Рішення № 139940781, 22.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11904/26

Провадження 2/712/5772/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13 листопада 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1624-8464.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1271.

За умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3 500 грн строком на 365 календарних днів. Базовий період сплати процентів становив 28 календарних днів.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом, починаючи зі 181 календарного дня дії договору до закінчення строку його дії або фактичного повернення кредиту.

Також договором передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданого кредиту.

У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди про надання відповідачу додаткових кредитних коштів, а саме: 27 листопада 2025 року - у сумі 4 300 грн, 04 грудня 2025 року -1 000 грн, 24 грудня 2025 року - 1 100 грн та 23 січня 2026 року - 1 000 грн.

Позивач зазначає, що кредитні кошти, у тому числі кошти за додатковими угодами, були перераховані на платіжну картку, зазначену відповідачем, що підтверджується наданими суду документами про здійснення відповідних переказів.

Відповідач частково виконував зобов`язання за кредитним договором та здійснював платежі на погашення заборгованості, однак у подальшому припинив належне виконання договірних зобов`язань.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, однак заборгованість погашена не була.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 17 червня 2026 року заборгованість за договором становить 18 255,06 грн, з яких: 5 229,60 грн. - заборгованість за кредитом; 7 531,20 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 5 344,26 грн. - проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України; 150 грн. - заборгованість зі сплати комісії.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просив стягнути зазначену заборгованість у повному обсязі, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Розгляд справи просив проводити без участі представника позивача.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.08.2026 року позовну заяву прийнятодо розглядута відкрито провадження усправі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

У наданий в ухвалі час відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засіданняя не з`явився, хоча про розгляд справи неодноразово повідомлявся.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюються договором.

Особливості укладення спірного договору в електронній формі самі по собі не є підставою для невизнання його укладеним.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною, а підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Із наданих позивачем доказів судом встановлено, що договір №1624-8464 від 13 листопада 2025 року укладений із використанням одноразового ідентифікатора А1271, містить відомості про особу позичальника, розмір кредиту, строк кредитування, порядок його повернення, процентні ставки та інші умови кредитування.

Крім того, наявними у справі доказами підтверджується фактичне перерахування кредитних коштів на зазначений позичальником платіжний засіб.

Подальше отримання відповідачем додаткових сум кредиту за додатковими угодами та здійснення ним платежів на виконання договору додатково підтверджує існування між сторонами кредитних правовідносин та фактичне виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів.

Таким чином, суд вважає доведеними факт укладення сторонами кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення і сплати передбаченої договором плати за користування кредитом.

За наданим позивачем розрахунком, з урахуванням здійснених відповідачем платежів, неповернутий залишок кредитних коштів становить 5 229,60 грн.

Доказів повернення зазначеної суми або іншого розміру залишку основної заборгованості матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимога про стягнення 5 229,60 грн основного боргу є обґрунтованою.

Вирішуючи вимогу про стягнення процентів, суд враховує, що договором установлено фіксовану процентну ставку: 1 % на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % на день у подальшому.

Водночас частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

З договору вбачається, що розрахована кредитодавцем денна процентна ставка становить 0,918 %, тобто не перевищує встановленого законом максимального розміру.

При цьому реальна річна процентна ставка, яка відповідно до договору становить 3307,59 %, сама по собі не є тотожною денній процентній ставці та відображає сукупну вартість кредитування, обчислену відповідно до встановленої Національним банком України методики.

Отже, саме лише значне числове значення реальної річної процентної ставки не є підставою для невизнання погоджених сторонами процентів такими, що підлягають сплаті, за умови дотримання імперативного обмеження денної процентної ставки.

Разом із тим кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом лише в межах строку кредитування або до моменту зміни строку виконання основного зобов`язання внаслідок реалізації кредитодавцем права на дострокове повернення кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначила, що після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється.

Отже, за умови, що заявлені позивачем 7 531,20 грн. процентів нараховані до моменту настання строку дострокового виконання зобов`язання за направленою відповідачу вимогою та відповідають погодженим сторонами ставкам і фактичному залишку кредитної заборгованості, зазначена сума підлягає стягненню.

Договором передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданого кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає можливість включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 виходила з того, що нікчемними є умови договору про оплатність тих послуг кредитодавця, які відповідно до закону мають надаватися споживачу безоплатно.

У спірному договорі комісія визначена не як плата за надання інформації про стан кредитної заборгованості або інші дії, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти безоплатно на вимогу споживача, а як одноразова комісія за видачу кредиту. Її розмір безпосередньо визначений договором, вона включена до загальних витрат за кредитом та врахована при визначенні його повної вартості.

За таких обставин правових підстав для неврахування зазначеної комісії лише з огляду на сам факт її встановлення суд не вбачає.

З урахуванням здійснених відповідачем платежів непогашений залишок комісії, за розрахунком позивача, становить 150 грн, а тому за умови підтвердження такого залишку розрахунком заборгованості ця сума підлягає стягненню.

Аналізуя доводи позивача про нарахування та стягнення процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України

Позивачем заявлено до стягнення 5 344,26 грн. процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, наведеною нормою законодавець безпосередньо звільнив позичальника за кредитним договором від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, на період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що після внесення змін до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року кредитодавець набув право нараховувати позичальнику платежі, пов`язані з простроченням виконання зобов`язання.

Зміна спеціального регулювання, передбаченого Законом України «Про споживче кредитування», не скасовує та не обмежує дії пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким безпосередньо встановлено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Спірний кредитний договір укладено 13 листопада 2025 року, а заявлені позивачем проценти річних у сумі 5 344,26 грн нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії в Україні воєнного стану.

Отже, незалежно від передбаченого договором розміру процентів, які кредитодавець пов`язує із застосуванням статті 625 ЦК України, відповідач у силу прямої вказівки пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнений від такої відповідальності.

Тому позовні вимоги в частині стягнення 5 344,26 грн процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Таким чином, із заявленої позивачем заборгованості у розмірі 18 255,06 грн стягненню підлягають 12 910,80 грн., з яких:5 229,60 грн. - заборгованість за кредитом;7 531,20 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;150 грн. - заборгованість зі сплати комісії.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 5 344,26 грн. процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Таким чином, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення між сторонами кредитного договору №1624-8464 від 13 листопада 2025 року, отримання відповідачем кредитних коштів, у тому числі додаткових траншів, а також неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 18 255,06 грн., з яких судом визнано обґрунтованими вимоги на суму 12 910,80 грн., що становить 70,73 % від заявлених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Отже, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 882,99 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407, суму заборгованість за кредитним договором №1624-8464 від 13 листопада 2025 року в загальному розмірі 12 910, 80 гривень та судовий збір у розмірі 1 882, 99 гривень, а всього 14 793,79 гривень (чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто три грн. 79 грн.).

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 22.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .