Рішення № 139937216, 17.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.09.2026Справа № 554/10731/25 Провадження № 2/554/5166/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Давидовської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» звернулося до Шевченківського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір №KK/136738 від 23 вересня 2021 року, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник повернути кредит, сплачувати проценти за користування ним та інші передбачені договором платежі.

Позивач посилався на те, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 08 листопада 2023 року заборгованість становила 49 023,99 грн, з яких:

14 202,36 грн строкова заборгованість за тілом кредиту;

17 664,35 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту;

17 157,28 грн прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становила 36 % річних.

08 листопада 2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами.

Відповідно до додатку №1 до договору факторингу до нового кредитора передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №KK/136738 із зазначенням заборгованості станом на 08.11.2023 у розмірі 49 023,99 грн.

12 грудня 2024 року найменування ТОВ «ФК «МАРИН-ФІНАНС» змінено на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС».

Крім того, після набуття права вимоги позивачем за період з 09.11.2023 по 31.05.2025 додатково нараховано 27 943,67 грн процентів.

Загалом позивач просив стягнути з ОСОБА_1 76 967,66 грн, а також понесені судові витрати.

Представник відповідачки проти задоволення позову заперечувала.

Зокрема, сторона відповідача зазначала, що на час звернення до суду позивачем не було надано первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б фактичне надання АТ «Кредобанк» відповідачці кредитних коштів у передбаченому договором розмірі, їх зарахування на рахунок ОСОБА_1 , фактичний рух кредитних коштів та виникнення заявленого позивачем залишку заборгованості.

Представник відповідачки також посилалася на те, що розрахунок заборгованості, складений кредитором, сам по собі не підтверджує факту фактичного надання кредитних коштів та їх розміру.

ІІ. Заяви, клопотання та процесуальні дії у справі

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2025 року позов ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №KK/136738 у розмірі 76 967,66 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

16 червня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Коморна О.В. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись, серед іншого, на неналежне повідомлення відповідачки про розгляд справи та відсутність у матеріалах справи належних доказів фактичного надання кредитних коштів і розміру заборгованості.

За результатами розгляду заяви заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2025 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Після скасування заочного рішення представником позивача додатково подано до суду документи, які не були додані до позовної заяви при зверненні до суду, та заявлено клопотання про їх долучення до матеріалів справи.

Вирішуючи питання щодо можливості врахування таких доказів при вирішенні спору, суд виходить із наступного.

ІІІ. Щодо строку та порядку подання позивачем доказів

Відповідно до частини першої статті 83 ЦПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною другою статті 83 ЦПК України імперативно встановлено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з частиною восьмою статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, ЦПК України покладає саме на позивача обов`язок сформувати доказову базу заявлених ним вимог на момент звернення до суду та подати відповідні докази одночасно з позовною заявою.

Звертаючись до суду 17 липня 2025 року, позивач зазначив, що ним одночасно з позовною заявою надано всі наявні у нього документи, а докази, які не можуть бути подані разом із позовом, відсутні.

У переліку додатків до позовної заяви зазначено кредитний договір №KK/136738 з додатками, розрахунок заборгованості, досудову вимогу, витяг із договору факторингу та інші документи. При цьому банківські виписки про рух коштів за рахунком позичальника чи інші первинні банківські документи, які підтверджували б фактичне перерахування кредитних коштів, серед додатків до позову не зазначені.

Позивач на час подання позову не повідомляв суд про існування доказів, які він з об`єктивних причин не може подати разом із позовною заявою, не зазначав причин неможливості їх отримання та не надавав доказів учинення залежних від нього дій для своєчасного отримання таких документів.

Відповідні документи були подані лише після скасування заочного рішення та після того, як сторона відповідача поставила під сумнів доведеність факту фактичного надання кредитних коштів і розміру заборгованості.

Саме по собі скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду не нівелює встановлених статтею 83 ЦПК України строків подання доказів і не надає позивачу безумовного права після ознайомлення із запереченнями відповідача доповнити первісно недостатню доказову базу позову доказами, які існували та могли бути отримані до звернення до суду.

Позивачем не наведено об`єктивних причин, які перешкоджали йому отримати відповідні документи від первісного кредитора та подати їх одночасно з позовом, а також не доведено, що причини їх несвоєчасного подання не залежали від позивача.

За таких обставин суд не вбачає передбачених частиною восьмою статті 83 ЦПК України підстав для прийняття та врахування при вирішенні спору доказів, поданих позивачем із пропуском установленого процесуального строку.

IV. Фактичні обставини та оцінка доказів, поданих у встановлений процесуальний строк

З матеріалів справи вбачається, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №KK/136738 від 23 вересня 2021 року.

Відповідно до договору АТ «Кредобанк» зобов`язалося надати позичальнику кредитні кошти, а ОСОБА_1 повернути кредит та сплатити проценти на умовах, визначених договором.

Сам факт підписання кредитного договору підтверджує досягнення сторонами домовленості щодо його умов, однак у спорі про стягнення фактично наданих кредитних коштів позивач повинен також довести виконання кредитодавцем свого зустрічного обов`язку фактичне надання позичальникові грошових коштів у визначеному договором порядку.

На підтвердження заборгованості позивачем разом із позовом надано розрахунок, відповідно до якого станом на 08.11.2023 заборгованість ОСОБА_1 визначена у розмірі 49 023,99 грн, а також реєстр прав вимоги до договору факторингу, в якому зазначено той самий розмір вимоги.

Водночас розрахунок заборгованості є документом, складеним самим кредитором, та відображає здійснені ним арифметичні обчислення. За відсутності первинних документів, на підставі яких такий розрахунок сформовано, він сам по собі не дозволяє суду перевірити факт надання коштів, дати і суми проведених операцій, розмір фактично отриманого та повернутого кредиту, порядок зарахування платежів та правильність визначення залишку заборгованості.

Так само зазначення в реєстрі відступлених прав вимоги суми 49 023,99 грн підтверджує зміст домовленостей між первісним і новим кредиторами щодо відступленої вимоги, однак саме по собі не є первинним банківським документом, який підтверджує фактичне надання ОСОБА_1 відповідної суми кредитних коштів та виникнення в неї заборгованості саме у зазначеному розмірі.

Відповідно до додатку №1 до договору факторингу за №3912 зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір №KK/136738 від 23.09.2021 та заборгованість станом на 08.11.2023 у сумі 49 023,99 грн.

Проте договір факторингу не створює заборгованості боржника, а лише є підставою заміни кредитора в уже існуючому зобов`язанні.

Тому для задоволення позову нового кредитора недостатньо встановити факт включення певної особи та певної суми до реєстру відступлених прав вимоги. Позивач повинен довести належними та допустимими доказами саме існування первісного грошового зобов`язання та його розмір.

V. Норми матеріального і процесуального права та висновки суду

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти передбачає встановлення судом факту їх надання кредитодавцем.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відтак новий кредитор не звільняється від обов`язку довести існування та розмір права вимоги, яке він стверджує, що набув.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Банківська виписка з рахунку позичальника за своєю природою містить відомості про фактично здійснені операції та дозволяє перевірити рух коштів, їх отримання, погашення та залишок заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц зазначав, що банківські виписки з рахунків позичальника можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком та здійснені операції.

Саме на необхідність таких документів звертала увагу і сторона відповідача, заперечуючи проти первісно поданого позивачем розрахунку.

Натомість на момент звернення до суду позивач не подав разом із позовною заявою банківської виписки за рахунком ОСОБА_1 , платіжного доручення, меморіального ордера чи іншого належного первинного банківського документа, з якого можливо було б установити факт та розмір фактичного надання кредитних коштів відповідачці.

Таким чином, на підставі доказів, поданих позивачем у встановлений ЦПК України строк, суд позбавлений можливості встановити:

факт фактичного перерахування АТ «Кредобанк» кредитних коштів ОСОБА_1 ;

суму фактично отриманих відповідачкою кредитних коштів;

рух коштів за кредитним рахунком;

суми та дати здійснених відповідачкою платежів;

порядок зарахування таких платежів на погашення тіла кредиту та процентів;

фактичний залишок непогашеного кредиту станом на 08.11.2023;

правильність визначеної первісним кредитором суми 49 023,99 грн.

Розрахунок заборгованості за відсутності документів, які підтверджують вихідні дані такого розрахунку, не є достатнім доказом існування боргу у заявленому розмірі.

Не усуває зазначеного недоліку й реєстр прав вимоги до договору факторингу, оскільки він засвідчує факт відступлення заявленої кредитором вимоги, але не замінює доказів фактичного виникнення та розміру такої вимоги у правовідносинах між первісним кредитором і боржником.

Суд також ураховує заперечення відповідачки, відповідно до яких надані нею банківські відомості містять інформацію про значну кількість внутрішньобанківських операцій по дебету та кредиту рахунку на однакову суму 44 853,37 грн, а також довідку АТ «Кредобанк» про закриття рахунку № НОМЕР_1 19.02.2026. Сторона відповідача на підставі цих документів заперечує існування заявленої позивачем заборгованості.

За наявності такого заперечення саме на позивача покладався процесуальний обов`язок надати належні первинні документи, які давали б суду можливість перевірити фактичний рух кредитних коштів та здійснити перевірку розрахунку боргу.

Суд не може замість сторони позивача формувати доказову базу позову або виходити з припущення, що зазначена в односторонньому розрахунку та реєстрі факторингу сума обов`язково відповідає фактичній заборгованості позичальника.

Наслідки невиконання стороною покладеного на неї процесуального обов`язку з доказування не можуть перекладатися на іншу сторону спору.

При цьому документи, які могли б мати значення для підтвердження факту руху кредитних коштів, були подані позивачем лише після скасування заочного рішення, тобто після того, як відповідачка сформулювала конкретні заперечення щодо відсутності таких доказів.

Позивач не довів існування об`єктивних, незалежних від нього причин, які унеможливлювали подання цих документів разом із позовною заявою, хоча відповідні документи стосуються обставин, якими позов обґрунтовувався від самого початку.

За таких обставин їх використання для усунення недоведеності первісно заявленого позову суперечило б установленому статтею 83 ЦПК України порядку подання доказів та принципу змагальності цивільного процесу.

Оцінивши належні та своєчасно подані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичного виконання АТ «Кредобанк» обов`язку з надання ОСОБА_1 кредитних коштів, фактичного розміру отриманого кредиту, руху коштів за відповідним рахунком, а відтак виникнення у відповідачки заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Оскільки не доведено належними доказами основоположну обставину, з якою позивач пов`язує виникнення грошового зобов`язання відповідачки, відсутні підстави і для стягнення процентів, розрахованих виходячи з недоведеного залишку кредитної заборгованості.

Таким чином, ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» не виконало передбаченого статтею 81 ЦПК України обов`язку довести обставини, на які посилалося як на підставу своїх вимог.

Недоведеність позовних вимог є підставою для відмови у їх задоволенні в повному обсязі.

VI. Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати, понесені позивачем, покладаються на позивача.

Отже, сплачений ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» судовий збір та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню за рахунок відповідачки не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-83, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 525, 526, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №KK/136738 від 23 вересня 2021 року у розмірі 76 967,66 грн відмовити.

Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС», покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС», місцезнаходження: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, каб. 4, код ЄДРПОУ 43231894.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Материнко