Рішення № 139934660, 14.09.2026, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа №402/437/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( заочне)

"14" вересня 2026 р. Благовіщенський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на приватизацію житла без дозволу батька,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулась до Благовіщенського районного суду Кіровоградської області з позовом в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей до ОСОБА_2 , третя особа: Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на приватизацію житла без дозволу батька.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

18 лютого 2019 року Солом`янською районною в м. Києві державною

адміністрацією було видано ордер №015815 (Серія Б)

ОСОБА_3 (надалі - Позивач) з сім`єю з трьох осіб на право зайняття жилого приміщення жилою площею 30,94 кв. м., яке складається з двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

У складі сім`ї в ордері зазначено позивача та її двох дітей: ОСОБА_4 (наразі - ОСОБА_5 ) та

ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_7 ).

Наразі позивач має намір реалізувати своє законне право та право своїх неповнолітніх дітей на приватизацію зазначеного жилого приміщення, однак позбавлена можливості це зробити у зв`язку з відсутністю згоди батька дітей на

вчинення такого правочину, а тому змушена звернутися до суду з цим позовом.

Так, 06 жовтня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб (копія свідоцтва про шлюб додається). Відтак прізвище позивача з дошлюбного - ОСОБА_8 змінилося на ОСОБА_9 .

27 листопада 2021 року на підставі спільних заяв позивача та відповідача про

визнання батьківства від 27.11.2021 реєстратором Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального Міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Київ) було внесено до Реєстру відомості про зміни актових записів щодо обох дітей.

У зв`язку з цим, зокрема дітям було змінено прізвище на « ОСОБА_9 » та по батькові на « ОСОБА_10 ». Також було змінено відомості про батька: замість раніше зазначених даних внесено дані Відповідача. Крім того, змінено підставу внесення відомостей про батька - з частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) на статтю 126 Сімейного кодексу України (на підставі спільної заяви батьків).

Відповідні зміни підтверджуються витягами з Реєстру щодо актового запису про народження та свідоцтвами про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Таким чином, батьком обох дітей ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є відповідач. Згодом, рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2023 року у справі №402/905/23 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (копія рішення додається). Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з Позивачем.

Так, ще з 2023 року відносини між позивачем та відповідачем є фактично та юридично припиненими. Станом на дату подання цього позову сторони не підтримують спілкування, точне місце перебування Відповідача Позивачу не відоме, на контакт Відповідач не йде, життям дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не бере, не підтримує з ними зв`язок і фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Додатковим підтвердженням зазначеного є те, що Позивач була змушена звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, оскільки Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дітей не надавав та участі у їх забезпеченні не брав (копія судового наказу Ульяновського районного суд Як уже зазначалося вище, 18 лютого 2019 року позивач отримала ордер на право зайняття жилого приміщення та з 28.02.2019 разом із дітьми - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто у наданому на підставі ордера житловому приміщенні (копії витягів додаються).

За таких обставин позивач наділена правом, передбаченим Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», на набуття у власність шляхом приватизації квартири АДРЕСА_2 .

Зважаючи на те, що реалізація зазначеного права на приватизацію є важливою не лише для позивача, але й безпосередньо відповідає найкращим інтересам її неповнолітніх дітей, позивач має намір скористатися цим правом у встановленому законом порядку, поки воно є чинним та гарантованим державою.

При цьому відповідач за вказаною адресою не проживає, у вказаній квартирі наразі не зареєстрований та ніколи зареєстрованим не був. Наскільки відомо Позивачу, з 01.03.2007 та станом на дату подання цього позову Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, Відповідач жодних прав на цю квартиру не має.

Однак, в переліку необхідних при поданні до органів приватизації документів міститься згода батьків неповнолітніх дітей на участь у приватизації але отримати та надати оргнау приватизації згоду від відповідача, яка вимагається п.18 Положення, позивач об`єктивно не має можливості оскільки в неї відсутня комунікація з відповідачем і точне місце його перебування їй не відомо.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явились, від її представника адвоката Шапошнікової Т.Г. надійшла заява, в якій вона просить суд проводити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити .

Відповідач в судове засідання не прибув, про день і час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідачу ОСОБА_2 було направлено за його місцем реєстрації ухвалу про відкриття провадження, однак 28.05.2026 року до суду повернувся конверт з повідомленням на якому зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Справу було відкладено на іншу дату

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач відзиву чи будь-яких клопотань до суду не направив.

Представник третьої особи управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи був повідомлений, причину неявки суду не повідомив, клопотань та заяв до суду не надсилав.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи був повідомлений, причину неявки суду не повідомив, клопотань та заяв до суду не надсилав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подала відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зіст.13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно дост.345 ЦК України, фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Згідно зі ст.8 Закону України«Про приватизацію державного житлового фонду», спори, що виникають при приватизації квартир державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до ст.9 Житлового Кодексу України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Як встановлено судом, 18 лютого 2019 року Солом`янською районною в м. Києві державною адміністрацією було видано ордер №015815 (Серія Б) ОСОБА_3 (надалі - Позивач) з сім`єю з трьох осіб на право зайняття жилого приміщення жилою площею 30,94 кв. м., яке складається з двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

У складі сім`ї в ордері зазначено позивача та її двох дітей: ОСОБА_4 (наразі - ОСОБА_5 ) та

ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_7 ).

Наразі позивач має намір реалізувати своє законне право та право своїх неповнолітніх дітей на приватизацію зазначеного жилого приміщення, однак позбавлена можливості це зробити у зв`язку з відсутністю згоди батька дітей на вчинення такого правочину, а тому змушена звернутися до суду з цим позовом. Так, 06 жовтня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб (копія свідоцтва про шлюб додається). Відтак прізвище позивача з дошлюбного - ОСОБА_8 змінилося на ОСОБА_9 .

27 листопада 2021 року на підставі спільних заяв позивача та відповідача про

визнання батьківства від 27.11.2021 реєстратором Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було внесено до Реєстру відомості про зміни актових записів щодо обох дітей.

У зв`язку з цим, зокрема дітям було змінено прізвище на « ОСОБА_9 » та по батькові на « ОСОБА_10 ». Також було змінено відомості про батька: замість раніше зазначених даних внесено дані Відповідача. Крім того, змінено підставу внесення відомостей про батька - з частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) на статтю 126 Сімейного кодексу України (на підставі спільної заяви батьків).

Відповідні зміни підтверджуються витягами з Реєстру щодо актового запису про народження та свідоцтвами про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Таким чином, батьком обох дітей ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є відповідач.

Згодом, рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2023 року у справі №402/905/23 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (копія рішення додається). Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачем.

Так, ще з 2023 року відносини між позивачем та відповідачем є фактично та юридично припиненими. Станом на дату подання цього позову сторони не підтримують спілкування, точне місце перебування відповідача

позивачу не відоме, на контакт Відповідач не йде, життям дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не бере, не підтримує з ними зв`язок і фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Позивачка бажає приватизувати зазначену квартиру, разом зі своїм сдвома неповнолітніми дітьми , проте відповідач не надає згоди на приватизацію зазначеної квартири, оскільки не підтримує спілкуваня з дружиною та дітьми, на контакт з ними не йде, участі у вихованні дітей не бере участі та самоусунувся від виконання батьківських обовязків.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини і розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Ст. 157 СК України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

П. 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Ч. 2 ст. 9 ЖК УРСР закріплює за громадянином право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача займаних квартир (будинків), здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх,заякими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку) .

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача квартир у власність оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації.

За змістом п. 4. Положення передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється у приватну власність (спільну сумісну, спільну часткову) за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах, кімнатах у комунальній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається житло.

П. 18 цього Положення передбачено, що громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

За неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновителі). Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Враховуючи викладені норми закону вбачається, що відсутність згоди відповідача на приватизацію його неповнолітніми дітьми частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , унеможливлює реалізацію останнім своїх житлових прав.

Згідно з ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

За таких обставин, враховуючи найкращі інтереси неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 141, 157 СК України, ст. 9 ЖК УРСР, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, суд,

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на приватизацію житла без дозволу батька - задоволити у повному обсязі.

Надати дозвіл на участь дітей - неповнолітнього ОСОБА_5

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та малолітнього ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у приватизації разом з матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) жилого приміщення жилою площею 30,94 кв. м., яке складається з двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_4

РНОКПП НОМЕР_1

Представник позивача - Адвокат Шапошнікова Тетяна Геннадіївна, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 , тел. НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4

Відповідач - ОСОБА_2 , ел. пошта, ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2

Третя особа - Управління житловокомунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ел. пошта uzhkg_golosrda@kyivcity.gov.ua, тел. 380442816021, адреса пр-т Голосіївський, 17-Б,м. Київ, 03039, ЄДРПОУ 37414262

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ел. пошта ssd_golos@kyivcity.gov.ua, тел. 380044289376, адреса вул. Велика Васильківська, 58, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 37413735.

Повний текст рішення складено 22.09.2026 року.

Суддя: Ясінський Л.Ю.