Ухвала суду № 139957155, 21.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5501/26

Провадження № 2/645/3575/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання Жорняк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 68292,33 грн. за Договором №10Б Ол-кв.089 від 01.12.2019 року за період з 01.02.2024 по 30.04.2026 року, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.06.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

08.09.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Адаменко Т.М. подано заяву, в якій зазначено, що після відкриття провадження у справі, 02.09.2026 відповідач добровільно сплатив 75000,00 грн., унаслідок чого заборгованість, яка є предметом спору, була погашена в повному обсязі. Надлишок платежу зараховано в рахунок поточних нарахувань, які не є предметом цієї справи. У зв`язку з погашенням заборгованості Позивач не підтримує позовні вимоги в частині основного боргу, а тому просить закрити провадження у цій частині у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Водночас заборгованість була погашена лише після звернення Позивача до суду, що зумовило необхідність понесення ним судових витрат. Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України Позивач просить стягнути ці витрати з Відповідача. Загальний розмір судових витрат становить 20662,40 грн, у тому числі 2662,40 грн судового збору та 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи викладене, представник позивача просить суд закрити провадження в частині стягнення основної заборгованості та стягнути з відповідача понесені судові витрати в повному обсязі.

Представник позивача Адаменко Т.М. у судовому засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься заява представника позивача, в якій вона не заперечувала проти проведення судового засідання без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився про причини неявки не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши зміст заяви та матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

За положеннями пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В силу ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Оскільки відсутній предмет спору, провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 3 ст.142 ЦПК Україна у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Так, у постанові Верховного Суду від 05.08.2026 року в справі № 953/1014/0/25 зазначено, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем.

Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, наявні правові підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору.

Згідно платіжної інструкції №4197 від 08.05.2026 при зверненні з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги № 02/2-2026 від 10.02.2026 року укладений між ТОВ «Фірма Т.М.М.» та адвокатам Ульяненко І.Г., додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги № 02/2-2026 від 10.02.2026 року, додаткова угода № 2 до договору про надання правової допомоги № 02/2-2026 від 10.02.2026 року, акт №15 приймання передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 02/2-2026 від 10.02.2026 року, згідно якого сума за надані послуг складає 18000,00 грн; довіреність у порядку передоручення від 27.04.2026.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховуючи, що справа, яка розглядається судом, за своєю категорією в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, беручи до уваги обсяг правової допомоги, наданої адвокатом, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. 137, 141, 142, п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовною заявою Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги - закрити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 14073675, витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 ( п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 21.09.2026 року.

Суддя О.В. Федорова