Рішення № 139949576, 21.09.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 279/3577/26

Провадження по справі №2/276/858/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101731867114125 від 17.11.2024 року у загальному розмірі 55892,05 грн, з яких заборгованість: за наданим кредитом 41625,73 грн, за відсотками 6976,05 грн, за пенею 7290,27 грн, а також судові витрати в розмірі 2662,4 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог зазначено, що 17.11.2024 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір № АВН0СТ155101731867114125, на виконання якого відповідачу надано кредит у розмірі 100000,00 грн строком на 12 місяців (до16.11.2025) зі сплатою процентів у розмірі 75 % щорічно. Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 29.05.2026 року має заборгованість у загальному розмірі 55892,05 грн, які позивач просив стягнути на його користь.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 25.06.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача правом на участь у судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яка повернута до суду з відміткою Укрпошти про причини повернення «Адресат відсутній».

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідач, будучи повідомленим відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження і постановити заочне рішення.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд даної справи в заочному порядку з постановленням заочного рішення.

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

06.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» із Заявою щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, згідно якої просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на таких умовах: вид кредиту кредитний ліміт на поточний рахунок; пільговий період користування кредитним лімітом становить 62 дні за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4% на місяць; строк кредитування 240 місяців. Ця заява разом із запропонованими АТ «А-Банк» Умовами та Правилами, що розміщені на сайті становлять Договір.

17.11.2024 ОСОБА_1 підписала Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101731867114125 та Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», відповідно до яких АТ «А-Банк» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 100000,00 грн на строк 12 місяців (до 16.11.2025, включно) зі сплатою процентів у розмірі 75 % на рік; розмір щомісячного платежу становить 12132,99 грн; пеня за порушення грошового зобов`язання 0,07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки.

На виконання вказаного кредитного договору 17.11.2024 АТ «А-Банк» здійснило платіж в сумі 100000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується копією меморіального ордеру від 17.11.2024 (а.сп. 15, зворот), а також випискою по картці - рахунку НОМЕР_1 (а.сп. 33).

З наданої позивачем виписки по картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за період з 17.11.2024 по 29.05.2026 вбачається рух коштів по кредитній картці, відповідач користувався наданою їй карткою, зокрема, шляхом здійснення грошових переказів, поповнення карти, здійснення розрахунків за товар та послуги в торгівельних закладах (а.сп.18-33).

Відповідно до виписки по кредиту № АВН0СТ155101731867114125 за період з 17.11.2024 по 29.05.2026, станом на 29.05.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 55892,05 гривень (а.сп.16).

Згідно із наданим представником позивача розрахунком заборгованості за договором № АВН0СТ155101731867114125 від 17.11.2024 року, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 29.05.2026 заборгованість відповідача складає 55892,05 грн, з яких заборгованість: за наданим кредитом 41625,73 грн, за відсотками 6976,05 грн, за пенею 7290,27 грн (а.сп.14).

Альтернативного розрахунку заборгованості від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов`язання, непогашення відповідачем заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладанні Договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно цієї статті Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Положенням ст. 1048 ЦК передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості у загальному розмірі 48601,78 грн, з яких заборгованість: за тілом кредиту 41625,73 грн, за відсотками 6976,05 грн, оскільки використання відповідачем кредитних коштів підтверджено випискою по його рахунку, а відсотки за кредитом нараховані в межах строку кредитування та у розмірі, що узгоджені сторонами кредитного договору від 17.11.2024.

Що стосується нарахування позивачем неустойки у вигляді пені в розмірі 7290,27 грн, суд виходить з наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до теперішнього часу.

Згідно з п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, а положення Цивільного кодексу покращують становище споживача та є пріоритетним у застосуванні у правовідносинах споживчого кредитування.

Крім того, Закон України "Про правотворчу діяльність", який набрав чинності 20.09.2023, визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.

Так, ч.2 ст. 66 вказаного Закону передбачено, що у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.

Частиною 3 ст. 66 вказаного закону визначено, що у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають:

1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті);

2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.

Нормами пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України не передбачено винятків щодо його застосування, зокрема, у сфері споживчого кредитування.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України (пункти 17-18 постанови).

Таким чином, оскільки кредитний договір б/н був укладений сторонами 17.11.2024 року та діяв в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка у розмірі не може бути стягнута із відповідача та підлягає списанню позивачем, оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин та наявних доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості у загальному розмірі 48601,78 грн. В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення пені) слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2315,22 грн (2662,4*86,96%).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101731867114125 від 17.11.2024 у загальному розмірі 48601 (сорок вісім тисяч шістсот одну) гривню 78 (сімдесят вісім) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2315 гривень 22 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи

Позивач: акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, адреса: м. Дніпро, вул. Батумська,11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: А.М. Збаражський