Рішення № 139964453, 22.09.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2012/26

Провадження № 2/615/788/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/2012/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

17 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»(далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9036584 у розмірі 48 746,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 9036584 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 25 300,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

ОСОБА_1 здійснювала платежі на виконання умов кредитного договору, частина яких була спрямована на погашення процентів, а частина на зменшення основної суми кредиту. У подальшому платежі припинила, у зв`язку з чим за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 61 396,65 грн, з яких: 22 157,57 грн заборгованість за тілом кредиту; 26 589,08 грн заборгованість за процентами; 12 650,00 грн штрафні санкції. Позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 12 650,00 грн позивач не заявляє, у зв`язку з чим просить стягнути з ОСОБА_1 48 746,65 грн, з яких 22 157,57 грн заборгованість за тілом кредиту та 26 589,08 грн заборгованість за процентами.

13 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 13052026, за умовами якого позивачу відступлено права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась. Подала до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС». Також зазначила, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 13 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір № 9036584 про надання споживчого кредиту (надалі кредитний договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору сума кредиту становить 25 300,00 грн, тип кредиту кредит.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні дати повернення кредиту та сплати процентів визначені Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка є Додатком № 1 до кредитного договору.

Пунктом 1.5 кредитного договору визначено, що тип процентної ставки є фіксованим.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день та застосовується у межах строку кредитування.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору передбачено знижену процентну ставку у розмірі 0,93 % на день. Знижена процентна ставка застосовується за умови, якщо ОСОБА_1 до 08 червня 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору метою отримання кредиту визначено споживчі (особисті) потреби.

Кредитним договором передбачено відсутність забезпечення у вигляді застави, а також відсутність обов`язкових додаткових та супутніх послуг кредитодавця і третіх осіб. Комісія за надання кредиту кредитним договором не передбачена.

Відповідно до умов кредитного договору загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом визначені у розмірі 91 080,00 грн, а з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 90 548,70 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту становила відповідно 116 380,00 грн та 115 848,70 грн. Реальна річна процентна ставка визначена у розмірі 2333,95 % за стандартною процентною ставкою та 2222,27 % з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено надання кредитних коштів у безготівковій формі шляхом перерахування їх на поточний рахунок ОСОБА_1 з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору сума кредиту мала бути перерахована протягом двох календарних днів з моменту укладення кредитного договору; можливими датами надання кредиту визначено 09 травня 2025 року або 10 травня 2025 року.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування. Базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, визначена графіком платежів.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів, включаючи кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення, здійснюються відповідно до графіка платежів.

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено порядок коригування графіка платежів у разі часткового дострокового повернення кредиту, при цьому кінцева дата повернення кредиту залишається незмінною.

Відповідно до п. 5.6 кредитного договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі кошти спрямовуються у черговості, визначеній Законом України «Про споживче кредитування»: у першу чергу на повернення простроченої суми кредиту та прострочених процентів, у другу на сплату суми кредиту та процентів, у третю на сплату неустойки та інших платежів.

Відповідно до первісного графіка платежів 09 травня 2025 року визначено видачу кредиту у розмірі 25 300,00 грн; перший платіж зі сплати процентів у розмірі 7 058,70 грн визначено на 08 червня 2025 року, наступні платежі зі сплати процентів кожні 30 днів. Останній платіж визначено на 04 травня 2026 року у розмірі 32 890,00 грн, з яких 25 300,00 грн повернення суми кредиту та 7 590,00 грн проценти.

Кредитний договір та Додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором C7002 09 травня 2025 року о 19 год 00 хв 17 сек.

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» у відповіді, наданій на запит суду, повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , яка обслуговує рахунок № НОМЕР_3 , а 09 травня 2025 року на зазначений рахунок було здійснено зарахування коштів у сумі 25 300,00 грн.

У наданій Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» банківській виписці за рахунком ОСОБА_1 за період з 09 травня 2025 року по 14 травня 2025 року відображено операцію від 09 травня 2025 року «CASH2CARD A2C EASYCASH, Visa Direct» із зарахуванням на рахунок 25 300,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», з 09 травня 2025 року по 07 червня 2025 року проценти на суму кредиту 25 300,00 грн нараховувались за зниженою процентною ставкою 0,93 % на день у розмірі 235,29 грн за кожен день (а.с. 48-55).

07 червня 2025 року ОСОБА_1 здійснено платіж у розмірі 7 058,70 грн, який у повному обсязі зараховано в рахунок сплати нарахованих процентів. Сума основного боргу після вказаного платежу залишилася у розмірі 25 300,00 грн. За 08 червня 2025 року проценти не нараховувались.

Починаючи з 09 червня 2025 року проценти на суму основного боргу 25 300,00 грн нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день у розмірі 253,00 грн за день.

04 липня 2025 року ОСОБА_1 здійснила платіж у розмірі 7 590,00 грн, з якого 6 578,00 грн зараховано в рахунок сплати процентів, а 1 012,00 грн у рахунок погашення основного боргу. Після цього залишок основного боргу становив 24 288,00 грн.

З 05 липня 2025 року проценти на залишок основного боргу 24 288,00 грн нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день у розмірі 242,88 грн за день.

19 липня 2025 року ОСОБА_1 здійснила платіж у розмірі 2 000,00 грн, який зараховано в рахунок сплати процентів.

31 липня 2025 року ОСОБА_1 здійснила платіж у розмірі 5 286,40 грн, з якого 4 557,76 грн зараховано в рахунок сплати процентів та 728,64 грн у рахунок погашення основного боргу. Після вказаного платежу залишок основного боргу становив 23 559,36 грн.

З 01 серпня 2025 року проценти на залишок основного боргу 23 559,36 грн нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день у розмірі 235,59 грн та 235,60 грн за день залежно від застосованого при розрахунку округлення.

25 серпня 2025 року ОСОБА_1 здійснила платіж у розмірі 7 067,81 грн, з якого 5 889,84 грн зараховано в рахунок сплати процентів, а 1 177,97 грн у рахунок погашення основного боргу. Після цього залишок основного боргу становив 22 381,39 грн.

З 26 серпня 2025 року проценти на залишок основного боргу 22 381,39 грн нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день у розмірі 223,81 грн та 223,82 грн за день.

23 вересня 2025 року ОСОБА_1 здійснила платіж у розмірі 6 714,42 грн, з якого 6 490,60 грн зараховано в рахунок сплати процентів, а 223,82 грн у рахунок погашення основного боргу. Після вказаного платежу залишок основного боргу становив 22 157,57 грн.

Відповідно до скоригованого станом на 23 вересня 2025 року графіка платежів після здійснених ОСОБА_1 часткових погашень наступні платежі зі сплати процентів у розмірі 6 647,27 грн кожний були визначені на 23 жовтня 2025 року, 22 листопада 2025 року, 22 грудня 2025 року, 21 січня 2026 року, 20 лютого 2026 року, 22 березня 2026 року та 21 квітня 2026 року. Кінцевою датою повернення залишку кредиту у розмірі 22 157,57 грн залишалось 04 травня 2026 року.

Після 23 вересня 2025 року платежі за кредитним договором у розрахунку не відображені.

З 24 вересня 2025 року проценти на залишок основного боргу 22 157,57 грн нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день у розмірі 221,57 грн та 221,58 грн за день залежно від округлення.

27 жовтня 2025 року у розрахунку відображено нарахування штрафу у розмірі 2 277,00 грн, а починаючи з 28 жовтня 2025 року по 506,00 грн за кожен день прострочення. 17 листопада 2025 року нараховано 253,00 грн штрафу, після чого загальний розмір штрафних санкцій становив 12 650,00 грн та надалі не збільшувався.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось до 21 січня 2026 року включно. Станом на 21 січня 2026 року загальний розмір заборгованості за розрахунком становив 61 396,65 грн. Починаючи з 22 січня 2026 року подальше нарахування процентів та штрафних санкцій у розрахунку не здійснювалось.

За весь період виконання кредитного договору ОСОБА_1 здійснено платежі на загальну суму 35 717,33 грн, з яких 3 142,43 грн зараховано у рахунок погашення основного боргу та 32 574,90 грн у рахунок сплати процентів.

Залишок основного боргу за розрахунком становить 22 157,57 грн, а сума несплачених процентів 26 589,08 грн.

13 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» як фактором укладено договір факторингу № 13052026 (а.с. 40-42).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу його предметом є зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» передати грошові кошти у розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» за плату та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступити фактору права грошової вимоги, строк виконання яких настав або виникне у майбутньому, до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги, суми грошових вимог та інші дані визначаються Реєстром боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу.

Пунктом 1.2 договору факторингу передбачено, що перехід прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором щодо відповідних боржників.

13 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників. В акті зазначено, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників, до якого включено 1979 боржників із загальною сумою простроченої заборгованості 36 320 238,05 грн (а.с. 47).

У витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року під порядковим номером 150 зазначено ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , кредитний договір № 9036584, а також заборгованість у загальному розмірі 61 396,65 грн, з яких 22 157,57 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 26 589,08 грн заборгованість за процентами та 12 650,00 грн штрафні санкції (а.с. 45-46).

26 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» 3 286 193,20 грн із призначенням платежу оплата фінансування за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року (а.с. 47 зворот).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір № 9036584 від 09 травня 2025 року містить погоджені сторонами істотні умови: суму кредиту, строк кредитування, мету кредитування, спосіб надання кредитних коштів, тип та розмір процентної ставки, порядок нарахування процентів, строки та порядок повернення кредиту.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором C7002.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання кредитного договору № 9036584 від 09 травня 2025 року на банківський рахунок ОСОБА_1 09 травня 2025 року було зараховано кредитні кошти у розмірі 25 300,00 грн.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 25 300,00 грн суд встановлює на підставі банківської виписки Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та наданої банком інформації про належність відповідного рахунку і платіжної картки ОСОБА_1 . Саме зазначені банківські документи суд покладає в основу висновку щодо фактичного одержання відповідачем кредитних коштів.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» виконало взяте на себе зобов`язання щодо надання кредиту.

ОСОБА_1 частково виконувала зобов`язання за кредитним договором та здійснила платежі на загальну суму 35 717,33 грн. Унаслідок зарахування частини цих платежів у рахунок основного боргу його розмір зменшився з 25 300,00 грн до 22 157,57 грн.

Останній платіж ОСОБА_1 здійснила 23 вересня 2025 року. Після вказаної дати платежі у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розрахунку відсутні.

Відповідно до останнього скоригованого графіка платежів кінцевим строком повернення залишку основної суми кредиту у розмірі 22 157,57 грн було 04 травня 2026 року.

Доказів погашення тіла кредиту відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22 157,57 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки є фіксованим. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день, знижена процентна ставка 0,93 % на день.

ОСОБА_1 07 червня 2025 року сплатила 7 058,70 грн, тобто виконала умову щодо внесення першого платежу до 08 червня 2025 року, тому за перший розрахунковий період з 09 травня 2025 року по 07 червня 2025 року проценти нараховані за зниженою процентною ставкою 0,93 % на день у розмірі 235,29 грн щоденно. Загальна сума процентів за цей період склала 7 058,70 грн та була повністю сплачена відповідачем.

Починаючи з 09 червня 2025 року кредитодавцем застосовувалась стандартна процентна ставка 1,00 % на день.

При цьому розмір щоденно нараховуваних процентів змінювався у зв`язку з частковим погашенням ОСОБА_1 основної суми кредиту: на суму 25 300,00 грн проценти становили 253,00 грн на день; після платежу 04 липня 2025 року та зменшення тіла кредиту до 24 288,00 грн 242,88 грн на день; після платежу 31 липня 2025 року та зменшення тіла кредиту до 23 559,36 грн 235,59-235,60 грн на день; після платежу 25 серпня 2025 року та зменшення тіла кредиту до 22 381,39 грн 223,81-223,82 грн на день; після платежу 23 вересня 2025 року та зменшення тіла кредиту до 22 157,57 грн 221,57-221,58 грн на день.

Усього з платежів, здійснених ОСОБА_1 , у рахунок погашення нарахованих процентів було зараховано 32 574,90 грн.

Після 23 вересня 2025 року платежів ОСОБА_1 не здійснювала. На залишок основної заборгованості у розмірі 22 157,57 грн проценти нараховувались до 21 січня 2026 року включно.

Відповідно до скоригованого графіка платежів станом на 23 вересня 2025 року розмір чергового платежу зі сплати процентів становив 6 647,27 грн. Платежі у такому розмірі мали бути здійснені, зокрема, 23 жовтня 2025 року, 22 листопада 2025 року, 22 грудня 2025 року та 21 січня 2026 року. Чотири платежі по 6 647,27 грн становлять 26 589,08 грн, що відповідає розміру заявленої до стягнення заборгованості за процентами.

Наведена сума також узгоджується з поденним розрахунком заборгованості, відповідно до якого нарахування процентів здійснювалось до 21 січня 2026 року включно, після чого було припинено.

Таким чином, проценти у розмірі 26 589,08 грн нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, виходячи з фактичного залишку заборгованості за основною сумою кредиту та встановленої кредитним договором процентної ставки.

Позивач після набуття права грошової вимоги будь-яких додаткових процентів за кредитним договором не нараховував.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами у розмірі 26 589,08 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналізом долучених до матеріалів справи доказів підтверджується факт відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року у загальному розмірі 48 746,65 грн, з яких: 22 157,57 грн заборгованість за тілом кредиту; 26 589,08 грн заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією від 16 липня 2026 року (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» (а.с. 57-59); додаткову угоду № 25771573624 від 25 травня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, відповідно до якої Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» зобов`язалось надавати правничу допомогу з питань стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року (а.с. 60); акт прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2026 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг одо позичальника ОСОБА_1 становить 7 000,00 грн (а.с. 61); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10, видане Тимошенку Олександру Олександровичу 26 серпня 2010 року (а.с. 62); довіреність від 12 лютого 2026 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» уповноважило адвоката Тимошенка Олександра Олександровича представляти його інтереси (а.с. 63).

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2026 року Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» наступні послуги: складання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року 2 години, вартістю 5 000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року 2 години, вартістю 1 000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 1 година, вартістю 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 1 година, вартістю 500,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до відшкодування витрат на надання йому професійної правничої допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 9036584 від 09 травня 2025 року у розмірі 48 746 (сорок вісім тисяч сімсот сорок шість) грн 65 коп, з яких: 22 157 (двадцять дві тисячі сто п`ятдесят сім) грн 57 коп заборгованість за тілом кредиту; 26 589 (двадцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 08 коп заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов