Рішення № 139931394, 21.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2438/25

Провадження № 2/191/1096/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді - Форощук С.А., при секретарі судових засідань - Вехник С.Л., за участю представниці позивачки адвоката Жура Н.В., представника відповідача адвоката Гейко В.І., представника третьої особи ТОВ «Сонмакс авто» Маловічка Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округа Стаднік І.Л., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., ТОВ «Сонмакс авто» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_1 звернулась до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округа Стаднік І.Л., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., ТОВ «Сонмакс авто» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказала, що між нею та відповідачем 21.08.2020 року укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №1086 та договір іпотеки, посвідчений вказаним приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №1087. 18.08.2021 року між ОСОБА_2 та нею укладено договір про внесення змін та доповнень до договору позики та договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 21.08.2020 року, посвідчені нотаріально зазначеним вище нотаріусом. За умовами договору сума позичених коштів складає 59 325 доларів США, що еквівалентно 1 582 506 грн., згідно з офіційним обмінним курсом, встановленим НБУ на день посвідчення цього договору строком на 2 роки і один місяць, а саме до 21.09.2022 року. Повернення коштів передбачено частинами згідно із встановленим графіком повернення коштів. Кожен із розрахунків буде підтверджений розпискою. Остаточний розрахунок буде підтверджено заявою Позикодавця, справжність підпису якого повинен бути засвідчений нотаріально. Наявність розписок та заяви підтверджує виконання Позичальником свого грошового зобов`язання. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. 21.01.2025 року вчинено виконавчий напис №63 про звернення стягнення на нерухоме майно: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1090 га, кадастровий номер 1224881200:06:001:0001, яке передано в іпотеку в забезпечення виконання боргових зобов`язань за договором позики, укладеним 21.08.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. на підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження НОМЕР_2. ДП «СЕТАМ» 28.03.2025 року здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, переможцем яких визнано ТОВ «Сонмакс авто». В подальшому, 24.04.2025 року право власності на належне позивачу майно зареєстровано за ТОВ «Сонмакс авто». 17.04.2025 року представник позивачки ознайомився з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_2 та лише після цього їй став відомий зміст виконавчого напису та матеріалів виконавчого провадження.

Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, що обґрунтовується наступним. Виконавчий напис вчинений у порушення вимог чинного законодавства, так як сума заборгованості, що зазначена у ньому є спірною та не відповідає дійсності. Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.1 ч. 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Тобто, із вказаних норм права вбачається, що заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування. Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис повинен містити строк, за який провадиться стягнення. Зазначення у Виконавчому написі строку, за який провадиться стягнення, здійснюється з метою встановлення безспірності заборгованості. У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що "вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі № 547/210/20 (провадження №61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14- 84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису». У виконавчому написі №63, вчиненому 21.01.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л., зазначено суму до стягнення 44 800 доларів США (неповернута сума позики) та 22 740 грн. (плата за вчинення виконавчого напису). Часткове повернення позивачем коштів у сумі 23 625 доларів США за Договором позики підтверджується розписками про їх отримання безпосередньо позикодавцем ОСОБА_2 , які долучаються до позову. Отже, сума переданих в позику коштів, за умовами договору, складає 59 325 доларів США, повернуто 23 625 доларів США., тобто залишок неповернутих коштів складає 35 700 доларів США. Таким чином зазначена у виконавчому написі до стягнення неповернута сума позики у розмірі 44 800 доларів США, враховуючи часткове поверненні коштів за Договором позики, значно завищеною, а отже є спірною. Враховуючи викладене, виконавчий напис вчинений за наявності спірної заборгованості, а отже є таким, що не підлягає виконанню. Отже, в даному випадку має місце наявність спірної заборгованості, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У зв`язку з чим позивачка просить суд виконавчий напис №63, вчинений 21.01.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. про звернення стягнення на нерухоме майно: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1090 га, кадастровий номер 1224881200:06:001:0001, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_1 визнати таким, що не підлягає виконанню.

18.08.2025 року від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що заперечує у повному обсязі проти задоволення позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з огляду на те, що існує обґрунтований сумнів щодо відповідності наданих Позивачем суду копій розписок їх оригіналам. Сумніви Відповідача щодо відповідності наданих Позивачем суду копій розписок їх оригіналам обґрунтовані тим, що під час виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором позики в частині повернення частки заборгованості, Позивач, за згодою з Відповідачем, іноді обмінювала раніше видані їй Відповідачем розписки на нові, тобто, деякі з раніше виданих ОСОБА_1 . ОСОБА_2 розписок про отримання коштів, в подальшому повертались йому ОСОБА_1 , а замість повернутих, ОСОБА_2 ОСОБА_1 видавались інші розписки на інші суми, які враховували і раніше повернуті ОСОБА_1 ОСОБА_2 суми коштів. А тому Відповідач вважає, що Позивачем подано суду копії розписок, частина з яких була повернута Відповідачу, і оригінали яких відсутні у Позивача, бо ОСОБА_2 замість них видавав інші розписки, в які входили і раніше отримані ним суми від ОСОБА_1 . Зазначене зокрема підтверджується тим, що Позивач надала суду дві розписки про повернення однієї і тієї ж суми двічі - частини боргу за лютий 2022 року, а саме: - розписку №64-2 від 08.02.2022 про отримання ОСОБА_2 від Позивачки суми коштів у розмірі 1225 доларів США та - розписку №93-3 від 09.01.2023 на суму 9800 доларів США, в якій отримана ОСОБА_2 сума коштів повторно включає в себе і оплату боргу за лютий 2022 року в сумі 1225 доларів США. Тобто, в доданих суду копій розписок вбачається, що Позивач двічі порахувала в оплату заборгованості за договором позики одну й ту ж суму коштів 1225 доларів США, хоча сплачувала в дійсності лише 1 раз. Саме надання Позивачем суду копій розписок, оригінали яких в неї відсутні, і призвело до штучного збільшення суми повернутих Позивачем коштів Відповідачу. В свою чергу Відповідач не може надати суду оригіналів повернутих йому Позивачем розписок, так як після виписування замість них нових, повернуті розписки знищував, щоб не виникало плутанини під час розрахунку дійсного розміру заборгованості Позивача за договором позики. З огляду на зазначене вбачається, що у Відповідача існують обґрунтовані сумніви щодо того, що у Позивача наявні оригінали усіх долучених до позовної заяви в копіях розписок відповідача ОСОБА_2 . Факт не виконання свого грошового зобов`язання за договором позики Позивач не оспорює та не заперечує, вона лише наголошує, що повернута нею Відповідачу сума коштів є значно більшою, на підтвердження чого надає суду копії розписок.

27.08.2025 року представник відповідача надав письмові пояснення, в яких вказав, що Позивач у позовній заяві не заперечує проти виконання Відповідачем вимог договорів позики та іпотеки, укладених між ними, зокрема і в частині належного повідомлення Відповідачем, як Позикодавцем/Іпотекодержателем, її, як Позичальника/Іпотекодержателя, про повернення боргу шляхом надсилання на адресу, погоджену сторонами в Договорі іпотеки, письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання за Договором позики, а саме на адресу: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 5 Договору позики від 21.08.2020 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем (зі всіма змінами та доповненнями): «В разі, коли Позичальник не поверне позичені гроші у встановлений строк, цей договір вважається розірваним між сторонами з двадцять другого вересня дві тисячі двадцять другого року, після чого Позикодавець вправі стягнути заборгованість в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса» шляхом звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно. Відповідно п. 6 Договору позики від 21.08.2020 року укладеного між Позивачем та Відповідачем (зі всіма змінами та доповненнями): «Сторони домовились, що у разі часткового невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за договором позики, згідно визначених сторонами умов погашення боргу, зокрема у разі прострочення строків виконання грошового зобов`язання більше ніж на 10 діб, Позикодавець має право вимагати повернення всієї суми боргу достроково». Відповідно до п.п. 9.1.14-9.1.19 Договору іпотеки від 21.08.2020 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (зі всіма змінами та доповненнями), Іпотекодержатель в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання надсилає письмову вимогу про усунення порушень та/або умов цього договору через оператора поштового зв`язку.

