Постанова № 139952644, 17.09.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.09.2026

ЄУН 389/2184/26

Провадження №2-а/389/22/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Берднікової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Берневек О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 11 червня 2026 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕНА №7263419 від 26 травня 2026 року за ч.2 ст.126 КУпАП на суму 3400 грн. Одночасно просить поновити строк звернення до суду.

Вимоги обгрунтовані тим, що 26 травня 2026 року близько 17:00 години позивач рухався на автомобілі ВАЗ 210430-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Калинова у місті Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, де був зупинений працівником поліції відділу №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Ангурцем Є.Ю. Поліцейський у нього попросив документи на автомобіль та водійське посвідчення. Він надав документи, після чого поліцейський почав пред`являти до нього вимогу про те, що він пересувався без водійського посвідення. У свою чергу ОСОБА_2 зазначив, що у вимогах ПДР України передбачено наявність документа в електронному вигляді і що працівник поліції може перевірити наявність документів через облікові бази поліції. Надалі працівник поліції взяв його документи на право керування автомобілем, заявив, що він рухався в порушення вимог п.2.1 ПДР України і склав постанову про притягнення його до відповідальності за ч.2ст.126 КУпАП та наклав адміністративе стягнення у вигляді штрафу. Вважає, що працівник поліції Ангурець Є.Ю. оскаржувану постанову виніс безпідставно, у порушення вимог ст.1,2 ЗУ «Про національну поліцію». Жодний громадянин України, що перебували в місті Знам`янка Кіровоградської області не звертався до працівника поліції ОСОБА_3 , або до чергової частини з заявами про те, що він вчинив правопорушення, яке вплинуло на громадську безпеку. Дміністратвиного правопорушення він не вчиняв в розмінні ст.9 КУпАП де зазначено, що адміністратвиним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність , яка посягає на громадський порядок. Умови порушення ч.2 ст.126 КУпАП не відповідають тим обставинам, які були під час його керування транспортним засобом. Поліцейський виніс постанову упереджено та незаконно з підставі нарощування показників у роботі. Документальне підтвердження, що він порушив правила дорожнього руху та вимоги КУпАП відстуні, свідки не залучалися, фото-відеофіксація не проводилася Тобто у справі немає доказів вчинення ним правоопругення за ч.2 ст.126 КУпАП. За вказаного вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕНА №7263419 від 26 травня 2026 року є протиправною і підлягає скасуванню. На обгрунтування пропуску строку звернення до суду з позовом вказав, що постанову ЕНА №7263419 від 26 травня 2026 рок поліцейським йому вречено не було, а було надано лише 28 травня 2026 року після його до відділу поліції №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Позивач та його представник - адвокат Урсаленко О.М. у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності та задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неявки судуне повідомив.

Разом з цим, 22 червня 2026 року на позовну заяву від Головного управлінням національної поліції в Кіровоградській області надійшов відзив, в якому зазначено, що ГУНП в Кіровоградській області позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні, вказує, що до позивача стягнення застосовано без порушень, в межах санкції ч.2 ст.126 КУпАП за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення. Постанова є законною і обгрунтовано.

Крім того, відповідачем на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного праовопрушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП надіслано до суду DVD-R диск з відеозаписами здійсненими на нагрудну бодікамеру поліцейського та службовий відео реєстратор.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 26 травня 2026 року інспектором відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Ангурцем Є.Ю., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7263419, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 26 травня 2026 року о 19:35 год керував транспортним засобом ВАЗ 210430-20, державний номер НОМЕР_1 , в місті Знам`янка на перехресті вул. Калинова та вул.Привокзальна без посвідчення водія категорії «В», тобто не мав права керування вказаним транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. Також зі змісту постанови вбачається, що велася відеофіксація бодікамера та службовий реєстратор.

Не погоджуючись із зазначеною постановою поліцейського, позивач оскаржує її ло суду з підстав зазначених у позовній заяві, які описані вище. Будь-яких доказів на обгрунтування позовни вимог до суду не надв.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2,3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема категорія «В» - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.

Згідно з п.2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.

А саме, водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія та на вимогу поліцейського, пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, або пред`явити електронне посвідчення водія.

Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, в тому числі у випадку, якщо якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

У п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» зазначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).

Таким чином, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі №536/583/17).

Відповідачем до матеріалів справи долучено відеозапис, з якого вбачається, що позивач у вказаний у оскаржуваній постанові час та місці керував транспортним засобом ВАЗ 210430-20 та був зупинений працівниками поліції, які запропонували надати йому документи, зокрема водійське посвідчення категорії «В», яке дає право керувати автомобілями. Позивач посвідчення не надав, та було з`ясовано, що посвідчення водія такої категорії він взагалі не отримував. Має посвідчення водія категорі А, яке дозволяє керування мотоцтиклами.

Отже, на підставі зібраних у справі доказів, судом встановлено, що позивач керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 210430-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортим засобом, оскільки посвідчення водія категорі «В» не отимував.

Таким чином постанова серія ЕНА №7263419 від 26 травня2026 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.2 ст.126 КУпАП є правомірною

Доводи позивача про те, що поліцейський не мав визначених ЗУ «Про Національну поліцію» підстав для зупинки його транспортного засобу, а відтак і подальшої перевірки документів, не є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за те, що водій керував траспортним засобом не маючи водійського посвідчення з відповідної категорії.

Суд вважає, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс, кореспондується з обов`язком водія мати взагалі та при собі, і на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Зазначене узгоджується із висновком постанови Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.

Закон України «Про національну поліцію» та Правила дорожнього руху встановлюють обов`язок водія, після зупинки транспортного засобу, на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи незалежно від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу.

Словосполучення «особа вчинила або має намір вчинити правопорушення», що міститься в п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» надає змогу поліцейському вимагати в особи пред`явлення нею документів незалежно від факту вчинення або ймовірного вчинення правопорушення.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія пред`явити поліцейському посвідчення водія на право керування транспортним засобом та документи на транспортний засіб.

Отже, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КУпАП, суд вважає доведеним.

У постанові Верховного Суду №214/7100/16-а (провадження №2-а/214/67/17) від 13 березня 2019 року вказано, що дотримання ПДР є обов`язком водія. Не створення під час руху автомобіля перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не позбавляє водія обов`язку неухильно дотримуватись ПДР та не позбавляє, при цьому, відповідальності.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову серія ЕНА №7263419 від 26 травня 2026 року слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.Зазначені позивачем причини пропущення строку звернення до суду, зокрема отримання копії постанови лише 28 травня 2026 року суд визнає поважними.

Сплачений позивачем судовий збір за подання даної позовної заяви до суду, суд відносить на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду із цим позовом.

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, залишити без задоволення.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Позивач ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, місце знаходження: місто Кропивницький, вулиця В.Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709.

Суддя Г.В. Берднікова