Ухвала суду № 139943800, 21.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

21 вересня 2026 року Київ справа № 640/11124/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021, з урахуванням заяви про виправлення описки від 13.09.2022, ухвалено:

1) адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу, викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.03.2020 № 2600-0309-8/39403;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести поновлення та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осію»;

4) у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача.

31.10.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва видано (оформлено) виконавчий лист.

15.07.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 у термін 10 днів.

В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю позивач зазначив, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 у справі № 640/11124/20, яке набрало законної сили 21.02.2022, дотепер фактично не виконано. Відповідача зобов`язано поновити та виплачувати позивачу пенсію з 07.10.2009, однак, незважаючи на неодноразові звернення позивача та відкриття 25.02.2025 виконавчого провадження, пенсію фактично не поновлено та не виплачено. Тривале невиконання рішення протягом понад трьох років, після набрання ним законної сили, неодноразові безрезультатні звернення позивача до відповідача та необхідність звернення до органу примусового виконання свідчать про реальний ризик подальшого невиконання судового рішення без застосування заходів судового контролю.

При цьому, спір стосується пенсійного забезпечення та реалізації права позивача на отримання пенсії, а виконання судового рішення є невід`ємною складовою ефективного поновлення порушеного права. З огляду на характер спору, тривалість невиконання рішення та поведінку відповідача, наявні передбачені статтею 382 КАС підстави для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою від 25.07.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін, встановлено Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання письмових пояснень.

Головне управління Пенсійного фонду України подало письмові пояснення, в яких вказало, що пенсію позивачу поновлено, однак заборгованість за період з 07.10.2009 по 31.08.2025 у розмірі 359 700,71 грн залишається невиплаченою. При цьому, відповідач не заперечує наявності зазначеної заборгованості, а лише посилається на відсутність бюджетних асигнувань та зазначає, що відповідні відомості внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС Пенсійного фонду України, а інформацію про фінансову потребу передано до головного розпорядника коштів.

Київський окружний адміністративний суд, з метою повного та всебічного розгляду заяви, ухвалою від 08.05.2026 запропонував відповідачу в триденний строк доповнити пояснення щодо виконання рішення суду у цій справі надавши:

- копію рішення (розпорядження) щодо поновлення виплати пенсії позивачу, виданого на виконання рішення суду у справі № 640/11124/20 (якщо таке приймалось);

- пояснення щодо дат надходження до ГУ ПФУ ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 та ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про виправлення описки від 13.09.2022;

- обґрунтування причин віднесення до сум заборгованості періоду по серпень 2025 року;

- докази фактичного перерахування коштів позивачу з серпня 2025 року, зокрема, на банківський рахунок (виписки, тощо), а у разі їх нездійснення - пояснення причин з наданням доказів на їх підтвердження.

У поданих поясненнях Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві вказало, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 у справі № 640/11124/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві було зобов`язано провести поновлення та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009. У подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції набрало законної сили (ухвала надійшла до Головного управління 07.06.2022).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 640/11124/20 виправлено технічну описку в резолютивній частині рішення від 08.11.2021. Зокрема, визначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язане провести поновлення та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (ухвала надійшла до Головного управління 31.10.2022).

З метою виконання зазначеного судового рішення, Головне управління зверталося до ІНФОРМАЦІЯ_1 з листами від 09.02.2023 № 2600-0310-8/22810 та від 24.07.2025 № 2600-0312-8/132560 щодо надання архівної пенсійної справи ОСОБА_1 . У серпні 2025 року судове рішення було виконано: проведено поновлення пенсії та нараховано заборгованість за період з 07.10.2009 по 31.08.2025 у загальному розмірі 359 700,71 грн.

Водночас, фактична виплата нарахованої суми та подальша виплата пенсії не здійснювалися, оскільки позивачем не було надано реквізитів банківського рахунку, на який мають здійснюватися відповідні виплати.

При цьому, Головне управління листами від 09.02.2023 № 2600-0310-8/22811 та від 24.07.2025 № 2600-0312-8/132559 повідомляло представника заявника про порядок та необхідність надання реквізитів банківського рахунку для проведення виплат.

Таким чином, Головним управлінням вжито необхідних заходів для виконання судового рішення: пенсію поновлено, заборгованість за визначений судом період нараховано в сумі 359 700,71 грн., а представника заявника неодноразово повідомлено про необхідність надання банківських реквізитів. Фактичне перерахування коштів не здійснено виключно через ненадання позивачем необхідних реквізитів банківського рахунку.

У заперечення на подані пояснення, позивач зазначає, що фактично здійснено лише нарахування заборгованості у сумі 359 700,71 грн, без доказів її фактичної виплати позивачу. Крім того, пенсію позивача нараховано без належного перерахунку та осучаснення, без проведення передбачених законодавством індексацій і підвищень, а також не підтверджено здійснення поточних пенсійних виплат після серпня 2025 року.

Відповідач не надав суду доказів фактичного зарахування нарахованої заборгованості на банківський рахунок позивача, як і доказів належного поновлення поточної виплати пенсії. Саме по собі нарахування заборгованості не є тотожним її фактичній виплаті та не може свідчити про повне виконання судового рішення.

Отже, рішення суду від 08.11.2021 фактично залишається невиконаним у частині належного визначення розміру пенсії, її перерахунку та індексації, а також фактичної виплати позивачу як заборгованості, так і поточних пенсійних виплат.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин другої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб.

Конституційний Суд України, аналізуючи приписи Основного Закону України щодо обов`язковості виконання судових рішень, неодноразово наголошував на потребі визначити на законодавчому рівні належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства, що їх установлено в Конституції України, та які уможливлюють забезпечення судового захисту, поновлення порушених прав і свобод особи.

Так, Конституційний Суд України вказував, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019).

Крім того, в рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 Конституційний Суд України вказав на те, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.

Для належного та своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України, у якому визначено повноваження адміністративного суду з питань контролю за виконанням судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, окрім розв`язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюється законність дій суб`єкта владних повноважень, який зобов`язаний виконати рішення суду, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку такого суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи під час вчинення дій (прийняття відповідних рішень) на виконання рішення суду. Брак визначених на законодавчому рівні належних і дієвих національних юридичних механізмів, які засновані на основних засадах судочинства й здатні забезпечити судовий захист, поновлення порушених прав і свобод кожної особи, може призвести до невиконання державою позитивного обов`язку виконати судове рішення (як невіддільного складника права кожного на судовий захист) з огляду на ускладнення або унеможливлення такого процесу, обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, чим спричинить порушення права особи на доступ до суду, знівелює дієвість судочинства, що є несумісним із принципом верховенства права, що його встановлено частиною першою статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 382 КАС).

Частиною другою статті 382-1 КАС визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Як встановлено частиною шостою статті 382-1 КАС ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Враховуючи, що спір у даній справі стосується одержання пенсійних виплат, імперативність норми абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС, наявність в матеріалах справи відомостей, які можуть свідчити про факт неповного виконання рішення суду, суд вважає, що заяву належить задовольнити та зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 243, 248, 382-1 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника позивача про встановлення судового контролю, зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення - задовольнити.

2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 08.11.2021 у справі № 640/11124/20.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.

4. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Сас Є.В.