Ухвала суду № 139946380, 22.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

22 вересня 2026 року Справа № 520/3734/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період 25.05.2020 до 31.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 25.05.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік в розмірі 2 102,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік в розмірі 2 270,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік в розмірі 2 481,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік в розмірі 2 684,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік в розмірі 3 028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік в розмірі 3 028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 р. у справі № 520/3734/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період 25.05.2020 до 31.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 25.05.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік в розмірі 2 102,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік в розмірі 2 270,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік в розмірі 2 481,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік в розмірі 2 684,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік в розмірі 3 028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік в розмірі 3 028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

13.08.2026 до суду надійшла заява відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив:

- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 520/3734/25 скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/3734/25 обґрунтоване, зокрема, висновками, викладеними у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, якими визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704».

Заявник посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 04.08.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на зазначені судові рішення у справі № 320/29450/24.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд постановою від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнив, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

У заяві зазначено, що Верховний Суд у вказаній постанові дійшов висновку про делегування Кабінету Міністрів України повноважень установлювати умови, порядок і розміри складових грошового забезпечення військовослужбовців. На переконання заявника, до дискреційних повноважень Кабінету Міністрів України належить також визначення механізму обчислення грошового забезпечення та розрахункової величини для встановлення розмірів посадових окладів і окладів за військовим званням, у тому числі у фіксованому розмірі.

Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 361 КАС України, заявник вважає, що скасування Верховним Судом рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 є нововиявленою обставиною, оскільки ці судові рішення, за твердженням заявника, були покладені в основу рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/3734/25.

З огляду на викладене заявник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/3734/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 відкрито спрощене провадження за нововиявленими обставинами за заявою Військової частини НОМЕР_1 , призначено судове засідання.

09.09.2026 до суду надійшла заява відповідача, в якій він просив:

- розгляд справи проводити без участі представника військової частини НОМЕР_1 .

21.09.2026 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив:

- розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.368 КАС України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вирішуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по суті, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною четвертою статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, установлених судом.

За змістом наведених положень перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є винятковою процедурою, яка не має на меті повторного вирішення спору, виправлення можливих помилок у застосуванні норм матеріального права або перегляду правової оцінки, наданої судом установленим обставинам справи.

Підстави такого перегляду є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Для застосування пункту 3 частини другої статті 361 КАС України недостатньо самого факту скасування іншого судового рішення, на яке міститься посилання в мотивувальній частині рішення, що переглядається. Необхідним є встановлення безпосереднього преюдиційного зв`язку між цими судовими рішеннями, за якого обставини, встановлені скасованим судовим рішенням, були покладені в основу рішення, що переглядається, та мали визначальне значення для результату розгляду справи.

У постанові від 28.05.2019 у справі № 826/5170/15 Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, суд повинен виходити з наявності преюдиційного зв`язку між судовими рішеннями.

Скасування іншого судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише тоді, коли суд обґрунтував рішення, що переглядається, обставинами, встановленими скасованим судовим рішенням, або виходив із правових наслідків такого рішення, без яких вирішення спору в обраний судом спосіб було б неможливим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 також наголосила, що скасування судового рішення може бути підставою для перегляду іншого рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що скасоване судове рішення було покладено в основу рішення, яке переглядається.

Водночас нововиявленими обставинами є фактичні або юридичні обставини, а не нове тлумачення норм права чи зміна правової позиції суду.

Аналогічний підхід викладено у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №826/7677/17, від 29.07.2020 у справі № 814/733/15, від 30.07.2020 у справі № 814/1130/15, від 18.02.2021 у справі № 814/1794/15, від 02.11.2022 у справі № 140/6115/21, від 16.11.2023 у справі № 140/2341/19 та від 14.12.2023 у справі № 600/1865/21-а.

Таким чином, під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 КАС України встановленню підлягає не лише факт скасування іншого судового рішення, а й те, чи мало таке рішення преюдиційне значення, чи були встановлені ним обставини покладені в основу рішення, яке переглядається, та чи усуває його скасування юридичну або фактичну основу останнього.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, було визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 зазначені судові рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Разом із тим предметом розгляду справи № 320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття пункту 2 постанови № 481 та обраний позивачем у тій справі спосіб захисту.

У межах справи № 320/29450/24 не вирішувалося питання щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 і Військової частини НОМЕР_1 , не встановлювалися обставини проходження позивачем військової служби, нарахування та виплати йому грошового забезпечення, складових такого забезпечення і застосованої відповідачем розрахункової величини. Не вирішувалося в цій справі й питання про наявність у Військової частини НОМЕР_1 обов`язку здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірний період.

Отже, обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 320/29450/24, не мали преюдиційного значення для вирішення справи № 520/3734/25 у розумінні частини четвертої статті 78 КАС України.

Водночас, врахування судом під час вирішення справи № 520/3734/25 правових висновків, викладених у судових рішеннях у справі № 320/29450/24, не означає, що останні були преюдиційною та єдиною підставою для ухвалення рішення від 30.09.2025.

Вирішуючи спір у справі № 520/3734/25, суд застосував норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у відповідних редакціях, законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, а також надав оцінку встановленим у справі обставинам щодо проходження позивачем військової служби, порядку обчислення і виплати йому грошового забезпечення та розрахункової величини, фактично застосованої відповідачем.

Тому посилання в рішенні від 30.09.2025 на судові рішення у справі № 320/29450/24 становило елемент правового обґрунтування застосування норм матеріального права, а не використання встановлених в іншій справі преюдиційних фактів.

Скасування таких судових рішень не спростовує фактичних обставин, установлених у справі № 520/3734/25, та не усуває фактичної основи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025.

Фактично доводи заявника зводяться до того, що після ухвалення рішення у справі № 520/3734/25 Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 надав іншу правову оцінку повноваженням Кабінету Міністрів України щодо визначення розрахункової величини для встановлення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням.

Однак правовий висновок, сформований судом касаційної інстанції після ухвалення рішення, яке переглядається, не становить нововиявленої обставини. Такий висновок стосується тлумачення і застосування норм матеріального права та не змінює фактичних обставин правовідносин між сторонами цієї справи.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не призначений для усунення розбіжностей у правозастосуванні, які виникли внаслідок подальшого формування або зміни судової практики. Він також не може використовуватися як спосіб повторного перегляду остаточного судового рішення з мотивів неправильного, на думку заявника, застосування судом норм матеріального права.

Незгода з правовою оцінкою суду, неправильне застосування норм матеріального права або неврахування певного правового висновку можуть бути підставами для апеляційного чи касаційного оскарження судового рішення у встановленому процесуальним законом порядку, проте не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС України.

Суд також ураховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 набрала чинності 20.05.2023, тоді як рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/3734/25 вирішено питання щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період із 25.05.2020 до 31.01.2025.

Отже, постанова № 481 не регулювала спірні правовідносини, що виникли до набрання нею чинності.

Скасування судових рішень у справі № 320/29450/24, предметом якої була правомірність пункту 2 постанови № 481, за жодних обставин не може впливати на висновки суду щодо порядку обчислення грошового забезпечення позивача за період із 25.05.2020 до 19.05.2023 включно.

Натомість заявник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні всього позову, не розмежовуючи спірні періоди та не обґрунтовуючи, яким чином скасування судових рішень щодо законності пункту 2 постанови № 481 могло вплинути на вирішення спору за період, що передував набранню цією постановою чинності.

Зазначене додатково підтверджує, що вимоги заявника спрямовані не на врахування нововиявленої обставини, а на повторний перегляд правової оцінки спірних правовідносин у повному обсязі.

Судом також враховується принцип юридичної визначеності як складова принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Христов проти України», «Рябих проти Росії», «Желтяков проти України» зазначав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного судового рішення. Жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення лише з метою повторного розгляду справи та ухвалення іншого рішення. Відступ від принципу res judicata можливий лише за наявності вагомих і непереборних обставин, а сама можливість існування іншої правової позиції щодо предмета спору не є достатньою підставою для повторного розгляду справи.

Наведені заявником обставини не є такими вагомими й непереборними обставинами. Заява не містить посилань на факти, які спростовували б обставини, встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025, або свідчили б про наявність передбачених частиною другою статті 361 КАС України підстав для його перегляду.

Таким чином, скасування постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 не утворює передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підстави для перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/3734/25 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною першою статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 520/3734/25 за нововиявленими обставинами, у зв`язку із чим у задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.А. Полях