Ухвала суду № 139942957, 21.09.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

21 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/30548/26

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглядаючи у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги,

встановив:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області звернувся до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в якому просить Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 6, 7 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.07.2026 №132220-13/1799-2026 про усунення порушень, встановлених актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Житомирської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.12.2025.

Суддя своєю ухвалою від 21.09.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Судом при вирішенні питання про зупинення провадження у справі, враховується наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд може зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що предметом спору у даній справі є правомірність пунктів 1, 2, 6, 7 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.07.2026 № 132220-13/1799-2026, якою на позивача покладено обов`язок щодо усунення виявлених порушень законодавства, зокрема в частині забезпечення відшкодування коштів, що призвели до матеріальної шкоди (збитків).

Водночас ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №580/2287/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах справу передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

Предметом спору у справі №580/2287/24 є правомірність вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень законодавства, виявлених під час проведення ревізії, окремі пункти якої стосуються забезпечення відшкодування зайвих виплат, здійснених внаслідок завищення вартості виконаних робіт.

Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 30.03.2026, під час касаційного перегляду справи №580/2287/24 встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з питання правової природи вимоги органу державного фінансового контролю та меж її судового контролю за позовом підконтрольної установи. Зокрема, у постановах від 22.10.2020 у справі №820/3089/17, від 31.05.2021 у справі №826/18686/16, від 31.08.2021 у справі №160/5323/20, від 02.11.2021 у справі №420/6808/19, від 12.05.2022 у справі №620/4169/20, від 22.12.2022 у справі №826/13003/17, від 21.03.2023 у справі №560/4370/22 Верховний Суд виходив із того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову, а реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур. Натомість у постановах від 23.04.2019 у справі №820/339/17, від 08.08.2019 у справі №804/9577/13-а, від 11.12.2019 у справі №160/641/19, від 20.03.2020 у справі №814/380/17, від 31.03.2020 у справі №817/650/18, від 07.04.2020 у справі №813/1984/18, від 08.04.2020 у справі №809/504/17, від 12.03.2021 у справі №640/3186/19, від 27.05.2021 у справі №160/8621/19, від 17.06.2021 у справі №440/6907/18, від 31.08.2021 у справі №160/5323/20 та від 03.06.2022 у справі №160/13920/20 Верховний Суд висновував, що законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що зупинення провадження у справі з підстави, передбаченої п.5 ч.2 ст.236 КАС України, можливе за наявності одночасно двох умов: перегляду судового рішення у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду та подібності правовідносин у справі, що розглядається, і у справі, яка переглядається в касаційному порядку. Метою цієї норми є забезпечення єдності судової практики та уникнення ухвалення судами суперечливих рішень у подібних правовідносинах до формування правового висновку касаційної інстанції.

Подібність правовідносин визначається з урахуванням предмета спору, змісту спірних правовідносин, підстав позову та правового регулювання, що підлягає застосуванню. Так, у справі, що розглядається, та у справі №580/2287/24 предметом спору є правомірність вимоги органу державного фінансового контролю про усунення виявлених порушень законодавства, окремі положення якої стосуються забезпечення відшкодування коштів, що призвели до матеріальної шкоди (збитків). Спірні правовідносини в обох справах врегульовані одними й тими самими нормами Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550. Наведене свідчить про подібність правовідносин у цих справах.

Питання, від вирішення якого Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №580/2287/24 залежить правозастосування у справі, що розглядається, полягає у визначенні правової природи вимоги органу державного фінансового контролю та меж її судового контролю за позовом підконтрольної установи, зокрема в частині перевірки законності та правильності обчислення розміру збитків.

Суд зауважує на подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі №580/2287/24, оскільки як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, подібність правовідносин для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. У справі, що розглядається, та у справі №580/2287/24 суб`єктний склад утворюють підконтрольна установа та орган державного фінансового контролю, об`єктом спору є вимога такого органу про усунення виявлених порушень законодавства, окремі положення якої стосуються забезпечення відшкодування коштів, що призвели до матеріальної шкоди (збитків), а зміст спірних правовідносин полягає у наявності в підконтрольної установи обов`язку щодо виконання такої вимоги та праві оскаржити її в порядку адміністративного судочинства. Спірні правовідносини в обох справах врегульовані одними й тими самими нормами Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550.

На переконання суду, наведене вище питання, від вирішення якого Судовою палатою у справі №580/2287/24 залежить правозастосування у справі, що розглядається, має значення для розгляду справи №240/30548/26 незалежно від наведених позивачем підстав оскарження, оскільки вимога, яка є предметом спору, містить зобов`язання щодо забезпечення відшкодування коштів, що призвели до матеріальної шкоди (збитків).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, зупинення провадження у даному випадку зумовлене необхідністю врахування правового висновку, який буде сформовано Судовою палатою Касаційного адміністративного суду у справі №580/2287/24, та спрямоване на ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі.

Відтак, суд приходить висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №240/30548/26 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №580/2287/24.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Зупинити провадження в адміністративній справі № 240/30548/26 за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги до до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №580/2287/24.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Лавренчук

Причини:

Інше: