Рішення № 139936826, 18.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2896/26

Номер провадження 2/541/2079/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у м. Миргороді в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

08.07.2026 представник ТОВ «Українські фінансові операції» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 03.11.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 3147138 про надання споживчого кредиту. Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту складає 10 700,00 грн.; строк кредиту 30 днів; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало та надало йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору Знижена процентна ставка 1,43 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

23.11.2020 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1950.00 грн. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 23.12.2020 ) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. 04.12.2020 Відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок Кредитора в розмірі 2827,55 грн. 08.12.2020 Відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок Кредитора в розмірі 2000,00 грн. 03.01.2021 Відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок Кредитора в розмірі 4699,52 грн. 18.01.2021 Відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок Кредитора в розмірі 1200,00 грн. 02.02.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 6000.00грн., з яких 4222,52 грн. оплата процентів, 1777,48 грн. оплата тіла кредиту. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 04.03.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 04.02.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 293,96 грн. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 06.03.2021 ) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

07.03.2021 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. На підтвердження продовження строку кредиту відповідачу було направлено листи повідомлення про пролонгацію та автопролонгацію строку кредиту (п. 4.3. Договору)

13.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено Договір факторингу № 13/09/2021, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором відповідача. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 7 735,72 грн - тіло кредиту та 17 637,56 грн - нараховані проценти, всього 25 373,28 грн. На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Представник позивача в позовній заяві просив розглянути цивільну справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20.07.2026 справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 163).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20.07.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано докази по справі.

13.08.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він не погоджується із позовними вимогами в повному обсязі, оскільки вважає нікчемним кредитний договір №3147138 від 03.11.2020 в частині визначення черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит із посиланням на ст. 534 ЦК України всупереч положенням ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач вказав, що у період з 23.11.2020 по 04.02.2021 сплатив загалом 18 971,03 грн, однак первісний кредитор (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») неправомірно зараховував кошти переважно в оплату процентів, порушуючи законодавчо встановлену черговість погашення вимог (коли у першу чергу мають погашатися прострочена сума кредиту та прострочені проценти, а у другу сума кредиту та проценти). На думку відповідача, сплачені ним кошти повністю покрили суму кредиту та проценти, а обраний спосіб зарахування є дискримінаційним. Крім того, відповідач зауважив, що розрахунок заборгованості в матеріалах справи виготовлений не представником позивача (ТОВ «Українські Фінансові Операції»), у зв`язку з чим він не визнається як належний і допустимий доказ. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та визнати нікчемність правочину в зазначеній частині. (а.с. 178-181)

17.08.2026 до суду від представник позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач заперечує проти аргументів відповідача та наполягає на задоволенні позову в повному обсязі. Позивач зауважив, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору, отримання коштів та перехід права вимоги, проте необґрунтовано заперечує суму заборгованості за процентами. Посилаючись на правові позиції Верховного Суду, зокрема у справах № 368/1257/21 та № 156/268/21, позивач наголосив, що тягар доведення того, що кошти не були одержані або розрахунок є неправильним, покладається саме на відповідача, тоді як останній не надав доказів оплати кредиту та процентів. Також позивач звернув увагу на практику Верховного Суду щодо обов`язку суду самостійно перевіряти правильність розрахунку заборгованості та наголосив на тому, що суд не вправі давати оцінку справедливості умов договору чи змінювати розмір процентів без відповідних позовних вимог (посилаючись на ухвалу Верховного Суду у складі Об`єднаної палати КЦС від 18.02.2026 у справі № 552/672/23). У зв`язку з цим позивач просив задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості повністю. (а.с. 191-192)

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 03.11.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 3147138 про надання споживчого кредиту, який було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M592884». Також відповідачем було підписано одноразовим ідентифікатором «M592884» Додаток № 1, а саме Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту, № 3147138 від 03.11.2020р.

Згідно умов договору: сума кредиту складає 10 700,00 грн (п. 1.3 Договору); строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору 09.03.2021. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 4.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.5 договору тип процентної ставки є фіксованим, а її розмір залежить від фактичного виконання Споживачем умов договору та становить 1,43% на день (знижена процентна ставка) або 1,90% на день (стандартна процентна ставка). Знижена процентна ставка в розмірі 1,43% на день застосовується у межах строку надання кредиту (без пролонгацій), якщо Споживач повністю погасить кредитну заборгованість у цей строк або протягом трьох календарних днів після його закінчення, що є наслідком надання індивідуальної знижки за програмою лояльності ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» для споживачів сервісу «CreditPlus». Стандартна процентна ставка в розмірі 1,90% на день застосовується, якщо Споживач не виконав умови для застосування зниженої ставки, у межах нового строку у разі продовження користування кредитом, а також у межах періоду прострочення (але не більше 90 календарних днів поспіль), при цьому застосування стандартної ставки не є погіршенням умов кредитування, а є наслідком надання фінансового кредиту на звичайних умовах.

Пунктом 1.6. договору передбачено, що метою отримання кредиту є споживчі (особисті) потреби. Згідно пп. 1.7. , 1.8. орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 521,55% річних, за стандартною ставкою 695,40% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за зниженою ставкою 15 274,25 грн, за стандартною ставкою 16 799,00 грн.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту, відповідно до п. 2.1 договору.

