Рішення № 139963802, 21.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4638/22

Номер провадження 2/404/2225/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

при секретарі Андон`євої В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом КП «Теплоенергетик» (ЄДРПОУ 24153576, вул. С.Гришина, 23/16, м. Кропивницький, 25030) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути із відповідача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 43 421,85 грн., 3% річних в сумі 3 911,87 грн., індекс інфляції в сумі 11 071,09 грн., а всього 58 404,81 грн., а також понесені судові витрати.

Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 вересня 2023 року позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 43 421, 85 грн., 3% річних 3911, 87 грн., індекс інфляції - 11 071, 09 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

24 квітня 2025 року до суду звернувся відповідач із заявою про перегляд заочного рішення. В якому зазначив, що він був відсутній за місцем реєстрації та копію позовної заяви не отримував, з позовними вимогами не ознайомився, про факт відкриття провадження у справі не був повідомлений, тому відповідно не міг з`явитись до судового засідання та надати відзив на позовну заяву Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради щодо обґрунтованості позовних вимог. Вказав, що не є належним відповідачем по справі, виходячи з того, що не є власником, співвласником даного житла, мав там лише реєстрацію місця проживання з 13 вересня 2017 року, а тому фактично не мав ніякого відношення до квартири в якій він був тимчасово зареєстрований, але фактично ніколи там не проживав. Факт того, що відповідач не є та не був власником (співвласником) квартири за якою рахується борг та фактично ніколи там не проживав встановлено та констатовано двома рішеннями Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі № 404/5069/21 від 06.02.2025 та № 404/5565/23 від 06.02.2025. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 327482508 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить виключно ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 10.06.2016 року. Між ним та власником квартири не укладалось жодних договорів щодо оренди зазначеної квартири чи кімнати в ній.

Ухвалою судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 18 червня 2025 року заочне рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13 вересня 2023 року скасовано.

Ухвалою судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24 червня 2025 року розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

07 липня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому зазначає, що ОСОБА_1 ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується Актом встановлення проживання від 02.10.2023 року та довідкою № 25/2 від 08.04.2025 виданою Смолінською селищною радою. Окрім того, довідкою № 25/2 від 08.04.2025 виданою Смолінською селищною радою Новоукраїнського району Кіровоградської області за місцем реєстрації та проживання відповідача, також підтверджується факт того, що ОСОБА_1 в період з 11.11.1999 року по 13.09.2017 був фактично зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 . На підтвердження достовірності інформації викладеної в Акті встановлення проживання від 02.10.2023 року, який підписаний свідками, адвокат Осіпчук В.В. з метою здійснення захисту прав та свобод ОСОБА_1 , в межах своїх повноважень відповідно до п.п. 4, 7 ч. 1 ст. 20 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» здійснила адвокатське опитування зазначених у протоколі свідків, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Окрім того, ОСОБА_1 не є та ніколи не був ні власником, ні співвласником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а лише мав там тимчасову реєстрацію місця проживання. Отже, позовні вимоги КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» про стягнення грошових коштів, а не заборгованості за послуги теплопостачання за період з січня 2014 року по червень 2022 року, є необґрунтованими та безпідставними, враховуючи те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем по справі, виходячи з того, що останній не є власником, співвласником даного житла, мав там лише реєстрацію місця проживання з 13 вересня 2017 року, а тому фактично не мав ніякого відношення до квартири в якій він був зареєстрований, але фактично ніколи там не проживав. Факт того, що ОСОБА_1 не є та не був власником (співвласником) квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та фактично ніколи там не проживав встановлено та констатовано двома рішеннями Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі № 404/5069/21 від 06.02.2025 та № 404/5565/23 від 06.02.2025, які набрали законної сили. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 327482508 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить виключно ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2016 року.

15 липня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що в розумінні закону ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ОСОБА_1 , є споживачем теплової енергії, користувався об`єктом нерухомого майна і отримував житлово-комунальну послугу для власних потреб, оскільки його місце проживання було зареєстровано за цією адресою, за згодою власника ОСОБА_2 .

22 липня 2025 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначає, що твердження представника позивача є необгрунтованими, безпідставними та не мають жодного фактичного документального підтвердження.

Ухвалою судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 14 жовтня 2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, через канцелярію суду, подала заяву щодо розгляду справи без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, з`явилась представник відповідача, в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» централізоване опалення віднесено до комунальних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 9, п. 1 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» виконавець комунальної послуги зобов`язаний: готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Основними обов`язками споживача є, зокрема, своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплопостачання.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження наявності боргу відповідача надав розрахунок заборгованості з січня 2014 року по червень 2022 року, розрахував індекс інфляції та 3% річних, реєстр фізичних осіб-споживачів ДП «Кіровоградтепло «ТОВ» «ЦНТІ УНГА» та договір про відступлення права вимоги ДП «Кіровоградтепло «ТОВ» «ЦНТІ УНГА» новому кредиторові КП «Теплоенергетик».

Докази на підтвердження того, що відповідач є споживачем теплової енергії (є власником або користувачем) за адресою: АДРЕСА_2 , в матеріалах справи відсутні.

Згідно наданої позивачем Довідки № 0367 виданої Начальником КП «ЖЕО № 1 КМР» від 17.06.2022 року, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , в складі сім`ї зазначено одну особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , в свою чергу, на обґрунтування заперечень проти позову надав в якості доказів копію Акту встановлення факту проживання від 02.10.2023 року, видану депутатом Смолінської селищної ради та копію Довідки від 02.10.2023 року № 54/2 видану Смолінською селищною радою.

Згідно Акту встановлення факту проживання від 02.10.2023 року, видану депутатом Смолінської селищної ради, ОСОБА_1 з 13.09.2017 року і по сьогоднішній день проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

З наданої відповідачем ОСОБА_1 . Довідки від 02.10.2023 року № 54/2 видану Смолінською селищною радою, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, факт того, що ОСОБА_1 не є та не був власником (співвласником) квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та фактично ніколи там не проживав встановлено та констатовано двома рішеннями Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі № 404/5069/21 від 06.02.2025 та № 404/5565/23 від 06.02.2025, які набрали законної сили.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 327482508 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить виключно ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 10.06.2016 року.

Крім того, ОСОБА_1 , має групу інвалідності пожиттєво та щороку починаючи з 26.05.2017, 02.06.2017 по теперішній час проходив планове та позапланове лікування, що підтверджується відповідними виписками, в яких також зазначалась фактична адреса місця проживання хворого: АДРЕСА_3 , що є також доказом того, що відповідач не проживав, а лише мав тимчасову реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 .

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

В порушення вимог ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач договір на постачання теплової енергії з теплопостачальною організацією не уклав, однак підприємство вказані послуги з централізованого теплопостачання квартири надавало, а відповідач отримувала ці послуги.

Споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.

Тим самим, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами, і, зокрема, в даному випадку, послугами теплопостачання входить до предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи, при цьому докази мають бути належними, тобто такими, які містять інформацію щодо предмета доказування, достатніми, тобто такими, що у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а також допустимими, тобто такими, що можуть бути підтверджені певними засобами доказування, більш того, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, судом відзначається, що принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Таким чином, суд зазначає, що належних доказів того, що позивачем КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» надавалися ОСОБА_1 як споживачу, послуги з теплопостачання в квартиру АДРЕСА_4 , в період з січня 2014 року по червень 2022 року, та фактичне користування ними відповідачем ОСОБА_1 позивачем не надано.

З урахуванням вищевикладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вважає недоведеними вимоги позивача КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 43 421,85 грн., 3% річних в сумі 3 911,87 грн., індекс інфляції в сумі 11 071,09 грн., а всього 58 404,81 грн., за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141,263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову КП «Теплоенергетик» (ЄДРПОУ 24153576, вул. С. Гришина, 23/16, м. Кропивницький, 25030) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення проголошено та складено 10.08.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна