Рішення № 139938995, 17.09.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/386/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Оболонкової Ю. В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2026 Дубровицький районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі № 949/386/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено повністю. Судовий збір у розмірі 2 662,40 грн стягнуто з відповідачки на користь позивача.

Однак при ухваленні рішення судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки докази їх розміру та фактичного понесення на той момент у матеріалах справи були відсутні.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 8 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 6 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

07 вересня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача Оболонкової Ю.В. про ухвалення додаткового рішення, датована 04 вересня 2026 року, в якій вона просить поновити строк на подання заяви та ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що рішення суду надійшло на офіційну електронну адресу позивача 02.09.2026, у зв`язку з чим заявник просить обчислювати строк на подання заяви з цієї дати. На обґрунтування розміру витрат зазначено, що 01.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас» укладено договір про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ, пунктом 3.1 якого вартість послуг визначено у фіксованому розмірі 6 000,00 грн за один позов, а пунктом 4.1 передбачено, що оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.

До заяви додано копії: договору про надання правничої допомоги від 01.04.2025 № 01/25-СЦ; додаткової угоди № 6 від 31.12.2025, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2026; звіту про виконану роботу від 27.08.2026 по клієнту ОСОБА_1 ; платіжної інструкції від 04.09.2026 № СЦ00141691 на суму 6 000,00 грн; докази направлення копії заяви з додатками відповідачці (квитанція та опис вкладення ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 04.09.2026 № 2238771; документи на підтвердження повноважень представника.

Відповідачка заперечень щодо заяви та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не подала.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Питання про судові витрати вирішено без повідомлення учасників справи відповідно до статті 246 ЦПК України.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи позивач зробив до ухвалення рішення - у позовній заяві.

Рішення суду ухвалено 31.08.2026, п`ятиденний строк для подання доказів сплинув 05.09.2026, тоді як заява з доказами подана 04.09.2026, надійшла до суду 07.09.2026. Разом з тим копію рішення позивач отримав на офіційну електронну адресу лише 02.09.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в матеріалах справи, а заяву з доказами подав через два дні після цього. Крім того, пунктом 4.1 договору про надання правничої допомоги передбачено оплату правничої допомоги лише після ухвалення судом позитивного рішення, тому позивач не міг подати доказ оплати до ухвалення рішення та ознайомлення з ним. Таким чином, заяву подано в межах п`ятиденного строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

З огляду на пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони (частина четверта статті 137 ЦПК України). У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору (частина третя статті 141 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та має бути підтверджений договором про надання правової допомоги і документами про оплату гонорару (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас» (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги від 01.04.2025 № 01/25-СЦ, за умовами якого виконавець зобов`язався складати позови до фізичних осіб (боржників) про стягнення боргу та надавати супутні консалтингові послуги з питань претензійно-позовної роботи (пункт 1.2). Вартість послуг сторони визначили у фіксованому розмірі 6 000,00 грн за один позов без урахування поштових витрат та судового збору (пункт 3.1), а оплату - після винесення судом позитивного рішення за позовом (пункт 4.1). Додатковою угодою № 6 від 31.12.2025 строк дії договору продовжено до 31.12.2026, тобто договір був чинним на час подання позову та розгляду цієї справи.

Відповідно до звіту про виконану роботу від 27.08.2026 по клієнту ОСОБА_1 , підписаного керуючим партнером АО «Лекс Верітас» адвокатом Моісеєнком М.Ю., у межах цієї справи виконавцем сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів, складено позовну заяву, роздруковано позов з додатками, замовлено сплату судового збору, проведено консультацію замовника щодо дій після відкриття провадження у справі.

Факт оплати послуг підтверджується платіжною інструкцією від 04.09.2026 № СЦ00141691, згідно з якою ТОВ «Споживчий центр» перерахувало АО «Лекс Верітас» 6 000,00 грн з призначенням платежу «Оплата за надання правничої допомоги згідно дод. угоди № 1 до договору № 01/25-СЦ від 01.04.2025, за позовом до ОСОБА_1 ». Посилання у призначенні платежу на додаткову угоду № 1 не спростовує того, що цей платіж стосується саме розгляду цієї справи, оскільки у призначенні платежу зазначено позов до відповідачки, а сума платежу відповідає вартості послуг, погодженій пунктом 3.1 договору.

Таким чином, позивач довів як фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, так і їх зв`язок з розглядом цієї справи. Заявлений розмір витрат не перевищує суми, зазначеної позивачем у попередньому розрахунку судових витрат, відповідає обсягу наданих послуг та результату розгляду справи, а відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат не заявила та доказів їх неспівмірності не надала. Підстав для зменшення розміру витрат суд не вбачає.

Враховуючи, що позов задоволено, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 259, 263265, 270, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Оболонкової Ю. В. про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вулиця Саксаганського, буд. 133-А, місто Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор