Ухвала суду № 139965085, 22.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6592/26

Провадження № 1-кп/639/419/26

У Х В А Л А

щодо дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні

22 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові питання щодо дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12026221220000261 від 06.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, яка зареєстрована та фактично проживала до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді у Новобаварському районному суді міста Харкова знаходиться кримінальне провадження № 12026221220000261 від 06.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України

Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що на цей час вбачаються підстави для продовження стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України; наявність достатніх підстав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування вказаного запобіжного заходу не зменшилися; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Без застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 та у разі перебування її на волі, остання може переховуватися від суду та покинути територію України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, на думку сторони обвинувачення, стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», оскільки менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила вказане клопотання задовольнити.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, не доведені. Сторона захисту не погоджується з тим, що вказані ризики залишаються такими ж, як і під час досудового розслідування. Крім того, захисник ОСОБА_4 просила суд врахувати те, що обвинувачена ОСОБА_5 має проблеми зі здоров`ям, проте необхідна медична допомога їй не надається, оскільки у штаті Харківської міської медичної частини № 27 відсутні відповідні лікарі, які можуть надати таку допомогу.

Враховуючи вищевикладене, захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. У разі продовження дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, захисник просила суд визначити мінімальний розмір застави.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріли справи та оцінивши доводи заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

За змістом ст. ст. 131132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які, відповідно до статті 12 КК України, належать до тяжких злочинів, санкцією яких передбачена можливість призначення покарання: у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років; у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду міста Харкова ОСОБА_6 від 08.05.2026 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.07.2026, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Холодногірського районного суду міста Харкова ОСОБА_7 від 01.07.2026 стосовно ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 07.08.2026, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 28.07.2026 стосовно ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 25.09.2026 включно, з визначенням розміру застави у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що на теперішній час є доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України існування ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_5 від суду підтверджується наступним.

Суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Тяжкі злочин, передбачені ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які інкримінуються ОСОБА_5 , передбачають можливість призначення покарання: у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років; у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватись від суду.

Крім цього, обвинувачена ОСОБА_5 неодружена, вона не має стійких соціальних зв`язків в місці постійного проживання, а тому, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, вона може покинути місце мешкання та почати переховуватись від суду.

Таким чином, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_5 від суду.

Пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України ризик незаконного впливу обвинуваченої ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наявність зазначеного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, оскільки, маючи процесуальний статус обвинуваченої, останній відоме місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у суду наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідків з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів.

Пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України ризик вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована та законних джерел отримання заробітку не має. Крім того, припинення протиправної діяльності обвинуваченої ОСОБА_5 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона обвинувачується, оскільки санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченої, яка не має тяжких захворювань чи інвалідності; 3) репутація обвинуваченої, яка раніше притягалася до кримінальної відповідальності, на теперішній час в силу ст. 89 КК України вважається не судимою; 4) відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка незаміжня, жодних осіб на утриманні не має, тобто у неї відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання; 5) наявні відомості про те, що обвинувачена ОСОБА_5 до арешту офіційно не була працевлаштована та не мала законних джерел доходів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на теперішній час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно неї необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 .

При визначенні альтернативного запобіжного заходу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд визначає обвинуваченій ОСОБА_5 заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, що складає 133 120 грн, що є достатнім розміром застави для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків.

Крім цього, під час судового засідання захисник ОСОБА_4 зазначила про те, що ув`язнена ОСОБА_5 має проблеми зі здоров`ям, проте необхідна медична допомога їй не надається, оскільки у штаті Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях відсутні відповідні лікарі, які можуть надати таку допомогу.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні надала пояснення, що хворіє на цироз печінки, а також має грижу на животі. Також зазначила, що в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» немає лікаря-терапевта та лікаря-гастроентеролога, які могли б встановити діагноз та призначити лікування.

З огляду на викладене, в порядку статті 206 КПК України суд приймає рішення про зобов`язання керівника Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 забезпечити надання ув`язненій ОСОБА_5 необхідної медичної допомоги (з урахуванням її скарг на стан здоров`я), із проведенням огляду лікарем-терапевтом та лікарем-гастроентерологом, а у разі їх відсутності в штаті медичної частини із залученням відповідних спеціалістів з орієнтовного переліку закладів охорони здоров`я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104, а також забезпечити в подальшому належне медичне лікування ув`язненої ОСОБА_5 .

Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 20 листопада 2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у кримінальному провадженні 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, що складає 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, до сплину терміну тримання під вартою.

Реквізити депозитного рахунку для зарахування коштів при обранні судом міри запобіжного заходу: отримувачі коштів ТУ ДСА України в Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача: 820172; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти звільнити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченої з-під варти покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин інкримінованих їй злочинів;

-здати на зберігання до ГУ ДМС України у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі отримання таких документів обвинуваченою ОСОБА_5 ).

Відповідно до вимог статті 182 КПК України роз`яснити обвинуваченій та заставодавцю, що в разі невиконання покладених на обвинувачену обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до обвинуваченої може бути застосовано інший запобіжний захід.

Строк закінчення тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 20 листопада 2026 року о 24 годині 00 хвилин.

Копію ухвали направити прокурору та обвинуваченій, а також до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи.

В порядку статті 206 КПК України зобов`язати керівника Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 забезпечити ув`язненій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надання необхідної медичної допомоги (з урахуванням її скарг на стан здоров`я), із проведенням огляду лікарем-терапевтом та лікарем-гастроентерологом, а у разі їх відсутності в штаті медичної частини із залученням відповідних спеціалістів з орієнтовного переліку закладів охорони здоров`я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104, з проведенням необхідних медичних досліджень (за направленням лікарів-спеціалістів), а також забезпечити в подальшому належне медичне лікування ув`язненої ОСОБА_5 .

Копію ухвали направити до Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях для виконання.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 22 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1