Рішення № 139963935, 02.09.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1244/26

Провадження № 2/392/1507/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 вересня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Какун А.С. звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 17 200,00 грн та понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (ТМ «Pango») та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1790398. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн строком на 345 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною ставкою 0,0010% річних (фіксована), комісії за надання кредиту в розмірі 7,50% від суми кредиту (375,00 грн) та комісії за обслуговування кредиту за ставкою 14,00% від суми кредиту (по 700,00 грн за кожний 15-денний розрахунковий період, крім останнього). Договір було укладено в електронній формі та підписано електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором (331928) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

25 червня 2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 25062025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах. Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 25 червня 2025 року та Витягом із Реєстру боржників до Договору факторингу № 25062025 від 25 червня 2025 року (порядковий номер запису 774), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1790398 від 11 грудня 2024 року в розмірі 17 200,00 грн, з яких: 4 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 0,00 грн заборгованість по процентах; 0,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту; 6 200,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 7 000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором утворилася непогашена заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у сумі 17 200,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку разом із судовим збором у розмірі 2 662,40 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

Разом з тим, 12 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли клопотання про надання доступу до матеріалів справи, відкладення розгляду справи та надання строку для подання відзиву, а також додаткові пояснення до нього, в яких відповідач зазначала, що про відкриття провадження та призначення судового засідання на 13 липня 2026 року вона дізналася випадково лише 09 липня 2026 року через мобільний застосунок «Дія» під час здійснення платежу; судові повістки та копію позовної заяви з додатками відповідач особисто під підпис не отримувала, оскільки з початку 2026 року фактично проживає за межами України у м. Варшава (Республіка Польща), що підтверджується доданими до матеріалів рахунками-фактурами (Faktura) за оренду житла від 13.04.2026 року та від 10.06.2026 року. За зареєстрованим місцем проживання кореспонденція залишалася без її особистого вручення, члени її сім`ї повідомлень про вручення не підписували. У власному електронному кабінеті відповідача в підсистемі «Електронний суд» на момент звернення містилися виключно службові документи суду (ухвали, повістки, запити), тоді як позовна заява з первинними додатками (кредитним договором, договором факторингу, розрахунком боргу, витребуваною банківською випискою тощо) були відсутні, що позбавило її змоги ідентифікувати кредитора (через наявність двох зобов`язань перед ТОВ «ФК «ЄАПБ») та перевірити правильність нарахувань.

Відповідач ОСОБА_1 просила суд: долучити подані пояснення та докази перебування за кордоном до матеріалів справи; відкласти судове засідання, призначене на 13.07.2026 року; надати повний доступ до електронних матеріалів справи (включаючи витребувану виписку АТ КБ «ПриватБанк»); обчислювати строк для подання відзиву з моменту фактичного ознайомлення з позовною заявою та додатками; зобов`язати позивача надати докази перерахування коштів та повідомлення про відступлення права вимоги; не ухвалювати заочне рішення по суті спору без забезпечення реальної можливості надати заперечення.

Представник позивача, при зверненні до суду із позовною заявою, в прохальній частині позовної заяви, просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, позов задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечив.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області 01 червня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано від АТ КБ «Приватбанк» докази.

В судове засідання представник позивача не з`явився .

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені 13 липня 2026 року та 02 вересня 2026 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11 грудня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит № 1790398 (індивідуальна частина) разом із додатками (Графік платежів, Заява на отримання кредиту, Паспорт споживчого кредиту).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець зобов`язався передати позичальнику грошові кошти у сумі 5 000,00 грн у кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 1.5, 1.5.11.5.4, 2.1, 4.1 Договору: сума кредиту: 5 000,00 грн; строк кредитування: 345 днів (з 11 грудня 2024 року по 21 листопада 2025 року); денна процентна ставка складає 0,91%; проценти за користування кредитом: фіксована ставка 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом; комісія за надання кредиту: 7,50% від суми кредиту (375,00 грн одноразово); комісія за обслуговування кредиту: 14,00% від суми кредиту за кожний 15-денний розрахунковий період (що складає 700,00 грн за період); штраф у разі порушення строків оплати чергових платежів понад 2 дні: 1 000,00 грн за кожний випадок порушення.

Кредитний договір підписано з боку позичальника ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (331928) 11 грудня 2024 року о 15:41 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору кредитодавець перерахував кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 . Факт видачі та реального отримання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням від 11 грудня 2024 року № 39660499 (платник ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» через ТОВ ФК «Контрактовий дім»), протоколами перевірки електронних підписів, а також випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 29 червня 2026 року вих. № 20.1.0.0.0/7-260628/13275-БТ по картковому рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) за період з 11.12.2024 по 16.12.2024, згідно з якою 11 грудня 2024 року на рахунок відповідача було успішно зараховано кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн (CASH2CARD A2C EASYCASH, Visa Direct) та якими відповідач у подальшому розпорядилася на власний розсуд.

25 червня 2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 25062025, за умовами якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги заборгованості за кредитними договорами до боржників, зазначених у реєстрах.

