Рішення № 139952642, 17.09.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.09.2026

ЄУН 389/2183/26

Провадження №2-а/389/21/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Берднікової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Берневек О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 11 червня 2026 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕНА №7263463 від 26 травня 2026 року за ч.1 ст.126 КУпАП на суму 425 грн 00 коп.. Одночасно просить поновити строк звернення до суду.

Вимоги обгрунтовані тим, що 26 травня 2026 року близько 17:00 години позивач рухався на автомобілі ВАЗ 210430-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Калинова у місті Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, де був зупинений працівником поліції відділу №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Літовкою А.О. Поліцейський у нього попросив документи на автомобіль та водійське посвідчення. Він надав документи, після чого поліцейський почав пред`являти до нього вимогу про те, що він пересувався без водійського посвідення та страхового полісу. У свою чергу ОСОБА_2 зазначив, що у вимогах ПДР України передбачено наявність документа в електронному вигляді і що працівник поліції може перевірити наявність документів через облікові бази поліції. Надалі працівник поліції взяв його документи на право керування автомобілем, заявив, що він рухався в порушення вимог п.2.1 ПДР України і склав постанову про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та наклав адміністративе стягнення у вигляді штрафу. Вважає, що працівник поліції Літовка А.Ю. оскаржувану постанову виніс безпідставно, у порушення вимог ст.1,2 ЗУ «Про національну поліцію». Жодний громадянин України, що перебували в місті Знам`янка Кіровоградської області не звертався до працівника поліції Літовки А.Ю., або до чергової частини з заявами про те, що він вчинив правопорушення, яке вплинуло на громадську безпеку. Адміністратвиного правопорушення він не вчиняв в розмінні ст.9 КУпАП де зазначено, що адміністратвиним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок. Умови порушення ч.1 ст.126 КУпАП не відповідають тим обставинам, які були під час його керування трансопртним засобом. Поліцейський виніс постанову упереджено та незаконно з підстав нарощування показників у роботі. Документальне підтвердження, що він порушив правила дорожнього руху та вимоги КУпАП відстуні, свідки не залучалися, фото-відеофіксація не проводилася. Тобто у справі немає доказів вчинення ним правоопругення за ч.1 ст.126 КУпАП. За вказаного вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕНА №7263463 від 26 травня 2026 року є протиправною і підлягає скасуванню. На обгрунтування пропуску строку звернення до суду з позовом вказав, що постанову ЕНА №7263463 від 26 травня 2026 рок поліцейським йому вречено не було, а було надано лише 28 травня 2026 року після його звернення до відділу поліції №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Позивач та його представник - адвокат Урсаленко О.М. у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відстуності та задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив.

Разом з цим, 22 червня 2026 року на позовну заяву від Головного управлінням національної поліції в Кіровоградській області надійшов відзив, в якому зазначено, що ГУНП в Кіровоградській області позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні, вказує, що до позивача стягнення застосовано без порушень, в межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення. Після зупинки на законну вимогу працівника поліції, під час перевірки документів позивач не пред?явив страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.г ПДР України відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних трансопртних засобів. У зв?язку з чим інспектором відділу поліції №1 (м.Знам?янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області Літовкою А.О. винесено постанову серії ЕНА №7263463, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_3 , та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, і накладено стягнення у розмірі 425 грн. Постанова є законною і обгрунтовано.

Крім того, відповідачем на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного праовопрушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП надіслано до суду DVD-R диск з відеозаписами здійсненими на нагрудну бодікамеру поліцейського та службовий відеороеєстратор.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 26 травня 2026 року інспектором відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Літовкою А.О., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7263463 від 26 травня 2026 року, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 рн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 26 травня 2026 року о 19:35 год керував транспортним засобом ВАЗ 210430-20, державний номер НОМЕР_1 , в місті Знам`янка по вул.Калинова без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Також зі змісту постанови вбачається, що велася відеофіксація бодікамера та службовий реєстратор.

Не погоджуючись із зазначеною постановою поліцейського, позивач оскаржує її ло суду з підстав зазначених у позовній заяві, які описані вище. Будь-яких доказів на обгрунтування позовни вимог до суду не надв.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У ч.2 ст.7 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.

Відповідно до п.2.1«ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Згідно з п.2.4«а» Правил дорожнього руху, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Положенням статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII також передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в ньому, або пред`явити чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством;

Отже, відсутнсть страхового полісу утворює склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).

Таким чином, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі №536/583/17).

Відповідачем до матеріалів справи долучено відеозапис, з якого вбачається, що позивач у вказаний в оскаржуваній постанові час та місці керував транспортним засобом ВАЗ 210430-20 та був зупинений працівниками поліції, які запропонували надати йому документи, зокрема чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач поліс не надав, та було з`ясовано, що він відсутній.

Отже, на підставі зібраних у справі доказів, судом встановлено, що позивач керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 210430-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений парцівниками поліції та на їх вимогу не надав поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів так як він відсутній.

Таким чином постанова серія ЕНА №7263463 від 26 травня 2026 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.1 ст.126 КУпАП є правомірною.

Доводи позивача про те, що поліцейський не мав визначених ЗУ «Про Національну поліцію» підстав для зупинки його транспортного засобу, а відтак і подальшої перевірки документів, не є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за те, що водій керував трансопртним засобом без чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суд вважає, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс, кореспондується з обов`язком водія мати взагалі та при собі, і на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Зазначене узгоджується із висновком постанови Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.

Закон України «Про національну поліцію» та Правила дорожнього руху встановлюють обов`язок водія, після зупинки транспортного засобу, на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи незалежно від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу.

Словосполучення «особа вчинила або має намір вчинити правопорушення», що міститься в п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» надає змогу поліцейському вимагати в особи пред`явлення нею документів незалежно від факту вчинення або ймовірного вчинення правопорушення.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія пред`явити поліцейському посвідчення водія на право керування транспортним засобом та документи на транспортний засіб.

Отже, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КУпАП, суд вважає доведеним.

У постанові Верховного Суду №214/7100/16-а (провадження №2-а/214/67/17) від 13 березня 2019 року вказано, що дотримання ПДР є обов`язком водія. Не створення під час руху автомобіля перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не позбавляє водія обов`язку неухильно дотримуватись ПДР та не позбавляє, при цьому, відповідальності.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову серія ЕНА №7263463 від 26 травня 2026 року слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Зазначені позивачем причини пропущення строку звернення до суду, зокрема отримання копії постанови лише 28 травня 2026 року суд визнає поважними.

Сплачений позивачем судовий збір за подання даної позовної заяви до суду, суд відносить на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду із цим позовом.

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, залишити без задоволення.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Позивач ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, місце знаходження: місто Кропивницький, вулиця В.Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709.

Суддя Г.В. Берднікова