Рішення № 139950092, 21.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1463/26

Провадження №2/338/1289/26

21 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.,

з участю секретаря Смеречук Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1668-3066 від 01 березня 2026 року у загальному розмірі 73 500,00 грн, яка за розрахунком позивача складається із: 25 000,00 грн основного боргу, 32 250,00 грн процентів за користування кредитом, 12 500,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, та 3 750,00 грн комісії за видачу кредиту. Також позивач просив стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 березня 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1668-3066 продукту «MiniCredos», за умовами якого відповідачці надано кредит у сумі 25 000,00 грн строком на 365 календарних днів. Позивач зазначив, що свої зобов`язання з надання кредитних коштів виконав, тоді як відповідачка передбачені договором платежі не здійснювала, у зв`язку з чим станом на 08 липня 2026 року утворилася заявлена до стягнення заборгованість. Позивач також послався на направлення відповідачці вимоги про дострокове повернення кредиту.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 25 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

За правилами статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до статей 76, 77, 80, 81 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, що мають значення для вирішення справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження; жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили.

Щодо укладення договору та фактичного надання кредиту, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 01 березня 2026 року о 19 год. 24 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1668-3066 продукту «MiniCredos».

Договір містить ідентифікаційні дані позичальника, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, реквізити особистого електронного платіжного засобу та відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A0106. Зміст договору передбачає, що після використання позичальником одноразового ідентифікатора кредитодавець накладає на електронний документ кваліфікований електронний підпис та направляє примірник договору позичальнику в особистий кабінет і на електронну адресу.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, якщо законом не встановлено іншого, а договір є укладеним за наявності погодження сторонами в належній формі його істотних умов. За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.

Надані позивачем договір, паспорт споживчого кредиту, правила відкриття кредитної лінії та додатки до договору узгоджуються між собою щодо особи позичальника, номера і дати договору, суми кредиту та способу його підписання. Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт вчинення відповідачкою електронного правочину або свідчили про використання її ідентифікаційних даних іншою особою.

Згідно з пунктом 4.1 договору загальний розмір кредиту становить 25 000,00 грн, пунктом 4.2 визначено дату його надання 01 березня 2026 року, а пунктом 4.6 передбачено перерахування коштів безготівково на банківський рахунок позичальника з використанням зазначених нею реквізитів електронного платіжного засобу.

Факт перерахування 25 000,00 грн підтверджується листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 08 липня 2026 року №647665-1763610778-08072026 про успішне виконання 01 березня 2026 року о 19 год. 24 хв. транзакції №1763610778 на суму 25 000,00 грн на картку, номер якої за маскою відповідає зазначеному в договорі платіжному засобу. Призначення платежу містить номер кредитного договору №1668-3066, дату його укладення, ПІБ та РНОКПП відповідачки. Ці ж відомості підтверджуються довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту.

Отже, укладення кредитного договору та виконання кредитодавцем обов`язку з надання відповідачці 25 000,00 грн підтверджені належними, допустимими та взаємно узгодженими доказами.

Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, Договір є обов`язковим для виконання сторонами. За статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи позивачем доведено, що кредитний договір №1668-3066 від 01 березня 2026 року укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".

При цьому ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця та через особистий кабінет подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе.

Ідентифікація ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням її особистих даних, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної пошти, номера платіжного засобу, на який необхідно перерахувати кошти, тощо.

Доказів, що вказаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, відповідачем не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 могла отримати кредитні кошти.

Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт перерахування відповідачу ОСОБА_1 01 березня 2026 року від ТОВ "Укр Кредит Фінанс" кредитних коштів у розмірі 25000 грн на платіжну (банківську картку) НОМЕР_1 , дана обставина не заперечується відповідачем.

За таких обставин, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору між сторонами та перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів в сумі 25000 грн, згідно з умовами договору, які підлягають стягненню з відповідача на корить позивача.

Щодо стягнення процентів суд зазначає наступне.

Пунктом 4.10 договору встановлено фіксовану стандартну процентну ставку: 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту, залежно від того, яка подія настане раніше.

Водночас пунктами 4.8, 4.9 договору базовий період сплати процентів визначено тривалістю 30 календарних днів. Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти та комісію не пізніше останнього дня відповідного базового періоду. У разі несплати обов`язкового платежу проценти за кожний наступний день користування кредитом у межах строку кредитування додаються до обов`язкового платежу та підлягають сплаті у строки, визначені пунктом 4.9 договору.

Згідно з розрахунком позивача проценти нараховані за період із 01 березня 2026 року до 07 липня 2026 року включно за ставкою 1,00 % на день на незмінний залишок основного боргу 25 000,00 грн. Кількість днів нарахування становить 129. Сума процентів за один день дорівнює 250,00 грн (25 000,00 грн ? 1,00 %), а загальна сума 32 250,00 грн (250,00 грн ? 129 днів). За 08 липня 2026 року договірні проценти у розрахунку не нараховані. Отже, судом встановлено, що арифметично зазначена сума розрахована правильно.

Доказів здійснення відповідачкою платежів за договором матеріали справи не містять. Нарахування проведене в межах погодженого сторонами 365-денного строку кредитування та до заявленої позивачем дати розрахунку.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Стаття 1056-1 ЦК України допускає встановлення фіксованої процентної ставки, яка не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку, якщо інше не передбачено законом.

Суд ураховує також спеціальне регулювання Закону України «Про споживче кредитування». Договір укладено 01 березня 2026 року, тобто після набрання чинності Законом України №3498-IX від 22 листопада 2023 року, яким статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено обмеженням максимальної денної процентної ставки. Пунктом 4.17 договору денну процентну ставку, розраховану за законодавчою формулою виходячи із загальних витрат за кредитом, загального розміру кредиту та строку кредитування, визначено у розмірі 0,918 %, що не перевищує встановленої законом межі 1 %.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 виходила, зокрема, з того, що за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови суд не вправі без заявленої споживачем вимоги визнавати погоджену умову недійсною, змінювати договір та з цієї підстави самостійно зменшувати розмір процентів. Водночас нечіткі або двозначні умови підлягають тлумаченню на користь споживача. У цій справі умова про стандартну ставку є визначеною, розрахунок позивача їй відповідає, а матеріали справи не містять самостійної вимоги відповідачки про визнання цієї умови недійсною або доказів її нікчемності.

За таких обставин вимога про стягнення 32 250,00 грн договірних процентів є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.11 договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 15,00 % від суми виданого кредиту, яка нараховується у день видачі кредиту. Від суми 25 000,00 грн така комісія становить 3 750,00 грн. Той самий платіж, його ставка та розмір відображені у паспорті споживчого кредиту й таблиці обчислення загальної вартості кредиту, а у графіку платежів комісію включено до першого платежу. Відповідно до пункту 4.9 договору її сплата мала бути здійснена не пізніше останнього дня відповідного базового періоду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, проценти, комісії та інші обов`язкові платежі, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Саме по собі найменування платежу комісією не визначає його правомірність. Зокрема оцінці підлягають його зміст, підстава нарахування, прозорість погодження та те, чи не встановлена плата за дію, яку кредитодавець зобов`язаний вчинити безоплатно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 виходила з нікчемності плати за інформацію про стан кредитної заборгованості, яку закон зобов`язує надавати споживачу безоплатно. У цій справі спірна сума має іншу договірну конструкцію: це одноразова комісія за видачу кредиту, визначена як 15,00 % від суми кредиту, зафіксована безпосередньо у договорі, паспорті споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту і нарахована одноразово в день фактичної видачі 25 000,00 грн. Матеріали справи не дають підстав ототожнювати її з платою за надання обов`язкової безоплатної інформації.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачкою цієї комісії. Розрахунок 3 750,00 грн є арифметично правильним, тому на думку суду вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів річних за статтею 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання грошових зобов`язань позичальник сплачує кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням процентів річних на підставі статті 625 ЦК України. Договором також встановлено денне обмеження такого нарахування та максимальну сукупну межу платежів, пов`язаних із порушенням зобов`язань.

Із розрахунку позивача вбачається, що 12 500,00 грн нараховані саме як відсотки по ст. 625 ЦК України за період із 31 березня 2026 року до 24 квітня 2026 року включно по 500,00 грн за кожний день прострочення, після чого нарахування припинено у зв`язку з досягненням передбаченої договором межі. Отже, правова природа цієї складової позову визначена самим позивачем і договором як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, передбачена статтею 625 ЦК України, а не як плата за правомірне користування кредитом за статтею 1048 ЦК України.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Інші платежі, сплата яких передбачена договором і які нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Верховний Суд у постанові Пленуму від 07 лютого 2025 року №6, аналізуючи застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, звернув увагу, що ця норма поширюється на кредитні договори, у тому числі договори про споживчий кредит, та встановлює спеціальні правові наслідки прострочення звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України. У цій постанові також наведено сформовані Верховним Судом висновки, зокрема у постанові Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, щодо поширення пункту 18 на кредитні зобов`язання.

Воєнний стан, введений в Україні 24 лютого 2022 року, у період, за який позивач нарахував спірні 12 500,00 грн, не був припинений або скасований і продовжував діяти. Його дію продовжено, зокрема, з 05 год. 30 хв. 02 серпня 2026 року на 90 діб Указом Президента України від 13 липня 2026 року №596/2026, затвердженим у встановленому законом порядку.

Оскільки вся сума 12 500,00 грн нарахована у березніквітні 2026 року саме як відповідальність за статтею 625 ЦК України під час дії воєнного стану, імперативний пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключає її стягнення незалежно від передбаченого договором розміру процентів річних.

Тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення 12 500,00 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України слід відмовити.

Таким чином, із заявлених позивачем 73 500,00 грн доведеними та такими, які підлягають стягненню, є 25 000,00 грн основного боргу, 32 250,00 грн договірних процентів та 3 750,00 грн комісії за видачу кредиту, разом 61 000,00 грн.

Не підлягає задоволенню вимога про стягнення 12 500,00 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України у зв`язку з прямим звільненням позичальника від такої відповідальності пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на період дії воєнного стану.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

За подання позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплатило судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №66422 від 13 серпня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 61 000,00 грн із заявлених 73 500,00 грн, тобто у частці 82,99 %. Пропорційна частина сплаченого судового збору становить 2 209,61 грн (2 662,40 грн ? 61 000,00 грн / 73 500,00 грн), яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1668-3066 від 01 березня 2026 року у розмірі 61 000 (шістдесят одну тисячу) гривень 00 копійок, з яких: 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за кредитом; 32 250 (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок проценти за користування кредитом; 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок комісія за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 209 (дві тисячі двісті дев`ять) гривень 61 копійку судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Решетов