Рішення № 139966610, 21.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/3620/26

№ провадження 2/646/3708/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Янцовської Т.М.,

за участю секретаря Зубкової В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Основ`янського районного суду м. Харкова цивільну справу № 644/3620/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 30 477,73 грн., а також сплачений судовий збір 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5124879 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит, сума кредиту складає 8 000 грн., строк кредиту 360 днів з 21.11.2024 року по 16.11.2025, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

Відповідно до умов договору № 5124879 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8 000 грн.

30.10.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до укладеного Договору факторингу від 30.10.2025 року № 30/10/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5124879 від 21.11.2024 року загальна сума заборгованості склала 29 117,73 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 7 999,87 грн., заборгованості за процентами 17 117,86 грн., штрафні санкції 4 000 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 30.10.2025 року №30/10/2025, строк дії Договору № 5124879 від 21.11.2024 року не закінчився, а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 31.10.2025 року по 16.11.2025 року (17 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 1 360,00 грн. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 5124879 від 21.11.2024 року загальною сумою 30 477,73 грн., яка складається з тіла кредиту 7 999,87 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 17 117,86 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 17 календарних днів 1 360,00 грн., штрафні санкції 4 000 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 06.04.2026 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Основ`янського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 05.05.2026 провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20.05.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову у заявленому розмірі, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними в частині розміру заявленої до стягнення заборгованості, процентів, нарахованих після відступлення права вимоги, штрафних санкцій, а також витрат на професійну правничу допомогу. Просить при вирішенні питання про розподіл судових витрат врахувати майновий стан відповідача, наявність утримань із його доходу на підставі виконавчих документів, а також вимоги розумності, співмірності та пропорційності.

24.06.2026 від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначає, що договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства, наданий розрахунок є належним та допустимим доказом, проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту. Вимога про стягнення штрафних санкцій за договором є законною та обгрунтованою. Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5124879 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Договором №5124879 від 21.11.2024 встановлено: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 8 000 грн. Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів, процентна ставка кредитування встановлено у розмірі 1,00 % у день.

Згідно зі п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,01 % в день та застосовується якщо клієнт до 30.11.2024 сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від ТОВ індивідуальну знижку на стандартну відсоткову ставку, в зв`язку з чим розмір відсотків, що повинен сплатити клієнт за стандартною відсотковою ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою відсотковою ставкою.

Договір №5124879 від 21.11.2024 підписаний відповідачем електронним підписом 87360 21.11.2024 о 09:13:31, що свідчить про ознайомлення з умовами договору.

Відповідно до умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

З розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за договором № 5124879 від 21.11.2024 року вбачається, що за період з 21.11.2024 року по 30.10.2025 рік заборгованість з тіла кредиту складає 7 999,87 грн., заборгованість за процентами 17 117,86 грн., штрафні санкції 4 000 грн.

30.10.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до додатку №1 «Реєстр боржників» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло і право вимоги до відповідача боржника за кредитним договором № 5124879.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 5124879 від 21.11.2024 року за період з 31.10.2025 по 16.11.2025 заборгованість за процентами складає 1 360 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене, зокрема, на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд вважає доведеним перехід прав вимог до відповідача за кредитним договором № 5124879 від 21.11.2024 року.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами укладення та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 5124879 від 24.11.2024.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

Сторони в кредитному договорі погодили, що за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 1% річних. Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що відповідачем в період з 21.11.2024 по 30.03.2026 здійснено оплати в рахунок погашення тіла кредиту у загальному розмірі 0,13 грн.

Таким чином, в період дії кредитного договору відповідач не дотримавався умов кредитного договору, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позикодавцем, яка станом на 30.10.2025 року склала 29 117,73 грн. з яких: 7 999,87 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 17 117,86 грн. - заборгованість по відсотках, 4 000 грн. штраф.

Відповідно до п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів (з 21.11.2024 року по 16.11.2025), а тому в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 31.10.2025 року по 16.11.2025 рік (17 календарних днів) здійснено нарахування відсотків за стандартною процентною ставкою, у сумі 1 360 грн.

З урахуванням наведеного суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам є доведеними.

Щодо нарахування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Пунктом. 6.3. Договору встановлено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені договором (Графіком платежів/новим графіком платежів).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 000 грн.

Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який триває на час розгляду позовної заяви та неодноразово продовжувався.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 5124879 від 21.11.2024 у загальному розмірі 26 477,73 грн., що складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7 999,87 грн., нарахованих відсотків первісним кредитором 17 117,86 грн., нарахованих позивачем відсотків за 17 календарних днів 1 360 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024. 23.02.2026 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. складено заґвку № 17053 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.03.2026 згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 сума наданих послуг становить 10 000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат (постанова Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично здійснені, та оцінювати їх необхідність.

Враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, ціну позову, складність справи та значення розгляду справи для сторін, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, суд приходить до висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 313,09 грн.

Керуючись ст. ст. 81, 141, 265, 273, 274, ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором №5124879 від 21.11.2024 року в загальному розмірі 26 477,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 313,09 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 16.09.2026 року.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

Суддя: Т.М. Янцовська