Рішення № 139966491, 22.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

22.09.26

Справа № 635/83/26

Провадження № 2/635/3521/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 рокусмт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Савченка Д.М.,

секретаря судового засідання Устіч О.Л.,

учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»,

представник позивача адвокат Дідух Євген Олександрович,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Покотилівка цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» адвокат Дідух Є.О. звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , у якій просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4195668 від 05.12.2023 року у загальному розмірі 20 500,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) 2 500,00 грн.; заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 11 750,00 грн.; заборгованість за процентами, нарахованими новим кредитором ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 6 250,00 грн.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., а також у порядку частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості з моменту набрання рішенням законної сили до його повного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Первісний кредитор) та ОСОБА_3 (Відповідач) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи через Вебсайт/Мобільний застосунок «Credit7» в електронній формі було укладено Договір № 4195668 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір підписано Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «90130». Відповідно до умов Договору Відповідачу надано кредит у сумі 2 500,00 грн. строком на 360 днів з 05.12.2023 року по 29.11.2024 року. Сторони погодили стандартну процентну ставку у розмірі 2% на день (730% річних). Кредитні кошти Первісним кредитором було перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», через платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Надалі, 26.07.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено Договір факторингу № 26/07/2024, за умовами якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4195668 від 05.12.2023 року в загальній сумі 14 250,00 грн. (з яких: тіло кредиту 2 500,00 грн., проценти 11 750,00 грн.). У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором Відповідач борг не погасив, після переходу права вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» в межах строку кредитування за період з 27.07.2024 року по 29.11.2024 року (за 125 календарних днів) нарахувало проценти у сумі 6 250,00 грн. (2 500 грн. ? 2% ? 125 днів), у зв`язку з чим загальний борг склав 20 500,00 грн.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.01.2026 відкрито провадження у даній цивільній справі.

Представник позивача подав позовну заяву, у якій заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, однак відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв і клопотань до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин, відповідно до статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши наявні письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.12.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_3 в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) «Credit7» було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4195668.

Згідно зі статтями 205, 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони, у тому числі за допомогою електронного зв`язку.

Відповідно до положень статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Під час підписання вказаного договору Відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «90130», направлений йому у вигляді SMS-повідомлення, що за своїми правовими наслідками відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та правових висновків Верховного Суду (зокрема, у постановах від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20) прирівнюється до власноручного підпису.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 Договору сума кредиту становить 2 500,00 грн., строк кредиту 360 днів (з 05.12.2023 року по 29.11.2024 року). Відповідно до умов п. 1.4.1 Договору стандартна процентна ставка становить 2% у день, нараховується на залишок кредиту методом «факт/факт».

На виконання умов договору кредитодавець ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» перерахував Відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 500,00 грн. на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», через платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», що підтверджується довідкою про переказ коштів № 316833645 від 26.07.2024 року.

26 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 26/07/2024, згідно з яким Позивач набув право вимоги за Договором № 4195668 від 05.12.2023 року у загальній сумі 14 250,00 грн. (тіло кредиту 2 500,00 грн., проценти 11 750,00 грн.).

Згідно зі статтями 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи закріплені нормами статей 1077, 1078, 1082 ЦК України щодо факторингу.

Статтями 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві кредит та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Щодо нарахування процентів суд зазначає, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Дослідженням наданих позивачем розрахунків заборгованості встановлено, що проценти у сумі 11 750,00 грн., нараховані первісним кредитором за період з 05.12.2023 по 26.07.2024 року, та проценти у сумі 6 250,00 грн., нараховані новим кредитором ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за період з 27.07.2024 по 29.11.2024 року (125 днів), були нараховані виключно в межах визначеного п. 1.3 Договору строку кредитування (до 29.11.2024 року). Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 500,00 грн. та заборгованості за процентами в загальній сумі 18 000,00 грн. (11 750,00 грн. + 6 250,00 грн.), а всього 20 500,00 грн., є правомірними, доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про покладення на орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання судового рішення, обов`язку нараховувати інфляційні втрати та 3% річних на суму основного боргу до моменту повного виконання судового рішення в порядку частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22, формулювання вказаної норми процесуального права визначає право, а не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування. Суд на власний розсуд з урахуванням конкретних обставин справи, на засадах розумності, справедливості та пропорційності вирішує питання щодо доцільності застосування вказаних положень. З огляду на характер правовідносин сторін та розмір заборгованості суд не вбачає правових підстав для застосування приписів ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, що разом із тим не позбавляє стягувача права на нарахування сум за статтею 625 ЦК України в загальному порядку шляхом звернення з окремим позовом у разі несвоєчасного виконання боржником судового рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України, суд виходить з наступного.

Позивачем при поданні позовної заяви платіжною інструкцією підтверджено сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги матеріального характеру задоволені у повному обсязі, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. суд враховує положення статті 137 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанови від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21), оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, суд зобов`язаний зважати на критерії розумності, пропорційності та співмірності.

Беручи до уваги категорію та незначну складність даної цивільної справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, шаблонний характер позовної заяви та наданих документів, ціну позову (20 500,00 грн.), суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (що становить майже половину ціни позову) є неспівмірним та завищеним, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до розумного та справедливого розміру 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610-612, 625, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4195668 від 05.12.2023 року в загальному розмірі 20 500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні вимог про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України, а також у частині стягнення витрат на правничу допомогу в іншому розмірі відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284, 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. «Н», «П».

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

СуддяД.М. Савченко