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 25 червня 2025 року та Витягу із Реєстру боржників № 25062025 від 25 червня 2025 року (порядковий номер запису 774), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1790398 від 11 грудня 2024 року на загальну суму 17 200,00 грн. Оплата за відступлені права вимоги здійснена згідно з платіжною інструкцією від 27 червня 2025 року № 733 та уточнена листом від 22 липня 2025 року № ФК/3714.

Згідно з наданою первісним кредитором відомістю щоденних нарахувань та погашень, відповідач здійснила часткові платежі: 26.12.2024 року 400,00 грн тіла кредиту та 375,00 грн комісії за надання кредиту; 11.01.2025 року 1 000,00 грн в рахунок комісії за обслуговування кредиту; 26.01.2025 року 500,00 грн комісії за обслуговування; 09.02.2025 року 600,00 грн тіла кредиту та 600,00 грн комісії за обслуговування; 25.02.2025 року 800,00 грн комісії за обслуговування кредиту. Всього в рахунок погашення тіла кредиту відповідачем було сплачено 1 000,00 грн. У подальшому зобов`язання за договором відповідачем не виконувалися, у зв`язку з чим утворилася непогашена заборгованість у розмірі 17 200,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 0,00 грн заборгованість по процентах; 0,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту; 6 200,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 7 000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штрафи, нараховані по 1000,00 грн за кожне порушення графіку платежів відповідно до п. 4.1 Договору).

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Згідно статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону, У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей кредитних договорів, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі вищевикладеного з матеріалів справи вбачається, що 11 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1790398 в електронній формі, умови якого кредитодавцем були виконані належним чином. Відповідач у передбачений договором строк заборгованість у повному обсязі не повернула. В подальшому ТОВ «ФК «ЄАПБ» 25 червня 2025 року набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1790398 від 11 грудня 2024 року.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У частині 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 522/22802/17, які суд враховує відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн штрафу, нарахованого за прострочення виконання зобов`язань відповідно до п. 4.1 Договору кредиту.

Вирішуючи вказану вимогу, суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки правовідносини між сторонами виникли під час дії правового режиму воєнного стану, а заявлені штрафи нараховані за прострочення зобов`язання в цей період, позичальник ОСОБА_1 в силу прямої вказівки закону звільнена від обов`язку їх сплати, а кредитодавець мав їх списати. Тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 7 000,00 грн штрафу.

Вирішуючи питання про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас Закон розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості тощо.

Відповідно до частини 5 статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які встановлена періодична комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Укладеним між сторонами кредитним договором передбачено періодичну комісію за обслуговування кредиту (п. 1.5.2 Договору) в розмірі 14,00% від суми кредиту за кожні 15 днів, до якої позивач відніс стандартні операції з надання розрахунку та облікової інформації через особистий кабінет і повідомлення. Проте позивач не надав належних і допустимих доказів наявності конкретного переліку додаткових та супутніх послуг (окрім безоплатного інформування споживача, обов`язок якого встановлено законом), які фактично надавались відповідачу та за які встановлено зазначений платіж. Враховуючи, що відповідачу фактично встановлено плату за послуги кредитодавця, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними в силу ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зважаючи на викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення комісії за обслуговування в розмірі 6 200,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оцінюючи доводи відповідача ОСОБА_1 , викладені у поданих через «Електронний суд» клопотанні та поясненнях від 12.07.2026 року, суд виходить з наступного:

Відповідно до положень частини 7 статті 128 ЦПК України, судова кореспонденція надсилалася відповідачу за адресою її зареєстрованого місця проживання, зазначеною в матеріалах справи та в ЄДР. Окрім того, позивачем додано докази своєчасного направлення відповідачу копії позову з додатками цінним листом з описом вкладення.

Суд зазначає, що відповідач зареєстрована в підсистемі «Електронний суд» та застосунку «Дія», отримала повідомлення про справу та сформувала процесуальні звернення до суду. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, де явка сторін не визнавалася обов`язковою. Витребувані судом докази (виписка АТ КБ «ПриватБанк» від 29.06.2026 року) надійшли до суду своєчасно та були доступні в матеріалах провадження.

Сама по собі реєстрація відповідача або тимчасове перебування за межами України (оренда житла у Польщі) без надання суду відзиву по суті позовних вимог та доказів на спростування факту отримання коштів чи їх повернення не звільняє сторону від обов`язку добросовісно користуватися процесуальними правами та не є безумовною перешкодою для розгляду справи на підставі наявних доказів (частина 8 статті 178, стаття 280 ЦПК України). Судом забезпечено дослідження всіх матеріалів справи, включаючи факт перерахування 5000 грн на банківську картку відповідача та відкладено розгляд справи з наданням можливості відповідачу висловити свою позицію щодо предмета спору.

Таким чином, дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, умови кредитного договору та договору факторингу, пояснення відповідача, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості у розмірі 4000,00 грн є арифметично правильною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1790398 від 11 грудня 2024 року в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко