Рішення № 139947541, 22.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/1585/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточненого позову), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення № 241670085476 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 про призначення йому дострокової пенсії за віком на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - виховання ним дитини інваліда з дитинства до 6 років та 18 років ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначав, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - виховання ним дитини інваліда з дитинства до 6 років та 18 років ОСОБА_2 .

За наслідками розгляду заяви, 09.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення № 241670085476, яким відмовило йому в призначенні дострокової пенсії.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, оскільки вважає, що має право на отримання дострокової пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) подало до суду відзив, в якому зазначало, що для призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до досягнення дитиною шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для батька більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Оскільки позивачем не надано документу підтверджуючого визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку і не зазначено в якому віці дитина була визнана інвалідом з дитинства відповідно до п. 2.18 Порядку № 22-1, а також відсутня інформація, що дружина не отримує (не є (не була) отримувачем) іншого виду пенсії, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

02.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 63-64).

Вказана заява за принципом екстериторіальності направлена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

За результатами розгляду заяви, 09.09.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення № 241670085476 про відмову у призначенні пенсії, оскільки позивачем не надано документу підтверджуючого визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку і не зазначено в якому віці дитина була визнана інвалідом з дитинства відповідно до п. 2.18 Порядку № 22-1, а також відсутня інформація, що дружина не отримує (не є (не була) отримувачем) іншого виду пенсії (а.с. 55).

Із змісту рішення видно, що вік позивача - 60 років 06 місяців 22 дні. Страховий стаж становить 21 рік 03 місяці 18 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди.

Вважаючи рішення про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами частини першої статті 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частинами першою та другою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Пунктом третім частини першої статті 115 Закону № 1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.

Статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.

Отже, з аналізу пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV та частини першої статті 17 Закону № 1788-XII слідує, що право на призначення дострокової пенсії мають не лише матері осіб з інвалідністю з дитинства, але і їх чоловіки, які виховали їх до шестирічного віку та восьмирічного віку. До осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 18 років.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1) передбачено, що до заяви про призначення дострокової пенсії за віком згідно пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV додаються такі документи: документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність. У разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п`ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду тощо).

Відповідно до пункту 2.17 Порядку № 22-1 при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Згідно з пунктом 2.18. Порядку № 22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Визнання дитини тяжко хворою, якій не встановлено інвалідність, засвідчується посвідченням одержувача допомоги, довідкою про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, виданою закладом охорони здоров`я, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132. У разі якщо дитина визнана тяжко хворою після досягнення шестирічного віку надається медичний висновок закладу охорони здоров`я про те, що дитина мала тяжку хворобу до досягнення нею шестирічного віку.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані від органів, що призначають допомогу, відомості про вид отриманої допомоги та період її одержання (за наявності).

Підставою для відмови у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком відповідачем зазначено, що позивачем не надано документу підтверджуючого визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку і не зазначено в якому віці дитина була визнана інвалідом з дитинства відповідно до п. 2.18 Порядку № 22-1, а також відсутня інформація, що дружина не отримує (не є (не була) отримувачем) іншого виду пенсії.

В контексті обставин цієї справи та доводів відповідача покладених ним в основу спірного рішення та відзиву, суд враховує, що відповідно до пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на призначення пенсії встановлюється органом Пенсійного фонду на підставі всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Абзацом четвертим пункту 1.8 розділу I Порядку № 22-1 визначено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

За приписами п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію зокрема: повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що після подання заяви про призначення дострокової пенсії відповідач повідомляв позивача про необхідність подання додаткових документів, а саме: документ, що підтверджує визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, із зазначенням віку дитина, яка визнана інвалідом з дитинства відповідно до п. 2.18 Порядку № 22-1; інформацію про отримання дружиною іншого виду пенсії.

Разом з тим, до заяви про призначення дострокової пенсії позивачем, серед іншого, додано наступні документи: медичний висновок № 6 на дитину інваліда з дитинства віком до 16 років від 28.01.1997; медичний висновок № 77 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства віком до 16 років від 28.01.2002; медичний висновок № 13 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства віком до 16 років від 06.07.2005; довідку до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 2340823 від 22.11.2016; медичний висновок ЛКК від 21.08.2025 № 209; пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.01.2018; виписку із медичної карти пацієнта № 13 255/25 від 28.08.2025; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 797325 від 28.03.2024; пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 від 22.05.2025; довідку від 23.09.2025 № 662; довідку № 1734 від 24.07.2025; заяву ОСОБА_3 від 24.07.2025.

При цьому у спірному рішенні не наведено, які саме документи враховувалися під час розгляду поданої позивачем заяви про призначення дострокової пенсії, а які не враховувалися.

За таких обставин посилання відповідача на ненадання позивачем документів, які підтверджують визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку без зазначення віку дитини є формальним та не ґрунтується на вимогах Порядку № 22-1, який покладає на орган Пенсійного фонду обов`язок сприяти особі в усуненні недоліків поданих документів шляхом повідомлення про необхідність їх дооформлення або подання додаткових документів.

Аналогічно не може бути визнано обґрунтованим і посилання відповідача на відсутність інформації щодо неодержання дружиною позивача інших видів пенсії, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що пенсійний орган повідомляв позивача про необхідність подання відповідних документів або надавав йому можливість усунути зазначений недолік у порядку, визначеному Порядком № 22-1.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення було прийнято суб`єктам владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим ефективним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є зобов`язання пенсійного органу повторно розглянути заяву позивача від 02.09.2025 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заявлених вимог.

При цьому доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не свідчать про правомірність оскаржуваного рішення у спірних відносинах.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1347,20 грн.

Зважаючи на наведене вище, суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії № 241670085476 від 09.09.2025.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судовий збір в сумі 1347,20 грн.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885).

Суддя В.К. Левицький