Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 559/2813/26
Провадження № 2/559/2128/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
21 вересня 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ "Акцент-Банк" звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.09.2025 в розмірі 18083,90 грн. та судові витрати у справі. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.09.2025 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк"з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Того ж дня, відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердив, що підписана ним Анкета-заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" складає між ним та банком договір, всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Позивач свої зобов`язання за договором виконав, натомість відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором у ОСОБА_1 станом на 16.07.2026 виникла заборгованість у розмірі 18083,90 грн, що складається з наступного: 12368,76 грн. - заборгованість за кредитом, 5265,14 грн. - заборгованість за відсотками, 450 грн. - пеня. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Акцент-Банк» у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою судді від 23.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 17.08.2026 по 21.08.2026.
Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність, заперечень проти ухвалення заочного рішення не заявляв.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення нею своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює проводити розгляд справи у заочному порядку та ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 21.09.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.
Судом встановлено, що 10.09.2025 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-банку" з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. 10.09.2025 відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту на підставі якої відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-банку", заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою, а також паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Вигода» (що і складають собою кредитний договір), підписаних власноруч відповідачем, останній підтвердив свою згоду щодо укладення кредитного договору. ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту від 1 000 грн до 200 000 грн., (ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з його внутрішніх процедур), зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості кредитом та видано платіжну картку, строк кредитування 240 місяців. Окрім того, всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». У паспорті споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки, порядок повернення кредиту, що свідчить про свідоме волевиявлення позичальника на укладення даного договору (а.с.7-12).
Згідно довідки за картами ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року та № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с.17 зворот).
Згідно довідки за лімітами за кредитним договором №б/н від 10.09.2025 ОСОБА_1 за період з 10.09.2025 по 16.07.2026 був встановлений кредитний ліміт у розмірі 15000 грн., який в подальшому, 22.01.2026 був зменшений до 12400 грн. (а.с.15).
Згідно виписки по картці належній відповідачу, вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, з його рахунку списувалися кошти за використання кредитного ліміту, сума витрат за період з 10.09.2025-16.07.2026 становить 46574,43 грн. (а.с.13-14).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 10.09.2025, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.07.2026 становить 18083,90 грн, що складається з наступного: 12368,76 грн. - заборгованість за кредитом, 5265,14 грн. - заборгованість за відсотками, 450 грн. - пеня (а.с.6).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд робить висновок, що між кредитором АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 10.09.2025 виникли правовідносини у зв`язку з підписанням кредитного договору № б/н. ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, встановленому договором. Відповідач був повідомлений про умови, правила та відсотки банку, однак не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і кредитор вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного від відповідача, приймається судом, як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, відтак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань виникла зазначена заборгованість перед позивачем, про що свідчить доданий розрахунок заборгованості, який не спростований відповідачем. Суд зауважує, що протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним договором, розмір заборгованості також не оспорено, тому суд вважає, підтвердженою заборгованість відповідача за тілом кредиту у розмірі 12368,76грн. та відсотками у розмірі 5265,14 грн. та позов в цій частині задовольняє.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 450 грн., то суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи, що кредитний договір було укладено 10.09.2025, тобто під час дії воєнного стану, тому суд вважає, що стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 450 грн. суперечитиме п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
В підсумку суд позовні вимоги задовольняє частково.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., а тому у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2596,14 грн. (17633,90х2662,40/18083,90).
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.09.2025 в розмірі 17633 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять три) гривні 90 копійок, що складається з наступного: 12368,76 грн. - заборгованість за кредитом, 5265,14 грн. - заборгованість за відсотками.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2596,14 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 21.09.2026.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-банк», місцезнаходження: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080, ел. адреса: Legal.Collect@a-bank.com.ua
Представник позивача Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_4 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя О.М.Томілін
Судове рішення № 139938977, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 559/2813/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: