Рішення № 139936174, 22.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.09.2026

Справа № 334/2842/26

Провадження № 2/334/2640/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Нагорних О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що 16.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 483386-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15138637 % за кожен день користування (знижена процентна ставка) та 2,0 % за кожен день (стандартна процентна ставка, що застосовується у разі порушення графіка платежів). Строк дії договору встановлено до 01.06.2024 року.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином, перерахувавши кошти в сумі 22 000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується документом щодо здійснення переказу коштів № cec91f5d-9e57-11ee-b90a-000e29d57ed21 від 16.12.2023 року фінансової компанії ТОВ «ПрофітГід».

Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконував, допустив утворення заборгованості, здійснивши лише часткове погашення кредиту на суму 4 770,00 грн, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за Договором № 483386-КС-001 станом на 13.03.2026 року в загальному розмірі 88 169,16 грн, яка складається з:

?суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22 000,00 грн;

?суми прострочених платежів по процентах - 63 839,51 грн;

?суми прострочених платежів за комісією - 2 329,65 грн;

?відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України - 0,00 грн;

?штрафів - 0,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану суму боргу у розмірі 88 169,16 грн та сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу роз`яснено право на подачу відзиву відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.

15 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано первинних банківських виписок на підтвердження здійснення ним часткової оплати 4 770,00 грн, нарахування процентів у розмірі 63 839,51 грн є кабальним та суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а комісія за надання кредиту в розмірі 2 329,65 грн нарахована неправомірно. Того ж дня відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

21 квітня 2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, зазначивши, що відповідач укладення договору та отримання коштів не заперечує, факт часткової оплати 4 770,00 грн підтверджено квитанцією платіжної системи «Platon», нарахування процентів здійснено виключно в межах строку кредитування, нарахування комісії небанківською фінансовою установою прямо дозволено законом, а власного контррозрахунку відповідач суду не надав. Позивач також підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив проводити розгляд справи за відсутності свого представника.

В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у відзиві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 16.12.2023 року позивач надіслав відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 483386-КС-001 про надання кредиту, яку ОСОБА_1 того ж дня прийняв (акцептував) шляхом направлення одноразового ідентифікатора UA-8007 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 . Таким чином, 16.12.2023 року між сторонами було укладено кредитний договір у письмовій (електронній) формі відповідно до вимог ст. 205, 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Знижена процентна ставка становить 1,15138637 % в день, стандартна - 2,0 % в день. Комісія за надання кредиту 3 300,00 грн. Термін дії Договору - до 01.06.2024 року. Пунктом 2 Договору визначено, що протягом строку кредитування проценти за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно з Графіком платежів. Пунктом 3 Договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. Пунктом 7.4.4 Договору визначено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та відповідно, укладає Договір.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Пунктом 9 Договору визначено, що позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, завдання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частину другою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті Кредитодавця.

До матеріалів справи долучені Правила надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», якими визначені порядок і умови надання позивачем споживчих кредитів, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення і належного виконання умов договору.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши кредитні кошти в сумі 22 000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджено документом ТОВ «ПрофітГід» № cec91f5d-9e57-11ee-b90a-000e29d57ed21 від 16.12.2023 року.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі ст. 1054 ЦК України встановлюється, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Щодо заперечень відповідача у відзиві стосовно недоведеності здійснення ним часткової сплати заборгованості в сумі 4 770,00 грн, суд зазначає, що вказані доводи спростовуються наданою позивачем квитанцією платіжної системи «PLATON» № 40395-09147-66724 від 30.12.2023 року (а. с. 110). Зі змісту вказаного документа вбачається, що платіж у сумі 4 770,00 грн було здійснено з тієї самої картки відповідача № НОМЕР_1 , на яку ним було отримано кредит, з використанням належної відповідачу адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначенням платежу: «Оплата кредита согласно договора № 3718604659» (де вказано РНОКПП відповідача). Вчинення позичальником часткового виконання зобов`язання свідчить про прийняття ним умов правочину та визнання обов`язку за кредитним договором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Суд також відхиляє доводи відповідача про несправедливість умов договору та застосування ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки проценти за користування кредитом у розумінні ст. 1048, 1056-1 ЦК України нараховані позивачем за період правомірного користування позиченими коштами виключно до дня спливу встановленого договором строку (до 01.06.2024 року) та не є неустойкою, штрафом чи санкцією. Відповідач вимог про визнання кредитного договору недійсним у судовому порядку не заявляв (ст. 204 ЦК України).

Щодо нарахування комісії за надання кредиту, суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, затверджених постановою Правління НБУ № 16 від 11.02.2021 року, та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, комісія за надання кредиту прямо передбачена умовами укладеного договору (п. 2.5) та законодавством про споживче кредитування для небанківських фінансових установ.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором станом на 13.03.2026 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 22 000,00 грн, за процентами - 63 839,51 грн, за комісією - 2 329,65 грн. Штрафні санкції та нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялись (0,00 грн).

Суд звертає увагу, що відповідач вказаний розрахунок не спростував, своїм правом подати до суду власний розрахунок не скористався. За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення тіла кредиту, процентів та комісії на загальну суму 88 169,16 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 88 169,16 грн (22 000,00 грн + 63 839,51 грн + 2 329,65 грн).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.2,4,12,13,15,76-78,81,141,258,259,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 483386-КС-001 про надання кредиту від 16.12.2023 року станом на 13.03.2026 року у загальному розмірі 88 169,16 грн (вісімдесят вісім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 16 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Баруліна Т. Є.