Рішення № 139941072, 21.09.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/2746/26

2/709/1099/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

21 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Кіян С.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «Споживчий центр» (надалі -- позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором (офертою) № 28.12.2025-100002533 від 02.01.2026, в розмірі 26 000,00 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 8 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 9 058,19 грн, заборгованість по комісії - 941,81 грн, заборгованість за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України 8 000,00 грн, а також судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02.01.2026 між позивачем та відповідачем за допомогою мобільного застосунку/веб-сайту ТОВ «Споживчий центр», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача та в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний кредитний договір (оферту) № 28.12.2025-100002533 (надалі за текстом - «кредитний договір»). Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 8 000,00 грн; строк кредитування - 140 днів з дати надання кредиту; дата повернення (виплати) кредиту - 21.05.2026; процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту - 20 % від суми кредиту, що дорівнює 1 600,00 грн. Позивач видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний нею в заявці до кредитного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1020-2206 від 22.06.2026 про успішне перерахування 02.01.2026 коштів у сумі 8 000,00 грн, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідачка частково погашала заборгованість: 29.01.2026 - у розмірі 2 300,00 грн та 11.03.2026 - у розмірі 500,00 грн, однак у подальшому всупереч умовам кредитного договору та вимогам ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України порушила зазначені умови і в кінцевому підсумку не повернула кредит та не виконала в повному обсязі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем. Станом на дату подання позову загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 26 000,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 8 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 9 058,19 грн, заборгованість по комісії - 941,81 грн, заборгованість за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України - 8 000,00 грн. Покликаючись на норми цивільного права, позивач просить позовні вимоги задовольнити та стягнути на його користь вказану заборгованість, судові витрати.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

25.06.2026 представник позивача Балюх Євген Олександрович, в інтересах ТОВ "Споживчий центр" через систему «Електронний Суд» скерував до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 07.07.2026 дану цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Матеріали вказаної цивільної справи надійшли до Чорнобаївського районного суду Черкаської області 28.07.2026.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026, призначення судової справи не відбулося, через нестачу потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. 36, 37 ЦПК України, 03.08.2026 було визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.08.2026 позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 31.08.2026 о 09:30.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилась; про день, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем проживання та шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті суду. Судове засідання було відкладено на 21.09.2026 о 14:00.

21.09.2026 відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась; про день, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем проживання та шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті суду.; згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 судову повістку отримала особисто 05.09.2026.

Відзив на позовну заяву до суду не поданий; із заявами та клопотаннями відповідачка до суду не зверталася.

Позивач у судові засідання свого представника не направив, у позовній заяві завив клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки судом вжиті вимоги закону щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, вона вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу з внесенням до протоколу судового засідання про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виник спір у сфері споживчого кредитування щодо неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору.

Судом встановлено, що 02.01.2026 між ТОВ «Споживчий центр» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено електронний Кредитний договір (кредитної лінії) № 28.12.2025-100002533, який складається з трьох взаємопов`язаних електронних документів: Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки до кредитного договору, що є невід`ємною частиною оферти, та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).

Пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) розміщено Кредитодавцем у загальному доступі на власному вебсайті https://sgroshi.com.ua, а також в особистому кабінеті позичальника, з якою відповідачка ознайомилась 28.12.2025, що підтверджується відповідним посиланням, зазначеним у Заявці. Оферта не є ні договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України, а є пропозицією, спрямованою на укладення індивідуального електронного кредитного договору у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Заявку до кредитного договору сформовано на сайті Кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання нею конкретних умов кредитування та їх схвалення Кредитодавцем. Відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) підписана відповідачкою як позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора Е588, отриманого у смс-повідомленні на зазначений нею як фінансовий номер телефону 0669308070, чим підтверджено її однозначну й безумовну згоду на укладення договору саме на умовах, викладених у пропозиції та заявці.

Згідно з умовами, узгодженими сторонами у пропозиції, заявці та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепті), кредитний договір містить, зокрема, такі істотні умови: дата надання/видачі кредиту 02.01.2026; сума кредиту 8 000,00 грн; тип кредиту кредитна лінія; вид фінансової послуги надання коштів у кредит; строк, на який надається кредит, 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 21.05.2026; спосіб надання коштів безготівкове перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5363-54XX-XXXX-2436; процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка не може бути збільшена в односторонньому порядку (п. 6 Заявки); комісія, пов`язана з наданням кредиту, 20 % від суми кредиту, що дорівнює 1 600,00 грн, яка нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі кредиту (п. 7 Заявки); денна процентна ставка 0,87 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка (ОРРПС) 7 910,02 %, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 17 781,92 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 9 781,92 грн (п.п. 10, 14 Заявки); графік платежів, що визначає загальний розмір, склад (за процентами, комісією, тілом кредиту) та дати 10 чергових платежів у період з 15.01.2026 по 21.05.2026 (п. 12 Заявки); у разі прострочення позичальником виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором кредитодавець має право на вимогу нарахувати проценти річні у розмірі 170 000 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України, з обмеженням: якщо розмір таких процентів, нарахованих за один день прострочення, перевищує 104 грн, застосовується договірна умова про їх зменшення до 104 грн за відповідний день, а якщо сума простроченого зобов`язання є меншою ніж 100 грн такі проценти не нараховуються (п. 15 Заявки). Способом ідентифікації та верифікації споживача визначено отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID Національного банку України (п. 17 Заявки);

Судом встановлено, що відповідачка пройшла ідентифікацію із застосуванням Системи BankID Національного банку України, а для підписання Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) відповідачці як позичальнику було передано одноразовий ідентифікатор у смс-повідомленні на зазначений нею як фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , яким кожна сторінка електронного документа була підписана.

Оцінюючи форму вчиненого правочину, суд враховує, що кожна сторінка Пропозиції, Заявки та Відповіді про прийняття пропозиції підписана позичальником одним і тим самим одноразовим ідентифікатором Е588, отриманим на фінансовий номер телефону, зазначений відповідачкою під час її ідентифікації, а примірник договору з боку Кредитодавця підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника ( ОСОБА_2 ) з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При наданні правової оцінки наданим позивачем доказам щодо укладення між ним та відповідачкою кредитного договору, суд також урахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, згідно з якими закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Урахувавши вказане, суд дійшов висновку про укладення між позивачем та відповідачкою кредитного договору № 28.12.2025-100002533 від 02.01.2026. Матеріали справи не містять та відповідачкою не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору, він недійсним не визнаний. Також відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України або іншим актам цивільного законодавства, а також що волевиявлення відповідачки було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі.

Суд установив, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачці 02.01.2026 кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1020-2206 від 22.06.2026 про успішне перерахування коштів на платіжну картку відповідача, а також копією Договору про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, укладеного між позивачем та вказаною платіжною установою, якою на підставі відповідної ліцензії Національного банку України здійснювався переказ коштів без відкриття рахунку (еквайринг).

Слід зазначити, що зазначені відповідачем в заявці до Кредитного договору реквізити електронного платіжного засобу (маска картки 5363-54XX-XXXX-2436) співпадають із реквізитами картки, вказаними у довідці платіжної установи про здійснення успішного переказу коштів (5363542109352436).

Суд вважає доведеним виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором та отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 8 000,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд встановив таке.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання нею взятих на себе по кредитному договору зобов`язань.

При цьому суд урахував, що позивач визнає часткове виконання відповідачкою грошових зобов`язань, а саме: сплату 29.01.2026 2 300,00 грн, 11.03.2026 500,00 грн.

У відповідачки наявна заборгованість по тілу кредиту в розмірі 8 000,00 грн, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь процентів за користування кредитними коштами за період з 02.01.2026 по 21.05.2026 в сумі 9 058,19 грн підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Положеннями ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Як встановлено судом, сторони у кредитному договорі узгодили строк кредитування (140 днів) та розмір процентів за користування кредитними коштами (1 % за кожен день користування), тому позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем протягом указаного строку. Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач не перевищував нарахування встановленої кредитним договором ставки по процентам за наданим кредитом та строк їх нарахування, з урахуванням часткових оплат заборгованість за процентами становить 9 058,19 грн.

Вирішуючи спір щодо підстав та розміру нарахованої позивачем комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, що з урахуванням часткового погашення становить 941,81 грн, суд керувався таким.

Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. За п. 10 ч. 1 ст. 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів. Отже, вказаний закон не містить заборони щодо встановлення комісії кредитодавця, яка включається до загальних витрат за споживчим кредитом.

У кредитному договорі № 28.12.2025-100002533 сторони узгодили встановлення комісії за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту. Суд урахував, що Кредитний договір укладений в електронній формі, тобто про його умови відповідачка була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі щодо сплати комісії за надання кредиту. При цьому відповідачка, ознайомившись з умовами договору, мала реальну можливість відмовитися від його укладення, однак цим правом не скористалася, та в судовому порядку зазначену умову договору не оспорила. За цих обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 941,81 грн підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку вимогі позивача про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 8 000,00 грн за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України № 64/2022 від 22.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й на цей час.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що пункт 6.1 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування», яким також передбачалося звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період дії воєнного стану, виключено Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому за договорами, укладеними після 24.01.2024, кредитодавцям дозволено нараховувати неустойку та інші платежі за прострочення виконання зобов`язань, і, як наслідок, Закон України «Про споживче кредитування» як спеціальна норма має пріоритет над загальними нормами ЦК України.

Суд не погоджується з наведеними доводами позивача з огляду на таке.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною тимчасовою нормою воєнного часу, що прямо і виключно регулює питання звільнення боржника від відповідальності за статтею 625 ЦК України та від сплати неустойки на період дії воєнного стану, і поширюється на всі кредитні (позикові) зобов`язання незалежно від дати укладення відповідного договору. Скасування пункту 6.1 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» стосувалося виключно приписів цього спеціального закону щодо додаткових умов споживчого кредитування (зокрема заборони збільшення процентної ставки) і не тотожне та не тягне за собою втрату чинності чи звуження дії пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який законодавцем не скасовувався та не змінювався. З огляду на це, саме пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є спеціальною нормою у розумінні співвідношення правової конкуренції (lex specialis - lex generalis) саме щодо застосування статті 625 ЦК України у період дії воєнного стану, а тому має пріоритетне застосування незалежно від дати укладення кредитного договору.

Ураховуючи законодавчу заборону на стягнення із позичальника процентів на підставі ст. 625 ЦК України за порушення ним зобов`язань за Кредитним договором у період дії воєнного стану, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 8 000,00 грн процентів річних.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 18 000,00 грн (8 000,00 грн - тіло кредиту, 9 058,19 грн - проценти, 941,81 грн - комісія).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а також понесено підтверджені документально витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками поштовим відправленням з описом вкладення, у розмірі 123,78 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (у сумі 18 000,00 грн, що становить 69,23 % від ціни позову у розмірі 26 000,00 грн), стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 843,20 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором (офертою) № 28.12.2025-100002533 від 02.01.2026 в сумі 18 000,00 грн, із якої: 8 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 9 058,19 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 941,81 грн - заборгованість по комісії, а також судовий збір у розмірі 1 843,20 грн, а всього - 19 843 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок три) гривні 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; останнє відоме місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.О. Шарая