Рішення № 139951507, 08.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/10453/25

Провадження №2/359/1209/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засівання Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 03 вересня 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №682506454, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5600 гривень. Первісний кредитор виконав своє зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти. Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 26433 гривень 12 копійок, яка складається з 5600 гривень заборгованості за тілом кредиту та 20833 гривень 12 копійок заборгованості за процентами. У подальшому право вимоги за спірним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Ейс». Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26433 гривень 12 копійок, судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2026 року витребувано у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію: чи емітувалась на ім?я ОСОБА_1 платіжна картка НОМЕР_2; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_4 у період з період з 03.09.2022 по 08.09.2022 у сумі 5 600,00 грн.; чи є/був номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 . У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_2 , за період з 03.09.2022 по 08.09.2022 у сумі 5 600,00 грн, витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника). Повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03 вересня 2026 року, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 вересня 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії №682506454. Згідно із заявкою на отримання грошових коштів сума кредиту становила 5600 гривень, а строк кредиту - 30 днів.

Вказаний кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV256DN.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документа, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та третьої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення та підписання електронного договору, в тому числі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У частинах першій та другій статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На виконання умов кредитного договору 03 вересня 2022 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало ОСОБА_1 5600 гривень на платіжну картку НОМЕР_4, що підтверджується платіжним дорученням від 03 вересня 2022 року та відповіддю АТ «Райффайзен банк» від 14.05.2026 №81/8252-БТ.

Суд зауважує, що відповідач не надав доказів повернення отриманих кредитних коштів або сплати заборгованості.

Оцінивши в сукупності надані позивачем докази щодо укладення кредитного договору №682506454 від 03 вересня 2022 року та отримання відповідачем кредитних коштів, суд дійшов висновку, що вказані обставини підтверджені належними та достатніми доказами, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку та виписки з особового рахунку станом на 31 липня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 26433 гривні 12 копійок, з яких 5600 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 20833 гривні 12 копійок - заборгованість за процентами. Заборгованість за штрафними санкціями відсутня.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами суд зазначає наступне.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом існує у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Суд враховує, що загальний строк дії договору становить 30 днів та сторони прямо погодили суму процентів, нарахованих за цей період, у розмірі 974 гривні 40 копійок (п.3.3 Договору).

Досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 20833 гривні 12 копійок включає проценти, нараховані після 03 жовтня 2022 року, тобто після спливу погодженого для першого траншу 30-денного строку кредитування.

Пунктом 3.3 кредитного договору передбачено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 974 гривні 40 копійок.

Доказів пролонгації дисконтного періоду суду не надано.

Оскільки після закінчення погодженого строку кредитування у кредитодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитними коштами, вимоги в частині процентів, нарахованих за період понад 30 днів, задоволенню не підлягають. В межах погодженого 30-денного строку кредитування з відповідача підлягають стягненню проценти у розмірі 974 гривні 40 копійок.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором №682506454 від 03 вересня 2022 року у загальному розмірі 6574 гривні 40 копійок, яка складається із 5600 гривень заборгованості за тілом кредиту та 974 гривень 40 копійок заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №202 від 08 листопада 2022 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №682506454.

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20 грудня 2023 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за спірним кредитним договором №682506454.

08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №08/07/25-Е. Згідно з Реєстром боржників та актом прийому-передачі до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №682506454.

Таким чином, позивачем доведено факт переходу до ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги за спірним кредитним договором.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6574 гривні 40 копійок.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З акту прийому-передачі наданих послуг від 17 липня 2025 року, встановлено, що позивачем понесено документально підтверджені обґрунтовані витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 7 000 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Так як позов задоволено частково (24,87%), то суд вважає за необхідне стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 602,49 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1740,90 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 133, 137, 141, 211, 223, 263-265, 280, 285 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, вул.Алматинська,8 оф.310а заборгованість за кредитним договором в розмірі 6 574грн., судовий збір в розмірі 602,49 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 740,9 грн.

В задоволенні позовних вимог в більшому розмірі відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.