Рішення № 139968944, 15.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2455/25

провадження № 2/650/597/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Хомик І.І.,

за участю секретаря Дорошенко Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» , про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , звернувся до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» із позовними вимогами про розірвання договору оренди землі, зазначаючи, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:028:0022, площею 9.880 га., що розташована на території Максимогорьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

10.11.2011 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ», уклали договір оренди вказаної земельної ділянки, строком дії на 5 років, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.11.2011 року за №65060004000796.

19.12.2014 року на підставі додаткової угоди про заміну сторони у договорі оренди замінено орендаря на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», продовживши строк оренди до 31.12.2020 року.

12.08.2017 року на підставі додаткової угоди №900166, сторони залучили нового орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», якою договір оренди викладено у новій редакції, збільшено розмір орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6.65% від нормативної грошової оцінки землі за повний рік оренди, та складає 19454.05 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 292542.16 грн. Збільшено строк оренди до 30.11.2028 року.

Згідно п. 4.5.договору орендна плата вноситься орендарем у строк до 31 грудня кожного року.

Відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, однак цього не зробив. Загальна сума несплаченої орендної плати по договору оренди складає 58362.16 грн.

Вказана бездіяльність свідчить про систематичну несплату орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та пункту 2 статті 651 ЦК України.

На підставі договору купівлі-продажу №1704/25-23 від 17.04.2025 року новим орендарем зазначено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Позивач у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву , у якому зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Позивачем не надано суду доказів невиплати відповідачем орендної плати.

Товариство здійснює свою діяльність на території Херсонської області, значна частина якої була окупована з 09.03.2022 року по 10.11.2022 року в тому числі і Максимо-Горьківська сільська рада.

Внаслідок збройної агресії рф та тимчасової окупації, товариство, яке зійснювало діяльність на цій території, було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов`язань.

Факт неможливості здійснення діяльності та знищення майна підтверджується Витягом з ЄРДР щодо реєстрації кримінального провадження №42022232090000075 від 1.04.2022 року.

Зазначає, що товариством надано достатньо доказів на підтвердження того , що невиконання умов договору відбулося не з вини підприємства та обумовлено агресією рф та окупацією.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, представником відповідача подані додаткові пояснення, згідно яких територія Максимо-Горьківської сільської ради є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.

Вважає, що беручи до уваги обставини, за які орендар не відповідає ( у розумінні частини шостої ст.762 ЦК України), а саме забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, можливість її замінування та щоденні атаки російських дронів і ракет, що створюють реальну загрозу життю працівників підприємства, стає неможливим проведення посівної кампанії, збору врожаю та ведення господарської діяльності в цілому на спірній земельній ділянці.

Відтак вважає, що в орендаря відсутній обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у належному порядку, про причину неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи, що представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не з`явилися до суду , суд дійшов висновку про можливість судового розгляду за наявними у матеріалах справи доказами та письмовими поясненнями сторін.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені учасниками доводи суд дійшов таких висновків.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії 11-ХС №007208 позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:0028:0022 площею 9,8797 га., яка розташована на території Максимо-Горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 289450465206, номер відомостей про речове право 54074371.

10.11.2011 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ», уклали договір оренди вказаної земельної ділянки, строком дії на 5 років, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.11.2011 року за №65060004000796.

19.12.2014 року на підставі додаткової угоди про заміну сторони у договорі оренди замінено орендаря на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», продовживши строк оренди до 31.12.2020 року.

12.08.2017 року на підставі додаткової угоди №900166, сторони залучили нового орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», якою договір оренди викладено у новій редакції, збільшено розмір орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6.65% від нормативної грошової оцінки землі за повний рік оренди, та складає 19454.05 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 292542.16 грн. Збільшено строк оренди до 30.11.2028 року.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, однак цього не зробив. Загальна сума несплаченої орендної плати по договору оренди складає 58362.16 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520985200:04:005:0015 зареєстровано за ТОВ «Перемога Плюс» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року №1704/25-23.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.

Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов`язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.

Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.

Земельним кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма Земельного кодексу України кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п 29- «Орендодавець має право вимагати від орендаря в повному обсязі внесення орендної плати» та п.32 - «Орендар зобов`язаний розраховуватися з Орендодавцем по орендній платі».

На підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна умова зазначена у пункті 12.3 Договору оренди землі (у редакції від 26.12.2023 року).

У зв`язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою є невиконанням обов`язків орендаря, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов`язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є підставою для розірвання договору.

Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов`язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов`язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі.

Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із позовної заяви , згідно з Договором оренди землі, відповідач ТОВ «ЮТС-Агропродукт» зобов`язане було нарахувати орендодавцю орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, однак відповідач, порушуючи умови договору, не здійснив сплату орендної плати за вказаний період, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі , як вбачається із розрахунку заборгованості 58362,16 грн.

Факт відсутності виплати орендної плати позивачу за 2023 та 2024 роки сторона відповідача по суті не спростовує. Водночас ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечує наявність протиправного та винного порушення договору, посилаючись на об`єктивну неможливість користування земельною ділянкою у відповідний період.

З офіційного Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вбачається, що Максимо-Горьківська сільська рада перебувала у тимчасовій окупації з 09.03. 2022 року до 11 листопада 2022 року. Суд враховує, що сільськогосподарське виробництво має сезонний характер, а перебування території в окупації протягом основної частини посівного та збирального періодів об`єктивно унеможливлювало для орендаря звичайне здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці.

Дані інтерактивної карти ДСНС «Розмінування України» відображають територію Максимо-Горьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, як територію, на якій виявлені або ймовірно можуть знаходитися вибухонебезпечні предмети. Ці відомості мають загальний характер і самі по собі не доводять стан конкретної кадастрової ділянки, однак є додатковим підтвердженням об`єктивності загального мінного ризику після деокупації.

Однак представником відповідача надано зведений акт №5491, зі змісту якого вбачається, що особовим складом групи розмінування військової частини НОМЕР_1 у період з 11 по 15 вересня 2024 року, на виконання бойових розпоряджень командира зведеного інженерного загону військової частини НОМЕР_1 від 11.09. 2024 року № 1/1/1138 , проводилися роботи з інженерної розвідки, розшуку, піднімання, розмінування і знешкодження нерозряджених вибухових предметів на території земель у районі населених пунктів Максима Горького та Урожайне Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до п. 1 акта перевірено ділянку місцевості загальною площею 457,8 га на наявність вибухонебезпечних предметів шляхом візуального огляду методом ОРВБД-В. У п. 2 акта зазначено, що під час проведення робіт виявлено одну одиницю вибухонебезпечних предметів II категорії артилерійський снаряд 9мм22н.

Згідно з п. 36 акта знешкодження та транспортування виявлених вибухонебезпечних предметів не проводилися, їх знищено шляхом підриву на місці. За результатами внутрішнього щоденного контролю якості на перевіреній частині очищеної території додаткових вибухонебезпечних предметів не виявлено.

У схемі, яка є складовою акта, місце розшуку та перевірки визначено за координатами MGRS: 36T WT 25207 11308; 36T WT 26996 10255; 36T WT 24068 09442; 36T WT 25969 08463; 36T WT 24068 09442.

Таким чином представник відповідача надав суду наявний офіційний документ компетентного органу, який індивідуалізує спірну земельну ділянку шляхом підтвердження її входження до конкретного полігона обстеження, а також акт уповноваженого підрозділу, яким зафіксовано фактичне виявлення вибухонебезпечних предметів у межах цього полігона.

Те, що в акті не зазначено координат виявленого артилерійського снаряду відносно кадастрових меж земельної ділянки 6520683600:02:028:0022, не спростовує доказового значення вказаного акту. До проведення перевірки уповноваженим підрозділом безпечність окремої кадастрової ділянки, яка входить до потенційно забрудненого земельного масиву, не могла визначатися лише за відсутністю відомостей про виявлення вибухонебезпечного предмета саме всередині її кадастрового контуру.

Усталений підхід судової практики полягає в тому, що систематичність у цьому контексті передбачає два та більше випадки невиконання обов`язку зі сплати орендної плати. Водночас для вирішення спору про розірвання договору суд повинен встановити не лише формальну відсутність платежу, а й те, чи існував у відповідний період сам обов`язок внесення плати у заявленому обсязі та чи становить невиконання такого обов`язку порушення договору, яке може бути покладене на орендаря.

Частина шоста статті 762 ЦК України встановлює спеціальне правило, згідно з яким наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Застосування частини шостої статті 762 ЦК України не зводиться виключно до встановлення форс-мажору у вузькому розумінні статті 617 ЦК України . Для застосування цієї норми визначальним є доведення об`єктивної неможливості використання об`єкта оренди з незалежних від орендаря причин.

У справі, що розглядається, існує прямий зв`язок між конкретною земельною ділянкою та актом проведення робіт з розмінування, у межах території якого фактично виявлено чотири вибухонебезпечні предмети.

Оцінюючи обставини 2022 року, суд враховує, що спірна земельна ділянка розташована на території Максимо-Горьківської сільської ради, яка з 09 березня до 11 листопада 2022 року перебувала у тимчасовій окупації. За таких умов орендар був об`єктивно позбавлений можливості вільного доступу до земельної ділянки та безпечного здійснення на ній сільськогосподарських робіт.

З урахуванням сезонності сільськогосподарського виробництва окупація протягом весняного, літнього та значної частини осіннього періодів 2022 року фактично позбавляла орендаря можливості провести повний цикл сільськогосподарських робіт. Після деокупації об`єктивна небезпека не припинилася автоматично, оскільки територія потребувала перевірки на вибухонебезпечні предмети.

Щодо 2023 року суд встановив, що спірна земельна ділянка на той час ще не була перевірена в межах робіт, завершення яких підтверджене актом № 5491 лише у вересні 2024 року

За таких обставин суд вважає доведеним, що протягом 2023 року спірна земельна ділянка не могла вважатися безпечною для сільськогосподарського використання до її перевірки компетентними підрозділами. Покладення на орендаря обов`язку здійснювати польові роботи на необстеженому земельному масиві, в межах якого згодом фактично виявлено артилерійські боєприпаси, суперечило б об`єктивним вимогам безпеки життя і здоров`я працівників.

Щодо 2024 року акт № 5532 підтверджує проведення робіт з 11 по 15 вересня 2024 року. Саме після завершення такого обстеження та очищення території в частині, яка співпадає зі спірною ділянкою, з`явилися підстави вважати, що об`єктивна перешкода, пов`язана з невизначеним мінним ризиком, була усунута.

Отже, навіть якщо виходити з можливості використання земельної ділянки після 15 вересня 2024 року, це не дає підстав вважати доведеною систематичну несплату орендної плати як два або більше самостійних порушення договору. За 2022 та 2023 роки суд установив об`єктивні обставини, які виключали можливість повноцінного користування об`єктом оренди та підпадають під регулювання частини шостої статті 762 ЦК України. Щодо 2024 року можливе питання про обсяг плати за період після усунення об`єктивної перешкоди саме по собі не утворює систематичності, необхідної для застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

При цьому позов не містить самостійної вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати, а тому суд не визначає у цьому провадженні конкретний розмір плати, яка могла підлягати внесенню за окрему частину 2024 року після завершення робіт з обстеження. Для вирішення заявленої немайнової вимоги достатньо встановлення відсутності двох і більше випадків безпідставної несплати орендної плати, які могли б утворювати систематичне порушення договору.

За правилами статей 12, 13, 7681 та 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає більш вірогідним висновок про те, що у 2022 році спірна земельна ділянка не могла використовуватися через тимчасову окупацію та її наслідки, а у 2023 році та до завершення обстеження у вересні 2024 року через об`єктивну мінну небезпеку, яка підтвердилася фактичним виявленням вибухонебезпечних предметів у межах земельного масиву, до якого входила ця ділянка.

Відтак суд не встановив систематичного, тобто дворазового або більше, безпідставного невиконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати, яке могло б бути кваліфіковане як підстава для припинення права користування земельною ділянкою за пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Відсутні також підстави для висновку про істотне порушення договору у розумінні частини другої статті 651 ЦК України, оскільки невнесення орендної плати у спірний період було безпосередньо пов`язане з обставинами, які об`єктивно перешкоджали використанню орендованого майна та не залежали від волі орендаря.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на відмову у задоволенні основної позовної вимоги відсутні підстави для покладення на відповідачів понесених позивачем витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати позивача залишаються за позивачем.

Представником відповідача подана заява про відшкодування з позивача витрат на надання професійної правничої допомоги в сумі 12000 грн. Однак доказів на підтвердження суми витрат відповідач не надав, в зв`язку з чим вказані витрати слід покласти на відповідача.

Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 265 ЦПК України, ст 526, 617, 629, 651, 762 ЦК України, Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі» ,Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК