Рішення № 139934350, 22.09.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа №372/1758/26

Провадження № 2/375/1119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Киричок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовну заяву мотивує тим, що 12 листопада 2011 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем, про що виконавчим комітетом Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області складено актовий запис № 5.

Від даного шлюбу сторони мають малолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони проживали у спільному шлюбі, вели спільне господарство та будували міцні сімейні відносини. Згодом у їхніх стосунках появилися непорозуміння, конфлікти. Неодноразово намагалися говорити один з одним про сімейні проблеми, спокійно вирішувати їх та ніяких результатів це не дало. За останні 3 роки їхні відносини переросли в ще більш ворожі. З грудня 2025 року через різні погляди на життя та цінності сторони проживають окремо, подружні відносини фактично перестали існувати, спільне господарство не ведуть, шлюб існує формально та суперечить їхнім інтересам. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного.

З вище наведених підстав, збереження сім`ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Діти проживають з матір`ю та перебувають на її утриманні, а тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно з дня подачі позову до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року справу передано за підсудністю для розгляду до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2026 року справу передано за підсудністю для розгляду до Рокитнянського районного суду Київської області.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 липня 2026 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

13 липня 2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача.

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

31 серпня від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

1 вересня 2026 року ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області продовжено розгляд справи, судове засідання призначено на 22 вересня 2026 року об 11 год 30 хв.

8 вересня 2026 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

8 вересня 2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Позиції учасників судового провадження

Позивач в судове засідання не з`явилася. 13 липня 2026 року та 8 вересня 2026 року через канцелярію суду надіслала заяви про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги просить задовольнити повністю, допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежів за один місяць та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з`явився. 13 липня 2026 року та 8 вересня 2026 року через канцелярію суду надіслав заяви про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги визнає повінстю.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи. Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 12 листопада 2011 року перебувають у шлюбі, що свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого виконачим комітетом Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 5.

Від шлюбу строни мають спільних синів:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 4 вересня 2012 року,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 1 лютого 2022 року.

З довідки про фактичне місце проживання виданої виконавчим комітетом Української міської рада від 12 березня 2026 року вих № 869/3-26 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживають з 14 грудня 2025 року по теперішній час 3 особи без реєстрації місця проживання, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її сини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу

Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).

Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина 3 статті 56 СК України надає кожному з подружжя право розірвати шлюб незалежно від вирішення питань поділу майна, визначення місця проживання дітей, розподілу спільного майна та інших обставин. Зміст цієї норми гарантує право на розірвання шлюбу та позбавляє подружжя можливості самостійно обмежувати це право.

Більш того, частина 4 статті 56 СК України підкреслює, що примушування учасника подружжя до збереження шлюбу є порушенням його права на свободу і особисту недоторканність, що може мати відповідні правові наслідки.

Частини 3 і 4 статті 56 СК України є імперативними нормами, які застосовуються до всіх учасників шлюбних відносин. Протилежне призведе до дискримінації та порушить право на свободу і особисту недоторканність того з подружжя, хто попередньо не вирішив спірні питання, що виникли за час шлюбу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки (абсолютна імперативна норма). У разі відсутності вільної згоди на продовження шлюбу настають наслідки у вигляді реалізації права на його розірвання у порядку, встановленому законом (частина 3 статті 56, частина 1 статті 110 СК України), тобто кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

При вирішенні справи про розірвання шлюбу суд враховує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя сторін не склалося та припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, жодна із сторін примиритись не бажає, позивач заперечує проти подальшого перебування в шлюбі з відповідачем, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно достатті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів

Згідно із частиною 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За приписами частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із частиною 5 статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

В судовому засіданні не встановлено обставин, за яких відповідач міг би бути звільнений від обов`язку утримувати своїх дітей. Відповідач позов визнав повністю.

Визначаючи розмір аліментів, які належить стягнути із відповідача, суд дійшов таких висновків.

Позивач просить стягувати аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття.

З урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, враховуючи обов`язок батьків щодо утримання дитини, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі, оскільки розмір аліментів заявлених позивачем в позові є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

За таких обставин суд вважає можливим щомісячно стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дітей в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

З метою забезпечення інтересів дітей, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, при поданні позову позивачем сплачено 1331 грн 20 коп. судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу, а тому позивачу слід повернути з державного бюджету 665 грн 60 коп. (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).

Задовольняючи позов, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останньою і документально підтверджені судові витрати, що становлять 665 грн 60 коп. (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).

Окрім того, згідно частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави за позовну вимогу про стягнення аліментів (1331,20 грн).

Відповідно до частини 1 статті 141, частини 1 статті 142 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави 50 відсотків від ставки судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, тобто в розмірі 665,60 грн, а іншу частину судового збору компенсувати за рахунок держави.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 115, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 13, 133, 141, 142, 206, 223, 265, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12 листопада 2011 року виконачим комітетом Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 5.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23 березня 2026 року до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після досягнення повноліття старшою дитиною, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.

Допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві / м.Київ / 22030106; код ЄДРПОУ отримувача - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету- 22030106) судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус