Рішення № 139951784, 15.09.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1083/25

провадження № 2/361/369/25

15.09.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У січні 2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Свеа Фінанс». В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р25.24084.004930980, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 30 798 грн, строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків у вигляді 10 % річних від залишкової суми кредиту. 25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-31/23, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з реєстру боржників № 3 до договору факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 25 393,55 грн, з яких: 10 943,48 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 355,46 грн сума заборгованості за відсотками, 11 094,61 грн заборгованість за комісіями.

Посилаючись на невиконання ОСОБА_1 , умов вищевикладених договорів, ТОВ «Свеа Фінанс» просило стягнути з відповідача заборгованість за договорами: № Р25.24084.004930980- у загальному розмірі 25 393,55 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Заперечення відповідача

27 червня 2025 року від представника відповідачки адвоката Панової І.Ю., надійшов відзив, в якому остання заперечує проти позову та просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що ТОВ «СВЕА Фінанси» не надало до суду належного доказу свого правонаступництва, тобто права вимоги до відповідачки у даних правовідносинах, також не повідомило відповідачку про заміну кредитора у зобов`язанні. Крім того, заборгованість по комісіям є такою, що не підлягає до задоволення, оскільки суперечить чинному законодавству. Позивачем не надано належних доказів (первинних або платіжних документів) перерахування на платіжну картку відповідачки грошових коштів наданих в кредит. Відповідач вважає, що позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2025 року відкрито провадження в справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині позовної заяви представник ТОВ «Свеа Фінанс» просила розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала відзив, в якому заперечував проти позову, просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до копії кредитного договору та страхування № Р25.24084.004930980від 19 лютого 2019 року видно, що між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно умов якого остання отримала на умовах строковості, зворотності та платності кредит (грошові кошти) на поточні потреби у розмірі 30 798 грн, строком на 12 місяців, зі сплатою змінюваної процентної ставки у вигляді 10 % річних від залишкової суми кредиту.

Згідно з п. 1.4 договору Банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлюється плата згідно діючих тарифів, які є невід`ємною частиною договору та розміщені на веб сайті банку.

За змістом п.п. 2.1 договору Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 12 щомісячних внесках включно до 19 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюються на транзитний рахунок № НОМЕР_1 в банку з якого проводять погашення заборгованості за договором.

Згідно Графіку щомісячних платежів до Договору кредиту та страхування № Р25.24084.004930980від 19.02.2019 року орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші банківські послуги та платежі) складає 36 211,68 грн.

Випискою по особовому рахунку відповідачки ОСОБА_1 з 19.02.2019 по 25.07.2023 підтверджується факт користування відповідачем кредитними коштами, а ордерами розпорядженнями №1,2 від 19.02.2019 факт перерахування суми кредиту згідно кредитного договору та страхування № Р25.24084.004930980 від 19 лютого 2019 року.

25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого позивач зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а АТ «Ідея Банк» відступити позивачу Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 3 до договору факторингу від 25 липня 2023 року ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредиту та страхування № Р25.24084.004930980від 19.02.2019 року у розмірі 25393, 55 грн, з яких: 10943,481 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3355,46 грн сума заборгованості за відсотками, 11 094,61 грн заборгованість за комісіями.

З наданої позивачем довідки розрахунку заборгованості видно, що ОСОБА_1 належним чином договірні зобов`язання не виконала, тому станом на 25.07.2023 року утворилася заборгованість за Договором кредиту та страхування № Р25.24084.004930980від 19.02.2019 року у розмірі 25 393, 55 грн, з яких: 10943,481 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3 355,46 грн сума заборгованості за відсотками, 11 094,61 грн заборгованість за комісіями.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У ч. 1 ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України закріплено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ч. 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам у справі, враховуючи те, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № Р25.24084.004930980 від 19 лютого 2019 рокуу повному обсязі не виконала, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ТОВ «Свеа Фінанс» в частині стягнення залишку заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотками на суму 14 298,94 грн.

Аргументи відповідача, викладені у відзиві, не спростовують доводів позивача. Належних доказів своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 до суду не надано.

Щодо стягнення заборгованості по комісії

Судом встановлено, що 19 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір № Р25.24084.004930980, умовами якого (пункт 1.4 договору передбачено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (комісія за обслуговування кредитної заборгованості). Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту 1.4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (обслуговування кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, за встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 11 094,61 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА Фінанс» суми заборгованості у розмірі 14 298,94 грн, що складається з 10 943,48 грн боргу по тілу кредиту та 3 355,46 грн заборгованості по відсоткам.

Щодо судових витрат

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 750 від 13.01.2025.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 1 364,03 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 514, 526, 536, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 280-284, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором кредиту та страхування №Р25.24084.004930980від 19.02.2019 року у розмірі 14 298 (чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1 364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) гривні 03 копійки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ - 37616221, адреса місцезнаходження: бул. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03126.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН