Рішення № 139954901, 14.09.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2784/26

Провадження № 2/545/2464/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Стрюк Л.І.,

за участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року адвокат Хворост Д.М., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернулася з позовом до ВСК «Злагода», у якому просила розірвати договір оренди землі від 01.07.2013, стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за Договором оренди землі від 01.07.2013 року за період з 2023 по 2025 рік у загальному розмірі 49480,17 грн, 3 % річних в розмірі 2733,22 грн, інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 9477,14 грн, пеню в розмірі 56338,10 грн, суму індексації орендної плати за 2023, 2024 та 2025, а також стягнути судові витрати, понесені позивачем, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:031:0036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,9618 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-1201 від 20.11.2014 року.

Між ОСОБА_3 як орендодавцем з одного боку, та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» в особі Голови правління Масляка Віталія Олексійовича як орендарем з другого, укладено договір оренди землі від 01.07.2013, згідно з яким Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

В оренду за вказаним договором передана земельна ділянка загальною площею 4,9618 гектарів, у тому числі: рілля 4,9618 гектарів, кадастровий номер: 5324081400:00:031:0036.

Згідно з п. 11 Договору, орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього місяця звітного року.

Згідно з п. 14 Договору, у разі невиплати орендної плати у строки, визначені цим Договором, сплачується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

03.12.2014 року між ОСОБА_1 як орендодавцем з одного боку, та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» в особі Голови правління Масляка Віталія Олексійовича як орендарем з другого боку, укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесли зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01 липня 2013 року.

Також 26.12.2016 року між ОСОБА_1 як орендодавцем з одного боку, та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» в особі Голови правління Масляка Віталія Олексійовича як орендарем з другого боку, укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесли зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01 липня 2013 року.

Порушуючи взяті на себе зобов`язання та умови договору оренди землі, відповідач не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023 рік у сумі 8 663,28 грн, за 2024 рік у сумі 8 663,28 грн та за 2025 рік у сумі 27912,43 грн.

Вказувала, що невиконання ВСК «Злагода» договірного грошового зобов`язання у вигляді несплати орендної плати передбачає відповідальність, а саме: встановлену умовами договору пеню в розмірі 0,3% від несплаченої своєчасно суми за кожний день прострочення, а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та інфляційні втрати згідно вимог статті 625 ЦК України та суму індексації за 2023-2025 роки, які і просить стягнути з відповідача.

У відзиві представник відповідача зазначив, що кооператив визнає позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення 49480,17 грн суми несплаченої орендної плати за період 2023-2025 роки, стягнення 3% річних у розмірі 2733,22 грн та 9477,14 грн інфляційних втрат. Разом з тим, заперечували щодо стягнення пені у розмірі 56338,10, посилаючись на те, що договір оренди від 01.07.2013 в редакціях від 03.12.2014 та 26.12.2016 не містить у собі пункт 14, який є підставою для нарахування пені, про яку зазначає позивач. Також зазначали, розмір нарахованої пені становить більше 114% розміру орендної плати позивача. Щодо нарахування індексації, то вказували, що вимоги про стягнення індексації безпідставні, оскільки кооператив систематично та самостійно проводить індексацію нормативно-грошової оцінки землі, відтак, при нарахуванні орендної плати вже врахований коефіцієнт індексації.

У судове засідання сторони не з`явилися, попередньо надавши заяви про розгляд справи без їхньої участі, позиції, викладені у письмових заявах по суті спору підтримали.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:031:0036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,9618 га, розташованої на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-1201 від 20.11.2014 року.

01.07.2013 року між ОСОБА_3 як орендодавцем, та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» в особі Голови правління Масляка Віталія Олексійовича як орендарем, було укладено Договір оренди землі, згідно з умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4,9618 га (рілля), кадастровий номер 5324081400:00:031:0036, розташовану на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Щодо стягнення орендної плати.

Відповідно до п. 11 Договору орендна плата сплачується грошима до 30 числа останнього місяця звітного року.

Згідно з п. 14 Договору у разі невиплати орендної плати у строки, визначені цим Договором, сплачується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

03.12.2014 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ВСК «Злагода» в особі Голови правління Масляка В.О. (Орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.07.2013 року, якою внесено зміни та доповнення, а саме:

Замінено сторону Орендодавця у Договорі з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.11.2014 року (спадкова справа № 233/2024).

Розділ «Строки дії договору» змінено та викладено в наступній редакції: «п. 8. Даною додатковою угодою Договір продовжено до 20.06.2021 року. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді».

Розділ «Орендна плата» змінено та викладено в наступній редакції: «п. 9. За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 5 (п`ять) відсотків від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнтів 3,20, 1,756 і 1,249, що становить 144 380,73 грн, а саме 7 219,04 грн (сім тисяч двісті дев`ятнадцять грн 04 коп.). Сторони за взаємною згодою мають право змінити розмір орендної плати шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством». Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

26.12.2026 у між ОСОБА_1 та ВСК «Злагода» в особі Голови правління Масляка В.О. укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.07.2013 року, якою внесено зміни до Розділу «Орендна плата», а саме:«За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 12 (дванадцять) відсотків, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, що станом на 01.01.2019 року становить 175 836,78 грн, а саме 21 100,40 грн (двадцять одна тисяча сто грн 40 коп.). Сторони за взаємною згодою мають право змінити розмір орендної плати шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством».Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Право оренди за вказаним Договором зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою № 477099078 від 13.05.2026 року.

Дослідивши матеріали справи та встановивши дійсні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Так, з відзиву відповідача вбачається, що ВСК «Злагода» визнають наявну заборгованість перед позивачем, а саме щодо в частині стягнення 49480,17 грн суми несплаченої орендної плати за період 2023-2025 роки, стягнення 3% річних у розмірі 2733,22 грн та 9477,14 грн. інфляційних втрат.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У спірних правовідносинах саме орендар є зобов`язаною особою (боржником) щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку орендодавцю у розмірі та на умовах, визначених договором оренди землі, та відповідно на нього покладається обов`язок доведення належного виконання такого зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

При цьому суд враховує, що положеннями п.п. 164.2.5п.164.2 ст.164 розділу ІV Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст.170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 1701.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

При цьому об`єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167ПКУ (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

Згідно п.170.1.4 ст. 170 Податкового кодексу України, доходи, зазначені, зокрема, у пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%, визначеною п.167.1 ст.167 Кодексу.

Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5% об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу10 розділу ХХ Податкового кодексу України (пп. 1.3 п.1 1 підрозділу 10 ХХ Податкового кодексу України).

Відтак, розмір заборгованості по виплаті орендної плати за 2023-2025 роки з урахуванням податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, встановленою пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, та військового збору у розмірі 1,5 відсотка згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу, що утримані з орендної плати орендарем як податковим агентом орендодавця (підпункти 170.1.1, 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 ПК України), становить 49480,17 грн.

Також відповідач погоджується із нарахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно із ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у сумі 2733,22 грн та 9477,14 грн сума інфляційних втрат за період прострочення виплати орендної плати.

Щодо стягнення пені суд приходить до таких висновків.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 14 укладеного договору оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача пеня за несплату орендної плати в грошовій формі за договором оренди за неналежне виконання умов договору оренди землі, за яким в оренду передана земельна ділянка кадастровий номер 5324081400:00:031:0036: за 2023 рік (з 08.06.2025 по 08.06.2026, тобто 365 днів) 23104,54 грн, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за 2024 рік (з 08.06.2025 по 08.06.2026, тобто 365 днів) 23104,95 грн, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за 2025 рік (з 31.12.2025 по 08.06.2026, тобто 160 днів) 10128,20 грн,що разом становить 56338,10 грн.

Не можуть бути прийняті доводи ВСК «Злагода» з приводу того, що договір оренди від 01.07.2013 в редакціях від 30.12.2024 та 26.12.2026 не містить у собі пункту 14, який є підставою для нарахування пені, про яку зазначає позивач, з огляду на таке.

Так, на відміну від основного договору, який має всі істотні умови договору, додаткова угода від 30.12.2024 та 26.12.2026 є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31 травня 2021 № 917/ 265/18.

Оскільки вищенаведена додаткова угода стосується лише зміни орендодавця, строку дії договору, розміру орендної плати, зміни її розміру та права відмови від поновлення договору, інші умови договору, до яких не внесені зміни всіма додатковими угодами, що набули чинності, зберігають свою дійсність.

Щодо зменшення розміру пені, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки предметом спору є орендна плата за 2023-2025 роки в розмірі 49480,17 грн, а нарахований позивачем розмір пені складає 56338,10 грн, що одночасно з покладенням на відповідача відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов`язання за ст.625 ЦК України буде становити неспівмірний тягар для останнього та свідчитиме про порушення балансу інтересів сторін у їхніх правовідносинах, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зменшити нараховану за 2023-2025 роки пеню до розміру орендної плати, тобто до 49480,17 грн, яка і підлягає стягненню як штрафна санкція.

Щодо індексації орендної плати

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором .

Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки здійснюється використовується, як правило, для визначення розміру земельного податку використовуватись, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору земельної ділянки.

Так, п. 9 договору оренди землі від 01.07.2013 сторони визначили, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує щороку орендну плату в розмірі 5% від середнього розміру земельної частки (паю) 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту 3,20 і 1,756, що становить 115597,06 грн, а саме 5779,85 грн.

Відповідно до п. 10 умов договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації.

Додатковою угодою до договору оренди землі від 03.12.2014 сторони продовжили дію договору до 20.06.2021 та встановили новий розмір орендної плати за користування земельною ділянкою - 5% від розміру 5,39 га земельної частки (паю), виходячи з нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням коефіцієнту 3,20, 1,756 і 1,249, що становить 144380,73 грн, а саме 7219,04 грн.

Згідно з додатковою угодою від 26.12.2019 Розділ «Орендна плата» сторони змінили та виклали в наступній редакції : за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 12% виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту грошової оцінки, станом на 01.01.2019 становить 175836,78 грн, а саме 21100,41 грн.

Вказане свідчить, що за час дії договору товариство систематично проводило індексацію нормативно - грошової оцінки землі, а саме нарахування та виплата орендної плати відбувалися з урахуванням коефіцієнту нормативно-грошової оцінки та коефіцієнту індексації.

Суд звертає увагу на те, що умовами укладеного між сторонами договору оренди землі було визначено орендну плату в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку в 2019 році додаткової угодою було збільшено до 12%, тобто в двосторонньому порядку сторони узгодили збільшення орендної плати.

Виходячи з узгодженої нормативно-грошової оцінки землі 115 597,06 грн, яка закріплена в договорі оренди землі від 01.04.2013 року, чиста орендна плата мала становити з 2013 року по 2017 рік 5 779,85 грн, а з 2017 року по 2024 рік 13 861,24 грн. Разом з тим, остання здійснювалася з урахуванням коефіцієнтів з 2013 по 2017 рік 3,20 та 1,756, а з 2017 року коефіцієнтів 4,7964 та 1,756, що свідчить про відсутність порушень з боку орендаря при нарахуванні орендної плати, яка включає в себе відповідні як коефіцієнт індексації орендної плати, так і коефіцієнт грошової оцінки.

Таким чином, враховуючи нарахування відповідачем орендної плати з урахуванням її індексації, як це закріплено в умовах додаткової угоди від 26.12.2016, вимоги власника землі ОСОБА_1 про стягнення суми індексації в розмірі 34595,74 грн є безпідставними, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі з урахуванням вирахуваних податків та обов`язкових платежів з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені за прострочення виконання зобов`язання за 2023-2025 роки у загальній сумі 118828,46 (111170,70 грн).

Щодо розірвання договору оренди, суд зазначає таке.

За змістом статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1ст. 407 ЦК України).

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Відповідно до ч. 2ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За правилами ч. 1ст. 2 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено у ст.15 Закону №161-XIV однією з істотних умов договору оренди землі є:орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З аналізу наведеного вбачається, що строки виплати орендної плати не можуть бути виключені з умов Договору, оскільки це є суттєвим порушенням права орендодавця та вимог вищевикладеного законодавства.

Крім того, додаткові угоди не містять зміни нумерації інших розділів Договору від 01.07.2013 «Умови використання земельної ділянки» п.15-17, «Умови і строки передачі земельної ділянки» п.18-20 та інші, що також свідчить про незмінність п.10-14 Договору.

Отже, доводи представника відповідача щодо зміни додатковими угодами розділу «Орендна плата» в договорах від 13.01.2017 та виключення п.11 є безпідставними та такими, що не беруться судом до уваги.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просила розірвати вищевказаний договір оренди землі, обґрунтовуючи тим, що ВСК «Злагода» неодноразово порушував умови договору оренди землі, а саме систематично не сплачував орендну плату в повному обсязі за 2023-2025 роки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, вбачається, що орендарем допущено неналежне виконання умов договору в частині своєчасної сплати орендної плати, оскільки орендна плата за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5324081400:00:031:0036 на теперішній час не виплачена в повному розмірі, що не заперечується і самим відповідачем.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінюючи встановлені обставини справи із нормами закону, який їх регулює, а також судову практику Верховного Суду, висновки щодо застосування відповідних норм права якого, викладені в постановах, згідно ч. 4ст. 263 ЦПК України, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невиконання відповідачем істотної умови цього договору щодо своєчасного внесення орендної плати.

Щодо стягнення судових витрат.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просить стягнути на її корить витрати на правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн. Витрати на правову допомогу підтверджуються: детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення витрат, актом приймання-передачі наданої правової допомоги №1 до договору про надання правової допомоги № 55 від 26.04.2026 Договором №б/н про надання правничої допомоги та представництва від 26.04.2026, квитанцією від 26.04.2026.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір- обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги ціну позову, суд вважає, що спів розмірною та справедливим розміром витрат на правничу допомогу є 5000,00 грн, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено на 72,84%, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з ВСК «Злагода» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати на правничу допомогу та сплачений нею судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3642 грн та 1939,29 грн відповідно.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258-260 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», ЄДРПОУ:03769706 на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 ), заборгованість за договором оренди землі від 01.07.2013 року (кадастровий номер: 5324081400:00:031:0036) за 2023-2025 роки в сумі 111 170,70 грн. з яких:

49 480,17 грн сума несплаченої орендної плати з вирахуваними податками (19,5% у 2023 році та 23% у 20242025 роках) за договором оренди землі за 2023, 2024 та 2025 роки (детальний розрахунок додається);

49480,17 грн пеня, нарахована за невчасну сплату орендної плати в 2023 році з 08.06.2025 по 08.06.2026, у 2024 році з 08.06.2025 по 08.06.2026 та за невчасну сплату орендної плати в 2025 році з 31.12.2025 по 08.06.2026;

2 733,22 грн 3% річних, нараховані за невчасну сплату орендної плати в 2023 році з 31.12.2023 по 08.06.2026, в 2024 році з 31.12.2024 по 08.06.2026 та за невчасну сплату орендної плати в 2025 році з 31.12.2025 по 08.06.2026;

9 477,14 грн інфляційні втрати, нараховані за невчасну сплату орендної плати в 2023 році з 31.12.2023 по 08.06.2026, в 2024 році з 31.12.2024 по 08.06.2026 та в 2025 році з 31.12.2025 по 08.06.2026

Розірвати договір оренди землі від 01.07.2013 року, укладений між ОСОБА_1 як орендодавцем з однієї сторони та Виробничим сільськогосподарським кооперативом Злагода як орендарем з іншої сторони, разом з додатковими угодами від 03.12.2014 року та від 26.12.2019 року, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про інше речове право № 11795790, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 4,9618 га, кадастровий номер 5324081400:00:031:0036 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У задоволенні іншої частини позовних вимогах відмовити.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», ЄДРПОУ:03769706 на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 ) судові витрати за правничу допомогу у розмірі 3642 грн та судовий збір у розмірі 1258,25 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя Л.І. Стрюк