Рішення № 139937703, 17.09.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1414/26

Провадження № 2/588/757/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у липні 2026 року звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 27.04.2021 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ОСОБА_2 був укладений договір № 010/01740/04/21, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 12500 грн на строк 20 тижнів з умовою сплати відсотків за користування кредитом.

Також, 20.07.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_2 був укладений договір № 007/05194/07/21, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 35000 грн на строк 24 тижні з умовою сплати відсотків за користування кредитом.

Крім того, 09.08.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_2 був укладений договір № 007/05235/08/21, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 50000 грн на строк 16 тижнів з умовою сплати відсотків за користування кредитом.

01.07.2023 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОР П» був укладений договір факторингу за № 37-ФП-СК-202305, відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОР П» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 010/01740/04/21 від 27.04.2021.

30.01.2026 між ТОВ «ФАКТОР П» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір факторингу за № 30-01/26, відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 010/01740/04/21 від 27.04.2021 у розмірі 22572 грн, із яких: 11911,91 грн заборгованість за тілом кредиту, 10660,09 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 010/01740/04/21 від 27.04.2021 у розмірі 22572 грн.

01.03.2024 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ТОВ «ФАКТОР П» був укладений договір факторингу за № 50-ФП-ПП-202403, відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОР П» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за договорами № 007/05194/07/21 від 20.07.2021 та № 007/05235/08/21 від 09.08.2021.

30.01.2026 між ТОВ «ФАКТОР П» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір факторингу за № 30-01/26, відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за договорами: № 007/05194/07/21 від 20.07.2021 у розмірі 55860 грн, із яких: 29407,20 грн заборгованість за тілом кредиту, 26452,80 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; № 007/05235/08/21 від 09.08.2021 у розмірі 80246 грн, із яких: 44861,15 грн заборгованість за тілом кредиту, 35384,85 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договорами № 007/05194/07/21 від 20.07.2021 у розмірі 55860 та № 007/05235/08/21 від 09.08.2021 у розмірі 80246 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитними договорами станом на день підготовки позову становить 158678 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 86180,26 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 72497,74 грн.

Посилаючись на вказані обставини, представниця позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 158678 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.09.2026 представник відповідачки ОСОБА_3 подав додаткові пояснення у справі, у яких вказав, що позивач повинен довести не лише видачу кредиту, а й точний непогашений залишок та обсяг набутого права вимоги. Заявлені 158 678,00 грн фактично відтворюють вартість за графіком мінус платежі, внесені самим кредитодавцем у власний розрахунок, але первинних документів про платежі та їх зарахування немає. Умови про проценти внутрішньо суперечливі: ставка названа «фіксованою» та «незмінною», але договори передбачають її багаторазове підвищення в середині строку. Позивач повинен довести безперервний перехід права вимоги саме щодо відповідача і саме в заявленому обсязі. Надані позивачем копії ставляться відповідачем під сумнів. Тому представник відповідачки просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, представник відповідачки вказав, що заявлена позивачем сума 25000 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеною та неспівмірною зі складністю справи, тому просив зменшити ці витрати до 5000 грн та розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Також представник відповідачки у додаткових поясненнях заявив клопотання про витребування доказів у ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА».

Протокольною ухвалою суду від 17.09.2026 було відмовлено представнику відповідачки у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки воно подано з порушенням вимог п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, а саме представником відповідачки не зазначено про вжиті ним заходи для отримання цих доказів самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представниця позивача у позовній заяві зазначила, що просить суд проводити розгляд справи без її участі.

Представник відповідачки у додаткових поясненнях також зазначив, що просить провести судове засідання без його участі та без участі відповідачки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 27.04.2021 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 010/01740/04/21, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 12500 грн на строк 20 тижнів з умовою сплати відсотків за користування кредитом щомісячними платежами згідно графіку платежів з 1 по 12 платіж у розмірі 250,2492% річних від суми кредиту та з 13 до останнього платежу у розмірі 1710,4056% річних. Також сторонами був погоджений графік платежів, відповідальність у разі порушення строків здійснення платежів у виді штрафу в розмірі 15% від загальної суми належних та невиплачених платежів за графіком платежів та інші умови кредитування (а.с.114-116, 118, 119).

20.07.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 007/05194/07/21, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 35000 грн на строк 24 тижні з умовою сплати відсотків за користування кредитом щомісячними платежами згідно графіку платежів з 1 по 15 платіж у розмірі 125,1064% річних від суми кредиту та з 16 до останнього платежу в розмірі 5329,9594% річних. Також сторонами був погоджений графік платежів, відповідальність у разі порушення строків здійснення платежів у виді штрафу в розмірі 15% від загальної суми належних та невиплачених платежів за графіком платежів та інші умови кредитування (а.с. 103-107).

Також 09.08.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 007/05235/08/21, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 50000 грн на строк 16 тижнів з умовою сплати відсотків за користування кредитом щомісячними платежами згідно графіку платежів з 1 по 10 платіж у розмірі 291,0771% річних від суми кредиту та з 11 до останнього платежу у розмірі 1517,6596% річних. Також сторонами був погоджений графік платежів, відповідальність у разі порушення строків здійснення платежів у виді штрафу в розмірі 15% від загальної суми належних та невиплачених платежів за графіком платежів та інші умови кредитування (а.с. 16, 33, 45, 112-113).

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту вказаних кредитних договорів вбачається, що у них визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею цих договорів.

Разом із тим, суд не приймає як складові частини кредитних договорів укладених між сторонами паспорти споживчого кредиту, оскільки ознайомлення із паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.

На виконання умов кредитного договору № 010/01740/04/21 від 27.04.2021 ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» за видатковим касовим ордером від 27.04.2021 видало ОСОБА_2 кредит у розмірі 12500 грн (а.с. 120).

