Рішення № 139963930, 27.08.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1203/26

Провадження № 2/392/1477/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 серпня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» адвокат Юхименко Ю.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10211121912 від 02.11.2021 року в загальному розмірі 20 402,23 грн, а також судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 02 листопада 2021 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 10211121912 у формі Заяви-приєднання до Публічної пропозиції на укладення Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» (затвердженої наказом ТОВ «Сучасний Факторинг» № 07/21-П від 12.07.2021 року). Відповідно до умов вказаного договору відповідачу було надано кредит у сумі 10 612,60 грн терміном на 24 місяці (кінцевий строк повернення 02.11.2023 року) з платою у розмірі 4,5% від суми кредиту за платіжний період та реальною річною процентною ставкою 83,16% річних.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти шляхом оплати вартості обраного товару, перерахувавши 05 листопада 2021 року платіжною інструкцією № 115051 кошти в сумі 9 400,00 грн на користь ФОП ОСОБА_2 з призначенням платежу: «Оплата споживчого кредиту (р/ф 2875) за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), по кредит.дог. 10211121912 від 02.11.2021».

У порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати щомісячних платежів не виконав, здійснивши за весь час лише часткові платежі на загальну суму 1 560,00 грн. У зв`язку із цим, станом на 03 лютого 2025 року утворилась прострочена заборгованість у загальному розмірі 20 402,23 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 9 728,22 грн; заборгованості за комісією 10 674,01 грн.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою представник позивача просив розглядати справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області, 28 травня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кратка Д.М. від 05 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків.

10 червня 2026 року представником позивача усунено недоліки зазначені в ухвалі суду від 05 червня 2026 року.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився .

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 13 липня 2026 року та 27 серпня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним, що підтверджується повернутими на адресу суду конвертами із відповідними відмітками. Крім того, повідомлялася шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від нього не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02 листопада 2021 року між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 10211121912 за продуктом «Кредит на товар», який оформлено шляхом підписання відповідачем Заяви-приєднання до умов Публічної пропозиції (оферти) на укладення Кредитного договору, затвердженої наказом директора ТОВ «Сучасний Факторинг» № 07/21-П від 12.07.2021 року.

Відповідно до умов розділів 1, 2 Заяви-приєднання та Публічної пропозиції: кредитодавець надає позичальнику кредит на споживчі цілі (придбання товару) у загальному розмірі 10 612 (десять тисяч шістсот дванадцять) грн 60 коп. Кредит надано строком на 24 (двадцять чотири) календарні місяці; дата останнього платежу за графіком 02 листопада 2023 року; погашення заборгованості мало здійснюватися щомісячними ануїтетними платежами відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Графіка щомісячних платежів); договором встановлено фіксовану щомісячну плату на рівні 4,5% від загальної сукупної початкової суми кредиту за кожний платіжний період; нарахування щомісячної комісії за обслуговування (управління) кредитом; сторони погодили, що договір укладено в порядку статей 633, 634 ЦК України як договір приєднання; підписанням Заяви-приєднання відповідач підтвердив, що ознайомлений і повністю згоден з усіма положеннями Публічної пропозиції та додатками до неї, які становлять невід`ємну частину договору.

Кредитні кошти відповідно до платіжної інструкції № 115051 від 05.11.2021 року в сумі 9 400,00 грн перераховані безпосередньо суб`єкту господарювання (ФОП ОСОБА_2 ) для оплати вартості товару позичальника згідно з його цільовим дорученням, а залишок суми спрямовано на оплату пов`язаних платежів відповідно до умов укладеного договору (зокрема, договору добровільного страхування № 10211121912 від 02.11.2021 року).

Згідно з наданим до матеріалів справи Паспортом споживчого кредиту по продукту «Кредит на товар» від 02.11.2021 року, складеним на виконання вимог статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», позичальника перед укладенням договору було повідомлено про наступні істотні умови кредитування: сума кредиту: 10 612,60 грн; строк кредитування: 24 місяці (з 02.11.2021 по 02.11.2023 включно);плата за кредит: 4,5% від суми наданого кредиту на місяць; реальна річна процентна ставка: встановлена на рівні 83,16% річних від загальної суми кредиту; орієнтовна загальна вартість кредиту: обчислена з урахуванням повернення основного боргу, відсотків та періодичних комісійних витрат на дату укладення договору; періодичність внесення платежів: згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача (Графіком платежів) щомісяця, починаючи з 02.11.2021 по 02.11.2023 (всього 25 платіжних дат), розмір щомісячного платежу в рахунок повернення тіла кредиту складав 442,19 грн (в окремих періодах 442,20 грн), а розмір нарахованої щомісячної комісії за кредитом 477,57 грн за кожен платіжний період (окрім платежу № 5 від 02.03.2022 у сумі 365,52 грн).

Згідно з наданою позивачем Випискою з особового рахунку за кредитним договором № 10211121912 від 02.11.2021 року станом на 03.02.2025 року (включно) за весь період дії кредитного договору позичальнику нараховано до сплати: заборгованість за тілом кредиту в загальному розмірі 10 612,60 грн; комісію за управління (обслуговування) кредитом у загальному розмірі 11 349,63 грн; разом належних до сплати коштів за договором: 21 962,23 грн.Відповідачем за час користування кредитними коштами було здійснено часткові платежі на загальну суму 1 560,00 грн, які позивач відповідно до наданого розрахунку розподілив наступним чином:884,38 грн зараховано в рахунок часткового погашення заборгованості за тілом кредиту (10 612,60 грн 884,38 грн = 9 728,22 грн);675,62 грн зараховано в рахунок погашення нарахованої щомісячної комісії за кредитом (11 349,63 грн 675,62 грн = 10 674,01 грн). У результаті вказаного розподілу, за твердженням позивача, заборгованість відповідача станом на 03 лютого 2025 року визначена в загальній сумі 20402 (двадцять тисяч чотириста дві) грн 23 коп., з яких: залишок непогашеної заборгованості за тілом кредиту 9 728,22 грн; залишок заборгованості за нарахованою комісією 10 674,01 грн.

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У частині 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації його у системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону, У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналіз положень статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» свідчить, що електронний договір може бути підписаний кваліфікованим електронним підписом, удосконаленим електронним підписом, електронним підписом одноразовим ідентифікатором або іншим способом, передбаченим законом. Використання сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та не впливає на дійсність укладеного договору.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі вищевикладеного з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10211121912 від 02 листопада 2021 року в електронній формі, умови якого позивачем були виконані в повному обсязі. Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернула.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із статтею 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки факт надання кредитних коштів підтверджено належними доказами, а відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення непогашеного залишку тіла кредиту в розмірі 9 728,22 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 10 674,01 грн суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері споживчого кредитування, регулюються нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» чітко розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право одержувати один раз на місяць безоплатно, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) дійшла висновку, що якщо в кредитному договорі кредитодавець не визначив конкретного переліку додаткових та супутніх платних послуг і періодичності їх надання, а встановив фіксовану щомісячну плату за «обслуговування (управління) заборгованістю», вказане свідчить про встановлення плати за дії, які кредитодавець за законом зобов`язаний вчиняти на користь позичальника безоплатно.

При цьому умовами Заяви-приєднання та Публічної пропозиції не конкретизовано перелік послуг, за надання яких встановлено щомісячну плату в розмірі 4,5 % від загальної суми кредиту, не визначено зміст, обсяг, періодичність та вартість кожної окремої додаткової чи супутньої послуги, яка могла б бути предметом окремої оплати.

Позивач також не надав доказів того, що зазначена щомісячна плата є оплатою конкретних додаткових послуг, які не входять до обов`язків кредитодавця щодо ведення та обслуговування кредиту і які були фактично надані відповідачу.

Враховуючи, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування/управління кредитом є нікчемними в силу закону, підстави для стягнення нарахованої комісії у розмірі 10 674,01 грн відсутні, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором № 10211121912 від 02.11.2021 року в розмірі 9 728 (дев`ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», код ЄДРПОУ: 35310044, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 39, літ. А, м. Київ, 01024.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко