Постанова № 139965083, 22.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5874/26

Провадження № 3/639/1062/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., за участю: секретаря судового засідання Соколової К. О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Майбороди С.С., потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Івашкине Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, пенсіонера, інваліда ІІ групи безстроково, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

28 червня 2026 року приблизно о 14 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою вони спільно проживали та були пов`язані спільним побутом, домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав та принижував її, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство).

Крім того, 28 червня 2026 року приблизно о 14 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким вони спільно проживали в одному домоволодінні та були пов`язані спільним побутом, домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що не спричинило тілесних ушкоджень, а саме: ображав, штовхав та принижував його, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю малолітнього потерпілого ОСОБА_3 .

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство, вчинене стосовно малолітньої особи).

Постановою судді Новобаварського районного суду міста Харкова Курила В. О. від 03.07.2026 об`єднано в одне провадження адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа № 639/5874/26, провадження № 3/639/1062/26).

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав повністю, посилаючись на той факт, що він не вчиняв домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_3 .

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що взимку 2025 року він почав орендувати половину помешкання домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору, укладеного з власником житла - ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_5 . Договір оренди житла був чинним до травня 2026 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, після цього його донька ОСОБА_2 анулювала всі домовленості, укладені з її батьком. Зазначає про те, що з червня 2026 року він вже не проживав за цією адресою. 28.06.2026 він прийшов у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , щоб погодувати свиней, які тимчасово там перебували. За цією адресою в той час він не проживав, приходив лише вранці, щоб погодувати худобу. Цього дня виник словесний конфлікт з ОСОБА_2 , після чого вона викликала поліцію. Ніяких сімейних відносин з потерпілою він не підтримував, однією сім`єю з нею вони не проживали.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що надав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 45 000 грн у борг, про що в нього є її боргова розписка, що підтверджує відсутність сімейних відносин з нею. Також ОСОБА_1 зазначив, що він не має відношення до вагітності ОСОБА_2 , оскільки не може мати дітей через вік та численні захворювання.

Під час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Майборода С. С. зазначили, що відсутня подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було сімейних відносин, у зв`язку з чим сторона захисту просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Незважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_1 щодо невизнання своєї вини, його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:

- даними, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 956547 від 28.06.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства стосовно цивільної дружини - ОСОБА_2 ;

- даними, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 745400 від 28.06.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства стосовно малолітнього сина ОСОБА_6 - ОСОБА_3 ;

- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 від 28.06.2026, в якій вона просить органи Національної полії вжити заходів стосовно її цивільного чоловіка ОСОБА_1 , який систематично вчиняє стосовно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що виражається у штовханні, висловлюванні нецензурною лайкою в її сторону, а також приниженні. Усе те ж саме ОСОБА_1 вчиняє й стосовно її малолітнього сина ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 28.06.2026, в яких вона підтвердила, що 28.06.2026 почався конфлікт, у зв`язку з тим, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 знову почав на неї лаятися, виражався нецензурною лайкою, а також штовхав її сина ОСОБА_3 та повалив його на землю, після чого вона крикнула йому, щоб він не чіпав дитину та викликала поліцію. Надалі разом із ОСОБА_1 вона проживати не бажає, оскільки він постійно поводить себе агресивно, зловживає спиртними напоями, вчиняє домашнє насильство стосовно неї та її дитини. Потерпіла зазначила, що будинок, в якому вона проживає, дістався їй від батька. Вважає, що ОСОБА_1 проживає з нею через майно. Крім цього потерпіла повідомила, що вона є вагітною та перебуває на 5-ому місяці вагітності;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції від 28.06.2026 (ID реєстраторів № 470924, № 470906, № 473206) від 28.06.2026, на яких зафіксовано відібрання пояснень у потерпілої ОСОБА_2 , яка підтвердила, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 вчинив стосовно неї та її малолітнього сина ОСОБА_3 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру. Крім того, зафіксовано відібрання пояснень у малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , який підтвердив, що ОСОБА_1 вчинив стосовно нього домашнє насильство фізичного та психологічного характеру.

Під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що з грудня 2024 року по 28.06.2026 вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом ОСОБА_1 у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Крім них за цією адресою також проживав її батько, якому належав цей будинок на праві приватної власності, а також її малолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 її батько помер, з того часу вони стали проживати утрьох. Після смерті її батька ОСОБА_1 почав погано ставитися до неї та її малолітнього сина, вчиняв стосовно них домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: після зловживання алкогольними напоями він ображав їх нецензурною лайкою, кривдив, принижував та штовхавав. 28.06.2026 у неї стався конфлікт із ОСОБА_1 на ґрунті того, що останній вчинив стосовно неї домашнє насильство психологічного характеру, а стосовно її малолітнього сина ОСОБА_3 - домашнє насильство фізичного та психологічного характеру. Після 28.06.2026 ОСОБА_1 почав проживати окремо в належному йому домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . Потерпіла зазначила, що вона вагітна від ОСОБА_1 та перебуває на 8-ому місяці вагітності.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

При вирішенні питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство), суддя виходить з таких обставин.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, встановлені у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 1 цього Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів підтверджується той факт, що 28.06.2026 ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало в образах та приниженні її, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Крім цього, 28.06.2026 ОСОБА_1 вчинив стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що не спричинило тілесних ушкоджень, яке полягало у образах, штовханні та приниженні, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю малолітнього потерпілого.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не проживав однією сім`єю з потерпілою ОСОБА_2 , суд оцінює критично, вважає їх неправдивими та такими, що спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.

Так, з досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції від 28.06.2026 достовірно встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 підтвердила поліцейським, що на той час вона проживала однією сім`єю разом із ОСОБА_1 та вона вагітна від нього. Крім цього потерпіла повідомила, що у зв`язку із зловживанням ОСОБА_1 алкогольними напоями, вчиненням ним домашнього насильства, вона вже місяць намагається виселити його з будинку. У присутності поліцейських Барибін В. І. вищезазначені пояснення не оспорював та називав ОСОБА_2 своєю дружиною.

Надані під час судового розгляду стороною захисту документи, в тому числі й боргова розписка ОСОБА_2 від 03.07.2026 про отримання у позику від ОСОБА_1 грошових коштів, жодним чином не спростовують факт їх спільного проживання однією сім`єю в період часу до 28 червня 2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Отже, домашнє насильство можливе і між особами, які спільно проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру (погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного та психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, який є пенсіонером, інвалідом ІІ групи, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим суд накладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи той факт, що після 28.06.2026 ОСОБА_1 вже не проживає однією сім`єю з потерпілою ОСОБА_2 та її малолітнім сином, а також приймаючи до уваги конкретні обставини адміністративного правопорушення, суддя не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому статтею 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

При вирішенні питання щодо стягнення судового збору з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує такі обставини.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп.

Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААВ № 335035 від 10.11.2021 підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю ІІ групи по зору безстроково.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, останній звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок);

-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 грн (п`ятсот десять гривень 00 копійок).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Реквізити для сплати штрафу на користь держави: отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Роз`яснити, що штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу, що складає 1 700 грн (одна тисяча сімсот гривень);

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року.

Суддя В. О. Курило