Ухвала суду № 139940424, 17.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/5480/20

Номер провадження 1-в/711/124/26

УХВАЛА

17 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника Придніпровського

РВ філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Черкаси клопотання захисника ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця: АДРЕСА_1 , судимого, -

ВСТАНОВИВ:

Захисник засудженого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, мотивуючи його наступним. Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2021 ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. З 14.04.2020 ОСОБА_5 утримувався в ДУ «Чернігівський СІЗО», а з 25.01.2022 відбував призначене покарання у виді позбавлення волі у ДУ "Кагарлицька виправна колонія (№ 115)". 10.05.2024 начальником ДУ "Кагарлицька виправна колонія (№115)", до Кагарлицького районного суду Київської області направлено подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, без скасування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. 21.06.2024 ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області подання начальника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про умовно - дострокове звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_5 задоволено. 25.12.2024 ухвалою Київського апеляційного суду, апеляційну скаргу прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21.06.2024 залишено без задоволення, а саму ухвалу про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання залишено без змін. 30.12.2024 у зв?язку із набранням ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 21.06.2024, ОСОБА_5 , звільнений з місця відбуттям покарання, що підтверджується довідкою серії КHB № 26181. ОСОБА_5 перебуває на обліку у Придніпровському районному відділу філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області з 27.01.2025. Кінець терміну відбуття покарання 29.12.2027. Після звільнення з установи відбуття покарання, ОСОБА_5 працевлаштувався на посаду менеджера у ТОВ "Укр Агро Сервіс" (код 44619891), що відповідає його спеціальності. ТОВ "Укр Агро Сервіс" займається діяльністю з надання в оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем. В обов?язки ОСОБА_5 входить, в т.ч. узгодження питань, які виникають в ході виконання договорів оренди техніки з екіпажем та послуг, які надаються ТОВ "Укр Агро Сервіс" для забезпечення нормального використання транспортних засобів. Специфіка діяльності роботодавця ОСОБА_5 полягає в тому, що послуги та оренда техніки надається суб?єктам господарювання з усіх регіонів країни. В певних ситуаціях вирішення робочих питань потребує безпосереднього прибуття представника ТОВ "Укр Агро Сервіс" до місця експлуатації техніки. Оскільки саме ОСОБА_5 обізнаний із специфікою кожного клієнта, то він може оперативно, будучи безпосередньо у місці використання техніки, вирішувати проблемні ситуації, які виникають в господарській діяльності. Внаслідок позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки, який спливає 29.12.2027 ОСОБА_5 обмежений у своїй діяльності, зокрема не може бути направлений у відрядження. ОСОБА_5 скоїв кримінально каране правопорушення 09.04.2020 тому, в силу ч.2 ст.4 та ч.2 ст. 5 КК України при розгляду вказаного клопотання підлягає застуванню положення КК України в редакції на час вчинення правопорушення. Кримінальна протиправність і караність діяння визначаються законом, який діяв на момент вчинення злочину (ч. 2 ст. 4 КК України), що забезпечує незворотність дії закону, який погіршує становище особи. Застосовується новий закон лише тоді, коли він пом?якшує або скасовує відповідальність (правовий висновок у поставові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справа №663/537/17). Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин (п.1 ч.3 ст. 81 КК України, редакція на 09.04.2020). Кримінально каране діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 286 КК України віднесене до тяжкого необережного злочину. З моменту звільнення ОСОБА_5 з місця відбуття покарання, 30.12.2024 по 17.08.2026 минуло 1 рік 7 місяців та 18 днів. ОСОБА_5 відбув більше половини строку додаткового покарання. Відповідно наявна перша умова для можливого застування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання. Згідно з ч. 1 ст. 81 КК особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (п.7 Постанови Пленуму Верховний Суд України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м?яким»). Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 51 КК України, є видом покарання. Позбавлення права керувати транспортними засобами є різновидом позбавлення права займатися певною діяльністю (правовий висновок у постанови ККС Верховного Суду від 17.08.2021 по справі № 333/6785/19) Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України). Виходячи з вказаних положень, Кагарлицький районний суд Київської області ухвалою від 21.06.2024 застосовано до ОСОБА_5 умовно-дострокове звільнення в частині відбуття основного покарання. У вказаній ухвалі суд визнав доведеним факт виправлення та перевиховання засудженого. ОСОБА_5 , не лише перебуваючи в установі виконання покарання проявив позитивні зміни у своїй поведінці. Процес позитивних змін до самокерованої правослухняної поведінки у ОСОБА_5 , є постійно-триваючим, а його поведінка є стабільно-правослухняною, оскільки після звільнення він: а) працевлаштувався та має постійну роботу; б) позитивно характеризується за місцем роботи; в) позитивно характеризується установою пробації; г) позитивно характеризується за місцем проживання; заробив належні критичні висновки з вчиненого. Вказане підтверджує наявність необхідної умови для засування "пільги" передбаченої ст. 81 КК України, а саме "доведення виправлення", для можливості умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вважає, що на підставі наданих доказів можливо застосувати до ОСОБА_5 умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив звільнити засудженого ОСОБА_5 умовно достроково від призначеного вироком додаткового покарання.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника та просив суд його задовольнити. Пояснив, що 30.12.2024 він звільнений з місця позбавлення волі та 14.01.2025 влаштувався у ТОВ «УКР АГРО СЕРВІС» на посаду менеджера, де працює по даний час. Його посадові обов`язки передбачають відрядження до місць використання сільськогосподарської техніки, яка належить ТОВ «УКР АГРО СЕРВІС» та передана в орендне користування, для її обслуговування. На даний час, оскільки він позбавлений права керування транспортними засобами, виконує роботи на місці, а у відрядження виїжджає заступник директора ТОВ. За період відбування покарання він відшкодовував завдані збитки, але точної суми, яка на даний час виплачена він не знає, оскільки з його заробітної плати стягується примусово. Моральної шкоди потерпілому відшкодував приблизно 28000 грн, оскільки його заробітна плата складає лише 15000 грн., тому у примусовому порядку багато не стягують. До звільнення з місць позбавлення волі відбув 4 роки 10 місяців і був звільнений умовно-достроково. До вчинення ДТП у 2017 році був позбавлений права керування за ч. 1 ст. 130 КУпАП, строк позбавлення закінчився, але посвідчення на право керування ТЗ не отримав. На даний час наркотичні засоби не вживає, на обліках у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває. Проживає він з мамою, яка являється пенсіонером. На даний час він за кермо автомобіля не сідає, у нього був час подумати, переосмислити свої вчинки та виправитись. Тому просив звільнити його умовно достроково від призначеного вироком додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_5 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після позбавлення його права керування ТЗ знову сів за кермо та вчинив ДТП, внаслідок якого загинула людина. Дане кримінальне правопорушення було вчинено за обтяжуючої обставини у стані наркотичного сп`яніння, збитки потерпілій стороні повністю не сплачені. Однією із підстав умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є доведення засудженим свого виправлення через сумлінну поведінку і ставлення до праці. Засуджений ОСОБА_5 довів своє виправлення, в результаті чого і був звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання. На даний час законодавство дещо змінилося і та норма, яка зазначена захисником дійсно більш м`яка і не повинна погіршувати становище засудженого. Але наразі такі пільги не надаються особам, особливо які вчинили таке правопорушення за обтяжуючих обставин. Крім того, в матеріалах справи є довідка, яка показує, що особа не була зафіксована як така, що керує транспортним засобом, тобто адміністративні протоколи не складалися. Аналізуючи конкретне клопотання щодо обставин викладених в ньому, він може зрозуміти чому людина хоче отримати раніше це право керувати ТЗ, разом з тим, вважає, що воно було співмірним тому кримінальному правопорушенню, яке вчинив ОСОБА_5 . Тобто життя людини однозначно не повернути, а ті три роки, за які необхідно не керувати транспортними засобами є мінімальними для того, щоб усвідомити цю ситуацію. Вважає особисто, і як особа, яка керує транспортними засобами, що керувати в стані сп`яніння це злочин, і той наслідок, який настав, оцінений вироком суду. Тому вважає, що надавати таку пільгу є передчасним і три роки позбавлення права керування транспортними засобами не є надмірним тягарем для життя та нормального тудового функціонування ОСОБА_5 . Просив в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 відмовити.

Представник органу пробації в судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Вислухавши захисника ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_5 , думку прокурора та представника органу пробації, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно з вимогами ч.1 та п.1 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 2 частини першої статті 537 цього Кодексу

Згідно ч.2 ст.50 КК України кримінальне покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Таким чином, підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання складається з двох обов`язкових елементів:

- доведення засудженим свого виправлення через сумлінну поведінку і ставлення до праці (ч.2 ст.81 КК)

- фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому строку покарання (ч.3 ст.81 КК).

Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів.

Положеннями ч.1 ст.6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання; виконанням покладених на засудженого законних обов`язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; придбанням спеціальності; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, від уживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор; неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яку визнано винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Примус, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незважаючи на великі потенційні можливості, примус є не головним, а крайнім засобом боротьби зі злочинністю. Сила примусу, що міститься в санкції кримінально-правової норми Особливої частини КК України, має бути необхідною і достатньою для реалізації завдань, визначених у ст. 1 КК України.

Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронної системи не допустити безкарності злочинних діянь. Саме безкарність є тим ґрунтом, на якому формується і поширюється правова байдужість у суспільстві.

З наведеного вище вбачається, що є неприпустимим створення відчуття безкарності, яке може утворитися, як у засудженого, щодо якого застосовано покарання за вчинення тяжкого злочину, так і у стороннього спостерігача.

Також не слід залишати поза увагою такий елемент верховенства права як справедливість. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. Позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26 квітня 2002 року згідно з ч.1ст.81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Згідно з п. 10 вищевказаної Постанови коли питання про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання виникло після повного відбуття засудженим основного покарання, суд може повністю або частково звільнити його від додаткового покарання після фактичного відбуття встановленої законом частини останнього та за наявності інших зазначених у законі умов.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 засуджений вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2021 за ч. 2 ст. 286 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30.11.2021 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2021 щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України залишено без змін.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 21.06.2024 засудженого ОСОБА_5 звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на не відбуту частину 1 рік 292 дні без скасування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.12.2024 апеляційну скаргу прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області залишено без розгляду, ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21.06.2026 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання щодо ОСОБА_5 залишено без змін.

30.12.2024 ОСОБА_5 звільнений з ДУ «Кагарлицька випрана колонія № 115».

Відповідно до положень п.п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;

Як встановлено судом засуджений ОСОБА_5 станом на 17 вересня 2026 року відбув у встановленому законом порядку частину додаткового покарання, згідно вимог чинного законодавства (не менше половини строку покарання), а відтак набув права на умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання.

Разом з тим судом встановлено, що злочин вчинений засудженим у період відсутності у нього права керування транспортними засобами та пов`язаний із порушенням останнім правил безпеки дорожнього руху, де протиправні дії засудженого призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті, тоді як відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.

Тому суд вважає, що звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку нівелює мету кримінального покарання, оскільки таке звільнення жодним чином не слугуватиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, як це передбачено в ч.2 ст.50 КК України.

Разом з тим, додані до клопотання характеристики з місця проживання та місця роботи засудженого за своїм змістом хоча і є позитивними, однак не відображають процес виправлення засудженого й не містять обставин, з якими законодавець пов`язує умовно-дострокове звільнення особи від відбування додаткового покарання.

Зазначений у клопотанні намір засудженого виконувати посадові обов`язки з можливістю виїзду до місць використання сільськогосподарської техніки, яка належить ТОВ «УКР АГРО СЕРВІС», в якому він працює на посаді менеджера, виключно при поверненні/відновленні дострокового права керування транспортними засобами, на переконання суду, не може слугувати єдиною та безумовною підставою для задоволення клопотання. Інших доказів для дострокового відновлення права керування транспортними засобами суду не надано.

При вирішенні клопотання, суд виходить з того, що застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого особи є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, суд вважає, що застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки було співмірним тому кримінальному правопорушенню, яке вчинив ОСОБА_5 за обтяжуючої обставини, а саме в стані наркотичного сп`яніння, і не є для нього надмірним тягарем.

Встановлені дані свідчать про те, що засуджений не виправився раніше визначеного йому вироком суду строку, і до нього в даний час неможливо застосувати інститут умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання.

Керуючись ст.ст. 537, 539, 369-372 КПК України, ст.81 КК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.09.2026 о 08.30 год.

Суддя: ОСОБА_1