Також на виконання умов кредитних договорів № 007/05194/07/21 від 20.07.2021 та №007/05235/08/21 від 09.08.2021 ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» за видатковими касовими ордерами видало ОСОБА_2 кредитні кошти розмірі 35000 грн та в розмірі 50000 грн (а.с. 74, 108).

Отже, ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» свої зобов`язання за кредитними договорами виконали та надали відповідачці кредит.

01.07.2023 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОР П» був укладений договір факторингу за № 37-ФП-СК-202305, відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОР П» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі до відповідачки за кредитним договором № 010/01740/04/21 від 27.04.2021 у розмірі 22572 грн, із яких: 11911,91 грн заборгованість за тілом кредиту; 10660,09 грн заборгованість за відсотками (а.с. 54-56, 58-59).

01.03.2024 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ТОВ «ФАКТОР П» був укладений договір факторингу за № 50-ФП-ПП-202403, відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОР П» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі до відповідачки за кредитними договорами:

- № 007/05194/07/21 від 20.07.2021 у розмірі 55860 грн, із яких: 29407,20 грн заборгованість за тілом кредиту; 26452,80 грн заборгованість за відсотками;

- № 007/05235/08/21 від 09.08.2021 у розмірі 80246 грн, із яких: 44861,15 грн заборгованість за тілом кредиту; 35384,85 грн заборгованість за відсотками (а.с. 12-15, 17, 60-64).

30.01.2026 між ТОВ «ФАКТОР П» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір факторингу за № 30-01/26, відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитними договорами:

- № 010/01740/04/21 від 27.04.2021 у розмірі 22572 грн, із яких: 11911,91 грн заборгованість за тілом кредиту; 10660,09 грн заборгованість за відсотками;

- № 007/05194/07/21 від 20.07.2021 у розмірі 55860 грн, із яких: 29407,20 грн заборгованість за тілом кредиту; 26452,80 грн заборгованість за відсотками;

- № 007/05235/08/21 від 09.08.2021 у розмірі 80246 грн, із яких: 44861,15 грн заборгованість за тілом кредиту; 35384,85 грн заборгованість за відсотками (а.с. 18-32, 34, 35).

Надані стороною позивача докази на підтвердження відступлення права вимоги за кредитними договорами не викликають у суду сумнівів, відтак суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідачки про витребування оригіналів цих доказів.

Крім того, суд враховує і те, що представником відповідачки не зазначено у чому саме полягає невідповідність оригіналу наданих позивачем доказів. Також представником відповідачки не зазначено про те, що будь-хто інший, ніж позивач, заявляє вимоги до відповідачки про стягнення боргу за вказаними вище кредитними договорами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитних договорів, що були укладені між ОСОБА_1 та первісними кредиторами ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умов кредитних договорів відповідачка не виконала свої зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість розмір якої, згідно розрахунків складених позивачем та первісними кредиторами становить:

- за кредитним договором № 010/01740/04/21 від 27.04.2021 у розмірі 22572 грн, із яких: 11911,91 грн заборгованість за тілом кредиту; 10660,09 грн заборгованість за відсотками (а.с. 40, 49, 53);

- за кредитним договором № 007/05194/07/21 від 20.07.2021 у розмірі 55860 грн, із яких: 29407,20 грн заборгованість за тілом кредиту; 26452,80 грн заборгованість за відсотками (а.с. 47, 52, 109);

- за кредитним договором № 007/05235/08/21 від 09.08.2021 у розмірі 80246 грн, із яких: 44861,15 грн заборгованість за тілом кредиту; 35384,85 грн заборгованість за відсотками (а.с. 44, 51, 77).

Суд погоджується із вказаними розрахунками, оскільки вони відповідають умовам кредитних договорів, містять відомості про внесені відповідачкою кошти на погашення заборгованості.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитними договорами складає 158678 грн.

Доводи представника відповідачки про те, що умови кредитних договорів є суперечливими, суд відхиляє, оскільки умовами договорів чітко передбачено розмір відсоткової ставки за якою здійснюється нарахування відсотків протягом строку користування коштами. Під фіксованою ставкою розуміють незмінний відсоток або суму за договором, яка залишається однаковою протягом усього часу дії угоди і не може бути змінена в односторонньому порядку. При укладенні кредитних договорів кредиторами було погоджено з відповідачкою відсоткові ставки залежно від строку користування кредитом. Саме за такими ставками і було нараховано відповідачці відсотки. Розмір застосованої відсоткової ставки не є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 по справі № 916/3027/21 розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо.

Стороною відповідача не надано жодних доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитними договорами внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 122).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені повністю, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн, суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представниця позивача подала: договір надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024; прайс - лист вартості послуг АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 369 від 01.06.2026; витяг з акту № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 на суму 25000 грн (а.с. 68-73, 75, 76).

Указані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 25000 грн.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.

Згідно витягу з акту № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 АО «Лігал Ассістанс» на виконання умов договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 було надано: усну консультацію на що витрачено 2 години та вартість цієї послуги становить 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу на що витрачено 6 годин та вартість цієї послуги становить - 18000 грн; письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) на що витрачено 1 годину та вартість цієї послуги склала 3000 грн (а.с. 76).

Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.

Текст позовної заяви є незначним за обсягом та у більшості зводиться до цитування норм законодавства, тому її складання, враховуючи неодноразове представництво АО «Лігал Ассістанс» інтересів позивача та професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності та не може становити стільки тривалий час.

До того ж, представництво інтересів позивача у судових засіданнях адвокат не здійснював.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 8000 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 158678 (сто п`ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 00 коп., а також кошти на відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. тана відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

Суддя О. О. Огієнко