Рішення № 139964107, 21.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2617/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі судового засідання Яцишин В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 184184,50 грн. та 2662,40 грн. судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.01.2023 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено договір №1697727 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язані та використовуються клієнтом для підписання електронних даних, в тому числі OTP-пароль, який містить одноразовий ідентифікатор.

Згідно з п.1.2 договору OTP-пароль - форма електронного підпису у вигляді набору літерних та/або цифрових символів, що генерується Банком та надсилається клієнту за допомогою SMS-повідомлення на фінансовий номер клієнта безпосередньо перед підписанням клієнтом електронного документа.

Відповідно до п.1.3 договору сторони дійшли взаємної згоди, що підписанням даного договору клієнт акцептує публічну оферту АТ «Ідея Банк», а подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа може здійснюватися шляхом використання електронного підпису клієнта та кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника Банку.

Відповідно до п.1.4 договору клієнт надав згоду на використання власного номера телефону, зазначеного у договорі, як фінансового номера телефону для отримання SMS-повідомлень, що містять OTP-пароль, з метою подальшого підписання електронним підписом договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа.

Згідно з п.1.5 договору накладення електронного підпису клієнта на електронний документ здійснюється шляхом перевірки та підтвердження Банком достовірності OTP-паролю, що був повідомлений Банку клієнтом після його автентифікації.

04.11.2024 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №M35.34606.011365993.

Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою програмного комплексу дистанційного обслуговування O.Bank 2.0.

Власне волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловила шляхом його підписання електронним підписом, а саме шляхом введення на інтерфейсі власного мобільного пристрою в мобільному додатку O.Bank 2.0 OTP-паролю, отриманого від Банку на фінансовий номер телефону.Згідно з протоколом №M35.34606.011365993 від 04.11.2024 року фіксації дій клієнта при оформленні кредиту в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0», відповідач ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, підтвердила ознайомлення з ним, після чого Банк направив OTP-пароль для підписання паспорта споживчого кредиту, який був введений відповідачем.

Надалі відповідач ознайомилася з кредитним договором та підтвердила ознайомлення з його умовами. Банком на фінансовий номер відповідача було направлено OTP-пароль 5856 для підписання кредитного договору, за допомогою якого відповідач підписала кредитний договір. Після підписання кредитного договору сторонами його електронний примірник було направлено відповідачу, а Банком здійснено видачу кредитних коштів відповідно до доручення клієнта.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору сума кредиту становить 155750,00 грн.

Згідно з п.1.3 кредитного договору процентна ставка становить 81 процент річних та є фіксованою.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору строк кредиту становить 36 місяців.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору договори додаткових та/або супутніх послуг відсутні.

Згідно з п.1.6 кредитного договору процентна ставка у розмірі плати за користування кредитними коштами становить 81 процент річних, що складає 0,22 процента в день, та є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт».

Відповідно до п.1.7 кредитного договору датою повернення кредиту визначено 04.11.2027 року включно. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються позичальником відповідно до графіка щомісячних платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.1.8 кредитного договору у випадку, коли позичальник допускає прострочення платежу, з дня, наступного за днем платежу згідно з графіком, на прострочену кредитну заборгованість нараховуються проценти у розмірі, передбаченому умовами договору.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно з кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти.

Однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість.

Останній платіж в рахунок погашення заборгованості до звернення позивача до суду здійснено 04.02.2026 року.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 09.02.2026 року заборгованість відповідача перед АТ «Ідея Банк» за кредитним договором №M35.34606.011365993 від 04.11.2024 року становила 184184,50 грн., з яких: прострочений борг - 140534,92 грн.; прострочені проценти - 43649,58 грн.

Заборгованість за кредитним договором також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та розрахунком заборгованості.

06.01.2026 року АТ «Ідея Банк» направило відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, відповідно до якої вимагало протягом 30 календарних днів з дня направлення вимоги виконати зобов`язання за кредитним договором, у тому числі достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Однак відповідач у встановлений строк вимогу Банку не виконала та заборгованість у повному обсязі не погасила.

Враховуючи наведене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова суду від 13.04.2026 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.

25.05.2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечила. Зазначила, що належним чином виконувала кредитні зобов`язання до виникнення складних життєвих обставин, пов`язаних із погіршенням стану здоров`я та зменшенням доходу. Вказала, що самостійно виховує неповнолітню доньку, продовжувала здійснювати платежі у межах своїх фінансових можливостей та зверталася до АТ «Ідея Банк» з питання реструктуризації заборгованості. Просила перевірити правильність здійсненого Банком розрахунку заборгованості, врахувати її матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, а також принципи розумності, справедливості та співмірності. Просила проводити розгляд справи за її відсутності.

10.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду, у якій зазначено, що після пред`явлення позову відповідачем сплачено 1500,00 грн. в рахунок погашення заборгованості. У зв`язку з цим позивач просив залишити позовні вимоги в частині стягнення 1500,00 грн. без розгляду, а решту позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 182684,50 грн. та судового збору у розмірі 2662,40 грн. задовольнити.

11.06.2026 року представником позивача подано додаткові пояснення, у яких останній заперечив проти доводів відзиву та зазначив, що розмір заборгованості підтверджується наданими суду розрахунком та випискою по рахунку, а проценти нараховані відповідно до умов кредитного договору. Також зазначив, що відповідач зверталася до Банку щодо реструктуризації заборгованості, однак сторонами відповідної домовленості досягнуто не було.

08.07.2026 року відповідач подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи та розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що на підтвердження викладених у відзиві обставин долучає документи щодо стану здоров`я, сімейного та матеріального стану, працевлаштування, а також виконання інших кредитних зобов`язань. Вказала, що не заперечує факту існування кредитних зобов`язань перед позивачем та не має наміру ухилятися від їх виконання, однак запропоновані Банком умови врегулювання заборгованості є для неї фінансово непосильними. Просила врахувати наведені обставини при вирішенні спору та проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд». Згідно з позовною заявою просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги з урахуванням поданої заяви підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Судова кореспонденція направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання, однак повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім цього, відповідач скористалася своїми процесуальними правами, подала відзив на позовну заяву, докази та клопотання про їх долучення, в якому просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи заяву представника позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Тому суд вважає необхідним задовольнити заяву представника позивача та залишити позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1500,00 грн. без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.01.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №1697727 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку.

Відповідно до умов вказаного договору сторони погодили можливість використання клієнтом електронного підпису, у тому числі OTP-паролю, який надсилається Банком на фінансовий номер клієнта та використовується для підтвердження волевиявлення клієнта щодо підписання електронних документів.

04.11.2024 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №M35.34606.011365993.

Кредитний договір укладено за допомогою програмного комплексу дистанційного обслуговування O.Bank 2.0 та підписано відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора OTP-паролю, направленого Банком на її фінансовий номер телефону.

Згідно з протоколом №M35.34606.011365993 від 04.11.2024 року фіксації дій клієнта при оформленні кредиту відповідач ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та кредитним договором, підтвердила ознайомлення з їх умовами та підписала кредитний договір за допомогою отриманого від Банку OTP-паролю 5856.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено послідовність дій відповідача, спрямованих на укладення кредитного договору в електронній формі та отримання кредитних коштів.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору сума кредиту становить 155750,00 грн.

Згідно з п.1.3 кредитного договору процентна ставка становить 81 процент річних та є фіксованою.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору строк кредиту становить 36 місяців.

Згідно з п.1.6 кредитного договору процентна ставка у розмірі плати за користування кредитними коштами становить 81 процент річних, що складає 0,22 процента в день, та є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт».

Відповідно до п.1.7 кредитного договору датою повернення кредиту визначено 04.11.2027 року включно.

АТ «Ідея Банк» виконало взяті на себе зобов`язання та надало відповідачу кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим у неї виникла прострочена заборгованість.

06.01.2026 року позивач направив відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, однак така у повному обсязі виконана не була.

Згідно з розрахунком позивача станом на 09.02.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становила 184184,50 грн., з яких: прострочений борг - 140534,92 грн.; прострочені проценти - 43649,58 грн.

Після звернення позивача до суду відповідачем сплачено 1500,00 грн., які зараховано в рахунок погашення заборгованості.

Таким чином, відповідно до довідки-розрахунку станом на 05.06.2026 року непогашена заборгованість відповідача становить 182684,50 грн., з яких: прострочений борг - 140534,92 грн.; прострочені проценти - 42149,58 грн.

Надаючи оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві та поданих до суду письмових поясненнях і документах, суд виходить з наступного.

Щодо доводів відповідача про необхідність перевірки правильності та обґрунтованості здійсненого Банком розрахунку заборгованості, зокрема нарахованих процентів, суд зазначає наступне.

Умовами укладеного сторонами кредитного договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Зокрема, п.п.1.3, 1.6 кредитного договору передбачено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 81 % річних, яка є фіксованою.

На підтвердження заявленого до стягнення розміру заборгованості позивачем надано виписку

по рахунку, довідку-розрахунок заборгованості станом на 09.02.2026 року, а також детальний розрахунок заборгованості, який відображає порядок нарахування та погашення заборгованості протягом періоду дії кредитного договору.

Після здійснення відповідачем платежу в сумі 1500,00 грн. позивачем також надано оновлену довідку-розрахунок станом на 05.06.2026 року, відповідно до якої вказаний платіж враховано при визначенні залишку заборгованості, внаслідок чого розмір заборгованості зменшився з 184184,50 грн. до 182684,50 грн.

