Вирок № 139961976, 22.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/730/26

Провадження № 1-кп/302/127/26

197

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокуселище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження № 12026071110000005, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 січня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Лозянське, Міжгірського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , судимостей не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 приблизно в другій декаді жовтня 2025 року, знаходячись в урочищі «Кужбеї», що в с. Сойми Хустського району Закарпатської області, знайшов боєприпаси у виді: корпусу гранати Ф-1 зеленого кольору з маркуванням на дні корпусу 107 12-77 Т; корпус гранати РГД-5 зеленого кольору з маркуванням 193-78 Т; запал до гранат УЗРГМ з маркуванням 114-76 583; запал до гранат УЗРГМ-2 з маркуванням 146-78 583; 19 (дев`ятнадцять) набої калібру 7,62х54 мм. які умисно, незаконно, без відповідного на те дозволу та відповідних документів приніс до місця свого проживання та став зберігати на протязі тривалого часу і в порушення вимог законодавства України не здав добровільно органам влади, маючи при цьому вдосталь часу та можливість.

Надалі, 27 березня 2026 року близько 23:00 год по вулиці Дружби навпроти будинку №31 в с-щі Міжгір`я Хустського району Закарпатської області ОСОБА_4 умисно, незаконно, без будь-якого на те дозволу та діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, незаконно збув за грошові кошти в сумі 5 000 (п`ять) тисяч гривень особі під легендованим іменем ОСОБА_5 :

- корпус гранати Ф-1 зеленого кольору з маркуванням на дні корпусу 107 12-77 Т із засобом ініціювання вибуху, запалом УЗРГМ з маркуванням 114-76 583, які згідно висновку експерта №СЕ-19/107-26/3592-ВТХ від 30.03.2026 є одним засобом ініціювання вибуху запалом УЗРГМ та конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини корпусом гранати Ф-1 і при конструктивному поєднанні будуть являти собою гранату Ф-1, яка відноситься до категорії боєприпасів.

- корпус гранати РГД-5 зеленого кольору з маркуванням 193-78 Т із засобом ініціювання вибуху, запалом УЗРГМ-2 з маркуванням 146-78 583, які згідно висновку експерта №СЕ-19/107-26/3593-ВТХ від 30.03.2026 є одним засобом ініціювання вибуху запалом УЗРГМ-2 та одним конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини корпусом гранати РГД-5 та при конструктивному поєднанні будуть являти собою гранату РГД-5, яка відноситься до категорії боєприпасів.

- 19 (дев`ятнадцять) набої калібру 7,62х54 мм, які згідно висновку експерта №СЕ-19/107-26/3594-БЛ від 30.03.2026 є боєприпасами та придатні до стрільби і є бойовими гвинтівковими патронами центрального бою, калібру 7,62х54R споряджені трасуючою кулею, які призначені для стрільби із бойової нарізної зброї калібру 7,62х54R, виготовлені промисловим способом.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині визнав.

Вирішуючи питання щодо обсягу дослідження доказів суд установив, що фактичні обставини справи повністю визнаються учасниками справи, відповідно до їх викладу в обвинувальному акті та не оспорюються ними. При цьому суд з`ясував чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин та перевірив добровільність їх позицій.

Суд роз`яснив учасникам справи, що у випадку визнання ними обставин провадження, може бути визнано недоцільним дослідження доказів на підтвердження таких обставин, в такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників справи, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які підтверджують подію кримінального правопорушення та вину ОСОБА_4 у його вчиненні, та які ніким не оспорюються.

Відповідно до частин третьої й четвертої статті 349 КПК України суд обмежив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Обвинувачений ОСОБА_4 надав суду показання, що восени 2025 року в урочищі «Кужбеї» знайшов у пакеті дві гранати та дев`ятнадцять патронів, які в подальшому переніс за своїм місцем проживання до сараю де й зберігав їх до моменту продажі. В подальшому вирішив їх продати через важке матеріальне становище. ОСОБА_4 . Восени 2025 року ОСОБА_4 ходив по гриби в ліс поблизу села Слобода, де зустрів особу, яка за зовнішнім виглядом йому здалась мисливцем. ОСОБА_4 запропонував останньому придбати в нього дві гранати та дев`ятнадцять боєприпасів, для чого вони обмінялись номерами телефонів. Взимку ОСОБА_4 по телефону узгодив продаж гранат та боєприпасів, які в подальшому й збув за 4 000 грн. Підтвердив вчинення інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті. Заявив, що шкодує про вчинене й зробив для себе належні висновки, щиро кається у вчиненому та не повторить такого в майбутньому. Ствердив, що активно сприяв органу досудового розслідування в розкритті кримінального правопорушення. Повідомив, що перебуває на військовій службі й бажає захищати Батьківщину.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, належним чином проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України носіння, зберігання та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, принципу його законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, дані про особу винного, який судимостей не має, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття й активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

З досудової доповіді Хустського районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області щодо ОСОБА_4 вбачається, що ризик вчинення повторно кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства чи окремих осіб оцінюється як середній, що, на думку, органу пробації свідчить про можливість виправлення його без ізоляції від суспільства.

