Рішення № 139944453, 22.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3324/26

2/154/1815/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

22 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 83 887,78 грн.

Обґрунтування позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 липня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1570-9393, за умовами якого відповідачці надано кредит для задоволення особистих потреб. Позивач зазначає, що договір укладено за допомогою вебсайту кредитодавця та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3706.

За твердженням позивача, первісно за договором відповідачці було надано 5 000,00 грн кредиту строком на 365 днів. Базовий період становив 30 днів, договором передбачено промо-ставку 0,75 % на день, знижену процентну ставку 1,00 % на день та стандартну процентну ставку 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів дії договору і 0,74% на день, починаючи зі 181 календарного дня до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту.

У подальшому між сторонами укладено додаткові угоди №№ 1-48, відповідно до яких відповідачці неодноразово надавалися додаткові кошти в межах відкритої кредитної лінії.

Позивач вказує, що кредитні кошти перераховувалися на зазначений відповідачкою картковий рахунок через ТОВ «ФК «Контрактовий дім». Відповідачка здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості, однак у подальшому належним чином зобов`язання за договором не виконувала та кредит у повному обсязі не повернула.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 17 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1570-9393 від 02 липня 2025 року становить 83 887,78 грн, з яких: 25 031,85 грн - заборгованість за кредитом, 35 597,04 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 23 258,89 грн - проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Позивач також посилається на те, що у зв`язку з порушенням відповідачкою умов договору їй направлялася вимога про дострокове повернення кредиту, яка залишилася невиконаною.

Посилаючись на наведені обставини, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 83887,78 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 22 вересня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У поданому разом із позовною заявою клопотанні просив здійснювати розгляд справи за його відсутності. Проти можливого ухвалення заочного рішення та задоволення позовних вимог за відсутності відповідачки не заперечував.

Згідно з отриманою судом інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування ОСОБА_1 відсутні. Судові документи направлялися відповідачці за зазначеним у позовній заяві останнім відомим місцем її проживання: АДРЕСА_1 . У матеріалах справи міститься розписка про вручення судового повідомлення за вказаною адресою.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених позовних вимог не подала.

За наявності передбачених статтею 280 ЦПК України умов та з урахуванням відсутності заперечень позивача проти такого порядку розгляду суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 223 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін

Судом встановлено, що 02 липня 2025 року о 10 год 56 хв між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1570-9393 продукту «MiniKasa». У договорі зазначено паспортні дані позичальниці: паспорт НОМЕР_1 , виданий 0712 10 квітня 2018 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору кредитодавець відкриває для позичальниці кредитну лінію та надає кредит на умовах строковості, зворотності і платності для задоволення її особистих потреб, а позичальниця зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити проценти за користування кредитом й інші передбачені договором платежі.

Пунктом 3.1 договору передбачено його укладення в електронній формі. Згідно з пунктами 3.2-3.5 договору для його укладення позичальниця оформлює заявку через вебсайт кредитодавця або мобільний додаток, проходить реєстрацію в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та отримує доступ до особистого кабінету за допомогою одноразового ідентифікатора. У договорі також зазначено, що до його укладення кредитодавцем проведено дистанційну ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 у режимі відеотрансляції.

За змістом пункту 3.8 договору після прийняття кредитодавцем рішення про можливість кредитування позичальниця в особистому кабінеті зазначає або обирає реквізити електронного платіжного засобу, на який мають бути перераховані кредитні кошти, ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та підтверджує ознайомлення з ним шляхом введення одноразового ідентифікатора і натискання кнопки «Підписати». Після цього позичальниця ознайомлюється з офертою кредитодавця та здійснює її акцепт шляхом введення іншого одноразового ідентифікатора і натискання кнопки «Підписати».

Пунктами 3.9-3.10 договору передбачено, що після отримання акцепту кредитодавець накладає на договір кваліфікований електронний підпис та направляє примірник договору з додатками до особистого кабінету і на електронну адресу позичальниці. Сторони погодили, що документи, підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором, є еквівалентними документам у письмовій формі, підписаним власноручно.

У реквізитах договору зазначено особисті дані позичальниці, зокрема місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; номер електронного платіжного засобу НОМЕР_3 ; електронну адресу konuskanadia95@gmail.com. Договір від імені ОСОБА_1 містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором А7862.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору первісний загальний розмір кредиту становить 5 000,00 грн, дата його надання - 02 липня 2025 року.

Пунктами 4.3-4.5 договору передбачено можливість надання позичальниці протягом строку дії договору додаткових грошових коштів у межах кредитної лінії та одночасного збільшення строку кредитування шляхом укладення додаткової угоди. Для цього позичальниця в особистому кабінеті обирає запропоновану кредитодавцем суму додаткових коштів, реквізити платіжного засобу, ознайомлюється з проектом додаткової угоди та здійснює її акцепт шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Згідно з пунктом 4.6 договору кредит надається шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальниці з використанням зазначених нею реквізитів електронного платіжного засобу. У разі надання додаткових коштів їх переказ здійснюється після укладення відповідної додаткової угоди.

За пунктом 4.7 договору тип процентної ставки за користування кредитом є фіксованим. Визначені договором процентні ставки застосовуються у відповідні періоди його дії та не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальниці. Договором також передбачено можливість застосування промо-ставки, пільгової та зниженої процентних ставок на умовах відповідних програм лояльності.

Відповідно до пункту 4.8 договору базовий період сплати процентів становить 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати видачі кредиту, а кожного наступного - з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового періоду. Останній базовий період закінчується в останній день строку дії договору.

Пунктом 4.9 договору встановлено обов`язок позичальниці сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останніх днів відповідних базових періодів у складі обов`язкового платежу.

Згідно з пунктом 4.10 договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з дати його видачі. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожний день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожний день користування кредитом, починаючи зі 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.

Пунктом 4.11 договору визначено, що комісія за видачу первісного кредиту становить 0 % від суми виданого кредиту, тобто така комісія за первісною видачею кредиту відсутня. Договором водночас передбачено можливість встановлення комісії за видачу додаткових коштів умовами відповідних додаткових угод.

Відповідно до пункту 4.14 договору первісний строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальниці, а датою повернення кредиту визначено 01 липня 2026 року. Одностороннє продовження строку кредитування не допускається. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, при цьому після її укладення строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту укладення такої додаткової угоди, а актуальний строк кредитування визначається останньою укладеною сторонами додатковою угодою, якою цей строк змінювався.

У пункті 4.15 договору реальну річну процентну ставку на дату його укладення визначено у розмірі 2 130,95 %, а у пункті 4.17 денну процентну ставку - у розмірі 0,876 %. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення договору відповідно до пункту 4.18 становили 15 990,92 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту за весь первісний строк кредитування згідно з пунктом 4.16 - 20 990,92 грн.

Згідно з пунктом 5.1 договору позичальниця зобов`язана повернути отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Відповідно до пункту 12.21 договору його невід`ємними частинами є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів).

Наданими позивачем доказами підтверджується, що виконання договору про відкриття кредитної лінії № 1570-9393 від 02 липня 2025 року відбувалося шляхом первісного перерахування відповідачці кредитних коштів та подальшого неодноразового отримання нею додаткових сум кредиту на підставі окремих додаткових угод.

02 липня 2025 року о 10 год 56 хв ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через платіжну систему EasyPay за транзакцією № 1633360250 перерахувало на платіжну картку відповідачки НОМЕР_3 первісну суму кредиту 5 000,00 грн. У документах ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» ця операція має статус «Виконано», платником зазначено ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а у призначенні платежу міститься посилання на договір № 1570-9393 та дані ОСОБА_1 .

31 липня 2025 року між сторонами укладено першу додаткову угоду до договору, відповідно до якої кредитодавець зобов`язався надати відповідачці додатково 1 000,00 грн. На момент укладення цієї угоди неповернута сума кредиту становила 4 600,00 грн, нараховані та несплачені проценти - 183,00 грн, а після надання додаткових коштів сума кредиту була визначена у розмірі 5 600,00 грн.

Цією додатковою угодою сторони погодили, що сума кредиту підлягає поверненню протягом 365 календарних днів з моменту її укладення, а строк кредитування продовжується таким чином, щоб з дати укладення додаткової угоди до дати його завершення залишалося 365 календарних днів. Загальний строк кредитування після укладення цієї угоди становив 394 дні.

Також додатковою угодою від 31 липня 2025 року встановлено комісію за видачу додаткових кредитних коштів у розмірі 15 % від суми таких коштів. Проценти на залишок усієї суми кредиту з дати укладення додаткової угоди підлягали нарахуванню за стандартною ставкою 1,00 % за кожний день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожний день, починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку дії договору або фактичного повернення всієї суми кредиту, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.

У подальшому сторони уклали ще 47 додаткових угод, кожна з яких оформлювала чергове надання відповідачці додаткових кредитних коштів. Усі додаткові угоди укладалися дистанційно в електронній формі, містили персональні дані ОСОБА_1 , реквізити її електронного платіжного засобу НОМЕР_3 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Кожною наступною додатковою угодою сторони фіксували актуальний на момент її укладення залишок неповернутого кредиту, суму нарахованих та несплачених процентів і комісії, суму чергових додаткових кредитних коштів та нову загальну суму кредиту. Одночасно строк кредитування знову визначався таким чином, щоб з дати укладення відповідної додаткової угоди до дати повернення кредиту залишалося 365 календарних днів.

Умовами додаткових угод також передбачено, що положення кожної нової додаткової угоди щодо суми кредиту, строку кредитування та строку дії договору, процентних ставок, періодів їх застосування, денної та реальної річної процентних ставок мають пріоритет над відповідними положеннями основного договору та раніше укладених додаткових угод.

Фактичне надання коштів за додатковими угодами підтверджується документами ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про виконання платіжних операцій та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту. Згідно з цими доказами після первісної видачі кредиту на ту саму платіжну картку відповідачки були перераховані додаткові кошти: 31 липня 2025 року - 1 000,00 грн; 03 серпня - 600,00 грн; 05 серпня - 600,00 грн; 06 серпня - 600,00 грн; 07 серпня - 600,00 грн; 17 серпня - 600,00 грн; 19 серпня - 600,00 грн; 20 серпня - 600,00 грн; 21 серпня - 900,00 грн; 23 серпня - 900,00 грн; 24 серпня - 1 000,00 грн; 26 серпня - 600,00 грн; 27 серпня - 600,00 грн; 28 серпня - 700,00 грн; 29 серпня - 600,00 грн; 30 серпня - 600,00 грн; 31 серпня - 700,00 грн; 01 вересня - 600,00 грн; 04 вересня - 1 000,00 грн; 05 вересня - 900,00 грн; 13 вересня - 1 000,00 грн; 14 вересня - 600,00 грн; 30 вересня - 600,00 грн; 31 жовтня - 1 800,00 грн; 09 листопада - 600,00 грн; 10 листопада - 600,00 грн; 11 листопада - 600,00 грн; 12 листопада - 600,00 грн; 13 листопада - 600,00 грн; 15 листопада - 600,00 грн; 19 листопада - 3 000,00 грн; 20 листопада - 1 000,00 грн; 22 листопада - 600,00 грн; 23 листопада - 600,00 грн; 02 грудня - 600,00 грн; 03 грудня - 600,00 грн; 07 грудня - 600,00 грн; 08 грудня - 3900,00 грн; 10 грудня - 600,00 грн; 13 грудня - 1 000,00 грн; 15 грудня - 600,00 грн; 16 грудня - 600,00 грн; 17 грудня - 600,00 грн; 18 грудня - 1 300,00 грн; 02 січня 2026 року - 2500,00 грн; 03 січня - 600,00 грн; 04 січня - 600,00 грн; 05 січня - 600,00 грн.

Остання, сорок восьма, додаткова угода укладена 05 січня 2026 року о 06 год 57 хв. На цей момент сторони зафіксували неповернуту суму кредиту у розмірі 25 690,92 грн, нараховані та несплачені проценти у розмірі 2 109,19 грн та несплачену комісію у розмірі 555,00 грн.

За цією додатковою угодою відповідачці надано ще 600,00 грн, унаслідок чого сума кредиту визначена у розмірі 26 290,92 грн. Строк повернення цієї суми встановлено тривалістю 365 календарних днів з моменту укладення додаткової угоди, а загальний строк кредитування за договором після її укладення становив 552 дні.

Додатковою угодою від 05 січня 2026 року також передбачено комісію за видачу додаткових коштів у розмірі 15 %, стандартну процентну ставку 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % на день, починаючи зі 181-го дня. Денна процентна ставка на дату укладення цієї угоди становила 0,902 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2 839,67 %, орієнтовні загальні витрати за споживчим кредитом - 86 597,58 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту - 112 888,50 грн.

Додаткова угода від 05 січня 2026 року підписана від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5381 та містить реквізити того самого електронного платіжного засобу НОМЕР_3 , на який фактично здійснювалися перерахування кредитних коштів.

Таким чином, у період з 02 липня 2025 року по 05 січня 2026 року за договором № 1570-9393 здійснено 49 операцій з перерахування кредитних коштів на загальну суму 46800,00 грн, з яких 5 000,00 грн становила первісна видача кредиту, а 41 800,00 грн - додаткові кредитні кошти, надані на підставі 48 додаткових угод.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, протягом користування кредитом ОСОБА_1 неодноразово здійснювала платежі на виконання договору, які враховувалися кредитодавцем у рахунок погашення процентів, комісії та основного боргу.

Так, 17 липня 2025 року відповідачкою сплачено 1 000,00 грн, 28 липня - 300,00 грн, 02 серпня - 1 300,00 грн, 15 серпня - 4 000,00 грн, 23 серпня - 3 000,00 грн, 26 серпня - 1 950,00 грн, 28 серпня - 3 000,00 грн, 02 вересня - 700,00 грн, 04 вересня - 2 000,00 грн, 13 вересня - 3 000,00 грн, 30 вересня - 1 950,00 грн, 30 жовтня - 3 668,70 грн, 19 листопада - 4000,00 грн, 29 листопада - 3 064,63 грн, 15 грудня - 5 000,00 грн, 27 грудня - 4 706,08 грн, 19 січня 2026 року - 7 700,00 грн та 28 січня 2026 року - 1 200,00 грн.

Загальна сума платежів, відображених кредитодавцем у розрахунку за період дії договору, становить 51 539,41 грн.

З розрахунку вбачається, що внаслідок здійснених відповідачкою платежів розмір основного боргу неодноразово зменшувався, однак одночасно з цим у період до 05 січня 2026 року відбувалося подальше отримання нею додаткових кредитних коштів. Після останнього докредитування 05 січня 2026 року основний борг становив 26 290,92 грн.

19 січня 2026 року після внесення відповідачкою платежу у розмірі 7 700,00 грн кредитодавцем зменшено основний борг до 25 031,85 грн. Надалі цей розмір основного боргу у розрахунку залишався незмінним до 17 червня 2026 року.

За розрахунком кредитодавця проценти за користування кредитом нараховувалися на фактичний залишок основного боргу. До 31 липня 2025 року застосовувалася ставка 0,75% на день, а з 01 серпня 2025 року - 1,00 % на день. Після останнього докредитування проценти за ставкою 1,00 % на день нараховувалися на відповідний залишок основного боргу, а після його зменшення до 25 031,85 грн щоденне нарахування становило 250,32 грн.

Загальна сума нарахованих кредитодавцем процентів за користування кредитом за весь період, відображений у розрахунку, становить 58 957,19 грн. З урахуванням здійснених відповідачкою платежів непогашений залишок таких процентів станом на 17 червня 2026 року визначений позивачем у розмірі 35 597,04 грн.

Крім того, у розрахунку відображено нарахування комісій у зв`язку з наданням додаткових кредитних коштів. Загальна сума нарахованих комісій становила 6 270,00 грн, однак унаслідок здійснених відповідачкою платежів їх непогашений залишок станом на 17 червня 2026 року дорівнює 0,00 грн.

Окремо кредитодавцем здійснено нарахування процентів, які у розрахунку позначені як «відсотки по ст. 625 ЦК України». Такі нарахування вперше відображені 30 жовтня 2025 року у сумі 141,11 грн. У подальшому, починаючи з 28 лютого 2026 року, кредитодавцем нараховувалися суми по 500,64 грн за день, а 15 квітня 2026 року - 229,45 грн. Після цієї дати подальших нарахувань за статтею 625 ЦК України у розрахунку не здійснювалося.

Загальна сума нарахованих позивачем процентів за статтею 625 ЦК України становить 23 400,00 грн, а їх непогашений залишок станом на 17 червня 2026 року визначений у розмірі 23 258,89 грн.

Починаючи з 16 червня 2026 року розрахунок містить процентну ставку 0,00 %, а нарахування договірних процентів та процентів за статтею 625 ЦК України 16 і 17 червня 2026 року не здійснювалося.

Таким чином, відповідно до розрахунку позивача станом на 17 червня 2026 року заборгованість за договором № 1570-9393 визначена у загальному розмірі 83 887,78 грн, з яких: 25 031,85 грн - основний борг, 35 597,04 грн - непогашені проценти за користування кредитом та 23 258,89 грн - непогашені проценти, нараховані позивачем на підставі статті 625 ЦК України. Заборгованість за комісією та штрафами у розрахунку відсутня.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань за договором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 24 червня 2026 року сформувало вимогу про дострокове повернення кредиту.

У вимозі зазначено, що станом на 17 червня 2026 року ОСОБА_1 допустила прострочення виконання грошових зобов`язань за договором понад один календарний місяць, у зв`язку з чим кредитодавець, посилаючись на умови договору та статтю 16 Закону України «Про споживче кредитування», вимагав дострокового повернення кредиту.

Розмір заборгованості у вимозі визначено у сумі 83 887,78 грн, з яких 25 031,85 грн - основна заборгованість, 35 597,04 грн - проценти та 23 258,89 грн - проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідачці запропоновано протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитом, із застереженням, що у разі невиконання цієї вимоги кредитодавець звернеться до суду.

На підтвердження направлення вимоги позивачем надано список рекомендованих листів з рекомендованими повідомленнями, поданих у вантажне відділення Київ 02300 на замовлення ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». У цьому списку міститься відправлення на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим наданий список підтверджує саме факт направлення кореспонденції на адресу відповідачки, але не містить відомостей про дату фактичного вручення вимоги адресату.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частин першої-третьої статті 12, частини першої статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо доведеності укладення кредитного договору та додаткових угод

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пунктів 6, 12 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор є алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що прийняла оферту, шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 виходив із того, що договір, укладений в електронній формі із використанням передбаченого законом способу ідентифікації та підписання, є правочином у письмовій формі та створює для його сторін відповідні цивільні права й обов`язки.

Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують реальне волевиявлення ОСОБА_1 на виникнення та подальшу зміну кредитних правовідносин.

Договір про відкриття кредитної лінії № 1570-9393 від 02 липня 2025 року містить персональні та ідентифікаційні дані відповідачки, реквізити належного їй електронного платіжного засобу НОМЕР_3 , а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором А7862. Умовами договору детально врегульовано порядок реєстрації позичальниці в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, ознайомлення з офертою, її акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором.

У подальшому сторони послідовно уклали 48 додаткових угод, кожна з яких оформлювала чергове отримання відповідачкою додаткової суми кредиту, визначала актуальний розмір кредитної заборгованості, умови подальшого кредитування та підписувалася електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Остання додаткова угода від 05 січня 2026 року також містить персональні дані ОСОБА_1 , реквізити того самого платіжного засобу НОМЕР_3 та підписана від її імені одноразовим ідентифікатором А5381.

При цьому електронне оформлення договору та додаткових угод не є єдиним доказом існування правовідносин. Фактичне виконання укладених правочинів підтверджується подальшим перерахуванням відповідачці кредитних коштів та численними платежами, здійсненими нею на виконання зобов`язань за цим договором.

Такі обставини у своїй сукупності не залишають обґрунтованих підстав для сумніву в тому, що саме ОСОБА_1 була стороною договору № 1570-9393, прийняла його умови та надалі неодноразово реалізовувала передбачене договором право на отримання додаткових кредитних коштів.

Щодо доведеності фактичного надання кредитних коштів

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Належне укладення кредитного договору саме по собі не є достатнім для виникнення обов`язку з повернення суми, яку фактично не було передано позичальникові. Тому при вирішенні спору про стягнення кредитної заборгованості підлягає встановленню не лише факт укладення договору, а й факт реального надання кредитних коштів конкретному позичальнику.

У постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 Верховний Суд виходив із необхідності оцінювати у сукупності докази електронного укладення кредитного договору та докази фактичного перерахування кредитних коштів позичальникові.

У цій справі факт надання кредиту підтверджений безпосередніми документами про виконання платіжних операцій.

02 липня 2025 року через платіжну систему EasyPay на картку НОМЕР_3 було перераховано 5 000,00 грн первісної суми кредиту. У подальшому після укладення відповідних додаткових угод на той самий платіжний засіб здійснено ще 48 операцій з надання додаткових коштів.

Загальна сума фактично перерахованих відповідачці кредитних коштів становила 46800,00 грн, з яких 5 000,00 грн - первісно наданий кредит, а 41 800,00 грн - додаткові кошти, одержані на підставі додаткових угод.

Відомості про перекази у довідці ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» узгоджуються з окремими документами платіжного провайдера про успішне виконання відповідних транзакцій, містять номер договору, дані ОСОБА_1 , один і той самий маскований номер платіжної картки, дати та суми кожної операції.

Крім того, розрахунок заборгованості підтверджує систематичне внесення відповідачкою платежів на виконання саме цього договору. Загальна сума внесених нею коштів становила 51 539,41 грн.

Систематичне отримання додаткових сум кредиту та здійснення значної кількості платежів протягом тривалого часу об`єктивно узгоджується з фактичним виконанням сторонами договору та додатково підтверджує виникнення між ними саме тих кредитних правовідносин, на які посилається позивач.

Отже, факт надання відповідачці кредитних коштів та виникнення у неї обов`язку щодо їх повернення суд вважає належно доведеним.

Щодо розміру основної заборгованості

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що відповідачка не лише отримувала додаткові кредитні кошти, а й здійснювала часткове погашення заборгованості, що враховувалося кредитодавцем при визначенні залишку основного боргу.

Після останнього докредитування 05 січня 2026 року сума основного боргу становила 26 290,92 грн.

19 січня 2026 року відповідачкою внесено платіж у розмірі 7 700,00 грн, після зарахування якого залишок основного боргу зменшився до 25 031,85 грн. Надалі до дати формування розрахунку цей розмір основного боргу не змінювався.

Доказів внесення інших платежів, які не були враховані позивачем, або погашення зазначеного залишку відповідачкою не подано.

Пунктом 8.3 кредитного договору сторони передбачили право кредитодавця у разі прострочення сплати процентів або відповідної комісії понад один календарний місяць вимагати повернення кредиту у повному обсязі.