На підставі вищезазначеного, 07.10.2024 року після невиконання Позивачем основного зобов`язання за договором позики, Відповідач, як Позикодавець/Іпотекодержатель, надіслав Позивачу Повідомлення (Листа-вимогу) № 1319 від 07.10.2024 року про порушення основного зобов`язання за договором позики, посвідченого 21.08.2020 року приватним нотаріусом Стаднік І.Л. за № 1086 на адресу, погоджену сторонами для надіслання такої вимоги (копія листа-вимоги, опис вкладення до поштового відправлення, накладна та фіскальний чек додаються, оригінали у Відповідача). У відповідності до п. 9.1.15 така вимога вважається надісланою Позивачу, як Іпотекодавцю/Позичальнику, оскільки вона надіслана Відповідачем самостійно через поштового оператора АТ Укрпошта із зворотнім повідомленням особисту адресату під розписку за адресою погоджену сторонами. Відповідно до п. 9.1.16 у Відповідача, як Іпотекодержателя/Позикодавця, наявні необхідні та достатні докази надсилання письмової вимоги Позивачу Іпотекодавцю/ Позичальнику, а саме - поштова квитанція, фіскальний чек про прийняття від нього поштового відправлення на адресу Позивача, зазначену в преамбулі Договору, копії яких додаються. Позивач у відповідності 9.1.17 вважається такою, що таку вимогу отримала, оскільки така Повідомлення (Лист-вимога) № 1319 від 07.10.2024 року, була повернута Відповідачу у зв`язку з закінченням строку зберігання такої кореспонденції (копія витягу з інтернет-ресурсу Укрпошта додається, оригінал у Відповідача). 08.11.2024 року Відповідач повторно надіслав Позивачу Повідомлення (Лист-вимогу) №1319 від 07.10.2024 року про порушення основного зобов`язання за договором позики, посвідченим 21.08.2020 року приватним нотаріусом Стаднік І.Л. за №1086, проте Позивач знову фізично не отримала це поштове відправлення, але у відповідності до вимог Договору іпотеки, така вимога вважається отриманою, оскільки така кореспонденція була повернута Відповідачу у зв`язку з закінченням строку зберігання такої кореспонденції. Тобто, Відповідач неодноразово направляв лист-повідомлення (вимогу) щодо усунення порушень ОСОБА_1 у вигляді несплати платежів у яких її було зокрема попереджено і про те, що Відповідач буде змушений звернутися за захистом своїх прав, в тому числі до нотаріуса, для вчинення виконавчого напису, що потягне за собою додаткові витрати зі сторони Позивача, проте ці поштові відправлення Позивач навмисно фізично не отримувала. Щодо спірності суми заборгованості, відповідач вказує, що для доведення обставин щодо того, що сума заборгованості Позивача, зазначена у виконавчому написі нотаріуса 44800 доларів США не є спірною, Відповідач вважає за необхідне подати такий доказ, як Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 від 27.08.2025 року, який він не мав можливості подати разом з відзивом на позовну заяву, оскільки на той час такого доказу не існувало - він виготовлений лише 27.08.2025 року. Відповідач зазначав у відзиві на позовну заяву, що за згодою з Позивачем, вони обмінювались раніше виданими їй Відповідачем розписками, тобто, деякі з раніше виданих ОСОБА_1 . ОСОБА_2 розписок про отримання коштів, в подальшому повертались йому ОСОБА_1 , а замість повернутих, ОСОБА_2 ОСОБА_1 видавались інші розписки на інші суми, які враховували проведені між ОСОБА_1 ОСОБА_2 розрахунки. У Відповідача відсутні оригінали розписок, так як після виписування замість них нових, повернуті розписки знищував, щоб не виникало плутанини під час розрахунку дійсного розміру заборгованості Позивача за договором позики. Проте Відповідач на підставі власного обліку однозначно обізнаний про усі сплачені Позивачем грошові кошти в рахунок заборгованості, і ця сума є саме такою, що і зазначена у виконавчому написі нотаріуса - $ 44800. Копія розрахунку заборгованості ОСОБА_1 від 27.08.2025 року додана до письмових пояснень.

09.09.2025 року третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. подала письмові пояснення у справі, в яких зазначила, що нею вчинено виконавчий напис 21.01.2025 року зареєстрований в реєстрі № 63 про звернення стягнення на нерухоме майно: 1. житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 2. земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1090 га кадастровий номер 1224881200:06:001:0001 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, які передано в іпотеку в забезпечення виконання боргових зобов`язань за договором позики, укладеним 21.08.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Підстави та порядок вчинення виконавчих написів нотаріусами встановлено Законом України «Про нотаріат» та «Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. При цьому, необхідно враховувати, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. 3 огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50, 87, 88 Закону України ««Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Просить розглянути справу без її участі.

14.10.2025 року третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. надала суду письмові пояснення у справі, в яких зазначила, що на виконанні у неї з 24.01.2025 року перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 63 вчиненого 21.01.2025 року. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л., про звернення стягнення на нерухоме майно: 1. житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (чотири), характеристика об`єкта: літ. А-2 житловий будинок, загальною площею 339,9 (триста тридцять дев`ять цілих дев`ять десятих) кв.м., житловою площею 153,8 (сто п`ятдесят три цілих вісім десятих) кв.м.; літ. Б-1-літня кухня; літ. В-1-вбиральня; №№1,2 - споруди. Загальна площа: 339,9 кв.м., житлова площа: 153,8 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2108026312248. 2. Земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (чотири), площа: 0,1090 (нуль цілих сто дев`ять тисячних) га. Кадастровий номер: 1224881200:06:001:0001. Цільове призначення: для будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2107987812248, яке передано в іпотеку в забезпечення виконання боргових зобов`язань ОСОБА_1 за договором позики, укладеному 21.08.2020 року, та посвідченому 21.08.2020 року, Стаднік І.Л., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу за реєстром № 1086 (зі всіма договорами про внесення змін та доповнень). За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задоволено вимоги ОСОБА_2 за договором позики, посвідченому 21.08.2020 року, Стаднік І.Л., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу за реєстром № 1086 (зі всіма договорами про внесення змін та доповнень), у розмірі: неповернута сума позики - 44 800,00 (сорок чотири тисячі вісімсот) доларів США 00 центів та плату, сплачену Іпотекодержателем за вчинення цього виконавчого напису в розмірі 22 740,00 (двадцять дві тисячі сімсот сорок) гривень 00 копійок.

В процесі примусового виконання вищевказаного виконавчого документа приватним виконавцем, звернуто стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) визначене виконавчим документом, 28.01.2025 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника, опис майна боржника проведено з дотриманням вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». Під час проведення опису, була присутня боржниця ОСОБА_1 , що підтверджується її особистим підписом в постанові про опис та арешт майна боржника. Того ж дня, виконавець особисто вручила ОСОБА_1 під підпис постанову про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором доступу) від 24.01.2025 року ВП № НОМЕР_2. Даний факт, спростовує твердження ОСОБА_1 , що зміст виконавчого напису їй став відомий лише 17.04.2025 року після ознайомлення її представника з паперовою копією матеріалів виконавчого провадження, адже позивачка (боржник у виконавчому провадження НОМЕР_2) з 28.01.2025 року була обізнана про наявність відкритого відносно неї виконавчого провадження та мала доступ до матеріалів виконавчого провадження, що ведеться в системі АСВП. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2025 року та постанова про опис та арешт майна від 28.01.2025 року містять резолютивну частину виконавчого документа, оскільки ці документи були вручені особисто ОСОБА_1 позивачка була обізнана з сумою, що підлягає стягненню на користь відповідача ОСОБА_2 за виконавчим написом № 63 вчиненим 21.01.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником. З моменту відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 не зверталась до виконавця з повідомленням про повне чи часткове виконання зобов`язання, що втілене у виконавчому документі. Державне підприємство "СЕТАМ" 28.03.2025 року, на підставі поданих приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. документів для проведення реалізації майна та у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 41 Закону України «Про іпотеку», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 в редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016 року, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5, здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів через веб-сайт в мережі інтернет, https://setam.net.ua/, реєстраційний номер лота: 632470. Відповідно до протоколу про проведення електронного аукціону (торгів) від 28.03.2025 № 632470 Державного підприємства «СЕТАМ» переможцем визнано ТОВ "Сонмакс авто" (код ЄДРПОУ 44679620), місце реєстрації: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Маяковського, будинок 11, офіс 9. Початкова (стартова) ціна майна: 2 791 000,00 грн. (два мільйони сімсот дев`яносто одна тисяча грн. 00 коп.). Ціна продажу склала: 2 791 000,00 грн. (два мільйони сімсот дев`яносто одна тисяча гривень 00 коп.), з яких: 139 550,00 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.) - сума сплаченого гарантійного внеску; 2 651 450,00 грн. (два мільйони шістсот п`ятдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят гривень 00 коп.) - сума перерахована ТОВ "Сонмакс авто". 03.04.2025 року на депозитний рахунок приватного виконавця. Даний електронний аукціон проведено з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». Вимоги стягувача (Іпотекодержателя) задоволено в повному обсязі, борг за виконавчим документом перераховано на розрахунковий рахунок стягувача в національній валюті в сумі: 1 874 888,48 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 48 коп. ), платіжна інструкція № 10356 від 04.04.2025 року. Відповідно до п.8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5, еквівалент зазначеної у виконавчому документі суми стягнення в іноземній валюті визначається за офіційним курсом Національного банку України станом на 04.04.2025 року і розраховується: 44 800,00 USD х 41,3426 UAH =1 852 148,48 UAH). 09.04.2025 року відповідно до ч.2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку" та р. VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5, приватним виконавцем складено АКТ про реалізацію предмета іпотеки, який направлено за вих № 6414 організатору електронних аукціонів - ДП "СЕТАМ". Відповідно до ст. 47 Закону України "Про іпотеку", на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з електронного аукціону. Після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, залишились на депозитному рахунку кошти у сумі: 581 873,67 грн. Відповідно до ч.6 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам). Враховуючи, наявність на депозитному рахунку коштів, що залишились після задоволення вимог стягувача, виконавцем було направлено ряд вимог Боржнику - ОСОБА_1 повідомити реквізити рахунку, за яким необхідно перерахувати вказані кошти. Вимоги направлялись, за фактичним місцем проживання, місцем реєстрації та навіть за місцем реєстрації її як ФОП. (копії вимог та списки згрупованих відправлень додаються). 17.04.2025 року з особистого прийому, приватним виконавцем отримано заяву, подану адвокатом Лупан Оксаною Євгенівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій повідомлено реквізити рахунку за яким необхідно перерахувати залишок коштів. Того ж дня, на вказаній у заяві рахунок, виконавцем перераховано ОСОБА_1 , кошти у сумі 581 873,67 грн. з наступним призначенням платежу: «ВД №63; 21.01.2025; ОСОБА_1 ; ВП НОМЕР_2; кошти вiд реалiзацiї нерухомого майна, що залишились пiсля задоволення вимог стягувача». Подаючи заяву з реквізитами рахунку на повернення коштів та фактичне отримання коштів, свідчить про те що позивач усвідомлює, що виконавчий документ виконано в повному обсязі і частину коштів з реалізації майна нею отримано. Під час здійснення виконавчого провадження жодна процесуальна дія приватного виконавця позивачем / боржником ОСОБА_1 не оскаржувалась, доказів про часткове виконання зобов`язання позивачем не подавалось, хоча позивач мала доступ до матеріалів виконавчого провадження та була присутня при проведенні опису майна. Розгляд справи просить провести без її участі.

07.01.2026 року від позивачки до суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначено, що стала практика Верховного Суду підтверджує необхідність перевірки судом, на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, наявності у боржника саме безспірної заборгованості, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14- 84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису». Вказані висновки, також, підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14- 557цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14- 278гс18). У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі № 547/210/20(провадження №61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Отже, зазначена у виконавчому написі до стягнення сума у розмірі 44 800 доларів США, враховуючи часткове повернення коштів за Договором позики, є значно завищеною, а отже є спірною. Враховуючи викладене, наявність спірності заборгованості, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним. Безспірність боргу позивача нотаріусом не перевірена. Вчинений виконавчий напис, за наявності спірної заборгованості, є таким, що не підлягає виконанню. При розгляді справи про оскарження виконавчого напису суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів, а й перевірити розрахунки на наявність безспірної заборгованості. Даний висновок був відображений вперше у постанові від 27.03.2019 року у справі №137/1666/16-ц. Він виник через те, що деякі суди при вирішення питання законності напису лише перевіряли подачу кредитором документів, які визначені переліком. Якщо усі є, то напис законний. Проте, Велика Палата вказала, що це не правильний підхід і суди повинні приділяти увагу безспірності заборгованості. Тобто, суд повинен дослідити питання чи взагалі існує заборгованість та у тих розмірах, які зазначені у виконавчому написі. Чи не було невирішених спорів з приводу боргу. У випадку необґрунтованості суми боргу суд може задовольнити позов про скасування виконавчого напису. До такого ж самого висновку Велика Палата прийшла і в постанові № 916/3006/17 від 02.07.2019 року, аналогічна стала практика викладена в постановах Верховного Суду до теперішнього часу. Також вказала, що усі отримані від ОСОБА_2 оригінали розписок, разом з іншими належними їх документами ОСОБА_1 зберігала у належному їй домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де вона фактично постійно проживала до 28.04.2025 року, коли її силоміць вигнали з будинку не дозволивши забрати особисті речі, кошти та документи. Як було зазначено в позові, Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. 21.01.2025 року вчинено виконавчий напис №63 про звернення стягнення на нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., на підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження НОМЕР_2, а вищевказане майно виставлено на реалізацію. 28.03.2025 року ДП «СЕТАМ» здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, переможцем яких визнано ТОВ «Сонмакс авто». 24.04.2025 року право власності на майно зареєстровано за ТОВ «Сонмакс авто». 28.04.2025року невідомі люди, назвавшись новими власниками, вигнали позивачку та її сина з дому із застосуванням фізичної сили, все нажите та належне ОСОБА_1 рухоме майно, кошти та документи залишилось в будинку. За вих. номером 145 від 13.05.2025 ТОВ «Сонмакс авто» направило ОСОБА_1 листа, в якому повідомили, що під час огляду житлового будинку та земельної ділянки (спірне нерухоме майно) виявили її особисте майно, таким чином підтвердили своє одноособове фактичне володіння усім майном, що залишилось на території домоволодіння та в будинках. У відповідь на такий лист, ОСОБА_1 направила відповідь директору ТОВ «Сонмакс авто» з підтвердженням того, що усе майно, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , на момент їх незаконного проникнення 28.04.2025 року до домоволодіння, належало їй особисто, та виразила прохання повернути їй усе належне їй майно. Відповідь на вказаний лист ТОВ «Сонмакс авто» так і не надано, а особисте майно позивачки, кошти і численні документи в оригіналах і копіях, у тому числі оригінали документів про народження її та сина, оригінали паспортів та багато інших оригіналів документів, у тому числі оригінали розписок про отримання позикодавцем коштів на повернення позики за договором від 21.08.2020 року, копії яких долучені Позивачем до позову, до теперішнього часу так і не повернуті особами, які заволоділи будинком. 26.06.2025 року ОСОБА_1 до Синельниківської окружної прокуратури та до Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень (злочинів). 03.07.2025 року за заявою ОСОБА_1 порушено кримінальну справу (номер кримінального правопорушення 12025046390000096), відомості про що внесено до ЄРДР. Отже, усі належні ОСОБА_1 документи, у тому числі оригінали розписок, разом з іншим цінним особистим майном, залишились в домоволодінні, оскільки без будь яких попереджень її силоміць вигнали з будинку, що був її єдиним місцем помешкання без можливості забрати особисті речі та свої документи. Таким чином, у ОСОБА_1 з незалежних від неї причин відсутні оригінали розписок про повернення позики за договором від 21.08.2020 року, копії яких долучені нею до позову. Твердження ж про те, що ОСОБА_2 , нібито, забирав оригінали розписок та замість них видавав інші, на суми, що включали попередні оплати є неправдивими та надуманими, не підтверджені належними і допустимими доказам, пояснення про їх знищення «щоб не виникали плутанини під час розрахунку» є сумнівним та безглуздим, направленим на введення суду в оману та намагання виправдати власні допущені порушення при наданні нотаріусу документів та, як наслідок, вчинення виконавчого напису на суму неіснуючого завищеного розміру заборгованості. Слід звернути увагу, що Відповідачем лише до відзиву додано складений ним особисто розрахунок заборгованості за договором позики, який містить дату і суму нарахування боргу, а також дату і суму його оплати. За твердженням Відповідача додана Позивачем до позову копія розписки №93-3 від 09.01.2023 на суму 9800 доларів США повторно включає у себе і оплату боргу за лютий 2022 в сумі 1225 доларів США. Важливим є те, що вказаним твердженням Відповідач визнає дійсність та існування вищевказаної розписки №93-3 від 09.01.2023 та пояснює її зміст. По-перше, твердження з повторного включення суми коштів до цієї розписка є неправдивим, оскільки на суму повернутих коштів у лютому 2022 року (1225 доларів США) та у січні 2023 року у сумі 9800 доларів США Позивачці були видані окремі розписка, обоє з яких залишались у неї в оригіналі. По-друге, розписка №93-3 від 09.01.2023 має аналогічний стверджуваному Відповідачем запис (нанесений кульковою ручкою) «март-сент 22 7*700=4900», що підтверджує повернення позичальником в день видачі розписки коштів, що зараховані позикодавцем по 700 доларів США за кожен місяць в період з березня по вересень 2022 року. Однак, в наданий Відповідачем до суду розрахунок заборгованості за договором позики повернуті позичальником зазначені у вищевказаній розписці кошти за період з березня по вересень 2022 року по 700 доларів США за кожен місяць не включені, в цілому така сума становить 9800 доларів США. Таким чином, з вищевказаного слідує, що до суми повернутих позичальником за наданим розрахунком коштів останнім не включені кошти в сумі 9800 доларів США, відповідно сума повернутих коштів повинна складати 24 325, а залишок неповернутих коштів 35 000 доларів США (59325-24325). Натомість оскаржуваний виконавчий напис вчинений на значно вищу суму - 44 800 доларів США, отже заборгованість є спірною, відповідно виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Слід зазначити, що розділом 1 глави 7 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» визначено, що відповідно до статті 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5). Натомість приватним нотаріусом не дотримано правильність застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» щодо підтвердження поданими документами безспірності заборгованості. Враховуючи викладене, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним. Безспірність боргу позивача нотаріусом не перевірена. Вчинений виконавчий напис, за наявності спірної заборгованості, є таким, що не підлягає виконанню. З приводу неможливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на підставі наданих заявником документів. Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Одночасно, умовами п.9.1.14 Договору іпотеки передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання за договором позики, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю/Позичальнику через нотаріуса та/або самостійно, письмову вимогу про усунення порушень та/ або умов цього договору. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніжтридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Однак, зазначена вимога при вчиненні виконавчого напису дотримана не була. Так, серед документів, наданих приватним виконавцем на вимогу суду, міститься документ з назвою «Повідомлення» зі змісту якого вбачається, що стягувач вимагає повернути 44 800 доларів США та повідомляє, що у разі не сплати ОСОБА_2 суми боргу впродовж 30 днів з моменту надіслання повідомлення, він буде вимушений звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Таким чином, наданий нотаріусом документ підтверджує відсутність попередження іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки, чим прямо порушені вимоги ст.35 Закону України «Про іпотеку», умови п.9.1.14 Договору іпотеки та спростовує направлення стягувачем боржнику письмової вимоги з попередженням такого. Крім того, в наданих нотаріусом матеріалах справи міститься копія опису вкладення до цінного листа, в графі найменування предметів якого зазначено «Повідомлення (Лист-вимога) №1319 від 07.10.2024 року про порушення основного за договором позики, посвідченого 21.08.2020 року приватним нотаріусом ДНУО Стаднік І.Л. за №1086» та Інформація з сайту АТ «Укрпошта» про відправлення, в якому вказано: «повернення Відправнику Закінчення встановленого терміну зберігання 26.11.2024», чим підтверджується не отримання його позивачем. Одночасно п.9.1.17 Договору іпотеки сторони домовились, що достатнім доказом дати одержання Іпотекодавцем/Позичальником письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору вважається одна з дат, а саме: - дата, вказана на повідомленні про вручення кореспонденції за адресою Іпотекодавця/Позичальника, зазначеною у цьому договорі; - дата, вказана особисто власноруч Іпотекодавцем/Позичальником на письмовій вимозі Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору; - дата повернення поштової кореспонденції нотаріусу у разі невручення Іпотекодавцю/Позичальнику у разі відмови адресата в одержанні відправлення, або після закінчення терміну зберігання такої кореспонденції, або у разі відсутності Іпотекодавця/Позичальника за адресою, вказаною в преамбулі цього Договору. Пунктом 9.1.18 Договору іпотеки сторони домовились, що у разі повернення письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору у разі невручення Іпотекодавцю/Позичальнику у разі відмови адресата в одержанні відправлення, або після закінчення терміну зберігання такої кореспонденції, або у разі відсутності Іпотекодавця/Позичальника за адресою, вказаною в преамбулі цього Договору, або з будь-яких інших причин, Іпотекодержатель має право направити цю вимогу Іпотекодавцю/Позичальнику поштовим відправленням «ДО ЗАПИТАННЯ» за адресою: Дніпро, Головпоштамт. Сторони домовились, що у такому разі достатнім доказом одержання Іпотекодавцем/ Позичальником письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору вважається - дата, вказана на повідомленні про вручення кореспонденції «ДО ЗАПИТАННЯ», або дата повернення поштової кореспонденції нотаріусу у разі невручення Іпотекодавцю/Позичальнику у разі відмови адресата в одержанні відправлення, або після закінчення терміну зберігання такоїкореспонденції «ДО ЗАПИТАННЯ». Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та попередження іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки. Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку. При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця є доведення до його відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання. Верховний Суд у постановах від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18), від 11 жовтня 2023 року в справі № 344/13138/21 (провадження № 61-5577св23) виснував, що в нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Однак, матеріали справи не містять доказів направлення письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання з попередженням іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки, як того вимагають пункти 9.1.17, 9.1.18 Договору іпотеки та положення ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Так, відповідач не довів належними та допустимими доказами направлення ОСОБА_1 та отримання нею вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак, і виконання ним вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та пункту 4.1.1 договору іпотеки. Зазначене свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення іпотекодавця. Одночасно нотаріусом не дотримано одного із етапів процедури стягнення боргу, звернення стягнення на предмет іпотеки за нотаріально посвідченим договором іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, яким є належне повідомлення боржника про заборгованість та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, не отримавши вимогу позивач не знала про її існування та зміст, відповідно, у неї не виникло обов`язку та навіть не було можливості (позбавлена можливості в силу обставин) заперечувати проти її змісту та розміру визначеного боргу. У даній справі справі ОСОБА_2 через свого представника направив ОСОБА_1 . Повідомлення (складене з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» та відповідних пунктів Договору), на підтвердження чого подав приватному нотаріусу опис вкладення до цінного листа. Однак, зазначене Повідомлення не було вручено боржнику ОСОБА_1 . Отже, на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису (21.01.2025) про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 були відсутні відомості про отримання нею за місцем реєстрації / проживання вимоги про усунення порушень за договором позики, що позбавило позивачку права подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або оспорити вимоги позикодавця, що свідчить про порушення приватним нотаріусом підпункту 2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5. Отже, фактичного повідомлення боржника кредитором про намір вчинити виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки на нотаріально посвідченому договорі іпотеки не відбулося. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису та порядку повідомлення боржника щодо вимоги про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

21.01.2026 року до суду надійшли заперечення відповідача на пояснення позивача, в яких відповідач зазначив, що Позивачем не надано на підтвердження спірності заборгованості належних та допустимих доказів. Вважає, що приватний нотаріус Стаднік І.Л. у встановленому законом порядку здійснила захист цивільних прав Відповідача шляхом вчинення виконавчого напису від 21.01.2025, який зареєстрований в реєстрі за № 63. Відповідачем у повній мірі відповідно до законодавства надано приватному нотаріусу Стаднік І.Л. всі необхідні для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості документи. Додані Позивачем до позовної заяви копії розписок позикодавця на підтвердження нібито повернення нею певної суми позичених коштів не є допустимими доказами, так як у Відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо їх відповідності оригіналам розписок, а Позивачем не надано суду оригіналів цих розписок ані самостійно, ані на вимогу суду, що свідчить про недоведення Позивачем визначальних обставин, які входять до предмета доказування (спірність заборгованості), що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 також відповідач наголошує на дотримання п. 9.1.15, п. 9.1.16, п 9.1.17 договору іпотеки від 21.08.2020 року.

11.02.2026 року представник третьої особи ТОВ «Сонмакс авто» надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що ТОВ «Сонмакс авто» набуло право власності на спірний житловий будинок як добросовісний набувач, а саме: за результатами публічних електронних торгів ДП «СЕТАМ» у межах відкритого виконавчого провадження після повної сплати вартості майна, з подальшою державною реєстрацією права власності. Товариство діяло добросовісно, покладаючись на чинність виконавчого напису та законність дій органів примусового виконання. Щодо добросовісності набуття спірного майна ТОВ «Сонмакс авто» вищевказане нерухоме майно придбало на електронних торгах враховуючи те, що ТОВ «Сонмакс авто» є добросовісним набувачем, який не мав впливу на порядок проведення аукціону, обізнаність належності майна на праві спільної власності тощо, а отже не повинен зазнавати негативного пливу від витребування цього майна. У запереченнях Відповідача ОСОБА_2 обґрунтовано зазначено, що Позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Намагаючись виправдати відсутність доказів, Позивачка посилається на твердження про те, що нібито не могла забрати особисті документи через дії ТОВ «Сонмакс авто». Зазначені твердження не відповідають дійсності та спростовуються доказами, наданими Товариством. Посилання Позивачки на те, що вона нібито не могла надати документи, оскільки ТОВ «Сонмакс авто» начебто не надавало їй доступу або не повертало документи, не відповідають дійсності. Фактично позивачка перебувала у житловому будинку; самостійно забирала всі необхідні їй документи значно раніше; ТОВ «Сонмакс авто» також додатково підтверджує, що жодних особистих документів Позивачки, у тому числі будь-яких документів щодо заявлених нею зобов`язань, оригіналів розписок, копій розписок чи інших фінансових або правовстановлюючих документів, у спірному житловому будинку не зберігалося. Після набуття права власності ТОВ «Сонмакс авто» було здійснено огляд житлового будинку у присутності свідків, за результатами якого не було виявлено жодних оригіналів розписок, копій розписок або будь-яких інших документів, що належали б Позивачці чи стосувалися заявлених нею вимог. Таким чином, твердження Позивачки про нібито зберігання у будинку її особистих документів або їх утримання ТОВ «Сонмакс авто» є безпідставними, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та спростовуються фактичними обставинами справи. Будь-які документи у будинку на момент набуття ТОВ права власності відсутні. Після набуття права власності ТОВ «Сонмакс авто» неодноразово зверталося до Позивачки виключно з проханням забрати її особисті речі, а саме - одяг та побутові речі, які залишалися у будинку. ТОВ «Сонмакс авто» зверталося до Позивачки понад десять разів, зокрема: шляхом офіційних письмових звернень за: адресою її реєстрації, адресою фактичного проживання, яку вона сама зазначає у позовній заяві, шляхом повідомлень через застосунок Viber, шляхом телефонних дзвінків та звернень до правоохоронних органів з метою фіксації та забезпечення можливості Позивачці забрати свої речі. Незважаючи на це, Позивачка свідомо не забирала свої особисті речі, не узгоджувала дату та час, не вчиняла жодних дій для їх отримання. Причини такої поведінки ТОВ «Сонмакс авто» були незрозумілими, однак після подання даного позову стало очевидно, що зазначена поведінка була спрямована на створення штучної доказової позиції для суду. ОСОБА_1 була присутня при описі майна проживала у спірному будинку, знала про виконавче провадження, знала про проведення торгів, після реалізації майна звернулася із заявою про перерахування їй різниці коштів, які були їй виплачені у розмірі понад 700 000 грн. Отримання зазначених коштів підтверджує обізнаність Позивачки та прийняття нею наслідків реалізації. Після завершення електронних торгів та повної оплати вартості майна ТОВ «Сонмакс авто», ОСОБА_1 : зверталась до нотаріуса з вимогами не реєструвати право власності за Товариством, що свідчить про її повну обізнаність щодо результатів торгів, звернулась до приватного виконавця з письмовою заявою з проханням перерахувати їй різницю коштів від реалізації майна (понад 700 000 грн) на її особистий рахунок. Факт отримання нею таких коштів у межах виконавчого провадження є прямим підтвердженням того, що Позивач визнав факт реалізації майна та був з ним обізнаний. Твердження Позивачки про те, що вона нібито не знала про виконавчі дії та реалізацію майна, є неправдивими та спростовуються сукупністю доказів. З матеріалів інших судових справ та матеріалів виконавчого провадження чітко вбачається, що: Позивачка була присутня під час опису житлового будинку; її присутність зафіксована на фотоматеріалах виконавця. Позивачка проживала у будинку, що унеможливлює її необізнаність щодо виконавчих дій, директор ТОВ «Сонмакс авто» особисто спілкувався з Позивачкою, під час чого вона підтверджувала, що знає: про виконавчий напис та про реалізацію майна, але не бажає, щоб будинок реалізовувався. Таким чином, Позивачка усвідомлювала всі наслідки виконавчого провадження, але свідомо обрала тактику ігнорування та подальшого заперечення очевидних фактів. ТОВ «Сонмакс авто» неодноразово та належним чином повідомляло Позивачку про необхідність забрати її особисті речі. Повідомлення здійснювалися: поштовим зв`язком рекомендованими листами з описом вкладення, з оголошеною цінністю, з повідомленням про вручення за такими адресами: адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса листування/проживання, яку сама Позивачка зазначає у позові: АДРЕСА_2 . Факт відправлення підтверджується фіскальними чеками АТ «Укрпошта» та описами вкладення. Окрім офіційного листування: повідомлення неодноразово надсилалися через Viber на номер телефону НОМЕР_1 , який Позивачка сама вказує у позовній заяві, з особистого номера директора ТОВ «Сонмакс-Авто». У повідомленнях Позивачку неодноразово просили: забрати особисті речі, зокрема одяг; у разі наявності - особисті документи, які могли залишитися у будинку та узгодити дату та час отримання речей. У задоволенні позову просить відмовити.

В судовому засіданні представниця позивачки адвокат Жура Н.В. вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні, викладені у позови да додаткових пояснення, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача адвокат Гейко В.І. в судовому засіданні позовні вимогу заперечив, надав пояснення, аналогічні, викладеним у відзиві та додаткових письмових поясненнях, у задоволенні позову просить відмовити.

Представник третьої особи ТОВ «Сонмакс авто» Маловічко Г.А. надав пояснення, аналогічні своїм письмовим поясненням. У задоволенні позову просив відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, представника третьої особи ТОВ «Сонмакс авто», дослідивши надані позивачем докази, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено та підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, що 21.08.2020 року між ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №1086, згідно з умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв в момент підписання цього договору у власність 28 400 доларів США (775 774, 40 грн.). Зазначену суму позики ОСОБА_1 зобов`язалась повертати ОСОБА_2 до 21.08.2021 року включно готівкою наступним чином: по 700 доларів США щомісяця до 21 числа, починаючи з вересня 2020 року по 21.07.2021 року включно, до 21.08.2021 року включно 20 700 доларів США.

Також згідно з умовами договору позики кожний із розрахунків буде підтверджений розпискою. Остаточний розрахунок буде підтверджено заявою позикодавця, справжність підпису якого повинен буди засвідчений нотаріально. Наявність розписко та заяви підтверджує виконання позичальником свого грошового зобов`язання. В разі коли позичальник не поверне позичені гроші у встановлений строк, цей договір вважається розірваним між сторонам з 22.08.2021 року, після чого позикодавець вправі стягнути заборгованість в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 5 договору). У разі часткового невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики, згідно визначених сторонами умов погашення боргу, зокрема у разі прострочення строків виконання грошового зобов`язання більш ніж на 10 діб, позикодавець має право вимагати повернення всієї суми боргу достроково.

На забезпечення виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів, переданих за договором позики від 21.08.2020 року, між ОСОБА_2 (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Стаднік І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №1087, за умовами якого ОСОБА_1 передає в заставу ОСОБА_2 житловий будинок, розташований за адресою: розташований за адресою: АДРЕСА_1 (чотири), характеристика об`єкта: літ. А-2 житловий будинок, загальною площею 339,9 (триста тридцять дев`ять цілих дев`ять десятих) кв.м., житловою площею 153,8 (сто п`ятдесят три цілих вісім десятих) кв.м.; літ. Б-1-літня кухня; літ. В-1-вбиральня; №№1,2 - споруди. Загальна площа: 339,9 кв.м., житлова площа: 153,8 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2108026312248. 2. Земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (чотири), площа: 0,1090 (нуль цілих сто дев`ять тисячних) га. Кадастровий номер: 1224881200:06:001:0001. Цільове призначення: для будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 775 774, 40 грн.

Згідно з п. 9.1.14 договору іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання за договором позики, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю/позичальнику через нотаріуса та/або самостійно, письмову вимогу про усунення порушень та/або умов цього договору. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У відповідності до п. 9.1.15 договору іпотеки від 21.08.2020 року, сторони погодили, що письмова вимога Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору, якщо вона надіслана (передана) нотаріусом та/або самостійно через будь-які підприємства (оператори) поштового зв`язку та\або будь-якого суб`єкта підприємницької діяльності, який в установленому законом порядку має право здійснювати вид економічної діяльності за кодом КВЕД 53.20 «Інша поштова та кур`єрська діяльність» із зворотним повідомленням або особисто адресату під розписку за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони домовились, що необхідним і достатнім доказом надсилання іпотекодавцю/позичальнику письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору є поштова квитанція, касовий, фіскальний та/або товарний чек, оператора поштового зв`язку чи іншого суб`єкта господарювання про прийняття від надихаючої сторони поштового відправлення на адресу іпотекодавця/позичальника, зазначену в преамбулі цього договору (п. 9.1.16).

Згідно з п.9.1.17 договору іпотеки сторони домовились, що достатнім доказом дати одержання Іпотекодавцем/Позичальником письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору вважається одна з дат, а саме:

- дата, вказана на повідомленні про вручення кореспонденції за адресою Іпотекодавця/Позичальника, зазначеною у цьому договорі;

- дата, вказана особисто власноруч Іпотекодавцем/Позичальником на письмовій вимозі Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору;

- дата повернення поштової кореспонденції нотаріусу у разі невручення Іпотекодавцю/Позичальнику у разі відмови адресата в одержанні відправлення, або після закінчення терміну зберігання такої кореспонденції, або у разі відсутності Іпотекодавця/Позичальника за адресою, вказаною в преамбулі цього договору.

Пунктом 9.1.18 договору іпотеки передбачено, що сторони домовились, що у разі повернення письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору у разі невручення Іпотекодавцю/Позичальнику у разі відмови адресата в одержанні відправлення, або після закінчення терміну зберігання такої кореспонденції, або у разі відсутності Іпотекодавця/Позичальника за адресою, вказаною в преамбулі цього Договору, або з будь-яких інших причин, Іпотекодержатель має право направити цю вимогу Іпотекодавцю/Позичальнику поштовим відправленням «ДО ЗАПИТАННЯ» за адресою: Дніпро, Головпоштамт. Сторони домовились, що у такому разі достатнім доказом одержання Іпотекодавцем/ Позичальником письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору вважається - дата, вказана на повідомленні про вручення кореспонденції «ДО ЗАПИТАННЯ», або дата повернення поштової кореспонденції нотаріусу у разі невручення Іпотекодавцю/Позичальнику у разі відмови адресата в одержанні відправлення, або після закінчення терміну зберігання такоїкореспонденції «ДО ЗАПИТАННЯ».

18.08.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень до договору позики, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Стаднік І.Л.. За умовами вказаного договору сума позичених коштів складає 59 325 доларів США, що еквівалентно 1 582 506 грн., згідно з офіційним обмінним курсом, встановленим НБУ на день посвідчення цього договору строком на 2 роки і один місяць, а саме до 21.09.2022 року. Зазначену суму позики ОСОБА_1 зобов`язалась повертати ОСОБА_2 до 21.09.2022 року включно наступним чином: по 700 доларів США щомісяця до 21 числа, починаючи з вересня 2020 року по 21.08.2021 року включно, до вересня 2021 по 21.08.2022 року включно по 1225 доларів США, до 21.09.2022 року включно 36 225 доларів США.

Кожен із розрахунків буде підтверджений розпискою. Остаточний розрахунок буде підтверджено заявою Позикодавця, справжність підпису якого повинен бути засвідчений нотаріально. Наявність розписок та заяви підтверджує виконання Позичальником свого грошового зобов`язання. В разі коли позичальник не поверне позичені гроші у встановлений строк, цей договір вважається розірваним між сторонам з 22.09.2022 року, після чого позикодавець вправі стягнути заборгованість в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 5 договору).

Також, 18.08.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 21.08.2020 року, посвідчені нотаріально зазначеним вище нотаріусом. За умовами вказаного договору сума позичених коштів складає 59 325 доларів США, що еквівалентно 1 582 506 грн., згідно з офіційним обмінним курсом, встановленим НБУ на день посвідчення цього договору строком на 2 роки і один місяць, а саме до 21.09.2022 року.

У зв`язку з неналежним виконання умов договору позики, а саме нездійсненням обов`язкових платежів, ОСОБА_2 було складено повідомлення ОСОБА_1 про необхідність повернення заборгованості за договором позики, яка станом на 07.10.2024 року складає 44 800 доларів США, повідомлення містить вимогу про повернення коштів в сумі 44 800 доларів США протягом 30 діб та попередження, що у випадку не сплати вказаної суми заборгованості за договором позики впродовж 30 діб з моменту надіслання повідомлення, ОСОБА_2 буде змушений звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Вказане повідомлення, було посвідчено приватним нотаріусом Стаднік І.Л. 07.10.2024 року та зареєстровано за № 1319.

На підтвердження надіслання вказаного повідомлення 07.10.2024 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), відповідачем надано опис вкладення до поштового повідомлення, накладна №4900800039210 від 07.10.2024 року та фіскальний чек на суму 85,99грн. від 07.10.2024 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Повідомлення (Лист-вимога) № 1319 від 07.10.2024 року, була повернута Відповідачу у зв`язку з закінченням строку зберігання такої кореспонденції, про що свідчить витягу з інтернет-ресурсу Укрпошта, який долучений до матеріалів справи.

