Рішення № 139947538, 22.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/5830/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Чернівецька міська рада, про визнання протиправними та скасування витягів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування витягів.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати витяг №НВ-9960097142024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області 25 грудня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати витяг №НВ-9948103212025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області 21 лютого 2025 року.

Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Чернівецьку міську раду; запропоновано третій особі строк для надання пояснень та встановлено строк для надання пояснень щодо позову та відзиву.

Згідно поданих позивачем заяв по суті справи в обґрунтування позову указано, що позивач є власником нежитлових будівель за адресою: м. Чернівці, вул. Вокзальна (Гагаріна), буд. 4, в тому числі будівлі літ. Г, загальною площею 1086,4 кв.м. Вказана будівля розміщена на земельній ділянці, яка сформована за результатами інвентаризації, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,5053 га кадастровий номер 7310136600:06:004:0041, категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку. У витязі №НВ-9960097142024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041, сформованому Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області 25 грудня 2024 року, вартість земельної ділянки вказана 23717423,03 грн, а у витязі №НВ-9948103212025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041, сформованому Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області 21 лютого 2025 року, вартість указаної земельної ділянки зазначена 26552814,21 грн. Позивач вважає названі витяги протиправними та такими що підлягають скасуванню в судовому порядку. При цьому зазначає про те, що дії відповідача при їх формуванні є протиправними, оскільки не застосовані локальні фактори, зокрема, але не виключно, «земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням-0,95», «місцезнаходження земельної ділянки в межах території, що має схил поверхні понад 20%- 0,85-0,90», «земельна ділянка знаходиться у зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви)-0,75-0,90», «земельна ділянка розташована у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м-0,90-0,95», «земельна ділянка розташована у зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад два метри)-0,90-0,95», які мають вплив на земельну ділянку та мають локальні коефіцієнти з від`ємними значеннями, а отже знижують вартість нормативно грошової оцінки, і їх незастосування призводить до завищення орендної плати. Водночас позивачем зазначено, що відповідно до розрахунків, наданих інженером землевпорядником ОСОБА_2 , нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 станом на 25 грудня 2024 року становить 16879187,93 грн, а станом на 21 лютого 2025 року становить 18897075,8 грн.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 площею 0,5053 га становить: станом на 25 грудня 2024 року 23717423,03 грн, а станом на 19 вересня 2025 року 26552814,21 грн. Зазначено, що визначені позивачем власні грошові розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 є безпідставними, оскільки такі розроблені на підставі положень законодавства, які наразі вже втратили чинність, в той час як розрахунки з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у сумах станом на 25 грудня 2024 року 23717423,03 грн та станом на 19 вересня 2025 року 26552814,21 грн виконані автоматично системою з використанням даних, які містяться в Державному земельному кадастрі. Відповідачем наголошено, що відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки були наявні та зареєстровані в Держаному земельному кадастрі, що унеможливлює використання ручного режиму обрахунку для оформлення та видачі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, виклавши у письмових поясненнях обставини спірних відносин, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у відповідача (у разі наявності) детальний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 станом на 25 грудня 2024 року та станом на 21 лютого 2025 року із зазначенням коефіцієнтів, які були застосовані при проведенні розрахунку, а також з посиланням на технічну документацію, яка враховувалась при проведенні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041.

На виконання вказаної ухвали суду Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області подано до суду лист від 19 січня 2026 року №9-24-0.7-198/2-26, у якому повідомлено, що формування та видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки унеможливлює використання ручного режиму його розрахунку.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10 липня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б., зареєстровано в реєстрі №7374, та договору купівлі-продажу від 21 січня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б., зареєстровано в реєстрі №672, ОСОБА_1 є покупцем нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі будівлі літ. Г, загальною площею 1086,4 кв.м.

Згідно змісту наявних у справі витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9959604922024 від 18 грудня 2024 року, №НВ-6301447422025 від 01 вересня 2025 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 має площу 0,5053 га, кадастровий номер 7310136600:06:004:0041, категорія земель- землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

У витязі №НВ-9960097142024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041, сформованому 25 грудня 2024 року, вартість земельної ділянки вказана 23717423,03 грн.

У витязі №НВ-9948103212025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041, сформованому 21 лютого 2025 року, вартість указаної земельної ділянки зазначена 26552814,21 грн.

На адвокатський запит №11/25 від 10 листопада 2025 року, поданий в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 площею 0,5053 га, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області листом від 12 листопада 2025 року №29-24-0.9-3453/2-25 повідомило, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 площею 0,5053 га становить: станом на 25 грудня 2024 року 23717423,03 грн, а станом на 19 вересня 2025 року 26552814,21 грн.

Не погоджуючись із витягами №НВ-9960097142024 та №НВ-9948103212025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З огляду на встановлені обставини справи та предмет позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19 рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Згідно із частиною третьою статті 124 Основного Закону України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року N 18 рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до визначення, наведеного у пункті 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

У пункті 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій або наданні адміністративних послуг. Адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень. При цьому рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено, у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Під рішенням розуміється владне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, викладене за встановленою формою, спрямоване на врегулювання тих чи інших суспільних відносин, що має обов`язковий характер та породжує певні правові наслідки.

Суд також зазначає, що до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - це індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 28 лютого 2023 року у справі №600/6465/21-а, від 08 лютого 2024 року у справі №160/14339/23.

Враховуючи викладене та здійснивши аналіз змісту оскаржуваних у цьому позові витягів №НВ-9960097142024 та №НВ-9948103212025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041, сформованих 25 грудня 2024 року та 21 лютого 2025 року, суд приходить до висновку, що такі витяги самі по собі не є рішеннями (нормативно-правовим актом чи індивідуальним актом) суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, адже не є актом правозастосування. Ці витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не містять наведених вище ознак, притаманних індивідуальним правовим актам суб`єкта владних повноважень, а відображають лише інформацію про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (її вартість станом на дату формування витягів), тобто носять лише інформаційний характер.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює твердження у позовній заяві про те, що витяги №НВ-9960097142024 та №НВ-9948103212025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які, самі по собі, можуть бути визнанні судом протиправними та скасовані.

Щодо доводів позову з посиланням на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі №817/1780/17, то суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції у вказаній справі дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Проте згідно вимог цієї позовної заяви позивачем не оскаржуються саме дії Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з формування витягів з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041, з яких, до того ж, не вбачається що вони видані саме Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області. Натомість предметом позову є виключно витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а згідно приписів частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

До цього суд зауважує, що відсутність порушеного права та/чи обрання позивачем неправильного способу захисту порушених, на його думку, прав є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як указано, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, відсутність порушеного права чи невідповідності обраного позивачем способу його захисту способом, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для відмові в позові.

Оскільки витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, то у цьому випадку позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав шляхом пред`явлення позовних вимог про визнання протиправними та скасування витягів №НВ-9960097142024 від 25 грудня 2024 року та №НВ-9948103212025 від 21 лютого 2025 року, а тому суд відмовляє у задоволенні таких вимог.

На переконання суду, саме по собі визнання судом протиправними та скасування названих витягів, про що просить позивач у цьому позові, не призведе до відновлення прав позивача, порушених на його думку відповідачем.

При цьому у ході судового розгляду цієї справи позивачем не доведено суду допущення саме Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області як суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України порушення прав чи інтересів ОСОБА_1 при виконанні публічно-владних управлінських функцій.

Згідно ж обставин цієї справи відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, не приймав по відношенню до позивача (його майна) владного управлінського рішення. Натомість зміст поданих позивачем заяв по суті справи, фактично, свідчить про спрямованість даного позову не стільки на захист прав позивача у сфері публічно-правових відносин із суб`єктом владних повноважень (Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області), а скільки на захист його прав як відповідача у справі за позовом Чернівецької міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 (справа №926/2260/25, яка перебуває у провадженні Господарського суду Чернівецької області).

Указане виключає наявність правових підстав для визнання адміністративним судом протиправними та скасування витягів №НВ-9960097142024 від 25 грудня 2024 року та №НВ-9948103212025 від 21 лютого 2025 року, які слугували доказом в обґрунтування вимог позову органу місцевого самоврядування у справі №926/2260/25, про що свідчать як повідомлені позивачем обставини, так і наявний у матеріалах справи розрахунок безпідставно збережених коштів, затверджений директором Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради 25 лютого 2025 року.

Як уже було зазначено судом, відсутність порушеного права є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Щодо доводів, наданих в обґрунтування позовних вимог даного позову, про те, що при формуванні оскаржуваних витягів відповідачем не застосовані локальні фактори, які впливають на оціночну вартість земельної ділянки і значення коефіцієнту Км3, то такі, з огляду на викладене вище, суд оцінює критично.

До цього варто зазначити, що позивачем не надано належних у розмінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України та достатніх у розмінні статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України доказів на підтвердження не учинення відповідачем таких дій. В оскаржуваних витягах такі відомості відсутні, а міститься лише інформація про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (її вартість станом на дату формування витягів).

Стосовно ж інформації, повідомленої відповідачем у ході судового розгляду цієї справи, про те, що розрахунки з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про яку йдеться у цій справі, виконані автоматично системою з використанням даних, які містяться в Державному земельному кадастрі, а формування та видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки унеможливлює використання ручного режиму його розрахунку, то суд звертає увагу на такі норми матеріального права.

Згідно приписів статті 1 Закону України «Про оцінку земель» (тут і далі в редакції, чинній на час видачі відповідачем оскаржуваних позивачем витягів) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У статті 23 Закону України «Про оцінку земель» указано, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Згідно приписів пункту 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (у редакції, чинній на час видачі відповідачем оскаржуваних позивачем витягів), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16 що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки видається і оформлюється за заявою зацікавленої особи органами Держгеокадастру автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Тобто, витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її, а його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації, про що, фактично, уже зазначено судом вище.

До цього суд звертає увагу на те, що Верховним Судом у постанові від 14 червня 2023 року у справі №160/14039/22 вказано, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Враховуючи наведене, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача, надані на спростування вимог цього позову, про те, що розрахунки з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:06:004:0041 виконані автоматично системою з використанням даних, які містяться в Державному земельному кадастрі, а формування та видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки унеможливлює використання ручного режиму його розрахунку.

Указане є ще однією підставою для висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем витягів №НВ-9960097142024 від 25 грудня 2024 року та №НВ-9948103212025 від 21 лютого 2025 року, виданих автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 17 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147.

Отже, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Чернівецька міська рада, про визнання протиправними та скасування витягів відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22.09.2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 194-А, м. Чернівці, ЄДРПОУ 39909396), третя особа - Чернівецька міська рада (м. Чернівці, пл. Центральна, 1, ЄДРПОУ 36068147).

Суддя О.П. Лелюк