Рішення № 139961923, 21.09.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8218/26

2-адр/214/4/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Рисіна Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Рисін О.О. звернувся до суду із заявою, в якій просить суд: ухвалити додаткове рішення у справі №214/8218/26 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року у справі №214/8218/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено в повному обсязі. У вказаному судовому рішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішено, оскільки суд відклав його вирішення до подання позивачем доказів понесення відповідних витрат, зазначивши про їх подання протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення та про вирішення питання щодо розподілу судових витрат шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст.ст.143, 252 КАС України. Представник позивача зазначає, що позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві було заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 7 000,00 грн. та повідомлено суд про намір подати докази на підтвердження фактичного розміру таких витрат у встановлений законом строк. З метою отримання професійної правничої допомоги у цій справі, позивач ОСОБА_1 уклала з Адвокатським бюро «ОЛЕКСАНДРА РИСІНА» Договір про надання правничої допомоги за №427/49/26 від 17.07.2026.

Як зазначає представник позивача, відповідно до п.3.1.1 вказаного Договору сторонами погоджено фіксований розмір гонорару за надання правничої допомоги у сумі 7 000,00 грн. незалежно від кількості годин надання такої допомоги. На підтвердження факту надання правничої допомоги, її обсягу та вартості представником позивача надано акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 06.08.2026, згідно з яким адвокатським бюро надано позивачу ОСОБА_1 , зокрема, послуги з підготовки та подання позовної заяви від 19.07.2026, та відповіді на відзив від 03.08.2026. Загальний час, зазначений в акті як витрачений на надання правничої допомоги, становить 07 годин.

Представник позивача також зазначає, що відповідно до умов договору та акта приймання-передачі послуг загальна вартість наданої правничої допомоги становить 7 000,00 грн., яку позивач ОСОБА_1 сплатила у повному обсязі до підписання акта. Факт оплати зазначеної суми, за твердженням представника позивача, підтверджується платіжною інструкцією від 24.07.2026 на суму 7 000,00 грн., здійсненою на підставі рахунку №1556 від 17.07.2026.

Також, представник позивача зазначив, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, а також значенням справи для позивача. Посилаючись на положення ст.ст.132, 134, 139, 143, 252 КАС України, представник позивача просить ухвалити у справі додаткове судове рішення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Також представник позивача просить розглянути заяву без участі позивача та її представника в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу суду не надходило. Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неявка належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення

Дослідивши матеріали справи, подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення, додані до неї документи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою ст.252 КАС України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати, без повідомлення учасників справи, якщо суд не вважає за необхідне розглянути це питання у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено повністю. Водночас питання щодо розподілу витрат позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу зазначеним рішенням суду не вирішувалося, оскільки судом було відкладено його вирішення до подання позивачем доказів понесення відповідних витрат. У позовній заяві ОСОБА_1 просила вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та зазначила орієнтовний розмір таких витрат 7 000,00 грн., повідомивши суд про намір подати докази на підтвердження їх фактичного розміру у встановлений законом строк.

Заява про ухвалення додаткового судового рішення надійшла до суду 10.08.2026, тобто у межах строку, передбаченого ч.7 ст.139 КАС України.

За таких обставин суд вважає, що процесуальні передумови для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового судового рішення наявні.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має встановити, зокрема, факт понесення відповідних витрат, їх зв`язок із розглядом конкретної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також їх вартість.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано договір про надання правничої допомоги за №427/49/26 від 17.07.2026, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ОЛЕКСАНДРА РИСІНА». Згідно з п.3.1.1 зазначеного договору сторонами погоджено фіксований розмір гонорару за надання правничої допомоги у сумі 7 000,00 грн., незалежно від кількості годин надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, зокрема фіксований розмір, порядок його сплати та інші умови визначаються договором про надання правничої допомоги.

Таким чином, визначення сторонами договору фіксованого розміру гонорару саме по собі не суперечить вимогам чинного законодавства.

Факт надання правничої допомоги та її обсяг підтверджується актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 06.08.2026. Згідно із зазначеним актом адвокатським бюро надано позивачу ОСОБА_1 , зокрема, послуги з підготовки та подання позовної заяви від 19.07.2026 та відповіді на відзив від 03.08.2026. Загальний час, зазначений в акті як витрачений на надання правничої допомоги, становить 07:00 год. Вартість наданих послуг відповідно до умов договору та акта приймання-передачі становить 7 000,00 грн. Факт фактичної оплати позивачем зазначеної суми підтверджується платіжною інструкцією від 24.07.2026 на суму 7 000,00 грн., здійсненою на підставі рахунку за №1556 від 17.07.2026.

Отже, судом встановлено, що витрати у розмірі 7 000,00 грн. фактично понесені позивачем ОСОБА_1 та документально підтверджені.

Крім того, зазначені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї адміністративної справи, оскільки предметом оплачених послуг була підготовка процесуальних документів у справі №214/8218/26, а саме позовної заяви та відповіді на відзив.

Разом з тим сам факт документального підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх стягнення у заявленому розмірі, оскільки під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має оцінити їх також з урахуванням критеріїв співмірності, визначених процесуальним законом.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно з ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Водночас зазначені положення не означають, що за відсутності відповідного клопотання іншої сторони суд позбавлений обов`язку оцінити заявлені до відшкодування витрати відповідно до встановлених законом критеріїв.

Так, відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, а також поведінку сторін під час розгляду справи та інші обставини, що мають значення для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував на необхідності при вирішенні питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу оцінювати не лише факт їх понесення та документальне підтвердження, а й їх реальність, необхідність та розумність їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №340/4492/22 зазначено, що відсутність клопотання іншої сторони про зменшення судових витрат не звільняє суд від обов`язку оцінити заявлені витрати відповідно до вимог законодавства щодо їх обґрунтованості та співмірності.

Отже, суд має оцінити заявлені до відшкодування витрати у їх сукупності з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета спору, обсягу фактично наданої правничої допомоги, складності справи, часу, необхідного для виконання відповідних робіт, та значення справи для позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд оцінює саме ту частину витрат, яка підлягає компенсації за рахунок іншого учасника справи відповідно до вимог КАС України.

За результатами оцінки наданих доказів суд не встановив обставин, які б свідчили про відсутність зв`язку заявлених витрат із розглядом цієї справи, ненадання відповідних послуг, їх документальну непідтвердженість або очевидну невідповідність заявленого розміру обсягу фактично виконаної роботи.

Відповідачем не подано заперечень щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та не заявлено клопотання про їх зменшення.

За таких обставин, з урахуванням предмета спору, характеру та обсягу наданої професійної правничої допомоги, часу, зазначеного в акті приймання-передачі послуг, значення справи для позивача, а також відсутності з боку відповідача клопотання про зменшення розміру витрат, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. є підтвердженими та такими, що підлягають розподілу відповідно до положень КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а заявлені витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом справи та обґрунтованими, такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача.

Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 250, 252, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Рисіна Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом адміністративної справи №214/8218/26 в розмірі 7 000,00 грн.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 серпня 2026 року у справі №214/8218/26.

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Євтушенко