08.11.2024 року ОСОБА_2 повторно надіслав ОСОБА_1 повідомлення від 07.10.2024 року № 1319 (Лист-вимогу) порушення основного зобов`язання за договором позики, про що свідчить копія опису вкладення до поштового повідомлення, накладної №4900800049488 від 08.22.2024 року та фіскальний чек на суму 81 грн. від 08.11.2024 року, копії яких долучені до матеріалів справи. Повідомлення (Лист-вимога) № 1319 від 07.10.2024 року, також була повернута Відповідачу у зв`язку з закінченням строку зберігання такої кореспонденції.

21.01.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. вчинено виконавчий напис №63 про звернення стягнення на нерухоме майно: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1090 га, кадастровий номер 1224881200:06:001:0001, яке передано в іпотеку в забезпечення виконання боргових зобов`язань за договором позики, укладеним 21.08.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно з виконавчим написом неповернута сума позики складає 44800 доларів США.

Як вбачається з наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів, документів, на підставі, яких був вчинений виконавчий напис, для здійснення виконавчого напису, ОСОБА_2 були надані: оригінали: договору позики від 21.08.2020 року, договору про внесення змін до договору позики від 18.08.2021 року, договору іпотеки від 21.08.2020 року, договору про внесення змін до договору іпотеки від 18.08.2021 року та заява ОСОБА_2 від 21.01.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 (боржником) станом на 21.01.2025 року не виконанні зобов`язання щодо повернення коштів в розмірі 44 800 доларів США, у зв`язку з чим, ОСОБА_2 просить вчинити виконавчий напис на договорі іпотеки від 21.08.2020 року №1087 (із змінами та доповненнями) про звернення стягнення на предмети іпотеки: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку за вказаною адресою, кадастровий номер 1224881200:06:001:0001. Також матеріали направлені нотаріусом містить повідомлення (лист-вимогу № 1319 від 07.10.2026 року) та докази направлення повідомлення відповідачем.

24.01.2025 року на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 та виконавчого документі - виконавчого напису від 21.01.2025 року № 63, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

28.01.2025 року приватним виконавцем Приходько А.А. винесена постанова про опис та арешт майна боржника: житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається, з копії постанови про опис та арешт майна, під час проведення опису, була присутня боржниця ОСОБА_1

09.04.2025 року приватним виконавцем Приходько А.А. складений акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно з яким Державне підприємство "СЕТАМ" 28.03.2025 року, на підставі поданих приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. документів для проведення реалізації майна та у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 41 Закону України «Про іпотеку», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 в редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016 року, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5, здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів через веб-сайт в мережі інтернет, https://setam.net.ua/, реєстраційний номер лота: 632470.

Відповідно до протоколу про проведення електронного аукціону (торгів) від 28.03.2025 № 632470 Державного підприємства «СЕТАМ» переможцем визнано ТОВ "Сонмакс авто" (код ЄДРПОУ 44679620), місце реєстрації: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Маяковського, будинок 11, офіс 9. Початкова (стартова) ціна майна: 2 791 000,00 грн. (два мільйони сімсот дев`яносто одна тисяча грн. 00 коп.). Ціна продажу склала: 2 791 000,00 грн. (два мільйони сімсот дев`яносто одна тисяча гривень 00 коп.), з яких: 139 550,00 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.) - сума сплаченого гарантійного внеску; 2 651 450,00 грн. (два мільйони шістсот п`ятдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят гривень 00 коп.) - сума перерахована ТОВ "Сонмакс авто" 03.04.2025 року на депозитний рахунок приватного виконавця.

Вимоги стягувача (Іпотекодержателя) задоволено в повному обсязі, борг за виконавчим документом перераховано на розрахунковий рахунок стягувача в національній валюті в сумі: 1 874 888,48 грн. (один мільйон вісімсот сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 48 коп. ), платіжна інструкція № 10356 від 04.04.2025 року.

Після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, залишились на депозитному рахунку кошти у сумі: 581 873,67 грн.

17.04.2025 року представником ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до приватного виконавця Приходько А.А. подана заява, в якій повідомлено реквізити рахунку за яким необхідно перерахувати залишок коштів. Як вбачається з копії платіжної інструкції № 10575 від 17.04.2025 року, виконавцем перераховано ОСОБА_1 , кошти у сумі 581 873,67 грн. з наступним призначенням платежу: «ВД №63; 21.01.2025; ОСОБА_1 ; ВП НОМЕР_2; кошти вiд реалiзацiї нерухомого майна, що залишились пiсля задоволення вимог стягувача».

Також судом встановлено, що новим власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Сонмакс авто» здійснювались заходи з повідомлення ОСОБА_1 про виявлення у вказаному житловому будинку особистих речей останньої та їх поверненні, при відповідному підтвердженні права власності на речі. Повідомлення здійснювалися 24.10.2025 року, 10.10.2025 року, 05.11.2025 року: поштовим зв`язком рекомендованими листами, з описом вкладення, з оголошеною цінністю, з повідомленням про вручення, за такими адресами: АДРЕСА_1 ; та АДРЕСА_2

Як вбачається з долучених ОСОБА_1 повідомила копії листа та відповідних накладних та чеку про його відправлення на адресу ТОВ «Сонмакс авто», ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Сонмакс авто», що після її ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 17.04.2025 року, нею було поданий позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказано, що все майно, яке перебувала у житловому будинку, є її особистою власністю, та заявлена вимога про повернення належного їй майна.

Також, як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_1 03.07.2025 року зареєстровано кримінальне провадження за № 12025046390000096 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса, під час його вчинення приватний нотаріус керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Щодо оцінки безспірності вимог позикодавця, суд виходить з наступного.

Як було зазначено судом, відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність. У своїй постанові Верховний Суд від 27.08.2020 року у справі №554/6777/17, вказав: «У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому, врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, в цій же постанові Верховний Суд зазначає, що «Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання».

Як було встановлено судом та підтверджено наявними у справі доказами, зокрема документами направленими приватним нотаріусом, які стали підставою для вчинення виконавчого напису, у зв`язку з неналежним виконання умов договору позики, а саме нездійсненням обов`язкових платежів, ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 07.10.2024 року було скероване відповідне повідомлення про необхідність повернення заборгованості за договором позики, яка станом на 07.10.2024 року визначена у сумі 44 800 доларів США, протягом 30 діб. Одночасно ОСОБА_1 була попереджена, що у випадку не сплати вказаної суми заборгованості за договором позики впродовж 30 діб з моменту надіслання повідомлення, ОСОБА_2 буде змушений звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Вказане повідомлення, було посвідчено приватним нотаріусом Стаднік І.Л. 07.10.2024 року та зареєстровано за № 1319.

Повторно таке повідомлення було направлено ОСОБА_1 08.11.2024 року, Водночас направлені на адресу ОСОБА_1 повідомлення були повернуті у зв`язку з закінченням строку зберігання такої кореспонденції.

Як вбачається з матеріалів справи повідомлення були направлені на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Вказана адреса була зазначена ОСОБА_1 як тимчасове місце проживання та адреса, на яку відповідно до умов договору іпотеки має направлятись письмова вимога про усунення порушень договору.

На підтвердження надіслання вказаного повідомлення 07.10.2024 року та 08.11.2024 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), відповідачем надані: описи вкладення до поштового повідомлення, накладна №4900800039210 від 07.10.2024 року; фіскальний чек від 07.10.2024 року, опису вкладення до поштового повідомлення, накладна №4900800049488 від 08.22.2024 року та фіскальний чек від 08.11.2024 року.

Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не отримувала зазначені поштові повідомлення не спростовують факт дотримання відповідачем вимог щодо направлення повідомлення та сам факт можливості отримання ОСОБА_1 цього поштового відправлення, враховуючи, що тягар слідкувати за надходженням поштової кореспонденцією покладено саме на останню.

Отже, суд вважає, що повідомлення ОСОБА_1 про необхідність виконання умов договору позики та визначення суми заборгованості в розмірі 44 800 грн. здійснено належним чином, навіть враховуючи фактичне неодержання позивачкою такого повідомлення, оскільки ОСОБА_1 мала одержати повідомлення, але не одержала його з власної вини, враховуючи наявні докази належного здійснення повідомлення відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за договором позики на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надала доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

Суд наголошує, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною (постанова Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 361/1488/19).

Суд критично оцінює доводи позивачки щодо неправильності визначення суми заборгованості, яка в обґрунтування заперечення суми, визначеної у виконавчому написі надала копії розписко про часткове повернення суми боргу з огляду на наступне.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (частина перша статті 81 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На підтвердження виконання умов договору позики в частині здійснення періодичних платежів, позивачкою надані копії розписок ОСОБА_2 про отримання коштів в рахунок заборгованості, а саме копії розписок від 25.09.202 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 30.10.2020 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 27.11.2020 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 30.12.2020 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 28.01.2021 року, сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 30.03.2021 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 31.05.2021 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 30.06.2021 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 26.02.2021 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 02.08.2021 року сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 01.09.2021 року № 28 сума повернення 700 доларів США, копія розписки від 01.10.2021 року № 57 сума повернення 1225 доларів США, розписка від 01.11.2021 року № 7-2 сума повернення 1225 доларів США, копія розписки від 01712.2021 року № 11-2 сума повернення 1225 доларів США, копія розписки від 11.01.2022 року № 43-2 сума повернення 1225 доларів США, копія розписки від 08.02.2022 року № 64-2 сума повернення 1225 доларів США, копія розписки від 09.01.2023 року № 93-3 сума повернення 9800 доларів США із поміткою: мовою оригіналу «фев. 22 - 1225, март-сент 22 - 7х700=4900, ВП - 1 % , в касу 6125 доларів США».

Враховуючи незгоду сторони відповідача з сумами визначеними у копіях розписок, наданих позивачем, з огляду на частину шосту статті 95 ЦПК України єдиним належним доказом достовірності наданих копій може бути лише дослідження оригіналів розписок, про що судом за клопотанням відповідача була постановлена ухвала про витребування оригіналів розписок у позивача для дослідження судом.

При цьому відповідна ухвала суду позивачкою виконана не була із зазначенням неможливості надання оригіналів розписок, які залишились у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого станом на зараз є ТОВ «Сонмакс авто», яким, на думку позивачки, вчиняються дії по перешкоджанню в отриманні нею особистих речей і документів з будинку.

Суд не приймає вказані доводи представника позивачки, враховуючи наявні у справі відомості про направлення ТОВ «Сонмакс авто» неодноразово повідомлень на адресу ОСОБА_1 про можливість отримання власних речей та документів з житлового будинку. При цьому в ході судового розгляду представником позивачки не спростована обставина отримання ОСОБА_1 таких листів. Отже суд приходить до висновку про наявність у позивачки можливості отримати власні речі та документи. Факт наявності порушеного кримінального провадження за ст. 356 КК України, дані висновки суду не спростовує.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачкою не підтвердження спірність заборгованості визначена відповідачем та вказана у виконавчому написі в сумі 44 800 грн., як станом на дату вчинення виконавчого напису так і на час розгляду справи в суді, розрахунок наданий відповідачем на підтвердження такої суми заборгованості, не спростований стороною позивача належними та допустимим доказами.

Враховуючи, що забезпечення основного зобов`язання за договором позики було здійснено шляхом укладання договору іпотеки, суд вказує наступне.

Можливість звернення стягнення на предмет іпотеки передбачена як загальним Законом України «Про нотаріат», так і спеціальним Законом України «Про іпотеку».

При цьому стаття 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами першою, другою статті 35 цього Закону визначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 715/1788/19 (провадження № 61-6548св20) зазначено, що у разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем у загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимого ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, унеможливлює застосування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. Метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

У пунктах 54-60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) зазначено, що належним необхідно вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку. Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також необхідно вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Так, сторони у договорі іпотеки від 21.08.2020 року погодили, що у випадку порушення позичальником умов договору позики від іпотекодержатель направляє іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку ця вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель має право почати звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 9.1.14 договору іпотеки). Іншого порядку направлення письмової вимогу про усунення порушення сторони в договорі не передбачили.

Як було встановлено судом, та підтверджено дослідженими у справі доказами відповідач у погоджений сторонами спосіб надіслав позивачу письмову вимогу про усунення порушень за договором позики та дотримався порядку направлення іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушень за основним зобов`язанням, передбаченого Порядком вчинення нотаріальних дій.

Крім того, виконавчий напис вчинено нотаріусом 21.01.2025 року з дотриманням тридцятиденного строку, встановленого підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, протягом якого іпотекодавець має право спростувати зазначений банком розмір заборгованості.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 двічі надсилав на адресу позичальниці повідомлення про необхідність сплати суми заборгованості за договором позики в розмірі 44 800 доларів США.

Суд встановив, що направлення вимоги про необхідність погашення суми заборгованості здійснено відповідачем та підтверджено відповідно до п. 9.1.15 та п. 9.1.16 договору іпотеки, також відповідно до п. 9.1.17 договору іпотеки дата повернення поштової кореспонденції у зв`язку із закінченням терміну зберігання є достатнім доказом дати одержання іпотекодавцем/позичальником письмової вимоги.

Отже на думку суду відповідачем було дотримано порядок належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання. Доводи сторони позивача на відсутність в повідомленні попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, не спростовують факт надіслання відповідачем вимоги про виконання основного зобов`язання, а відтак, і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та пункту 9.1.14 договору іпотеки. В цьому контексті суд зауважує, що договір іпотеки укладений на забезпечення виконання позивачкою зобов`язань за договором позики. Таким чином, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено ст. 33 Закону Україну «Про іпотеку». Також, як вбачається з умов договору іпотеку, укладеного між сторонами, порядок державної реєстрації іпотеки та порядок задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки сторонами нотаріусом роз`яснено (п. 17 договору іпотеки). Саме нотаріальне посвідчене повідомлення №1319 від 07.10.2024 року, як вже зазначалось судом містить окрім вимоги про необхідність погашення заборгованості за договором позики, попередження про вчинення відповідного виконавчого напису.

При цьому, суд зауважує, що п.9.1.18 договору іпотеки, на незастосування відповідачем якого вказує представниця позивача, передбачає право, а не обов`язок іпотекодержателя/ позичальника у разі повернення письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень та/або умов цього договору, у тому числі після закінчення терміну зберігання такої кореспонденції, направити цю вимогу Іпотекодавцю/Позичальнику поштовим відправленням «ДО ЗАПИТАННЯ» за адресою: Дніпро, Головпоштамт.

Також суд вказує і на відсутність обов`язку приватного нотаріуса при вчинені виконавчого напису повторно направляти лист- вимогу про усунення порушень основного зобов`язання, виконання якого забезпечено договором іпотеки. Положення розділу 1 глави 7 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» закріплює право нотаріуса витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Як було встановлено судом, перед вчиненням оспорюваного виконавчого напису, нотаріусом врахована наявність повідомлення (листа-вимоги) від 07.10.2024 року № 1319, яке двічі було направлено позивачі, отже у нотаріуса були підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнані права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Разом з тим, слід зазначити, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження а ні підстави для звернення до суду за захистом свого цивільного права через його порушення, невизнання або оспорювання, як і сам факт порушення, невизнання або оспорювання права, свобод чи законних інтересів, а ні посилання позивача на обґрунтування своїх правових вимог.

Звертаючись до суду, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту протиправної поведінки відповідача, тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог. Своїми правами, визначеними ст. ст. 43, 84 ЦПК України, позивач не скористався.

Виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи пояснень, суд приходить до висновку про те, що позивачем не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування, і за таких умов заявлений позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округа Стаднік І.Л., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А., ТОВ «Сонмакс авто» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 21.09.2026 року

Суддя С. А. Форощук