Таке право кредитодавця узгоджується зі статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якої, якщо споживач затримує сплату частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачено договором. Споживач зобов`язаний здійснити такі платежі протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення про відповідну вимогу.

24 червня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» пред`явило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій у зв`язку з простроченням понад один календарний місяць вимагало протягом 30 календарних днів погасити заборгованість за договором.

Відповідачка вимогу кредитодавця не виконала, доказів усунення порушення або погашення основного боргу суду не надала.

За таких обставин на час звернення позивача до суду строк виконання зобов`язання щодо повернення всієї непогашеної суми кредиту настав, а вимога про стягнення з відповідачки 25 031,85 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статей 1054, 1056-1 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти, а розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором залежно від кредитного ризику та інших установлених сторонами обставин з урахуванням вимог закону.

Разом із принципом свободи договору у правовідносинах споживчого кредитування діють імперативні законодавчі обмеження, від яких сторони не вправі відступати на шкоду споживачеві.

Спірний договір укладено 02 липня 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено імперативним обмеженням максимальної денної процентної ставки.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка.

Частиною п`ятою статті 12 цього Закону передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом та іншими актами законодавства, є нікчемними.

За первісними умовами договору денна процентна ставка була визначена у розмірі 0,876 %.

Внаслідок подальшого отримання додаткових кредитних коштів істотні параметри кредитування змінювалися відповідними додатковими угодами. Кожна нова додаткова угода прямо визначала пріоритет її положень щодо суми кредиту, строку кредитування, процентних ставок та періодів їх застосування над положеннями основного договору і попередніх додаткових угод.

Останньою додатковою угодою від 05 січня 2026 року передбачено стандартну процентну ставку 1,00 % за кожний день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів із дати її укладення та 0,74 % на день починаючи зі 181-го календарного дня. Денна процентна ставка, розрахована відповідно до вимог законодавства, у цій угоді визначена у розмірі 0,902 %.

Таким чином, встановлений останньою додатковою угодою показник денної процентної ставки не перевищує передбаченої частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимально допустимої межі в 1 %.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що після останнього докредитування проценти нараховувалися за ставкою 1,00 % на день на фактичний залишок основної заборгованості. Після зменшення 19 січня 2026 року основного боргу до 25 031,85 грн щоденне нарахування процентів становило 250,32 грн, що арифметично відповідає 1 % від суми неповернутого кредиту.

Нарахування договірних процентів припинено позивачем 15 червня 2026 року, тобто до пред`явлення 24 червня 2026 року вимоги про дострокове повернення всього кредиту.

Отже, у цій справі позивач не заявляє до стягнення договірні проценти, нараховані після зміни строку виконання основного зобов`язання внаслідок пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Загальна сума договірних процентів, нарахованих кредитодавцем за весь період користування кредитом, становила 58 957,19 грн. Частина цих процентів була погашена внесеними відповідачкою платежами, у зв`язку з чим непогашений їх залишок станом на 17 червня 2026 року становив 35 597,04 грн.

Надані позивачем розрахунок заборгованості, договір та додаткові угоди дозволяють простежити базу нарахування, застосовану ставку, зміни залишку основного боргу, внесені відповідачкою платежі та кінцевий залишок процентної заборгованості.

Відповідачкою іншого розрахунку не надано, конкретних заперечень щодо окремих операцій, сум платежів, періодів або арифметичної правильності нарахування договірних процентів не заявлено.

За таких обставин суд вважає доведеною заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 35 597,04 грн.

Щодо процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України

Окремою складовою заявленої до стягнення заборгованості є 23 258,89 грн, які позивач визначає як проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниця повинна сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних на підставі статті 625 ЦК України. Одночасно договором установлено, що сума таких процентів за кожний день прострочення не може перевищувати 2 % від неповернутої суми кредиту, а сукупний розмір передбачених договором платежів за порушення зобов`язання не може перевищувати половини суми одержаного кредиту з урахуванням додаткових коштів.

