Рішення № 139932070, 21.09.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 369/10836/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся із позовною заявою до Києво - Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області 04.07.2025 року матеріали даної справи були передані до Житомирського районного суду Житомирської області за підсудністю.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.88).

Представник ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 369135407 від 16.10.2022 у сумі 41789,49 грн, яка складається з: 8950,00 грн - заборгованості за тілом та 32839,49 грн - заборгованості за відсотками; та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, що складаються з 2422,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 16 жовтня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 369135407 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Зазначав, що відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт товариства: www.moneyveo.ua та обрала для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначивши свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримала грошові кошти, пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з товариством та уклала кредитний договір без зовнішнього впливу. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 8950,00 грн.

Вказував, що 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 369135407 від 16.10.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 208 від 20.12.2022.

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанси» було укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 369135407 від 16.10.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року.

29.05.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №29/05/25-Е. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №б/в від 29.05.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 41789,49 грн.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом у повному обсязі не сплачує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним кредитним договором, витрати на професійну правничу допомогу та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 05.08.2025 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано докази (а.с. 88).

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності (а.с. 7 на звороті).

Відповідачу було скеровано копію ухвали про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем її проживання (а.с. 71). Поштове повідомлення повернулось на адресу суду неврученим із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 93-95).

На виконання вимог ухвали суду надійшла інформація із АТ «Універсал Банк» (а.с. 98-100).

Заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши доводи позовної заяви та додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» як кредитодавцем та відповідачем як позичальником в електронній формі було укладено договір кредитної лінії № 369135407, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8950,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». (а.с. 17-19, 23-27).

Пунктом 2.3. вищевказаного договору встановлено, що кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 8950,00 грн одразу після укладення Договору (а.с. 24).

Крім того, п. 3.1. вищевказаного договору передбачено, що позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту.

Як вбачається з довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» сформованої 09.11.2023 року (а.с. 11).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлену договором суму грошових коштів на загальну суму 8950,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.10.2022 на суму 8950,00 грн (а.с. 9-10).

Відповідач скористалася наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним договором не виконала, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не вимагає, щоб при заміні кредитора, новий кредитор укладав з боржниками договір.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» як клієнтом було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 55-61).

В подальшому, Додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, №32 від 31.12.2013 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року неодноразово продовжувався, до 31 грудня 2024 року.

При цьому, у Додатковій угоді № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» сторони дійшли згоди викласти текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у новій редакції.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 208 від 20.12.2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги за договором кредитної лінії № 369135407 від 16.10.2022 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості становить 19385,85 грн, з яких: 8950,00 грн - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 10435,85 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 53-54), що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 34-35).

30 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» як клієнтом було укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 49-51).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги за договором кредитної лінії № 369135407 від 16.10.2022 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості 41789,49 грн., з яких: 8950,00 грн. - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту); 32839,49 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 47-48).

В подальшому, 29.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» як клієнтом було укладено договір факторингу № 29/5/25-Е, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 43-46).

Також, 29.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 29/5/25-Е від 29.05.2026 року (а.с. 45).

Відповідно до Реєстру боржників від 29.05.2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги за договором кредитної лінії №369135407 від 16.10.2022, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості становить 41789,49 грн., з яких: 8950,00 грн. - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 41789,49 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 41-42).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатила.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит (позику).

Надаючи оцінку розрахунку заборгованості проведену позивачем суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами суд виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначалось, умовами кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на суму 8950,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Із виписки з особового рахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №369135407 від 16.10.2022 у сумі 41789,49, яка складається з: 8950,00 заборгованість за тілом кредиту, 32839,49 заборгованість за простроченими процентами (а.с. 33).

Пунктом 1.7. кредитного договору встановлено, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період).

У пункті 1.8. вищевказаного договору сторони погодили, що встановлений у п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Однак доказів на підтвердження виконання відповідачем обумовлених п. 1.8. кредитного договору умов матеріали справи не містять, а, отже, погоджений сторонами Дисконтний період залишається незмінним - 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу.

Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований та визначений у договорі, а саме проценти за перші 30 днів Дисконтного періоду, та які згідно з п. 1.9.1. договору становить 766,50 % річних, що становить 2,10 % від суми кредиту за кожний день користування ним, тобто 626,50 грн. (8950,00 грн. * 2,10% * 30 днів).

Подальше, тобто поза строком кредитування, нарахування TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором є безпідставним, та таким, що суперечить умовам укладеного договору.

Суд при вирішенні даної справи виходить з того, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у сумі 19001,00 грн, з яких: 8950,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10051,00 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані підтверджуючі документи, з яких: договір №29/05/25-01 від 29.05.2025 року (а.с. 32), додаткову угоду №2570574790 до договору про надання правничої допомоги (а.с.31), акт прийому-передачі наданих послуг від 29.05.2025, відповідно до якого виконавець Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» надає ТОВ «ФК «ЕЙС» послуги складання позовної заяви - вартість 5000 грн, вивчення матеріалів справи - 1000 грн, підготовка адвокатського запиту - 500 грн, підготовка та подача клопотання - 500 грн (а.с. 30).

Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, часткового задоволення позовних вимог з урахуванням засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у сумі 1101,43 грн.

На підставі ст.ст. 15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 369135407 від 16.10.2022 у сумі 19001,00 грн, яка складається з: 8950,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 10051,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у сумі 1101,43 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Дубовік