Ухвала суду № 139965241, 14.09.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1383/26

Провадження № 2/448/941/26

У Х В А Л А

14.09.2026 місто Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гіряк С.І.,

за участю секретаря судового засідання Луцак Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мостиська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, індекс 01032) до

відповідача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. 08.08.2026 відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі Національної гвардії України під час дії воєнного стану. На підтвердження вказаних обставин надав копію довідки від 10.06.2026 за №718, згідно якої він перебуває на військовій службі за контрактом у в/ НОМЕР_1 Національної гвардії України, копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 04.06.2025, копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №222 від 07.08.2026.

3. Представник позивача у судове засідання не з`явився, в поданій позовній заяві просить здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

4. Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

6. Розглянувши заявлене відповідачем клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

7. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

8. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

9. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

10. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

11. У подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даної справи.

12. Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» - Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

13. Відповідно до ч. 2 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

14. Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову та прийняття за контрактом на добровільній основі громадян України на військову службу.

15. З довідки командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2 від 10.06.2026 за №718, вбачається, що відповідач перебуває на військовій службі за контрактом у в/ч НОМЕР_3 Національної гвардії України. З копії посвідчення серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 призначений на посаду гол.сержанта 1 патрульної роти 1 патрульного батальону наказом №22 о командира в/ч4114 ОСОБА_3 від 09.04.2026.

16. Відповідно до позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22, провадження № 14-74цс25, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 зазначено, що: «Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси. За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі. Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність цивільного процесу. Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства. Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами. Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору».

17. Отже, приймаючи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, що є об`єктивною обставиною, яка перешкоджає участі ОСОБА_1 у розгляді даної цивільної справи, а також відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, свідчать про існування обставин, які відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі.

Суд вважає, що у разі не зупинення провадження у справі буде порушено конституційне право сторони на належний, повний та всебічний розгляд даної справи.

18. На підставі вищенаведеного, суд дійшов до переконливого висновку, що є всі підстави для зупинення провадження у даній справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а тому суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

19. Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

20. Таким чином, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача на військовій службі, останній зобов`язаний повідомити про це суд.

Керуючись ст.ст. 251, 253, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

3.Зобов`язати відповідача повідомити суд про припинення обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

4. Копію даної ухвали направити сторонам для відома.

5. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

6. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

7. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.09.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК