Рішення № 139941071, 21.09.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1398/26

2/709/1085/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

21 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту відповідачка) про стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.06.2015 сторонами було укладено шлюб, від якого вони мають спільну неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2021 році між чоловіком та дружиною почалися суперечки щодо ведення спільного господарства та виховання дитини. На цій підставі у них почалися сварки. У січні 2022 року дружина надала чоловікові нотаріально завірену заяву щодо відмови від утримання та виховання спільної дитини. Після початку збройної агресії з боку російської федерації дружина виїхала до Черкаської області, та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Під час телефонних розмов з дружиною вона повідомила, що повертатися до м. Харкова не збирається, вести спільне сімейне життя з позивачем більше не має наміру, виховувати дитину не бажає за жодних обставин. Спільне життя з відповідачкою не склалося, рішенням Ленінського районного суду міста Харкова у справі № 642/420/23 від 01.03.2023 шлюб розірвано. На даний час у позивача відсутні спільні інтереси з дружиною, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного та спільного господарства не ведуть. Після прийняття рішення щодо проживання сторін окремо, спільна донька, ОСОБА_3 проживає із позивачем за адресою: АДРЕСА_2 . Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень позивач один забезпечити не зможе, тому мати, яка є здорова та працездатна, зможе сплачувати аліменти.

Посилаючись на норми законодавства, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь аліменти на її утримання дочки у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

27.07.2026 представник позивача ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.08.2026 указана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначений судовий розгляд справи.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на адресу зазначену у позовній заяві. 21.09.2026 до суду від представника позивача - адвоката Таволжанського М.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі потерпілого.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена на відому суду адресу, однак конверти повернулися з позначкою "адресат відсутній". Відзив на позовну заяву до суду не поданий, жодних заяв чи клопотань до суду відповідачкою не подано, причини її неявки суду не відомі.

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки судом вжиті вимоги закону щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, вона вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання повторно не з`явилася, не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу з внесенням її до протоколу судового засідання про заочний розгляд справи.

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Суд наголошує на тому, що обов`язок утримувати власну дитину, надавати їй допомогу (аліменти) батьки несуть не лише на підставі судового рішення, а з факту народження дитини, згідно з вимогами СК України.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 7, ст. 141 СК України: жінка та чоловік мають рівні права і обв`язки у сімейних відносин, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Частинами 1-3 статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, самого платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 березня 2020 року у справі N 759/10277/18, яка підлягає врахуванню судом першої інстанції відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину встановлюється щороку Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; оцінка та висновки суду.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого повторно 25.11.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харків. Її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 5).

Згідно з рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01.03.2023 у справі № 642/420/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 3-4).

Відповідно до витягу № 599 від 25.09.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого відділом «Центру надання адміністративних послуг» Солоницівської селищної ради, з 24.03.2021 ОСОБА_3 зареєстрована з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Також за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) (а.с. 6).

Місце реєстрації малолітньої ОСОБА_3 за вказаною адресою також підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2023/006782944 від 28.08.2023 (а.с. 7).

Згідно з заявою ОСОБА_2 від 22.01.2022, зареєстрованої в реєстрі за № 33 та посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Єрмаковою Н.Я., вона відмовляється від виховання та утримання своєї дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачка доказів на спростування обставин, наведених позивачем у позовній заяві, а також доказів щодо свого матеріального становища суду не надала, відзив не подала.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд для цілей вирішення саме цього спору - про стягнення аліментів - виходить з того, що малолітня ОСОБА_3 з 24.03.2021 зареєстрована та фактично проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_3 , а відповідачка за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд критично оцінює заяву відповідачки ОСОБА_2 від 22.01.2022 про відмову від виховання та утримання своєї дитини - ОСОБА_3 (а.с. 8), адже сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання та утримання дитини. Дана заява не звільняє відповідачку від батьківських обов`язків.

Суд зазначає, що встановлення наведених обставин здійснюється виключно в межах предмета доказування у цій справі - визначення підстав та розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, - і не є встановленням окремого юридичного факту перебування дитини на утриманні позивача як такого, що мав би преюдиційне значення в розумінні ч. 4 ст. 82 ЦПК України для інших справ за участю цих же осіб. Питання фактичного утримання дитини кожним із батьків, розподілу цього обов`язку та його обсягу може бути предметом окремого доказування в межах інших спорів між сторонами.

Визначаючи розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідачки на користь позивача, суд урахував, що відповідачка є особою працездатного віку, медичного висновку про патологічний стан здоров`я відповідачки та/або про наявне захворювання (травму), яка б виключала її можливість працювати та отримувати дохід матеріали справи не містять; батьки зобов`язані забезпечити дітям виховання, навчання, розвиток, заявлена позивачем частка - 1/4 доходу є межею, яка зазвичай застосовується за відсутності інших утриманців на боці платника аліментів. Суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів 1/4 яастина від доходу відповідачки не призведе до надмірного тягара для відповідачки та не є завищеним. Такий розмір аліментів не порушує загальні принципи, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині покладення на відповідачку обов`язку по сплаті аліментів на утримання спільної малолітньої дитини сторін.

Слід зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позовна заява з доданими до неї доказами про стягнення аліментів підписаний та скерований до суду в електронній формі через систему "Електронний Суд" 24.07.2026, тому суд стягнує аліменти, починаючи з 24.07.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях.

Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.

Стягнути з з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_6

Суддя Л.О. Шарая