Рішення № 139943106, 22.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3211/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сліперс-Груп" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сліперс-Груп" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте Закарпатською митницею Рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2025 року № UA305000/2025/000092/1.

Ухвалою судді від 19 травня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛІПЕРСГРУП» та Компанією «NINGBO JOYEH INTERNATIONAL TRADE CO.LTD.» було укладено Контракт на поставку товару № JY-UA20230919, предметом якого є обов`язок продавця поставити, а покупця прийняти та оплатити товар згідно Специфікації або Інвойсу до цього Контракту, а саме: домашнє взуття кімнатні капці одноразового використання в асортименті. 11 листопада 2025 року позивачем було подано до Закарпатської митниці митну декларацію № 25UA305160029406U0, в якій позивачем визначену митну вартість товару 1514240, 88 грн. Митна вартість товару була визначена позивачем відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). За результатами розгляду поданої митної декларації № 25UA305160029406U0 від 11.11.2025 року та доданих до неї документів, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000092/1 від 14.11.2025. Таке рішення позивач вважає протиправним, оскільки подані позивачем документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару. Позивач зазначає, що заявлена ним митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті за товар. Вказане, на переконання відповідача, унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Сумніви митного органу та підстави для запиту додаткових документів згідно з вимогами ст. 53 МК України є належним чином обґрунтованими, перелік запитуваних документів є мінімально необхідним з огляду на обставини зовнішньоекономічної операції та виявлені розбіжності. Обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим, митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 19 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛІПЕРСГРУП» (Покупець) та Компанією «NINGBO JOYEH INTERNATIONAL TRADE CO.LTD.» (Продавець) було укладено Контракт на поставку товару № JY-UA20230919, предметом якого є обов`язок продавця поставити, а покупця прийняти та оплатити товар згідно Специфікації або Інвойсу до цього Контракту, а саме: домашнє взуття кімнатні капці одноразового використання в асортименті.

11 листопада 2025 року позивачем було подано до Закарпатської митниці митну декларацію № 25UA305160029406U0, якою було задекларовано для митного оформлення наступний товар: Домашнє взуття-кімнатні капці одноразового використання на підошві з полімерного матеріалу (пластмаси)-матеріал EVA (етиленвініловий ацетат) та верхом з текс тильних матеріалів: -Капці одноразові велюр відкритий vip (білий), - 25000 пар; -Капці одноразові велюр закритий vip (білий), - 13000 пар; -Капці одноразові махра відкрита (білий), - 59000 пар; -Капці одноразові велюр відкритий (білий), - 20000 пар; -Дитячі капці махрові закриті з логотипом: Товщина підошви 4мм, 23*10см (білий), - 250 пар; - Дитячі капці махрові відкриті з логотипом: Товщина підошви 4мм, 23*10см (білий) , - 1000 пар; - Дитячі капці махрові закриті без логотипу: Товщина підошви 4мм, 23*10см (білий) , - 500 пар; -Дитячі капці махрові відкриті без логотипу: Товщина підошви 4мм, 23*10см (білий ), - 1000 пар; Використовується в гігієнічних цілях як кімнатне взуття, можуть використовуватись в готельних номерах. Торговельна марка: немає даних. Виробник: NINGBO JOYEH INTERNATIONAL TRADE CO., LTD; Країна виробництва: Китай, CN; Країна походження: Китай, CN.

В митній декларації № 25UA305160029406U0 від 11.11.2025 року позивачем зазначено митну вартість товару 1 514 240, 88 грн, яка була визначена позивачем відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано наступні документи: контракт на поставку товару № JY-UA20230919 від 19.09.2023 року; специфікація № 5 від 28.05.2025 року до Контракту на поставку товару № JYUA20230919 від 19.09.2023 року; комерційний інвойс № FS/25/10/23 від 16.10.2025 року; договір транспортного експедирування від 01.07.2025 № 01072025; додаткова угода № 1 до Контракту на поставку товари JY-UA20230919 від 19.09.2023 року; додаткової угоди № 3 від 01.05.2025 до контракту № JY-UA20230919 від 19.09.2023; Договір транспортного експедирування від 01.07.2025 року № 01072025; калькуляцію транспортних витрат, видану ТОВ «Д-Трансгейт» № 5 від 11.11.2025; договір-замовлення від 07.11.2025 №07/11/01; інвойс від 10.07.2025 року; договір-замовлення від 07.11.2025 №07/11/01; договір № 07/10/2025 про надання послуг по логістиці та декларування товарів від 07.10.2025 року; прайс-лист від 10.07.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 26 від 18.07.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 27 від 23.07.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 28 від 28.07.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 29 від 04.08.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 31 від 06.08.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 32 від 11.08.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 34 від 18.08.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 35 від 21.08.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті № 55 від 22.10.2025 року; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах N 316 від 07.11.2025 року Довідка про транспортні витрати № 1 від 11.11.2025 року; висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 14/10/25 від 14.10.2025 року; міжнародна транспортна накладна № 325328; Міжнародна транспортна накладна № 25S1006036511675J3; коносамент від 03.09.2025 № BW25080924; пакувальний лист №JY-UA20250710 від 10.07.2025 року.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 25UA305160029406U0 від 11.11.2025 року та доданих до неї документів, Відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000092/1 від 14.11.2025.

Митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 10,84 USD/кг * 5956,75 кг = 64571,17 дол. США, що складає 0,5393 дол. США/пара.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Митного кодексу України (далі МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; 7) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із наведених положень слідує, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отож наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

З матеріалів справи cлідує, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

З матеріалів справи слідує, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору декларантом подано контракт, специфікацію, комерційний інвойс, платіжні документи, документи щодо транспортування та інші документи, передбачені статтею 53 МК України.

Оцінюючи доводи відповідача про наявність розбіжностей у поданих документах, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 53 МК України юридичне значення мають не будь-які розбіжності, а лише ті, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Однією з підстав для коригування митної вартості відповідач зазначив розбіжність щодо місця завантаження товару: у коносаменті зазначено Янчжоу, тоді як у митній декларації країни відправлення Шанхай.

В той же час, відповідач не довів, яким саме чином ця розбіжність вплинула на ціну товару, фактично сплачену або таку, що підлягала сплаті, чи на конкретну складову митної вартості.

Посилання відповідача на орієнтовну відстань між Янчжоу та Шанхаєм також саме по собі не підтверджує наявності додаткових, не задекларованих витрат. Митним органом не наведено конкретного розрахунку таких витрат та не встановлено, яка саме сума, на його думку, не була включена до митної вартості.

Щодо автомобільного перевезення суд зазначає, що позивачем подано договір транспортного експедирування, договір-замовлення, калькуляцію транспортних витрат, довідку про транспортні витрати та міжнародні транспортні накладні.

Так само не є достатнім для спростування заявленої митної вартості посилання відповідача на те, що NINGBO JOYEH INTERNATIONAL TRADE CO., LTD нібито не позиціонує себе як виробник товару. Відповідачем не доведено, що зазначена обставина вплинула на ціну товару або свідчить про недостовірність відомостей, зазначених у контракті, інвойсі та платіжних документах.

Посилання на «ознаки редагування» прайс-листа також не може бути самостійною підставою для невизнання митної вартості, оскільки відповідачем не доведено підроблення цього документа чи недостовірність наведених у ньому відомостей.

Суд також враховує, що позивачем подано численні платіжні документи, які підтверджують здійснення платежів за зовнішньоекономічним контрактом. Відповідачем не встановлено, що позивач фактично сплатив продавцю іншу суму, ніж зазначена у поданих до митного оформлення документах.

Отже, суд приходить висновку, що відповідач не довів наявності обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні або недостовірні відомості щодо митної вартості товару.

Доводи відповідача з приводу того, що ціни на імпортований товар є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, суд відхиляє, оскільки такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від певного кола обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Резюмуючи вищенаведене суд вказує, що відповідачем, в порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості виникнення сумнівів у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Отже, правильність заявлення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Закарпатська митниця, як суб`єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000092/1 від 14.11.2025, тому таке підлягає скасуванню.

Згідно вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3328, 00 грн, сплачений за заявлені позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сліперс-Груп" (вул. Миколаївська, буд. 8, с. Хроли, Харківська область, 62480, ЄДРПОУ 44528731) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці № UA305000/2025/000092/1 про коригування митної вартості товарів від 14.11.2025

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сліперс-Груп" (вул. Миколаївська, буд. 8, с. Хроли, Харківська область, 62480, ЄДРПОУ 44528731)за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) судові витрати у розмірі 3328, 00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька