Рішення № 139950050, 22.09.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/927/26

Провадження №2/291/807/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

22 вересня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання в залі суду в селищі Ружин цивільну справу №291/927/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

17 серпня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» через представника Романенка Михайла Едуардовича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 листопада 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Займер», яке 14 вересня 2023 року змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест», та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 228475. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 14 днів, до 28 листопада 2022 року, зі сплатою 5 % від суми кредиту за кожен день користування ним.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу 3 000,00 грн, однак відповідач кредит і проценти у встановлений договором строк не повернув.

19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 228475 від 15 листопада 2022 року.

Згідно з наданим розрахунком і даними реєстру прав вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 10 950,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 7 950,00 грн - заборгованість за процентами.

Позивач просить стягнути з відповідача 10 950,00 грн заборгованості, 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача

Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо наданого позивачем розрахунку до суду не надав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

17.08.2026 через «Електронний суд» на адресу суду надійшов вказаний позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

18.08.2026 судом отримано відповідь №3191016 з Єдиного державного демографічного реєстру відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

19.08.2026 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію.

18.09.2026 представником АТ КБ «ПриватБанк» направлено витребувану інформацію.

Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

До суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, за погодженням представника позивача суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Позовна заява з доданими матеріалами надсилалася на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, та отримані останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обставини справи, встановлені судом

15 листопада 2022 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 228475. Договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором KL4298, надісланим 15 листопада 2022 року о 17 год 06 хв на зазначений ним номер мобільного телефону. Під час ідентифікації відповідач указав платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору кредитодавець надав відповідачу 3 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Строк кредитування становив 14 днів, тобто до 28 листопада 2022 року. За користування кредитом установлено фіксовану процентну ставку 5 % на день, що відповідає 1 825 % річних.

Графіком розрахунків і загальної вартості кредиту передбачено, що за період з 15 листопада 2022 року до 28 листопада 2022 року позичальник мав сплатити 3 000,00 грн тіла кредиту та 2 100,00 грн процентів, а загальна вартість кредиту становила 5 100,00 грн.

Надання відповідачу кредитних коштів підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо успішного переказу 15 листопада 2022 року о 17 год 06 хв суми 3 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . Номер транзакції 36852-47678-92544, код авторизації 078002, призначення переказу - видача кредиту № 228475.

Згідно з повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , зазначену під час укладення кредитного договору. Відповідно до банківської виписки 15.11.2022 на цю картку зараховано 3 000,00 грн кредитних коштів.

14 вересня 2023 року первісний кредитор змінив найменування з ТОВ «Займер» на ТОВ «Клай Інвест», код ЄДРПОУ юридичної особи залишився незмінним - 42146903.

19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 568/ФК-24. Згідно з договором та реєстром прав вимоги ТОВ «Клай Інвест» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 228475 від 15 листопада 2022 року в сумі 10 950,00 грн, з яких 3 000,00 грн - тіло кредиту та 7 950,00 грн - проценти.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів відповідач суду не надав.

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин третьої, четвертої, шостої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифровою послідовністю, яку особа одержує у вигляді пароля або SMS-коду та використовує для підтвердження прийняття оферти.

Надані позивачем договір, довідка про ідентифікацію та підтвердження переказу коштів у сукупності підтверджують укладення відповідачем кредитного договору в електронній формі та одержання ним кредитних коштів.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що доки презумпцію правомірності правочину не спростовано, усі права, набуті за ним сторонами, мають здійснюватися, а обов`язки - виконуватися. Матеріали справи не містять доказів спростування презумпції правомірності кредитного договору № 228475.

За змістом статей 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 та 1056-1 ЦК України кредитодавець зобов`язаний надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти у строк та в порядку, визначених договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

Щодо переходу права вимоги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено статтею 516 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Надані позивачем договір факторингу та реєстр прав вимоги підтверджують набуття ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 228475.

Мотивована оцінка аргументів сторін

Суд установив, що кредитний договір № 228475 від 15 листопада 2022 року укладено сторонами в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. Сторони погодили суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку і порядок повернення коштів. Первісний кредитор надав відповідачу 3 000,00 грн, однак відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

Відповідач не подав відзиву на позов, не надав альтернативного розрахунку заборгованості, не спростував правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості, не довів погашення заборгованості, не надав доказів належного виконання кредитного зобов`язання.

Водночас неподання відзиву не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість кожної складової заявленої до стягнення заборгованості.

Щодо розміру процентів

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд не погоджується із заявленим до стягнення розміром процентів 7 950,00 грн, оскільки частина процентів нарахована після спливу погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, що має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана така дія чи подія.

За змістом статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 1.2 кредитного договору встановлено строк кредитування 14 днів - до 28 листопада 2022 року. До цієї дати відповідач мав повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Доказів ініціювання відповідачем продовження строку кредитування та погодження первісним кредитором нової дати повернення кредиту матеріали справи не містять.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 та від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16. У постанові від 5 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може застосовуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, належними до стягнення є проценти, нараховані виключно за 14 днів погодженого строку кредитування, у сумі 2 100,00 грн, виходячи з розрахунку: 3 000,00 грн ? 5 % ? 14 днів. Проценти, нараховані понад цю суму, у розмірі 5 850,00 грн стягненню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути 5 100,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 100,00 грн - проценти, нараховані в межах строку кредитування. Задоволена частина вимог становить 46,58 % ціни позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позову в електронній формі позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позов задоволено на 46,58 %, із відповідача на користь позивача слід стягнути 1 240,15 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач просить стягнути з відповідача 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат до позовної заяви долучено договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт надання послуг і детальний опис виконаних робіт.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Під час вирішення питання про розподіл витрат суд виходить із критеріїв їх дійсності, необхідності, обґрунтованості та розумності.

Верховний Суд у постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування витрат має бути співмірним із ціною позову та не повинен бути явно завищеним порівняно з нею. Суд з урахуванням обставин конкретної справи може обмежити розмір відшкодування, виходячи з розумної необхідності відповідних витрат.

Подібний підхід щодо оцінки реальності та розумності витрат викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24.

Суд ураховує, що ця справа не належить до складних, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і проведення судових засідань. Підготовлені процесуальні документи та надані послуги є типовими для спорів про стягнення заборгованості, які становлять предмет діяльності позивача, і не вимагали значного обсягу правового аналізу або часу. Крім того, позовні вимоги задоволено лише частково - на 46,58 %.

З огляду на характер спору, ціну позову, обсяг наданих послуг, тривалість розгляду, часткове задоволення вимог та засади розумності і справедливості заявлений розмір витрат 6 000,00 грн є непропорційним предмету спору. Суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У відшкодуванні решти таких витрат слід відмовити.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 228475 від 15 листопада 2022 року в розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) грн 00 коп., з яких 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 100,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1 240 (одну тисячу двісті сорок) грн 15 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 22.09.2026.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук