Рішення № 139936479, 22.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6183/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши позовну заяву акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в інтересах якого діє адвокат Ляр Дмитро Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», в інтересах якого діє адвокат Ляр Д.Ю., 13.07.2026 року звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 15.09.2017 року в розмірі 144 017,52 грн, а також судові витрати. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 15.09.2017 року підписала анкету-заяву № б/н. На її підставі відповідно до статті 634 ЦК України між сторонами укладено договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором та містить, зокрема, умови договору банківського рахунка та кредитного договору. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду з тим, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до заявленого відповідачкою бажання їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт. Для користування кредитним рахунком відповідачка отримала кредитну картку, кредитний ліміт за якою в подальшому було збільшено до 115 000,00 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах установленого кредитного ліміту. Відповідачка, у свою чергу, зобов`язалася повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а також здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом внесення коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу, однак належним чином своїх зобов`язань не виконала. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору та з урахуванням здійснених нею платежів виникла заборгованість у розмірі 144 017,52 грн, яка складається з 113 025,30 грн заборгованості за тілом кредиту та 30 992,22 грн заборгованості за простроченими процентами.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_1 , отримавши ухвалу про відкриття провадження 02.09.2026 року, відзиву на позовну заяву у визначений судом п`ятнадцятиденний строк не подала, заяви про поновлення строку для його подання до суду також не надходило.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи, 21.05.2018 року проведено державну реєстрацію зміни повного та скороченого найменування позивача з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань і Статутом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у новій редакції (а.с. 12, зворот 15).

Судом установлено, що 15.09.2017 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг № б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 38), відповідно до якого відповідачці відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт. Відповідачка отримала кредитну картку «Універсальна Голд».

З анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 15.09.2017 року, підписаної відповідачкою, та заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 12.12.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 було поінформовано про тип кредитної картки «Універсальна Голд», розмір кредитного ліміту до 75 000 грн та процентну ставку за користування кредитними коштами (а.с. 38, 5152).

Надалі, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг від 09.11.2021 року, підписаних відповідачкою, кредитний ліміт було збільшено до 115 000,00 грн, про що у відповідному документі зазначено «збільшення кредитного ліміту» (а.с. 3950). Наведене також стверджується довідкою про зміну умов кредитування від 16.06.2026 року (а.с. 36).

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах установленого кредитного ліміту.

Відповідачка, користуючись кредитним рахунком, належним чином не виконувала своїх зобов`язань щодо своєчасного погашення заборгованості.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором № б/н від 15.09.2017 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , відповідачка частково здійснювала погашення заборгованості. Останній платіж у розмірі 5 800,00 грн здійснено нею 14.11.2025 року.

З огляду на наведене та відсутність доказів повного погашення заборгованості суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Водночас саме по собі посилання в анкеті-заяві на Умови та правила надання банківських послуг не може свідчити про погодження позичальником усіх умов кредитування, якщо банк не доведе, що конкретні умови, на які він посилається, були доведені до відома позичальника та погоджені ним на момент укладення договору. Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Разом із тим у цій справі судом установлено, що умови щодо кредитного ліміту та процентної ставки були доведені до відома відповідачки та підтверджуються документами, підписаними нею, зокрема анкетою-заявою від 15.09.2017 року та заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 12.12.2008 року. Крім того, збільшення кредитного ліміту до 115 000,00 грн підтверджується Умовами та правилами надання банківських послуг від 09.11.2021 року, підписаними відповідачкою.

Отже, наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують погодження сторонами умов кредитування, у тому числі щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідачка доказів погашення отриманого кредиту, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості, суду не надала.

З урахуванням установлених обставин справи, наданих доказів та положень статей 526, 1048, 1054 ЦК України суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 144 017,52 грн, з яких 113 025,30 грн заборгованість за тілом кредиту та 30 992,22 грн заборгованість за простроченими процентами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № BOJ67B4K1C від 17.06.2026 року, при поданні позову позивачем АТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (а.с. 61).

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263265, 268, 274279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

п о с т а н о в и л а :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 144 017 (сто сорок чотири тисячі сімнадцять) грн 52 коп. заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 15.09.2017 року та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ: 14360570, НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.Д. Іванюк