Водночас відповідачем власного контррозрахунку заборгованості суду не надано, конкретних нарахувань, які, на її думку, здійснені Банком неправильно, не зазначено та доказів погашення заборгованості у більшому розмірі, ніж враховано позивачем, не подано.

Крім цього, суд враховує, що предметом заявлених та підтриманих позивачем вимог є стягнення простроченого основного боргу та прострочених процентів за користування кредитними коштами. Штрафи та пеня позивачем у межах даного спору до стягнення не заявлені.

Відтак доводи відповідача щодо необхідності додаткової перевірки розміру процентів та інших платежів не спростовують наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Щодо посилань відповідача на погіршення стану здоров`я, складне матеріальне становище, зменшення доходу та самостійне виховання неповнолітньої дитини, суд враховує надані відповідачем документи та наведені нею обставини.

Разом з тим такі обставини не спростовують факту укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявності передбаченого договором обов`язку щодо їх повернення і сплати процентів.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При цьому відповідач у поданих до суду заявах факту існування кредитних зобов`язань не заперечує, зазначає про здійснення нею платежів та вказує на намір врегулювати кредитну заборгованість.

Щодо посилань відповідача на неодноразові звернення до АТ «Ідея Банк» з метою реструктуризації заборгованості та мирного врегулювання спору, судом встановлено, що 02.02.2026 року відповідач дійсно зверталася до позивача з проханням про реструктуризацію заборгованості у зв`язку зі станом здоров`я та сімейними обставинами.

Листом №Вих.Зв-К-2026/1238 від 03.03.2026 року АТ «Ідея Банк» повідомило відповідача про можливість запропонувати варіанти врегулювання погашення заборгованості за умови надання документів на підтвердження виникнення фінансових труднощів та неможливості виконання кредитних зобов`язань у передбаченому договором порядку.

Як зазначено позивачем у додаткових поясненнях, відповідні документи після отримання відповіді Банку відповідачем надані не були.

Крім того, з додаткових пояснень позивача вбачається, що 06.05.2026 року відповідач повторно звернулася до представника Банку за допомогою месенджера «Viber» щодо розміру заборгованості та можливих шляхів її погашення, після чого Банком було запропоновано варіант врегулювання заборгованості, однак відповідач повідомила про відсутність коштів для його виконання.

Сам по собі факт звернення відповідача до кредитора з проханням про реструктуризацію заборгованості не свідчить про зміну сторонами умов кредитного договору, припинення кредитного зобов`язання чи його належне виконання.

Доказів укладення між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 договору про реструктуризацію спірної заборгованості або іншої угоди, якою було б змінено розмір чи порядок виконання зобов`язань за кредитним договором №M35.34606.011365993 від 04.11.2024 року, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на укладення у червні 2026 року договорів реструктуризації з іншими банківськими установами та здійснення платежів за іншими кредитними договорами також не впливає на обсяг її зобов`язань перед АТ «Ідея Банк» за кредитним договором, який є предметом розгляду у даній справі.

Щодо посилань відповідача на принципи розумності, справедливості та співмірності, суд зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість складається з неповернутої суми основного боргу та процентів, передбачених укладеним сторонами кредитним договором.

Штрафні санкції позивачем до стягнення не заявляються.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, неналежне виконання нею взятих на себе зобов`язань, а також розмір непогашеної кредитної заборгованості.

Натомість доводи та докази, надані відповідачем, свідчать про її сімейний, матеріальний стан та стан здоров`я, однак не спростовують встановленого судом факту існування та розміру заборгованості за кредитним договором.

Доводи відповідача про те, що про наявність судового провадження їй стало відомо лише 05.05.2026 року через застосунок «Дія», також не впливають на вирішення спору по суті, оскільки відповідач надалі реалізувала передбачені ЦПК України процесуальні права, подала відзив на позовну заяву, письмові докази та клопотання, яким судом надано відповідну оцінку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором №M35.34606.011365993 від 04.11.2024 року в розмірі 182684,50 грн., з яких: прострочений борг - 140534,92 грн.; прострочені проценти - 42149,58 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Судом встановлено, що після пред`явлення позову відповідачем було сплачено 1500,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач подав заяву про залишення позовних вимог у цій частині без розгляду.

Таким чином, часткове погашення заборгованості у розмірі 1500,00 грн. відбулося відповідачем після звернення позивача до суду, тобто після понесення позивачем витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи наведене, а також те, що необхідність звернення позивача до суду була зумовлена неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат зі сплати судового збору у повному розмірі - 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 257, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, ЄДРПОУ: 19390819) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про стягнення боргу за кредитним договором в частині стягнення заборгованості у розмірі 1500,00 грн.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, ЄДРПОУ: 19390819) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 182684,50 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, ЄДРПОУ: 19390819) заборгованість за кредитним договором №M35.34606.011365993 від 04.11.2024 року у розмірі 182684 (сто вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, ЄДРПОУ: 19390819) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки безпосередньодо Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Є. Радченко