дружні стосунки, із ОСОБА_3 лише знайома, підтримує нейтральні стосунки, давно знайома із сім`єю ОСОБА_2 , починаючи з 2015 року, разом із ОСОБА_2 проживали її син, онучка, ОСОБА_3 з ними не проживала, про одруження ОСОБА_4 розповіла ОСОБА_2 . Свідок зазначила, що випадково почула телефонну розмову, під час якої ОСОБА_3 сказала, що потрібно одружитися із ОСОБА_4 , щоб отримати виплати, а ОСОБА_4 говорив про намір одружитися з ОСОБА_16 після закінчення війни.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що ОСОБА_1 є її дочкою, ОСОБА_21 колишньою свекрухою, із ОСОБА_3 не знайома, а ОСОБА_4 є її колишнім чоловіком, з яким у зареєстрованому шлюбі вони не перебували, однак проживали однією сім`єю, розійшлися в 2016 році, після чого ОСОБА_4 проживав у своєї матері ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не захотіла проживати з вітчимом, тому проживала у бабусі разом із батьком ОСОБА_4 . Свідок також повідомила, що після розриву стосунків вони з ОСОБА_10 спілкувалися, між ними були хороші стосунки, їй відомо, що ОСОБА_10 приїжджав разом із жінкою на ім`я ОСОБА_16 , він ніколи не розповідав їй про ОСОБА_3 , після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_4 телефонував ОСОБА_22 , запитував, чи не має вона інвалідності; свідок зазначила, що ОСОБА_4 прямо говорив, що хоче звільнитися зі служби, після одруження ОСОБА_4 вони спілкувалися, однак про своє одруження він їй не розповідав; із ОСОБА_3 ОСОБА_22 не спілкується.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що ОСОБА_3 є її рідною сестрою, із ОСОБА_4 свідок спілкувалася, він казав, що після закінчення війни хотів придбати квартиру, щоб проживати разом із ОСОБА_3 , вона була готова переїхати та проживати разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не мала захворювань, які могли мати наслідком встановлення інвалідності, про будь-які розмови щодо можливого звільнення ОСОБА_10 з військової служби за допомогою ОСОБА_3 або її зв`язків свідку не відомо, вона добре ставилася до ОСОБА_10 , підтримувала з ним хороші стосунки та після його загибелі допомагала його розшукати. Крім цього, свідок зазначила, що в період, коли ОСОБА_4 перебував у Збройних Силах України, він постійно спілкувався із ОСОБА_3 , вона передавала йому особисті речі, ОСОБА_4 пояснював, що пішов на військову службу через те, що, за його словами, йому не було де проживати, після отримання звістки про загибель ОСОБА_4 . ОСОБА_3 телефонувала, плакала, перебувала у шоковому стані. Спільне проживання ОСОБА_24 та ОСОБА_10 розпочалося приблизно у 2019 році, місця реєстрації шлюбу свідок не пам`ятає, але відомо, що ОСОБА_3 для реєстрації шлюбу 18 травня 2022 їхала з ОСОБА_25 разом з ОСОБА_26 , для цієї поїздки ОСОБА_10 наймав таксі, вони перебували там приблизно 23 дні, однак точної кількості днів не пам`ятає; свідок зазначила, що ОСОБА_26 повернулася назад на таксі в той самий день. Також свідок повідомила, що ОСОБА_3 проживала разом із нею орієнтовно з лютого або березня 2022 року до квітня 2022 року, поки не придбала кімнату, ОСОБА_4 допомагав їй купувати техніку та меблі для кімнати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не знайома, із ОСОБА_3 знайома, має з нею хороші стосунки, із ОСОБА_4 також була знайома та мала з ним дружні стосунки. Стосунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали характер подружніх, вони були гарною парою, між ними було кохання; щодо спільних покупок свідок зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом купували продукти та речі, одяг, більш істотні покупки при свідкові вони не здійснювали, їй стало відомо про реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 разом із жінкою на ім`я ОСОБА_16 свідок бачила лише один раз. Крім цього, свідок повідомила, що ОСОБА_4 проживав у неї деякий час до моменту укладення з ним контракту про проходження військової служби, оскільки не мав де перебувати. Також свідок зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_4 по телефону повідомив ОСОБА_3 про свій намір одружитися з нею.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за введення суду в оману, приведена до присяги свідка, повідомила, що із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не знайома, а із ОСОБА_3 знайома та перебуває у дружніх відносинах; ОСОБА_4 знала та підтримувала з ним дружні стосунки. 15.05.2022 ОСОБА_3 не могла виправили поломку шланга до пральної машини і свідок ОСОБА_26 допомагала їй, у цей час ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_3 , сказав терміново брати таксі і їхати до нього, сказав, що він все оплатить, вони знайшли таксі та виїхали в ОСОБА_28 , по дорозі ОСОБА_10 постійно телефонував до ОСОБА_29 . Коли вони приїхали, ОСОБА_29 вийшла з автомобіля, ОСОБА_10 підбіг до неї, зустрів, вони обоє плакали. Цього ж дня ОСОБА_10 разом з ОСОБА_29 придбавали одяг для ОСОБА_10 , ОСОБА_10 пропонував свідку ОСОБА_26 залишитись з ними, однак свідок разом з таксистом повернулась у ОСОБА_25 . Послуги таксиста ОСОБА_10 оплатив готівкою у сумі 6000 грн. Свідок зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 планували після закінчення війни проживати в іншому місті, ОСОБА_3 передавала передачі ОСОБА_4 , медикаменти та необхідні речі, між ними були подружні стосунки, вони постійно спілкувались по відеозв`язку, а під час відпустки проводили час разом у готелях, зокрема, у Хмельницькому. Свідок зазначила, що ОСОБА_4 пересилав ОСОБА_3 кошти для купівлі холодильника, пральної машини, мікрохвильової печі.

Наявні у справі копії письмових заяви (без вказівки адресата цих заяв) ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 з поясненнями щодо обставин справи суд не бере до уваги як показання свідків, оскільки такі особи не приводились до присяги та не допитувались судом у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Відповідно до статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Згідно зі статтями 38, 39 СК України, підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 СК України. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною. За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій третій цієї статті. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу.

Відповідно до ст. 42 СК України, право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

При вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для визнання шлюбу недійсним у цій справі суд повинен надати оцінку відповідності оспорюваного шлюбу вимогам закону та з`ясувати, чи доведено у справі наявність фактів, які свідчать про недійсність шлюбу (фіктивність), чи порушують такі факти в разі їх наявності, права позивачів, якщо так, то які саме права, і чи відновить ці права, в разі їх порушення, визнання шлюбу недійсним.

В Україні діє презумпція правомірності шлюбу.

Відповідно до ст. 37 СК України, шлюб є правозгідним, крім випадків, встановлених частинами першою - третьою статті 39 СК України, а також якщо він не визнаний недійсним за рішенням суду.

Відтак, на сторону позивача, згідно з визначеним ЦПК України розподілом обов`язку доказування, покладається обов`язок довести наявність підстав для визнання шлюбу недійсним, що дозволила би спростувати презумпцію правомірності шлюбу.

Підстави для визнання шлюбу недійсним визначено у ст. 40 СК України.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка (ч. 1 ст. 40 СК України), а також у разі його фіктивності (ч. 1 ст. 40 СК України).

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Позов у цій справі заявлено з підстав фіктивності шлюбу, тому, оцінюючи наявність або відсутність підстав для визнання шлюбу недійсним, суд повинен з`ясувати , чи наявні у справі докази, які би спростовували презумпцію дійсності шлюбу, а отже, і спростовували би законне припущення наявності у подружжя дійсного наміру створити сім`ю та набути права та обов`язки подружжя.

Перевірку наявності або відсутності дійсного наміру подружжя створити сім`ю та набути права та обов`язки подружжя слід здійснювати з урахуванням визначених ст. 3 СК України критеріїв, а саме, ознак сім`ї.

За змістом ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, шлюб може бути визнано недійсним, якщо дослідженими доказами буде доведено, що шлюб було укладено без наміру: 1) спільно проживати; 2) вести спільний побут; 3) мати взаємні права та обов`язки подружжя.

Поняття «намір» не має законодавчого визначення.

Наміром у загальному розумінні є спрямованість волі особи діяти певним чином, її тверда установка щодо певної поведінкової моделі; ним може бути певний план, задум, ідея, мрія, бажання, які особа має воліє утілити унаслідок певної об`єктивованої поведінки її самої, чи інших осіб.

Наміром у юридичному значені є спрямованість волі особи діяти певним чином з метою виникнення, зміни, припинення правовідносин.

Відтак, намір особи укласти шлюб полягає у спрямованості волі особи на об`єктивацію її волевиявлення на реєстрацію шлюбу та на створення сім`ї, а саме: спільно проживати, вести спільний побут, мати взаємні права та обов`язки подружжя.

При оцінці аргументу позивачів про відсутність факту спільного та тривалого проживання подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід урахувати, що доказуванню у справі підлягає не лише відсутність факту спільного проживання, але й відсутність наміру осіб, які уклали шлюб, спільно проживати.

При цьому, суд повинен також врахувати положення ст. 3 СК України про те, що подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, а також ч. 3 ст. 40 СК України, з якої вбачається, що шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Також, при розгляді справи не можна залишити поза увагою об`єктивну неможливість для подружжя сталого та безперервного спільного проживання як до, так і після реєстрації шлюбу, зумовлену фактичним проходженням ОСОБА_4 військової служби із неоспорюваною сторонами спору залученістю ОСОБА_4 до виконання бойових завдань як до, так і після дати одруження ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), та до дати смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), встановленої судом.

У цьому зв`язку, суд визнає перебування ОСОБА_4 на військовій службі поважною причиною, якою об`єктивно зумовлено неможливість спільного проживання подружжя, відтак, відсутність сталого та безперервного спільного проживання подружжя після реєстрації шлюбу не свідчить про фіктивність шлюбу, та не свідчить про відсутність наміру подружжя спільно проживати.

Оцінюючи показання свідків, суд виходить із того, що відповідно до статей 76, 77, 78, 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а оцінка доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та зазначає, що саме по собі озвучення ОСОБА_4 про втому від війни, висловлення ним ідеї звільнитись з військової служби, не продовжувати контакт, не є доказом фіктивності шлюбу.

Посилання позивачів на те, що укладення шлюбу було обумовлено виключно бажанням ОСОБА_4 звільнитися з військової служби, саме по собі не є достатнім для висновку про фіктивність шлюбу. При цьому, позивачами не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що на момент державної реєстрації шлюбу як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_3 не мали наміру створити сім`ю.

Навпаки, саме свідки, які не пов`язані з учасниками справи родинними стосунками, повідомили про те, що відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали характер подружніх.

Право укладати або не укладати шлюб належить до сфери реалізації права особи на її приватне життя.

У цьому зв`язку, необізнаність сусідів, родичів про факт укладення шлюбу не тягне за собою його недійсності, так само, як і можливе перебування особи у близьких стосунках з однією особою не позбавляє її права на укладення шлюбу з іншою особою.

Протилежний підхід свідчив би про порушення права особи на повагу до її приватного життя та позбавляв би її права на вільний вибір подружжя.

Натомість, про наявність у подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дійсного наміру спільно проживати та вести спільний побут свідчать підтверджені показаннями свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 висловлювання ОСОБА_4 про намір придбати спільне житло з ОСОБА_3 , у тому числі, поза межами Теофіполя, об`єктивні факти систематичного перерахування ОСОБА_4 коштів ОСОБА_3 , у тому числі, для купівлі побутової техніки, що свідчить про наявність спільних побутових витрат, а також спільне проведення часу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , підтверджене наявними у справі світлинами, характер взаємин та обстановка, зафіксована на яких, свідчить про близькі стосунки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та про їх взаємну реалізацію прав та обов`язків подружжя.

Суд встановив, що шлюб, укладений 18.05.2022 між ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_3 , ґрунтувався на вільній згоді жінки та чоловіка. Доказів, які б підтверджували протилежне, суду не надано.

Шлюб між ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_3 , укладений 18.05.2022, був короткотривалим, оскільки ОСОБА_4 зник безвісти 02.07.2022 та як встановлено згодом, загинув, проте ці обставини самі по собі не свідчать про фіктивність шлюбу.

Наявні у справі фотознімки, на яких зафіксовано спільне проводження часу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , наявні відомості щодо банківських переказів між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , підтверджує існування між ними особистих взаємин, наявність взаємних прав та обов`язків, ведення спільного бюджету та не спростовує доводів відповідачки про наявність наміру створити сім`ю.

У обґрунтуванні позовної заяви наведено аргумент про те, що святкування одруження у родинному колі не відбувалось, ОСОБА_4 свою дружину ОСОБА_3 родичам не представляв, разом вони не проживали, а окрім цього, поставлено під сумнів можливість підтвердити особу нареченого паспортом громадянина шлюбу при реєстрації шлюбу, оскільки паспорт було втрачено під час пожежі у зоні бойових дій у період з 05.03.2022 по 09.04.2022 (що за своєю суттю є аргументом щодо неукладеності шлюбу).

Оцінюючи аргументи позивачів про те, що шлюб зареєстровано під час перебування ОСОБА_4 на військовій службі, суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні фактичні дані, у тому числі, висновки судової почеркознавчої експертизи, з яких можна було би встановити неналежність підпису на заяві про державну реєстрацію шлюбу, або в інших документах, нареченому ОСОБА_4 , як і відсутні інші фактичні дані, на підставі яких можна було би констатувати, що наречений не був присутній при реєстрації шлюбу.

Аргументи позивачів про те, що наречений був позбавлений можливості підтвердити свою особу паспортом громадянина України у зв`язку з втратою паспорта, не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами втрати паспорта; окрім цього, відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, особу може бути встановлено на підставі е-паспорта.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Аргументи позивачів про безпідставне зазначення у графі заяви про державну реєстрацію шлюбу «відношення до військової служби» статусу «невійськовозобов`язаний» свідчать про неточності в заповненні відповідних відомостей, проте такі недоліки не тягнуть за собою недійсності шлюбу.

Наявними у справі доказами не доведено порушення процедури реєстрації шлюбу, яке би мало наслідком його недійсність.

Досліджені судом докази у своїй сукупності свідчать про існування між сторонами особистих відносин до укладення шлюбу, їх добровільне волевиявлення на реєстрацію шлюбу, підтримання сімейних стосунків після його укладення, спільне проведення часу, підтримання постійного спілкування та прояв взаємної турботи.

З урахуванням наведеного, у цій справі встановлено, що ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_3 вільно, без стороннього примусу здійснили своє волевиявлення шляхом надання вільної згоди, як чоловік і жінка, на реєстрацію шлюбу між ними, були однією сім`єю, набули прав та обов`язків подружжя, які реалізовували в міру об`єктивних обставин в умовах війни та проходження чоловіком військової служби.

Суд на підставі поданих сторонами спору доказів не встановив фактів, які би свідчили про те, що оспорюваний шлюб було укладено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без наміру спільно проживати, вести спільний побут, мати взаємні права та обов`язки подружжя.

У справі відсутні докази того, що будь-хто з подружжя під час перебування у шлюбі вважали його недійсним, звертались до органів реєстрації актів цивільного стану або до суду з заявою при припинення шлюбу чи визнання його недійсним.

Суд також не виявив при розгляді справи підстав для визнання шлюбу неукладеним.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Відтак, судом у процесі розгляду справи не виявлено, а стороною позивача не доведено наявності передбачених законом підстав для спростування презумпції дійсності шлюбу, та відповідно, для визнання шлюбу недійсним унаслідок його фіктивності, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно до ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Ураховуючи наведене, керуючись статтями 3, 21-26, 36-40, 42 СК України, статтями 2, 10-13, 141, 258-261, 263-268, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним шлюбу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_37 , зареєстрованого Радомишльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 18.05.2022, про що 18.05.2022 було складено актовий запис № 104, та про скасування відповідного актового запису № 104 в Книзі реєстрації шлюбів від 18.05.2022 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовити.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору покласти на позивачів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач-1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Позивач-2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Представник позивачів: адвокат Семченко Галина Сергіївна (адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_6 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ).

Представник відповідача: адвокат Говорецький Геннадій Болеславович (адреса: АДРЕСА_7 ).

Повне рішення суду складено, підписано і проголошено 21.09.2026.

Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.