Рішення № 139938993, 18.09.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/742/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1363-7979 від 13 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Підлетейчук Мирослав Миколайович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з нього на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1363-7979 від 13 березня 2024 року у загальному розмірі 11 500,00 грн, яка складається з: 2 300,00 грн - простроченої заборгованості за кредитом; 9 200,00 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом. Одночасно просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1363-7979, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 300,00 грн, який він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C6327.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 13 березня 2024 року відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 300,00 грн на зазначений ним платіжний засіб.

Однак відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, отримані кредитні кошти та нараховані проценти у визначеному договором порядку не сплатив.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором станом на 27 березня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 19 550,00 грн, яка складається з 2 300,00 грн заборгованості за кредитом та 17 250,00 грн заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом.

Разом з тим позивач зазначає, що кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», відповідно до якої передбачено часткове списання заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 8 050,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 500,00 грн.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідача не весь облікований розмір заборгованості у сумі 19 550,00 грн, а лише її частину у розмірі 11 500,00 грн, з яких 2 300,00 грн - заборгованість за кредитом та 9 200,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

Представник позивача просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про його виклик (а.с. 20), в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1363-7979 продукту «CreditKasa».

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором, шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Пунктом 2.3 договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендував здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду. Відповідно до наведеного у договорі розрахунку датою видачі кредиту є 13 березня 2024 року, останнім календарним днем першого базового періоду - 26 березня 2024 року, а у разі погашення кредиту в цю дату позичальник мав сплатити 2 300,00 грн кредиту та 805,00 грн процентів, тобто всього 3 105,00 грн.

Згідно з п.4.1 договору загальний розмір кредиту становить 2 300,00 грн, а відповідно до п.4.2 датою надання кредиту визначено 13 березня 2024 року.

Пунктом 4.7 договору визначено, що плата за користування кредитом передбачена у формі процентів. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксований.

Відповідно до п.4.8 договору базовий період становить 14 календарних днів.

Згідно з п.4.9 договору сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів дат, які є останніми днями відповідних базових періодів.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.4.12 договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту. Датою повернення кредиту визначено 06 січня 2025 року. Умовами цього ж пункту передбачено, що продовження строку кредитування, строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається.

Пунктом 4.13 договору визначено, що реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 290 158,11 %.

Відповідно до п.4.14 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату його укладення за весь строк кредитування становить 19 550,00 грн та включає суму кредиту і проценти за користування кредитом.

Пунктом 4.15 договору визначено денну процентну ставку на дату укладення договору у розмірі 2,50 %, а відповідно до п.4.16 загальні витрати за споживчим кредитом становлять 17 250,00 грн та включають проценти за користування кредитом.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та графіком платежів передбачено нарахування процентів протягом 300 календарних днів. За кожний повний 14-денний розрахунковий період передбачено сплату 805,00 грн процентів, а за останній шестиденний період - 345,00 грн процентів та повернення 2 300,00 грн основної суми кредиту. Загальна вартість кредиту за графіком становить 19 550,00 грн, із яких 2 300,00 грн - сума кредиту та 17 250,00 грн - проценти.

Таким чином, строк користування кредитом сторонами із самого початку був погоджений тривалістю 300 календарних днів, а передбачений договором 14-денний базовий період визначає періодичність виконання обов`язку зі сплати процентів і не є окремим первісним строком кредитування.

Договір укладено сторонами в електронній формі.

Зі змісту договору вбачається, що порядок його укладення передбачав реєстрацію позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, надання позичальником необхідної інформації, ознайомлення з пропозицією укласти договір та акцепт такої пропозиції шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.3.8 договору у разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами позичальник надає відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем позичальнику визначеним каналом комунікації.

У договорі зазначені анкетні та ідентифікаційні дані відповідача, номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 та відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором C6327.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір повинна містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного у порядку, передбаченому ст.12 цього Закону, заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі або вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону, електронного підпису одноразовим ідентифікатором або аналога власноручного підпису.

Частинами першою, другою ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, надані позивачем договір про відкриття кредитної лінії, Правила відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту у своїй сукупності підтверджують укладення відповідачем договору №1363-7979 в електронній формі та погодження його істотних умов.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується квитанцією про здійснення платіжної операції, відповідно до якої 13 березня 2024 року о 02 год. 47 хв. на платіжний інструмент, зазначений відповідачем при укладенні договору, перераховано 2 300,00 грн, ID операції - 2436794199, призначення платежу - «Видача кредитних коштів за договором 1363-7979, 2024-03-13», а також довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту, якою підтверджено здійснення цього ж дня за допомогою платіжної системи LiqPay платежу №2436794199 у сумі 2 300,00 грн на платіжний засіб відповідача.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Із поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 27 березня 2026 року заборгованість за договором становить 19 550,00 грн, з яких 2 300,00 грн - заборгованість за кредитом та 17 250,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Разом з тим, звертаючись до суду, позивач просить стягнути лише частину облікованої заборгованості у загальному розмірі 11 500,00 грн, яка складається з 2 300,00 грн основного боргу та 9 200,00 грн процентів за користування кредитом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримав за договором кредитні кошти у розмірі 2 300,00 грн, які у визначений договором строк не повернув. Доказів погашення заборгованості за кредитом матеріали справи не містять, а тому заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 2 300,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим суд не може погодитися із заявленим до стягнення розміром процентів у сумі 9 200,00 грн.

Та обставина, що позивач просить стягнути не весь облікований розмір заборгованості за процентами у сумі 17 250,00 грн, а 9 200,00 грн, свідчить про реалізацію ним свого диспозитивного права на визначення обсягу позовних вимог. Водночас саме по собі зменшення заявленої до стягнення суми не звільняє суд від обов`язку перевірити її обґрунтованість, співмірність, розумність та справедливість з огляду на споживчий характер правовідносин.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Однією з основних засад цивільного законодавства, визначених у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини третьої статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом частин першої, другої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини та виборі контрагента, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Умовами кредитного договору може бути встановлена плата позичальника за користування кредитними коштами у вигляді процентів, її розмір і порядок внесення боржником. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування передбачають право споживача на справедливі умови кредитного договору та недопустимість покладення на нього непропорційного фінансового тягаря.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між сторонами умовами кредитного договору. Разом з тим саме погодження сторонами процентної ставки та загальної вартості кредиту не звільняє суд від обов`язку надати самостійну оцінку справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності наслідків застосування відповідних умов договору з огляду на споживчий характер спірних правовідносин.

Вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим частиною третьою статті 509, частинами першою, другою статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми процентів спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки проценти можуть перетворитися на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання кредитором невиправданих додаткових прибутків.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих процентів.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року №39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року, Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами кредитодавців щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів кредитних послуг, на що звернуто увагу у пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011.

У Рішенні від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів, штрафу, пені чи річних відсотків, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір відповідних платежів як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23.

Оцінюючи обґрунтованість заявленого до стягнення розміру процентів, суд враховує конкретні умови спірного кредитного договору та співвідношення між сумою фактично наданого кредиту і платою за користування ним.

Так, відповідачу фактично надано кредит у розмірі 2 300,00 грн. Водночас умовами договору передбачено, що за 300 календарних днів строку кредитування загальна сума процентів за користування кредитом становить 17 250,00 грн, тобто у 7,5 раза перевищує розмір отриманих відповідачем кредитних коштів.

Звертаючись до суду, позивач заявив до стягнення не весь облікований розмір процентів, а 9 200,00 грн. Однак і ця сума у чотири рази перевищує розмір фактично отриманого відповідачем кредиту.

Отже, зменшення кредитодавцем суми заявлених до стягнення процентів із 17 250,00 грн до 9 200,00 грн саме по собі не усуває істотної неспівмірності між розміром кредиту та сумою процентів, яку позивач просить стягнути.

За таких обставин погодження сторонами відповідного розміру процентів у договорі не виключає необхідності оцінки судом наслідків застосування такої умови з огляду на засади справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, а також з урахуванням споживчого характеру спірних правовідносин.

Суд враховує, що сторони вправі самостійно визначати умови договору, у тому числі розмір процентної ставки, однак свобода договору не є абсолютною та не може використовуватися для встановлення для споживача такого фінансового навантаження, яке у декілька разів перевищує розмір фактично отриманих ним коштів.

За таких обставин вимога про стягнення процентів у розмірі 9 200,00 грн при фактично отриманій відповідачем сумі кредиту 2 300,00 грн є явно завищеною та не відповідає передбаченим частиною третьою статті 509, частинами першою, другою статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

За таких обставин, з огляду на суттєву неспівмірність заявленого позивачем розміру заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та тіла кредиту, що не є справедливим, та з урахуванням положень пункту 5 частини третьої, частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 1 150,00 грн, що становить 50 % від суми отриманого кредиту та є справедливою сумою компенсації у разі невиконання зобов`язань за договором у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1363-7979 від 13 березня 2024 року у загальному розмірі 3 450,00 грн, яка складається з: 2 300,00 грн - заборгованості за кредитом та 1 150,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти заявлених позивачем процентів у розмірі 8 050,00 грн слід відмовити.

Що стосується розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №29920 від 21 квітня 2026 року.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у загальному розмірі 11 500,00 грн, з якої суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 3 450,00 грн. Таким чином, позовні вимоги задоволено на 30 %.

Враховуючи часткове задоволення позову та встановлений статтею 141 ЦПК України принцип пропорційного розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 798,72 грн судового збору (2 662,40 грн ? 30 %).

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, статтями 3, 11, 204, 207, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 627, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1363-7979 від 13 березня 2024 року у загальному розмірі 3 450,00 грн (три тисячі чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок), яка складається з:

- 2 300,00 грн (дві тисячі триста гривень 00 копійок) - заборгованості за кредитом;

- 1 150,00 грн (одна тисяча сто п`ятдесят гривень 00 копійок) - заборгованості за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 050,00 грн (вісім тисяч п`ятдесят гривень 00 копійок) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 798,72 грн (сімсот дев`яносто вісім гривень 72 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 13 жовтня 2023 року органом 5610.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.