Із розрахунку позивача вбачається, що нарахування за статтею 625 ЦК України фактично здійснювалися окремо від договірних процентів за користування кредитом. Загалом кредитодавцем нараховано 23 400,00 грн таких процентів, а з урахуванням здійснених платежів їх непогашений залишок визначено у сумі 23 258,89 грн.

Разом із тим правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення кредитного зобов`язання у період, за який здійснено наведені нарахування, має спеціальні законодавчі особливості.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця неустойку за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання грошових зобов`язань, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.

Наведена норма є спеціальною, імперативною та безпосередньо обмежує передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність позичальника у визначений законом період. Сторони договору не можуть своєю домовленістю усунути встановлене законом звільнення позичальника від такої відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 зроблено висновок про поширення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Отже, сама обставина передбачення сторонами у пункті 8.2 договору іншого розміру процентів річних за статтею 625 ЦК України не створює у кредитодавця права на їх стягнення за період, протягом якого законом прямо встановлено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної цією статтею.

Усі заявлені позивачем у цій справі нарахування за статтею 625 ЦК України здійснені у 2025-2026 роках, тобто у період дії воєнного стану в Україні.

При цьому характер спірної суми не викликає сумніву: сам позивач у договорі, розрахунку заборгованості, вимозі про дострокове повернення кредиту та позовній заяві прямо визначає її як проценти річних на підставі статті 625 ЦК України. Вони обліковуються окремо від процентів за користування кредитом і нараховуються саме внаслідок прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, нараховані позивачем 23 258,89 грн є заходом цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання, від якої відповідачка у спірний період звільнена безпосередньою вказівкою пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Тому вимога про стягнення з ОСОБА_1 23 258,89 грн процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Висновок за результатами розгляду справи

Оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність у взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позивач довів належними, допустимими та достатніми доказами факт укладення між сторонами договору про відкриття кредитної лінії № 1570-9393 від 02 липня 2025 року та 48 додаткових угод до нього, фактичне надання ОСОБА_1 кредитних коштів у загальній сумі 46 800,00 грн, часткове виконання нею зобов`язань та наявність непогашеної заборгованості.

Розмір неповернутого основного боргу у сумі 25 031,85 грн підтверджується розрахунком заборгованості та рухом платежів і відповідачкою не спростований.

Заборгованість за договірними процентами у розмірі 35 597,04 грн нарахована у межах погодженого сторонами строку кредитування, до пред`явлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення кредиту, із застосуванням передбаченої договором процентної ставки та в межах установленого законом обмеження денної процентної ставки.

Водночас заявлені до стягнення 23 258,89 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України є відповідальністю за прострочення грошового зобов`язання та нараховані у період, протягом якого пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України прямо звільняє позичальника від такої відповідальності.

За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню: з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 60 628,89 грн заборгованості, з яких 25 031,85 грн - заборгованість за кредитом та 35 597,04 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 23 258,89 грн процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 83 887,78 грн. За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки 60 628,89 грн, що становить 72,27 % від загального розміру заявлених позовних вимог.

Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню 1 924,22 грн судового збору.

В іншій частині понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, статтями 11, 202, 204, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 625, 626-629, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 8, 12, 16 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1570-9393 від 02 липня 2025 року у загальному розмірі 60 628 (шістдесят тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 89 копійок, з яких:

- 25 031 (двадцять п`ять тисяч тридцять одна) гривня 85 копійок - заборгованість за кредитом;

- 35 597 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) гривень 04 копійки - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 23 258 (двадцяти трьох тисяч двохсот п`ятдесяти восьми) гривень 89 копійок процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1 924 (одну тисячу дев`ятсот двадцять чотири) гривні 22 копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; код ЄДРПОУ 38548598; рахунок IBAN НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.Р. Вітер