Згідно з пп. 4.14.5 Договору строк користування кредитом може бути продовжений за домовленістю сторін: Споживач має право ініціювати пролонгацію за умови наявності заборгованості не менше 400 грн шляхом внесення платежу в розмірі не менше нарахованих та несплачених процентів (п. 4.2, 4.3 Договору), при цьому Товариство має право, але не обов`язок, протягом 24 годин акцептувати таку пропозицію шляхом направлення повідомлення про погодження нового строку із зазначенням нової дати повернення кредиту (п. 4.4 Договору). У разі акцепту новий строк кредиту обчислюється з наступного дня після внесення відповідного платежу, а нова дата повернення відображається в Особистому кабінеті (п. 4.5 Договору). Відтак, сам факт здійснення платежу не свідчить про автоматичне продовження строку кредитування, оскільки пролонгація передбачає волевиявлення обох сторін та її акцептування Товариством. Відповідно до п. 4.6 Договору така зміна строку кредитування вважається вчиненою у письмовій формі шляхом використання технічних засобів зв`язку.

03.11.2020 між сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому обумовлено всі істотні умови кредитування, який було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M592884».

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало та надало йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про перерахування коштів, а саме 03.11.2020 на суму 10700 (десять тисяч сімсот гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації CARDRC, номер транзакції в системі WayForPay creditplus 11917594, а також листом АТ «Універсал банк».

Згідно повідомлення АТ «Універсал банк», наданої на виконання ухвали суду від 20.07.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 03.11.2020 надійшли грошові кошти в сумі 10 700,00 грн. (а.с. 176)

13.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Українські Фінансові Операції» було укладено договір факторингу № 13/09/2021, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Українські Фінансові Операції» права грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників, у тому числі до відповідача за договором № 3147138 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ТОВ «Українські фінансові операції» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступити ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги (пункт 1.2 договору).

Уповноважені представники ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників 13 вересня 2021 року.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу 13/09/2021 ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3147138 у розмірі 25 373,28 грн.

Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3147138 від 03.11.2020, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст.611ЦК України визначає.

За змістом ч. 1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст.599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, вважає повністю доведеним факт укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів на користь відповідача, оскільки ці обставини підтверджуються матеріалами справи, узгоджуються з вимогами чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про електронну комерцію», та жодної із сторін у ході розгляду справи по суті не оспорювалися.

Щодо заперечень відповідача про нікчемність умов кредитного договору в частині черговості погашення вимог за споживчим кредитом та вимог про перерахунок сплачених коштів відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» визначено черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит, а саме: у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Водночас умовами укладеного між сторонами Кредитного договору, зокрема пунктами договору щодо погашення заборгованості, нарахування процентів та порядку пролонгації, сторони погодили чіткий механізм зарахування коштів у межах діючих періодів кредитування.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом повернення кредиту та сплата процентів, що нараховуються в період пролонгації, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті, крім випадку визначеного в пп.6.1.1 Договору. Для цілей цього Договору, проценти, що нараховуються в період прострочення вважаються простроченими, та підлягають сплаті відповідно до черговості передбаченої пунктом 6.3. Договору.

Згідно п. 6.3. споживач здійснює платежі за Договором у такій черговості: 6.3.1. у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: прострочені зобов`язання по процентам; прострочені зобов`язання по кредиту; 6.3.2. у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: строкові зобов`язання по процентам; строкові зобов`язання по кредиту; 6.3.3 у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за Договором.

Як вбачається з картки обліку Договору (Розрахунок заборгованості) відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №3147138 від 03.11.2020, шляхом здійснення платежів, а саме: 23.11.2020 на суму 1950,00 грн, 04.12.2020 на суму 2827,55 грн, 08.12.2020 на суму 2000,00 грн, 03.01.2021 на суму 4699,52, 18.01.2021 на суму 1200,00 грн, 02.02.2021 на суму 6000,00 грн, 04.02.2021 на суму 293,96.

Дослідивши умови договору та надані розрахунки, суд зазначає, що зарахування здійснених відповідачем платежів відбулося згідно з умовами пп. 6.1, 6.3 кредитного договору та у відповідності до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» в межах виконання зобов`язань за відповідними періодами кредитування. Оскільки на час здійснення платежів порядок погашення заборгованості відповідав умовам договору, суд не вбачає підстав для здійснення перерахунку заборгованості та визнання відповідних положень договору нікчемними.

Таким чином, враховуючи, що відповідач фактично отримав та використовував кошти, перераховані первісним кредитором, що й було предметом укладеного Договору, проте порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме в простроченні платежів згідно з умовами договору та неповерненні кредитних коштів і процентів за користування ними, то суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-A від 01 серпня 2024 року, додаткову угода № 1 від 09.12.2025 до Договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, заявку № 3147138 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р. акт№ 3147138 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р., детальний опис робіт (наданих послуг) № 3147138 від 18.05.2026, Рахунок на оплату №3147138 -2025 від 18 травня 2026 р.

Згідно з ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з тим, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відтак, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку відшкодувати позивачу 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з пропорційності предмету спору та необґрунтованості заявлених вимог.

Керуючись ст.ст.5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, адреса: вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», м. Київ , 04052, заборгованість за кредитним договором від 03.11.2020 року №3147138 в розмірі 25 373 (двадцять п`ять тисяч триста сімдесят три) гривні 28 копійок, з яких: сума кредиту 7735,72, сума процентів за користування кредитом 17637,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, адреса: вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», м. Київ , 04052, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський