Ухвала суду № 139961342, 22.09.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 461/3897/24

6/171/20/26

У Х В А Л А

22 вересня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кодрян Л.І.

при секретарі судових засідань Перепеткевич Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань за рішенням суду,

ВСТАНОВИВ:

До Апостолівського районного суду Дніпропетровської області звернувся приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань за рішенням суду.

В обґрунтування вимог у поданні посилається на те, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 76491113 з примусового виконання виконавчого листа виданого Галицьким районним судом м.Львова по справі № 461/3897/24 від 20.09.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в сумі 105835 грн. 66 коп.

Зазначає, що 06.11.2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76491113 та 07.11.2024 року та надіслано рекомендованим листом боржнику.

В процесі виконання виконавчого провадження, приватним виконавцем направлено електронні запити до Державної фіскальної служби України, щодо отримання інформації про наявність відкритих рахунків боржника, Державної податкової служби України щодо отримання інформації про джерела та/або суми доходів, Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та направлена вимога до банківських установ з метою отримання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків боржника.

Вжитими приватним виконавцем заходами, встановлено, що кошти на виявлених рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувача - недостатньо. Боржник офіційно не працює, заборгованість за рішенням суду не сплачує.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстровано.

02.12.2024 року, в порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів, які направлено Головному управлінню Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області та до банківських установ на виконання.

Приватним виконавцем неодноразово направлялися виклики на адресу боржника, з вимогою з`явитись до виконавця щодо сплати боргу за вищевказаними виконавчими документами та одночасно надати необхідні пояснення, достовірні відомості та необхідні документи. Однак, боржник на виклики не з`являвся, витребувані документи та пояснення не надав.

З метою перевірки майнового стану боржника, 30.04.2025 року приватним виконавцем здійснено виїзд за місцем мешкання ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт, у якому зазначено, що отримати будь-які відомості виявилось неможливим.

На підставі викладеного, а також посилаючись на те, що нею було вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення, вважає, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань покладених на неї рішенням суду, тому просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянці України, боржнику - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити.

Згідно матеріалів подання, встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни перебуває виконавче провадження № 76491113 з примусового виконання виконавчого листа виданого Галицьким районним судом м. Львова по справі № 461/3897/24 від 20.09.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в сумі 105835 грн. 66 коп.

З подання державного виконавця вбачається, що вимоги виконавчого документа не виконані станом на дату звернення до суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України, в тому числі і у разі ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Як передбачено п. 5 ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Крім того, слід зазначити, що право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного (приватного) виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються закону України «Про органи та осіб , які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, державний (приватний) виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Дана норма вказує, що таке право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто, наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний (приватний) виконавець зазначає у поданні та додає відповідні докази.

Разом з тим, діюче законодавство не розкриває визначення поняття "ухилення" боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

На думку суду, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

За переконанням суду тягар умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, в розумінні положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України, підлягають доведенню.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК наявність умислу та обставини на які посилається виконавець у поданні, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом тривалого строку, про що вказує державний виконавець, а також невиконання боржником зобов`язань у зв`язку з відсутністю доходів, майна не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Судом встановлено, що 06.11.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76491113 з примусового виконання виконавчого листа №461/3897/24 виданого 20.09.2024 року Галицьким районним судом м. Львова (а.с.8).

Однак державним виконавцем не подано доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 ухилялась від виконання зобов`язань за виконавчим провадженням. Державний виконавець покладається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов`язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов`язань.

Також в матеріалах подання відсутні будь-які дані, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання виконавчого документа, а сама по собі заборгованість за виконавчим документом, а також відсутність у боржника майна, доходів, коштів на відкритих рахунках у банківських установах, не свідчить про ухилення боржника від виконання зобов`язань.

До подання не додано жодного доказу, який би вказував на обізнаність боржника про наявність виконавчого провадження та інших дій, здійснених приватним виконавцем в процесі виконання рішення суду.

Крім цього, в поданні не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що обмеження боржника у виїзді за межі України яким-небудь чином вплине на виконання останнім виконавчого документа і буде сприяти погашенню ним заборгованості.

Із матеріалів справи не вбачається наявності правових підстав для обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , оскільки поданням обґрунтовується лише перебування останньої у статусі боржника.

Аналіз змісту подання виконавця свідчить, що таке подання не містить обґрунтування наявності фактів ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань, із змісту матеріалів подання судом встановлена лише наявність невиконаних зобов`язань боржником, станом на момент винесення подання, що не є безумовною правовою підставою обмежувати боржника у праві виїзду за межі країни.

Судом також встановлено, що виконавцем не надано належних, достовірних та достатніх доказів, які «поза розумним сумнівом» могли б свідчити про те, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, умисно ухиляється від виконання, покладених на нього зобов`язань по сплаті боргу.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що подання виконавця не містить будь-яких відомостей про те, які обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов`язання.

Відповідно до ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, і станом на дату розгляду подання діє на території України.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У такому випадку виїзд за межі України в умовах воєнного стану може бути необхідним для ОСОБА_1 з метою евакуації та спрямованим на збереження життя і здоров`я останньої.

Слід зазначити, що процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за межі України прямо встановлений нормами ЦПК України (ст. 441 ЦПК України).

Суд вважає, що приватним виконавцем не надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, які б підтверджували факт ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення. Сам по собі факт невиконання боржником зобов`язань не є достатнім для висновку про його ухилення від їх виконання. Обставини, які свідчать про таке ухилення, мають бути об`єктивно встановлені та підтверджуватися матеріалами справи.

З врахуванням наведеного, враховуючи введення в Україні воєнного стану, не доведеністю виконавцем необхідності обмеження права на свободу пересування боржника з метою стягнення несплаченого боргу, суд вважає подання таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 12, 76-81, 441 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань за рішенням суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. І. Кодрян