Рішення № 139936472, 22.09.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3444/26

Провадження № 2/444/2332/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

22 вересня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Будзан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Жовківський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

31 липня 2026 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач свої позовні вимоги мотивує наступним. 15.04.2013 року між ОСОБА_1 (до укладення шлюбу ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_4 . 27.03.2015 року за рішенням Жовківського районного суду Львівської області у справі №444/573/15-ц шлюб між сторонами було розірвано. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 29.04.2015 року справа №444/679/15-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , та стягувати такі в користь його матері ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.03.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. На виконання зазначеного рішення Жовківським районним судом Львівської області було видано виконавчий лист про стягнення аліментів, на підставі якого Жовківським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №47836903. Незважаючи на наявність судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, відповідач протягом тривалого часу належним чином не виконує покладений на нього обов`язок щодо утримання сина. Добровільно аліменти у встановленому судом розмірі він не сплачує, у зв`язку з чим утворилася значна заборгованість. Відповідач систематично не сплачував аліменти на утримання дитини, які зобов`язаний сплачувати за рішенням суду, про яке зазначалось вище, а починаючи з квітня 2021 року практично взагалі перестав виплачувати аліменти на утримання дитини. Відповідно до розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 25.06.2026 року та від 02.07.2026 року, складених державним виконавцем Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції загальна заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 282 130 грн 17 коп. ОСОБА_2 свідомо ухиляється від своїх обов`язків щодо сплати аліментів. Заборгованість зі сплати аліментів утворилася виключно з вини відповідача, який протягом тривалого часу не виконував рішення суду про стягнення аліментів. Просив стягнути з ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 по виконавчому провадженню № 47836903 у розмірі 282 130 грн 17 коп. (двісті вісімдесят дві тисячі сто тридцять гривень сімнадцять копійок).

Відповідач не подав відзив на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, однак клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, однак клопотав про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні було досліджено усі наявні в матеріалах справи докази.

15.04.2013 року між ОСОБА_1 (до укладення шлюбу ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.04.2013 року.

Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 24.07.2013 року.

27.03.2015 року за рішенням Жовківського районного суду Львівської області у справі №444/573/15-ц шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27.03.2015 року у справі №444/573/15-ц.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 29.04.2015 року справа №444/679/15-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , та стягувати такі в користь його матері ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.03.2015 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29.04.2015 року справа №444/679/15-ц.

На виконання зазначеного рішення Жовківським районним судом Львівської області було видано виконавчий лист про стягнення аліментів, на підставі якого Жовківським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №47836903. Незважаючи на наявність судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, відповідач протягом тривалого часу належним чином не виконує покладений на нього обов`язок щодо утримання сина, що підтверджується копією листа Жовківського відділу виконавчої служби № 27365 від 29.06.2026 року.

Відповідно до розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 25.06.2026 року та від 02.07.2026 року, складених державним виконавцем Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції загальна заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 282 130 грн 17 коп.

Судом також досліджено копію декларації ОСОБА_2 за 2024 рік, копію декларації ОСОБА_2 за 2025 рік.

Дослідивши усі матеріали справи та перевіривши їх доказами, заслухавши учасників судового засідання, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі N 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі N 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі N 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі N 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Таким чином судом встановлено, що відповідач з 2015року мав обов`язок сплачувати на користь позивача аліменти у визначеному розмірі та достовірно знав про цей свій обов`язок, відтак допущення ним заборгованості по сплаті таких було свідоме та в певний період часу сукупний розмір цієї заборгованості перевищував суму відповідних платежів за один рік. Достатніх належних та допустимих доказів того, що заборгованість утворилася з незалежних від відповідача причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів, раптової хвороби, тощо, суду не надано.

За таких обставин немає достатніх підстав стверджувати, що заборгованість відповідача утворилася не з його вини, а відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.12.2020 року у справі № 661/905/19, «саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів».

Також суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що в сімейному чи матеріальному стані відповідача з часу призначення аліментів відбулися якісь зміни, що матеріальний стан відповідача не дозволяє сплачувати аліменти на утримання його дитини, а відтак, відповідно до положень ч.2 ст.196 СК України відсутні правові підстави для зменшення розміру неустойки.

Враховуючи викладене, позивач відповідно до положень ч.1 ст.196 СК України має право на стягнення неустойки (пені) у зв`язку із виникненням заборгованості по сплаті аліментів, що відбулося з вини відповідача, який був зобов`язаний сплачувати аліменти за рішенням суду, у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Загальний розмір пені за заборгованість зі сплати аліментів, враховуючи положення ч.1 ст.196 СК України, позивачем нараховано вірно в сумі 282 130 грн 17 коп.

Зібрані по справі докази оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для повного задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А тому з відповідача необхідно стягнути 2821 грн. 30 коп. судового збору.

Керуючись ст. 155, 180, 196 СК України, ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 по виконавчому провадженню № 47836903 у розмірі 282 130 грн 17 коп. (двісті вісімдесят дві тисячі сто тридцять гривень сімнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 2821 грн. 30 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий Оприск З. Л.