Рішення № 139963243, 21.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 331/3913/26 2/335/3409/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А. В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко О. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, 107-Б, м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в особі представника Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») в особі представника Кудіної А. В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 01.09.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6563755.

26.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем укладено Договір факторингу № 26/01/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників № 1 від 26.01.2026 до Договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026 позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 6563755 від 01.09.2025 в розмірі заборгованості 17 741,50 грн, яка складається з: 9 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 241,50 грн сума заборгованості за відсотками; 4 500,00 грн неустойка.

Всупереч умовам вищезазначеного договору, відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала. Після відступлення прав вимоги за кредитним договором відповідачкою не здійснювалось платежів на погашення заборгованості.

Тому, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 17 741,50 грн та судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_1 в особі представниці ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, у відзиві зазначивши, що вона заперечує щодо можливості стягнення з неї, як з такої, що перебуває на військовій службі, заборгованості за відсотками та за неустойкою, мотивуючи тим, що на час укладення кредитного договору № 6563755 від 01.09.2025, в період виконання його умов, а також станом на пред`явлення позову відповідачка мала статус військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, та у зв`язку із цим мала право на визначені пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, посилаючись на воєнний стан в Україні, вважає що неустойка підлягає списанню. У зв`язку із зазначеним, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за відсотками та неустойці.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 12.05.2026 справу передано на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя.

08.06.2026 справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя та за наслідками її автоматизованого розподілу передана в провадження судді Шалагінової А. В.

Ухвалою судді від 10.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи із повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

18.06.2026 від представниці відповідачки надійшла заява про вступ у справу як представника та ознайомлення з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд».

19.06.2026 копія вищезазначеної ухвали від 10.06.2026 доставлена до Електронного кабінету представниці відповідачки Коцюби О. І. в системі «Електронний суд».

30.06.2026 від представниці відповідачки надійшов відзив на позовну заяву.

Інші заяви по суті справи від її учасників не надходили.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив. У позовній заяві представником позивача наведено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка, представниця відповідачки в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Із клопотаннями про відкладення судового засідання не звертались.

За таких обставин та враховуючи приписи ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності її учасників на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

16.09.2026 судом завершено розгляд цієї справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 21.09.2026.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив таке.

01.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6563755, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 9 000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом 0,998% на день та комісії за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 552,50 грн.

Зі змісту вказаного договору випливає, що він укладався відповідачкою в електронному вигляді шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та із зазначенням паспортних даних, РНОКПП відповідачки, її мобільного номеру телефону, номерів електронних платіжних засобів, на які зараховуються кредитні кошти.

За умовами вказаного договору, кредитні кошти перераховувались ОСОБА_1 на банківську картку НОМЕР_1 .

Факт перерахування коштів на картку відповідачки суми кредиту підтверджується довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000061904 від 09.04.2026 на суму 9 000,00 грн та розрахунком ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» від 27.01.2026.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як передбачено пп. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладення між позивачем та кредитодавцем (до відступлення прав вимоги) 01.09.2025 відповідного кредитного договору, не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та цей договір не визнаний на час розгляду справи недійсним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Разом із тим, відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість розміром 17 741,50 грн, яка складається з: 9 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 241,50 грн сума заборгованості за відсотками; 4 500,00 грн неустойка, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 26.01.2026.

26.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем укладено Договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26.01.2026 до Договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 6563755 від 01.09.2025 розміром 17 741,50 грн, яка складається з: 9 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 241,50 грн сума заборгованості за відсотками; 4 500,00 грн неустойка.

Згідно з п. 1.1 Договору факторингу, Клієнт зобов`язався відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна Продажу) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, відображаються у відповідному Реєстрі боржників, складеному за формою згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 1.2 Договору факторингу сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

У Реєстрі боржників № 1 наявна інформація про відступлення права вимоги за договором № 6563755 від 01.09.2025, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, договір факторингу є підставою для заміни сторони кредитора у грошовому зобов`язанні.

Також, відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка висувала заперечення проти заміни кредитора у зобов`язанні, а також проти вимог нового кредитора.

Враховуючи надані суду докази переходу права вимоги за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позивач набув у встановленому порядку право вимоги до відповідачки за кредитним договором в обсязі, що визначений ним.

Разом з цим, суд бере до уваги, що відповідачка є військовослужбовицею та перебуває на військовій службі за мобілізацією з 24.02.2022 по теперішній час, що підтверджується копією військового квитка ОСОБА_1 , копією довідки Військової частини НОМЕР_2 від 25.06.2026 № 738.

Отже, кредитний договір, щодо якого у позивача виникло право вимоги до відповідачки, був укладений нею після призову на військову службу за мобілізацією під час особливого періоду, в тому числі воєнного стану.

Доказів того, що станом на час розгляду справи відповідачка втратила статус військовослужбовця, матеріали справи не містять.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статтях 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, зокрема, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Визначення «особливого періоду» наведено у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, відповідно до статті 1 якого особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжує існувати й станом на час розгляду справи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Таким чином, станом на час укладення кредитного договору та станом на час розгляду справи в Україні існував і триває особливий період.

Аналіз змісту ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та практики Верховного Суду щодо її застосування вказує на те, що ця норма є нормою прямої дії, а встановлені нею пільги щодо звільнення військовослужбовців за мобілізацією від нарахування процентів за користування кредитом і штрафних санкції за порушення зобов`язань щодо повернення кредитних коштів мають безумовний характер і підлягають застосуванню до всіх кредитних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після 08.06.2014.

Зокрема, ані вказаним Законом, ані ЦК України, ані Законом України «Про споживче кредитування» не передбачено, що у разі неповідомлення боржником кредитора про наявність статусу військовослужбовця при укладанні договору у кредитора, незважаючи на зміст ч. 15 ст. 14 вказаного Закону, виникає або може виникнути право нараховувати проценти за користування кредитом та штрафні санкції у разі його неповернення.

Відтак, оскільки у первісного кредитора за Кредитним договором не виникало право нараховувати проценти і неустойку, не перейшло це право й до позивача як нового кредитора у зв`язку з укладеннями між ними відповідного договору факторингу.

За таких обставин суд погоджується з доводами відзиву на позов, поданого представницею відповідачки, щодо того, що позов може бути задоволений лише в частині стягнення суми кредиту за Кредитним договором, і не підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення процентів та неустойки.

Крім того, щодо вимоги позивача про стягнення неустойки необхідно зазначити таке.

До позовної заяви позивач долучив розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якій зазначив розмір неустойки 4 500,00 грн.

Разом з тим, згідно з положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, виконаний станом на 27.01.2026, тобто за період, в який в Україні діяв правовий режим воєнного стану. Відтак, нарахування неустойки у зазначений період суперечить вищенаведеним вимогам ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідачки процентів та неустойки.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором в сумі 9 000 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто розміром 1 350,64 грн (50,73% від 2 662,40 грн).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в особі представника Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 6563755 від 01 вересня 2025 року у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, а також судовий збір у розмірі 1 350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень 64 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено в повному обсязі 21 вересня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, 07400;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А. В. Шалагінова