Рішення № 139963241, 21.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7166/26 2/335/3716/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі представника Тувайкіна Романа Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі представника Тувайкіна Р. В. звернувся через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що позивачем у період з 01.12.2017 по 31.05.2026 на підставі умов типового договору та вимог законодавства надавались відповідачці послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Претензій щодо якості теплової енергії не надходило. За вказаний період відповідачка всупереч умовам договору та вимогам законодавства, неналежним чином здійснювала оплату за отримані послуги, сплативши частину боргу на суму 8 009,47 грн, внаслідок чого в неї виникла заборгованість розміром 48 836,48 грн (а.с. 2 6).

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.08.2026, з посиланням на те, що відповідачка під час розгляду справи частково сплатила суму заборгованості на суму 9 700,00 грн, просив стягнути з відповідачки заборгованість розміром 39 136,48 грн, а також судовий збір 2 622,40 грн (а.с. 82 83).

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с. 23).

Копію ухвали від 29.06.2026 направлено відповідачці рекомендованим листом із повідомленням за адресою її зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою відділення зв`язку від 10.07.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 27).

Позовна заява з доданими до неї документами була направлена відповідачці за адресою надання послуг позивачем, що є зареєстрованим місцем проживання відповідачки, до звернення до суду із цим позовом, що підтверджується долученою до позовної заяви копією списку рекомендованих поштових відправлень кореспонденції та опису вкладення у конверт з відміткою відділення зв`язку про відправлення від 24.06.2026 (а.с. 8, 19).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 190 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

В силу ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також Верховний Суд у постанові від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11, провадження № 61-6596ск20, сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачці за її зареєстрованим місцем проживання, та враховуючи, що відповідачка не повідомила суд про зміну адреси проживання, тому з урахуванням вищезазначених вимог процесуального закону, суд доходить висновку, що відповідачці було у встановленому порядку вручено копію вказаної ухвали в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку.

15.07.2026 електронною поштою надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 28 40).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, лише для фізичної особи, яка не має обов`язку зареєструвати електронний кабінет, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів через офіційну електронну адресу суду.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відзив надійшов до суду електронною поштою, тобто в електронній формі, без кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_1 , про що відповідальним працівником канцелярії суду був складений акт відсутності накладення кваліфікованого електронного підпису від 25.07.2026 на підставі п. 2 р. XIV Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 (зі змінами), та п.п. 5.2 п. 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Вищою радою правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (а.с. 41).

За правилом, встановленим ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відсутність кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_1 на відзиві означає, що фактично відзив на позовну заяву відповідачкою не підписний, не створює правових наслідків, а тому в силу ч. 4 ст. 183 ЦПК України повертається без розгляду.

Судове засідання, призначене на 03.08.2026, було відкладено на 16.09.2026 без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 44).

14.08.2026 в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом отримано письмові пояснення представника позивача ОСОБА_2 , в яких зазначено, що 13.07.2026 відповідачка здійснила часткову оплату заборгованості на суму 9 700,00 грн, у зв`язку із чим розмір заборгованості зменшився до 39 136,48 грн. По суті спору зазначив, що квартира АДРЕСА_2 , обладнана приладом обліку гарячого водопостачання. Нарахування проводились згідно з показниками приладу обліку ГВП. З лютого 2019 року у зв`язку з простроченою держповіркою, прилад був знятий з обліку, а нарахування здійснювалися згідно з нормами споживання на 2 особи. Після проведення держповірки, нарахування далі проводились відповідно до показників приладу. Відповідачка зазначала, що вона є власником квартири. В цій квартирі відповідачка зареєстрована з 27.10.1998, отже обов`язок щодо сплати комунальних послуг у неї виникає з 1998 року. За період з 01.12.2017 по 31.05.2026 позивач надав послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води на вказану вище адресу. У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань щодо сплати за отримані послуги за договором, у відповідачки утворилася заборгованість розміром 48 836,48 грн (а.с. 45 48).

17.08.2026 в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом отримано заяву представника позивача ОСОБА_2 про зменшення позовних вимог до 39 136,48 грн у зв`язку з частковою сплатою відповідачкою суми боргу (а.с. 82 83).

25.08.2026 електронною поштою до суду надійшла заява про долучення документів до справи.

Заява надійшла до суду без кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_1 , про що відповідальним працівником канцелярії суду був складений акт відсутності накладення кваліфікованого електронного підпису від 25.08.2026, а тому ця заява в силу ч. 4 ст. 183 ЦПК України, повертається без розгляду.

16.09.2026 суд завершив розгляд справи та перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення повного тексту рішення до 21.09.2026.

За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання на підставі наявних у справі доказів на підставі статті 279 ЦПК України.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, встановив таке.

Місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 27.10.1998 (а.с. 22).

Позивачем надавалися відповідачці послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , для чого на ім`я ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2017 2018 років, 2018 2019 років, 2019 2020 років, 2020 2021 років, 2021 2022 років, 2022 2023 років, 2023 2024 років, 2024 2025 років, 2025 2026 років, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено відповідні опалювальні сезони в м. Запоріжжі (а.с. 53 62).

Надання послуги теплопостачання, окрім вищезазначеного, підтверджується актами готовності до опалювального періоду, актами перевірки стану вузла обліку теплової енергії по закінченню опалювального періоду, актами періодичної перевірки приладів обліку паспортами готовності до роботи в опалювальний період (а.с. 63 80).

Крім того, як зазначає позивач в позовній заяві, з 01.11.2021 було укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , між Концерном «МТМ» та відповідачкою.

Згідно з п. 30 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, який міститься на сайті Концерну «МТМ» (розділ «Споживачам» «Публічні договори приєднання» «Договір про надання послуги з постачання гарячої води»), споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця http://teploseti.zp.ua.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 27.07.2022 № 43 «Про врегулювання питань надання послуги з постачання гарячої води в місті Запоріжжі» було визначено розпочати Концерну «Міські теплові мережі» процедуру зупинення надання послуги з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб приготування гарячої води для всіх категорій споживачів (населення, бюджетні установи та організації, інші споживачі, релігійні організації) до 01.10.2022.

На сайті Концерну «Міські теплові мережі» розміщена додаткова угода про розірвання типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води. Згідно п. 1 даної угоди вважати індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води розірваним:

- в частині надання послуг з постачання гарячої води з 01.10.2022;

- в частині проведення розрахунків за надані послуги з постачання гарячої води з моменту повного погашення заборгованості.

Отже, щомісячна абонентська плата за гаряче водопостачання нараховувалась відповідачці до 01.10.2022 і складала 10,0 грн за 1 місяць.

Відповідно до уточненого розрахунку суми заборгованості, за період з 01.12.2017 по 31.05.2026 заборгованість відповідачки за надані послуги (з урахування погашення частини заборгованості) становить 39 136,48 грн (а.с. 85 88).

Зазначений розрахунок заборгованості не був спростований відповідачкою у встановленому процесуальним законом порядку з урахуванням засад змагальності.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки.

Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, що втратили чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85, але частково діяли у період виникнення заборгованості, централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Відповідно до п. 29 Правил споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.

За умовами ст. 68 Житлового кодексу України та ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено обов`язок споживача оплачувати вказані послуги.

Таким чином, позивач є виконавцем з надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у приміщення квартири відповідача.

Доказів ненадання виконавцем або припинення надання вказаних послуг позивачем суду не надано.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові встановлює, що плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Отже, обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг покладається на всіх повнолітніх осіб, які зареєстровані в квартирі, не залежно від того, чи є вони власниками (співвласниками) багатоквартирного будинку, чи ні.

Судом встановлено, що позивач виконував обов`язок по наданню послуг, такі послуги позивачем надавались, відповідачка ними фактично користувалася, а тому виходячи із вищенаведених вимог законодавства відповідачка зобов`язана своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Оскільки відповідачка власні зобов`язання з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, виконувала неналежним чином, внаслідок чого в неї виникла заборгованість перед позивачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені розміром 2 622,40 грн (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76 82, 89, 141, 263 265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі представника Тувайкіна Романа Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.12.2017 по 31.05.2026 розміром 39 136 (тридцять дев`ять тисяч сто тридцять шість) грн 48 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21 вересня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137;

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А. В. Шалагінова