Прокурор ОСОБА_3 висловила думку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, умисну форму вини й корисливий мотив вчинення злочину, відсутність роботи й джерела доходу як обставини, що спонукали ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, з метою захисту України від військової агресії російської федерації був 29.07.2026 призваний на військову службу у зв`язку з загальною мобілізацією, є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, не має судимостей, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, беручи до уваги встановлені органом пробації, відповідно до досудової доповіді від 07.07.2026, середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, а також висновок про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, зважаючи на те, що ОСОБА_4 у воєнний час, під час мобілізації і оборонної війни призваний на військову службу до Збройних Сил України, є військовослужбовцем і виконує конституційний обов`язок із захисту України, має джерело доходу, зважаючи на обставини справи в їх сукупності, суд висновує, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому визнає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі на строк в межах санкції відповідної частини статті, та із застосуванням положень ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_4 саме такого виду покарання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Крім того, застосовуючи до обвинуваченого положення ч.1 ст.76 КК України, суд враховує, що останній є військовослужбовцем та проходить службу в лавах ЗСУ, у зв`язку з чим суд на підставі ч.1 ст.163 КВК України та Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №337 від 17.09.2020, покладає обов`язок нагляду за відбуттям ОСОБА_4 покарання з випробування під час іспитового строку, на командира військової частини, в якій обвинувачений проходить та проходитиме військову службу.

Підстав для застосування ст. 69 і 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, ст.126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні експерта для проведення судових вибухо-технічних експертиз, в загальному розмірі 5 348 гривень 40 копійок, та для проведення судово-балістичної експертизи, в розмірі 1 782 гривень 80 копійки.

Долю речових доказів, а саме: корпус гранати Ф-1 зеленого кольору з маркуванням на дні корпусу 107 12-77 Т із засобом ініціювання вибуху, запалом УЗРГМ з маркуванням 114-76 583; корпус гранати РГД-5 зеленого кольору з маркуванням 193-78 Т із засобом ініціювання вибуху, запалом УЗРГМ-2 з маркуванням 146-78 583; 19 (дев`ятнадцять) набої калібру 7,62х54 мм зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області квитанція порядковий номер № 88 ІD 3026135407720355 вирішити в порядку, встановленому ст. 100 КПК України.

Грошові кошти в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень купюрами по 1 000 гривень: ЄН 9518429; ЄМ 2848801; АЕ 4507138; ВТ 0774654, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12026071110000005 від 07.01.2026, які були заздалегідь ідентифіковані та використані для проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту повернути володільцю Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області.

Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07.04.2026 на майно (речі), зазначені в указаній ухвалі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , якийобирався у виді домашнього арешту в певний період доби до 06.06.2026 відповідно до ухвали слідчого судді Міжгірського районного суду від 08.04.2026 закінчився. Суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

На підставі ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробовуванням з установленням іспитового строку тривалістю три роки, зобов`язавши засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Згідно ч.4 ст. 76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_4 , на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення експертиз:

- судової вибухо-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/3592-ВТХ від 30 березня 2026 року в сумі 2 674,20 грн. (код ЄДРПОУ 37975895 банк ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р UA658999980313070115000007493);

- судової вибухо-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/3593-ВТХ від 30 березня 2026 року в сумі 2 674,20 грн. (код ЄДРПОУ 37975895 банк ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р UA658999980313070115000007493);

- судово-балістичної експертизи №СЕ-19/107-26/3594-БЛ від 30 березня 2026 року в сумі 1 782,80 грн. (код ЄДРПОУ 37975895 банк ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р UA658999980313070115000007493).

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07.04.2026 на майно, а саме: - грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень купюрами номіналом 1000 гривень із серіями та номерами: ЄН 9518429; ЄМ 2848801; АЕ 4507138; ВТ 0774654, скасувати.

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень купюрами по 1000 гривень: ЄН 9518429; ЄМ 2848801; АЕ 4507138; ВТ 0774654 зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12026071110000005 від 07.01.2026 повернути володільцю Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області;

- корпус гранати Ф-1 зеленого кольору з маркуванням на дні корпусу 107 12-77 Т із засобом ініціювання вибуху, запалом УЗРГМ з маркуванням 114-76 583; корпус гранати РГД-5 зеленого кольору з маркуванням 193-78 Т із засобом ініціювання вибуху, запалом УЗРГМ-2 з маркуванням 146-78 583; 19 (дев`ятнадцять) набоїв калібру 7,62х54 мм - знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області квитанція порядковий номер №88 ІD 3026135407720355 знищити.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1